Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №456/5645/23 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/5645/23

Провадження № 1-кп/456/72/2026

ВИРОК

іменем України

10 вересня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Стрия, Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, не працюючого, не судимого згідно ст. 89 КК України, - за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 при невстановлених органом досудового розслідування обставинах, у невстановленому місці та часі, але не пізніше 01.07.2023, всупереч вимогам ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995, незаконно придбав без мети збуту таблетки «Subutex», в яких міститься наркотичний засіб бупренорфін, а також суху речовину рослинного походження, в якій міститься наркотичний засіб канабіс, та надалі незаконно зберігав їх без мети збуту за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

01.07.2023 у період з 10:28 години по 12:55 годину, на підставі ухвали слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.06.2023, за місцем проживання ОСОБА_4 у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , працівниками поліції проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено 7 блістерів із написом «Subutex», в яких знаходились 45 таблеток, у яких виявлено наркотичний засіб бупренорфін, який віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено згідно зі Списком № 1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» Таблиці ІІ "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, масою 0,3330 грам, що згідно з Таблицею №1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України за №188 від 01.08.2000, є більшим за невеликі розміри та меншим за великі розміри, а також виявлено та вилучено два паперові згортки, в яких знаходилась суха речовина рослинного походження, у якій виявлено канабіс, який віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою 0,582 грам, що згідно з Таблицею № 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України за № 188 від 01.08.2000, є невеликим розміром, які ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав без мети збуту.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України не визнав та пояснив, що в 2023 році, точної дати не пам`ятає, він гуляв по парку біля школи №3 в м. Стрию, де присів на лавку. В цей час він знайшов позаду лавки кульок та коли розгорнув його, то побачив у ньому таблетки. Кульок із таблетками він приніс додому в квартиру АДРЕСА_2 . Вдома він побачив, що в кульку були таблетки «Субітекс», а також в двох паперових обгортках він виявив «канабіс». Таблетки «Субітекс» він час від часу вживав по дві таблетки на день, а «канабіс» він не рухав. Наркотичні засоби він нікому не продавав. Літом 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області за місцем проживання ОСОБА_4 у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , працівниками поліції було проведено обшук, в ході якого він добровільно видав наркотичні засоби, а саме таблетки «Субітекс», а також таблетки «метадон», які йому дають на програмі замісної терапії, оскільки він є наркозалежний. Під час обшуку працівники поліції також виявили дві паперові обгортки з канабісом, про який він забув та зразу не видав. Жодних наркотичних засобів він нікому не продавав та не збував. Також пояснив, що вживає наркотичні засоби з 17-18 років. З січня 2021 року перебуває на програмі замісної терапії, де йому видають таблетки «метадон». Його добова доза становить 175 мг у таблетках на день. На тиждень він отримував чотири блістера по 10 таблеток «метадону». В день обшуку він приймав лише «метадон», інших видів наркотичних засобів він в день обшуку не вживав. Деколи, коли йому не вистачало таблеток «метадону», то він вживав таблетки «Субітекс», які знайшов. Останній раз таблетки «Субітекс» він вживав десь за півтора тижні до обшуку. В нього вдома назбиралося багато таблеток «метадону», оскільки крім них він ще вживав таблетки «Субітекс». Дози «метадону», яку призначав лікар, йому не завжди вистачало, тому він деколи вживав ще по дві таблетки «Субітексу» на день. Він визнає свою вину у незаконному придбанні наркотичних засобів для особистого вживання без мети збуту.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що працює старшим оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області. Влітку 2023 року він був залучений до проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 . Під час обшуку було виявлено наркотичні засоби, зокрема декілька блістерів «Субітексу», грошові кошти, банківські карточки, вилучено багато блістерів з таблетками, два паперові згортки із канабісом чи коноплею.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що її брат ОСОБА_8 є наркозалежним. По характеру він спокійний, адекватний, постійно знаходиться вдома. Вона ніколи не бачила сторонніх осіб в квартирі, ніхто не скаржився, що він продає наркотичні засоби. Її брат перебуває на програмі «замісна підтримуюча терапія» та йому видають таблетки в блістері.

