Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №464/4209/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4209/26

пр.№ 2/464/2976/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2026 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.

секретаря судових засідань Лазар Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_2 , про звільнення з-під арешту майна, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про звільнення з-під арешту майна. Обґрунтовує позовні вимоги тим, що позивач ОСОБА_1 та її сестра ОСОБА_2 є дочками ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 01.07.2015 у справі №464/4280/15-ц накладено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , до настання повноліття ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . На виконання вищезазначеного рішення суду 10.02.2016 державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Бутраком А.С. винесено постанову ВП № 50121391 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , а також заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна боржника ОСОБА_3 .

21.04.2026 позивач звернулась до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про зняття арешту на квартиру, оскільки діти ОСОБА_3 досягли повноліття, відповідно підстави для збереження арешту майна, які були зумовлені неповноліттям дітей, на сьогодні відпали.

Листом № 196/3 від 29.04.2026 відповідач відмовив у знятті арешту з квартири.

Вважає дії відповідача протиправними, а свої права та законні інтереси порушеними, оскільки заборона на відчуження квартири була встановлена виключно до досягнення повноліття дітьми ОСОБА_3 , а такі обставини вже настали, правові підстави для подальшого обмеження права власності на нерухоме майно відсутні. Арешт перешкоджає реалізації спадкових прав позивача, порушує права на володіння, користування та розпорядження майном. Просить суд зняти арешт з нерухомого майна – квартири.

Матеріали позову надійшли до Сихівського районного суду м. Львова через систему «Електронний суд» 12 червня 2026 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду визначено суддю Горбань О.Ю.

Ухвалою від 16.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 14.07.2026 закрите підготовче провадження, витребувано докази, справу призначено до судового розгляду.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача заявою просить розглянути справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представника відповідача Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не прибув, направив на адресу суду заяву про те, що у відділ судове рішення про скасування заходів забезпечення позову у справі № № 464/4280/15-ц не надходило, відповідно підстави для зняття арешту з майна відсутні. Надати будь які копії матеріалів виконавчого провадження № 50121391 не являється можливим, оскільки згідно Інструкції з діловодства в органах ДВС строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, належно повідомлялася про розгляд справи, причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_5 ) та її сестра – третя особа ОСОБА_2 є дочками ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

З витребуваної з архіву Сихівського районного суду м.Львова справи вбачається, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 01.07.2015 у справі №464/4280/15-ц накладено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , до настання повноліття ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

На виконання зазначеного рішення суду 10.02.2016 державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Бутраком А.С. винесено постанову ВП № 50121391 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , а також заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна боржника ОСОБА_3 , до настання неповнолітніми ОСОБА_4 , ОСОБА_2 повноліття.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , її дівоче прізвище ОСОБА_5 (а.с.8,9), третя особа ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , отже, позивач і третя особа є повнолітніми.

З копії свідоцтва про смерть вбачається, що батько позивачки і третьої особи ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с.19)

21.04.2026 позивач звернулась до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про зняття арешту на квартиру, оскільки діти ОСОБА_3 досягли повноліття, відповідно підстави для збереження арешту майна, які були зумовлені неповноліттям дітей, на сьогодні відпали.

З`ясовано, що позивач не може оформити спадкові права щодо власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Наведене підтверджується інформацією з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Предметом спору у справі є вимога позивача про звільнення майна з-під арешту у зв`язку із її правом на майно, потреба арешту якого відпала у зв`язку із досягненням повноліття спадкоємців.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Під правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість фактичного «панування» власника над майном, не пов`язана з використанням його властивостей. Право користування власністю це юридично забезпечена можливість власника добувати з належного йому майна корисні властивості. Під правом розпорядження розуміють юридично забезпечену можливість власника визначати долю майна.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Листом № 196/3 від 29.04.2026 відповідач відмовив позивачу у знятті арешту з квартири.

Отже, фактично арешти не знято та існує обтяження майна.

Всі надані копії перелічених документів долучені представником позивача до справи і перевірені судом.

Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред`явлений власником.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), втручання держави в право власності на житло повинне відповідати критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном у розумінні Конвенції.

У своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, тобто дотримання «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Згідно з ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Згідно ч.5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Пунктами 1, 2 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

На сьогодні позивач має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність арешту позбавлена можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушують право власності позивача, яка є спадкоємцем.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку, те, що заборона на відчуження квартири встановлена виключно до досягнення повноліття дітьми ОСОБА_3 , а вони на час розгляду даної справи є повнолітніми (позивач і третя особа), а позивачка в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту її права шляхом скасування такого арешту, оскільки позовні вимоги засновані на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Отже, позов підлягає задоволенню шляхом зняття арешту та інших обтяжень накладених на майно, що є ефективним способом захисту порушеного цивільного права. У матеріалах справи відсутні відомості, які б спростовували даний висновок суду, який узгоджується із такими засадами цивільного судочинства як справедливість, добросовісність та розумність.

На підставі Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись статтями 10, 12, 81, 89, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Скасувати арешт та заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 , відповідно до рішення Сихівського районного суду м. Львова від 01.07.2015 у справі №464/4280/15-ц, на підставі якого постановою державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції 10.02.2016 накладено арешт у виконавчому провадженні №50121391.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Сихівський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: м.Львів, просп.Червоної Калини, 109, ЄДРПОУ 35009295.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Текст рішення складено 10.09.2026.

Суддя Олена ГОРБАНЬ