Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №607/15166/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2026 Справа №607/15166/26 Провадження №2/607/6535/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача заборгованість за Кредитним договором №7615828 у розмірі 14 850 грн.

Позов мотивовано тим, що 07.12.2025 ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №7615828.

ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» уклали Договір факторингу № 27042026 у відповідності до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передає (відступає) позивачу належні йому право вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 27042026 позивач набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 4 500,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 13,05 грн. – сума заборгованості за відсотками, 9 000,00 грн – сума заборгованості за пенею; 1 336,95 грн – сума заборгованості за комісією.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, звернувся в суд із заявою, в якій просив розглядати справу в його відсутності.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, не повідомив про причини неявки, відзиву на позов не надав. Суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 07.12.2025 уклали договір про надання фінансового кредиту 7615828, відповідно до умов якого товариство надає споживачу кредит у розмірі 4500.00 грн строком на 30 днів, надання кредитних коштів погоджено у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок з використанням картки № НОМЕР_1 .

Сторони погодили графік платежів, який є додатком №1 до договору.

Договір та підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 56pL8C 07.12.2025 09:40.

Відповідно до довідки ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції - ТОВ "Сіроко Фінанс", відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ23-04-25/2ЕПС від 23.04.2025, укладеного між Установою та ТОВ "Сіроко Фінанс" та завершення наступних платіжних операцій: 1) 2) 3) 4) Дата 07.12.2025; Номер платежу 8ff6a401-4e7b-4a25-9f0e-22dc543e3d9d; сума 4500.00 грн.; отримувач Мрига Андрій - ЕПЗ номер НОМЕР_2 .

27 квітня 2026 року ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 27042026, відповідно до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило позивачу права грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.2 Договору перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до акту приймання передачі Реєстру Боржників за договором факторингу від 27.04.2026 № 27042026, Реєстру боржників до договору факторингу № 27042026 позивач набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 14 850 грн, з яких 4500,00 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням; 13,05 грн. – сума заборгованості за відсотками, 9 000,00 грн – сума заборгованості за пенею; 1 336,95 грн – сума заборгованості за комісією.

Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Встановлено, що ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 07.12.2025 уклали договір про надання фінансового кредиту 7615828, що підтверджується змістом договору.

Факт перерахунку коштів підтверджується інформацією надавача платіжних послуг, яка досліджена судом.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі договору факторингу від 27.04.2026 № 27042026, позивач набув право вимоги до Відповідача за кредитним договором №7615828, що підтверджується змістом договору, актом приймання передачі, реєстром боржників та платіжною інструкцією, які досліджені судом.

Визначаючи розмір заборгованості, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець зобов`язаний безоплатно надавати споживачу інформацію про стан його заборгованості. Згідно з частиною п`ятою статті 12 цього Закону умови договору, які обмежують права споживача порівняно з установленими законом, є нікчемними.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 зазначила, що умова кредитного договору про щомісячну комісію за обслуговування кредиту є нікчемною, якщо кредитодавцем не доведено надання позичальнику конкретних додаткових чи супутніх послуг, за які встановлено таку плату. При цьому плата за дії, що здійснюються кредитодавцем у власних інтересах (ведення договору, облік заборгованості тощо), не може покладатися на споживача.

У цьому випадку позивач не надав доказів надання відповідачу конкретних додаткових чи супутніх послуг, за які передбачено комісію. Посилання на інформаційну підтримку, консультації, інформування про платежі, відновлення пароля тощо не спростовують цього висновку, оскільки такі дії не можуть бути підставою для стягнення плати за обслуговування кредиту, а доказів їх фактичного надання не подано.

З огляду на викладене умови кредитного договору щодо сплати зазначеної комісії суперечать вимогам Закону України «Про споживче кредитування» та є нікчемними в силу закону, а тому відповідні положення договору не підлягають застосуванню.

Отже, позов в частині стягнення заборгованості з комісії у розмірі 1336,95 грн не підлягає до задоволення.

Крім того, відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором. Нараховані з дня введення в Україні воєнного стану такі платежі підлягають списанню.

Посилання позивача на Закон України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про споживче кредитування», суд відхиляє, оскільки зазначеним Законом не внесено змін до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України в частині його застосування до кредитних зобов`язань, у тому числі за договорами споживчого кредиту. Вказана норма є чинною та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Отже, вимога про стягнення сум, пені у розмірі 9000 грн задоволенню не підлягає.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).

Відповідач не надав до суду жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи позивачем.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заборгованість у розмірі 4 500,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 13,05 грн. – сума заборгованості за відсотками, разом – 4513,05 грн є підтвердженою, та підлягає стягненню з відповідача.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково на суму 4513,05 гривень з 14 850 грн, що становить 30,39 %, на підставі частини першої 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 809,10 (30,39 % від 2662,40) грн судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 12, 81, 141, 263-265,280-283, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 4513 гривень 05 копійок заборгованість за Кредитним договором №7615828 та 809 гривень 10 копійок судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів”, 01032, вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ., код ЄДРПОУ: 35625014, адреса електронної пошти: info@aedr.com.ua, тел. (044) 499 85 90.

Відповідач: ОСОБА_1 , паспорт: серія НОМЕР_3 , виданий Тернопільським МВ УДМС України в Тернопільській області 23.08.2014, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку: ІНФОРМАЦІЯ_1

Головуючий суддяВ. М. Позняк