В судовому засіданні лікар-нарколог Стрийської КНП ТМО СМОЛ ОСОБА_9 пояснила, що ОСОБА_4 , як наркозалежний, стоїть на програмі «Замісна підтримуюча терапія» з 27.01.2021 року. ОСОБА_4 приймав самостійно, як підтримуючу терапію, «метадон» – медична назва «метафін», приходив кожен день. З 13.02.2024 року приймає «Метадон» самостійно, бо він працює і не може звільнятися кожен день з роботи. З 27.06.2023 року по 02.07.2023 року приймав самостійно 7 таблеток по 25 мг «метафіну» на день.

Крім того, судом досліджені та перевірені на предмет їх достовірності в судовому засіданні наступні докази.

Згідно протоколу обшуку від 01.07.2023 року з долученими до нього фототаблицями та відеозаписом, 01.07.2023 року у період з 10:28 години по 12:55 годину, на підставі ухвали слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.06.2023 року, за місцем проживання ОСОБА_4 у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , працівниками поліції проведено обшук, в ході якого ОСОБА_4 добровільно видав 7 блістерів із написом «Subutex», в яких знаходились 45 таблеток, 10 блістерів із написом «метафін», в яких знаходилося 70 таблеток, а також працівниками поліції під час обшуку виявлено та вилучено два паперові згортки, в яких знаходилась суха речовина рослинного походження, у якій виявлено канабіс, що віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, 5 блістерів із написом «метафін», в яких знаходилось 42 таблетки, скляний стакан, 3 шприци, дві електронні ваги, близько 480 фольгових липких стрічок, 23476 гривень, 22 долари США, 75 Євро, 10 фунтів стерлінгів, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_10 .(т.1 а.с.129-139)

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №3050 від 01.07.2023 року, у ОСОБА_4 виявлена позитивна реакція на метадон.(т.1 а.с.140)

Згідно висновку експерта № СЕ-19/114-23/12242-НЗПРАП від 16.10.2023, на внутрішній поверхні скляного стакана, що знаходиться у номерному пакеті PSP0004715, виявлено метадон. Метадон відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса метадону становить 0,00004 грам.

На внутрішній поверхні полімерного шприца, проградуйованого на 20 мл, що знаходиться у номерному пакеті PSP0004715, виявлено метадон. Метадон відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса метадону становить 0,00002 грам.

На внутрішній поверхні полімерного шприца, проградуйованого на 10 мл, що знаходиться у номерному пакеті PSP0004715, наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, не виявлено.

На внутрішній поверхні полімерного шприца, проградуйованого на 5 мл, що знаходиться у номерному пакеті PSP0004715, наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, не виявлено.

На поверхні полімерної картки з написом «Скарбниця», що знаходиться у номерному пакеті PSP0004715, виявлено метадон. Метадон відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса метадону становить 0,00006 грам.

На поверхнях наданих на дослідження 2 (двох) електронних ваг, що знаходяться у номерному пакеті PSP0004715, виявлено метадон. Метадон відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Загальна маса метадону становить 0,0005 грам.

Речовина рослинного походження зеленого кольору з 2 (двох) паперових згортків, шо знаходяться у номерному пакеті PSP0004713, містить тетрагідроканабінол і є канабісом. Канабіс відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 0,582 грам.

У наданих на дослідження 45 (сорока п`яти) таблетках, що знаходяться у номерному пакеті PSP0004710, виявлено бупренорфін. Бупренорфін відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Загальна маса бупренорфіну у наданих на дослідження 45 (сорока п`яти) таблетках становить 0,3330 грам.

У наданих на дослідження 70 (сімдесяти) таблетках з тисненням у вигляді «ІС», що знаходяться у номерному пакеті Р8Р0004711, виявлено метадон. Метадон відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Загальна маса метадону становить 1,5610 грам.

У наданих на дослідження 42 (сорока двох) таблетках з тисненням у вигляді «ІС», що знаходяться у номерному пакеті Р8Р1510489, виявлено метадон. Метадон відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Загальна маса метадону становить 0,9366 грам.

На поверхні фрагменту марлевого бинту з паперового згортка з написом «Права», що знаходиться у паперовому конверті, виявлено метадон. Метадон відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса метадону становить 0,0001 грам.

На поверхні фрагменту марлевого бинту з паперового згортка з написом «ЛІВА», що знаходиться у паперовому конверті, наркотичних засобів, психотропних речовин,їх аналогів не виявлено.(т.1 а.с.158-169)

Відповідно до висновку спеціальної медичної наркологічної комісії №127 від 30.10.2023 року, ОСОБА_4 перебуває на обліку в нарколога з 2021 року. Діагноз: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності. Зловживає наркотичними речовинами більше 20 років. З 2021 року перебуває на ЗПТ, отримує таблетки «метафін» один раз на тиждень. Добова доза 140 мг. Останній раз отримав 30.10.2023.(т.1 а.с.231-233)

Всі вище перелічені докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що її син ОСОБА_12 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в Донецькій області, був наркозалежним та вживав наркотичні засоби, які йому відправляли «Новою поштою» зі ОСОБА_13 . За один місяць до смерті син їй сказав, що наркотичні засоби йому пересилали ОСОБА_14 , а також « ОСОБА_15 » чи « ОСОБА_16 », що є кличкою обвинуваченого ОСОБА_17 . Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_11 , оскільки вони не можуть поза розумним сумнівом довести причетність обвинуваченого до збуту наркотичних засобів, такі показання прямо не вказують та беззаперечно не свідчать про існування наміру чи збуту наркотичних засобів в діях обвинуваченого ОСОБА_4 , та не спростовують версію обвинуваченого, що наркотичні засоби він нікому не збував, а використовував виключно для особистого вживання.

Що стосується пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення за ч.1 ст.307, ч. 2 ст. 307 КК України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів з метою збуту та ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу.

Згідно ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається зі свідчень обвинуваченого ОСОБА_4 , наданих суду, він зберігав наркотичні засоби за місцем свого проживання виключно для власного вживання. Збутом таких наркотичних засобів не займався і умислу такого не мав.

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 307 КК України, характеризується прямим умислом, і наявність мети збуту є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього кримінального правопорушення.

Відповідно до абз. 2 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 9 квітня 2020 року у справі №727/6578/17 (провадження № 51-4494км19), про умисел на збут наркотичних засобів (психотропних речовин) можуть свідчити, зокрема, такі обставини, як надмірна для вживання однією особою кількість вилученої речовини, вжиття обвинуваченим додаткових заходів конспірації своєї діяльності, спосіб та засоби оплати за психотропну речовину, показання свідків про намір засудженого пригощати цією речовиною знайомих осіб.

Пред`явлене обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України не містить жодної інформації щодо факту чи наміру збуту наркотичних засобів обвинуваченим жодній особі, тобто таких фактів органом досудового розслідування не встановлено, оперативні закупівлі наркотичного засобу не проводилися.

На підставі ухвали слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.06.2023 року, за місцем проживання ОСОБА_4 у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , проведено обшук, в ході проведення якого було вилучено предмети, речовини та знаряддя вчинення злочину, пов`язані із незаконним обігом наркотичних засобів, а також грошові кошти у розмірі 23476 гривень, 22 долари США, 75 Євро, 10 фунтів стерлінгів. Однак, доказів того, що такі кошти були набуті ОСОБА_4 злочинним шляхом, зокрема внаслідок збуту наркотичних засобів, суду не надано.

Разом з тим, слід зауважити, що вилучена під час обшуку кількість наркотичних засобів не може бути беззаперечним свідченням того, що вона підготовлена до збуту (продажу), оскільки доказів збуту чи умислу на її збут суду не надано. Сам ОСОБА_4 категорично заперечував збут наркотичних засобів та пояснив, що він постійно вживає медичний метадон, оскільки перебуває на замісній терапії, а також деколи вживав таблетки «Subutex», які знайшов. Зазначені доводи органом досудового розслідування спростовані не були.

Як вбачається з висновку спеціальної медичної наркологічної комісії №127 від 30.10.2023 року, ОСОБА_4 перебуває на обліку в нарколога з 2021 року. Діагноз: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності. Зловживає наркотичними речовинами більше 20 років. З 2021 року перебуває на замісній підтримувальній терапії, отримує таблетки «метафін» один раз на тиждень. Добова доза 140 мг. Останній раз отримав 30.10.2023.(т.1 а.с.231-233)

Під час розгляду кримінального провадження в суді не було спростовано доводи сторони захисту щодо придбання і зберігання обвинуваченим наркотичного засобу з метою його особистого вживання.

Встановлені докази у кримінальному провадженні підтверджують лише факт придбання і зберігання ОСОБА_4 наркотичних засобів, а їх кількість не свідчить, що в діях обвинуваченого є умисел на збут цих речовин.

Так, в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року в справі № 203/337/19 (провадження № 51-4688 км 20) колегія суддів висловила позицію, за якою якщо висновок суду про наявність умислу особи на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, її упакуванні та розфасуванні, то у такому випадку повинні бути досліджені обставини, за яких особа придбала відповідний засіб чи речовину, в тому числі, чи залежало від волі особи те, який розмір речовини опиниться у володінні особи, та її розфасування. Зокрема, якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у значному розмірі (шляхом купівлі, обміну, безоплатно), виготовляє їх, зберігає у відповідному фасуванні, що об`єктивно перевищує потреби такої особи у власному вживанні, то в такому випадку може мати місце умисел на збут. Якщо ж волею особи не обумовлено того, скільки наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів опиниться у її володінні (як у випадку зі знахідкою), то у такому разі умисел на збут потребує більш ретельного дослідження.

Разом з тим, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (зазначена позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17).

Таким чином, суди повинні ретельно перевіряти доводи сторони захисту, які обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення. У випадку, якщо суд після такої перевірки відхиляє доводи сторони захисту, він має навести переконливі мотиви такого висновку, які не залишають розумного сумніву у винуватості обвинуваченого. Разом з тим, якщо небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах відповідного провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості особи.

Суд вважає, що докази сторони обвинувачення жодним чином не доводять те, що ОСОБА_4 придбавши та зберігавши наркотичні засоби, мав умисел на їх збут, а з показань обвинуваченого лише вбачається, що він дійсно усвідомлював, що знайшов наркотичні засоби, після чого став зберігати їх у квартирі за місцем свого проживання.

Отже, волею обвинуваченого не було обумовлено того, скільки саме наркотичних засобів опиниться у його володінні, адже у даному випадку мала місце знахідка, оскільки протилежного способу їх придбання ОСОБА_4 стороною обвинувачення не доведено.

Крім того, прокурором не спростована допустимими доказами версія обвинуваченого про те, що кульок з наркотичними засобами він знайшов.

За таких обставин суд приходить до висновку, що розмір наркотичних засобів, вилучених у ОСОБА_4 , а також факт перебування обвинуваченого на обліку у лікаря-нарколога та перебування його на програмі «замісної підтримуючої терапії» не можуть переконливо свідчити про наявність у нього умислу на збут наркотичних засобів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Разом з тим, надані стороною обвинувачення докази не містять жодних даних, які б у своїй сукупності та взаємозв`язку поза розумним сумнівом доводили, що обвинувачений ОСОБА_4 мав на меті збут наркотичних засобів. При цьому, сам факт виявлення наркотичних засобів не свідчить безумовно про умисел обвинуваченого на їх збут. Сам по собі розмір наркотичного засобу також не може свідчити про умисел ОСОБА_4 на збут такого наркотичного засобу. При цьому, суд враховує, що під час розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 категорично заперечував звинувачення у намірі збуту наркотичного засобу та останній надавав пояснення, що такий наркотичний засіб зберігав для власного споживання. Вказані доводи стороною обвинувачення під час судового розгляду спростовані не були.

Суд вважає, що органом досудового розслідування не доведено, що ОСОБА_4 мав умисел на незаконний збут наркотичних засобів, адже відсутнє реальне підтвердження такого висновку іншими доказами.

Таким чином, проаналізувавши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що правова кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду, а тому дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід перекваліфікувати на ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Оцінюючи вказані вище докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України встановлена судом згідно з критерієм доведеності «поза розумним сумнівом» (ст. 17 КПК України).

Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, в їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд приходить до висновку про необхідність виходу за межі висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України на ч.1 ст. 309 КК України, та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який одружений, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, але перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2021 року з діагнозом розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності. З 2021 року перебуває на замісній підтримувальній терапії,особою з інвалідністю не являється, раніше не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд враховує, що обвинувачений має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі.

Суд враховуючи тяжкість злочину, особу винного, обставину, що пом`якшує покарання – обвинувачений має на утриманні неповнолітню дитину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та інші обставини справи, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без відбування покарання та відповідно до ст. 75 КК України вважає необхідним звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

Враховуючи відсутність зауважень щодо процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування та його належну поведінку під час судового провадження, яка свідчить про те, що визначений розмір застави був достатнім для забезпечення належного виконання ним своїх процесуальних обов`язків, суд дійшов висновку про залишення без змін запобіжного заходу у вигляді застави до набрання вироком законної сили.

Згідно п. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 214720 гривень, які внесені на спеціальний рахунок згідно квитанції від 02.11.2023 року АТ КБ Приват Банк - повернути заставодавцю ОСОБА_7 .

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Накладені ухвалами слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05.07.2023 року та від 01.11.2023 року арешти майна слід скасувати після набрання вироком законної сили.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, а саме документально підтверджені витрати на залучення експерта, які становлять 5736,00 грн., відповідно до вимог ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та призначити покарання 2 (два) роки обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: скляний стакан із нашаруванням білого кольору, 3 шприци (20 ml, 10 ml, 5 ml), 480 фольгових липких стрічок, 7 лез для гоління, 3 леза для канцелярського ножа, 12 пакетів на застібку, 2 електронні ваги із наклейкою «ОС Pass», 2 паперові згортки із речовиною рослинного походження, 7 блістерів із написом «Subutex», в яких міститься 45 таблеток, 7 блістерів із написом «Метафін ІС», в яких міститься 70 таблеток, 5 блістерів із написом «Метафін ІС», в яких міститься 42 таблетки - знищити.

Грошові кошти: 23476 гривень, 22 долари США, 75 Євро, 10 Фунтів стерлінгів, пластикову картку «Скарбниця», 4 банківські картки AT «Альфа-банк» (AT «Сенс Банк») номери НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , одну безномерну банківську картку, банківську картку AT «Кредобанк» номер НОМЕР_5 , банківську картку продукту «monobank» від AT «Універсал Банк» номер НОМЕР_6 , сім-картку «Life», 3 пластики від сім-карток «Life» номери НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , 3 пластики від сім-картки «Vodafone» номери НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 - повернути ОСОБА_4 .

Паспорт громадянина України № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_10 - повернути його власнику.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 5736,00 грн.

Заставу за ОСОБА_4 у розмірі 214720,00 грн. (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять гривень), які внесені згідно квитанції від 02.11.2023 року АТ КБ Приват Банк - після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_7 .

Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05.07.2023 року на наступне майно: скляний стакан із нашаруванням білого кольору, 3 шприци (20 ml, 10 ml, 5 ml), пластикову картку «Скарбниця», 2 електронні ваги із наклейкою «ОС Pass», 480 фольгових липких стрічок, 7 лез для гоління, 3 леза для канцелярського ножа, 12 пакетів на застібку, 2 паперові згортки із речовиною рослинного походження, 4 банківські картки AT «Альфа-банк» (AT «Сенс Банк») номери НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , одну безномерну банківську картку, банківську картку AT «Кредобанк» номер НОМЕР_5 , банківську картку продукту «monobank» від AT «Універсал Банк» номер НОМЕР_6 , сім-картку «Life», 3 пластики від сім-карток «Life» номери НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , 3 пластики від сім-картки «Vodafone» номери НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , 7 блістерів із написом «Subutex», в яких міститься 45 таблеток, 7 блістерів із написом «Метафін ІС», в яких міститься 70 таблеток, 5 блістерів із написом «Метафін ІС», в яких міститься 42 таблетки, 23 476 грн., 22 долари США, 75 Євро, 10 фунтів стерлінгів, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_10 .

Скасувати арешт на частини квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 , накладений згідно ухвали слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.11.2023 року.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1