Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №457/1292/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 457/1292/26

Провадження № 1-кп/442/418/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження № 12026096220000001 від 10.01.2026 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Краматорськ Донецької області, українця, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, непрацюючого, не одруженого, який на утриманні малолітніх дітей, непрацездатних осіб та осіб похилого віку немає, військовозобов`язаного, не адвоката, не депутата, раніше не судимого,-

- обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України,-

- з участю прокурора - ОСОБА_4

- обвинуваченого - ОСОБА_3

встановив:

Судом визнано доведеним, що 11.12.2025 в денну пору доби, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_3 , перебуваючого у м. Трускавець, Львівської області, виник умисел на заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом. Так, ОСОБА_3 в той же день, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, повідомив знайомому ОСОБА_5 неправдиві відомості про можливість отримання прибутку в мережі Інтернет в результаті укладення кредитних договорів, запевнив останнього, що оформлені ОСОБА_5 кредитні позики будуть у подальшому повністю погашені.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 використовуючи власний мобільний телефон Samsung Galaxy A11 imei l: НОМЕР_1 , imei 1: НОМЕР_2 , із вставленою сім картою НОМЕР_3 , через соціальну мережу «Instagram» та мобільний додаток «Telegram» у період спілкування із ОСОБА_5 з 11.12.2025 по 13.12.2025, надав останньому вказівки щодо оформлення кредитних договорів у криптовалюті на інтернет- ресурсах «LightCredo», «Crypsee» та «Bitcapital». В подальшому, ОСОБА_5 11.12.2025 о 16:35 гоц та о 16:39 год, 13.12.2025 о 20:26 з вищезазначеними організаціями укладено 3 кредитні договори на суму 18 770 грн, 7 270 грн та 19 750 грн відповідно, на виконання яких, кредитні кошти у гривневому еквіваленті були зараховані на банківський рахунок ОСОБА_5 № НОМЕР_4 трьома транзакціями на загальну суму 45 790 гривень.

Надалі, ОСОБА_3 продовжуючи вводити ОСОБА_5 в оману щодо наміру погасити тіло кредиту, не маючи намір виконувати заздалегідь обумовлені домовленості, в частині самостійного погашення кредитних договорів, переконав ОСОБА_5 перерахувати отримані кредитні кошти на належні йому банківські карткові рахунки, внаслідок чого ОСОБА_5 11.12.2025 о 16:37 год та о 16:50 год здійснив перерахунок грошових коштів у сумі 13 000 грн та 6 000 грн відповідно, на банківський картковий рахунок № НОМЕР_5 669,0, який належить ОСОБА_3 , та в подальшому 13.12.2025 о 20:28 год ОСОБА_5 здійснив перерахунок грошових коштів у сумі 14 000 грн на банківський картковий рахунок № НОМЕР_6 .

Своїми діями ОСОБА_3 шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_5 на загальну суму 33 000 гривні, чим заподіяв потерпілому майнову шкоду на вищезазначену суму.

Таким чином, ОСОБА_3 здійснив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 15.12.2025 в денну пору доби, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_3 , перебуваючого у м. Трускавець, Львівської області, виник умисел на повторне заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом.

Так, ОСОБА_3 в той же день, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи yмисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, повідомив знайомій ОСОБА_6 неправдиві відомості про можливість отримання прибутку в мережі Інтернет в результаті укладення кредитних договорів, запевнивши останню, що оформлені ОСОБА_6 кредитні позики будуть у подальшому повністю погашені.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 в ході спілкування з ОСОБА_6 15.12.2025, використовуючи власний мобільний телефон Samsung Galaxy A11 imei 1: НОМЕР_1 , imei 1: НОМЕР_2 , із вставленою сім картою НОМЕР_3 , через мобільний додаток «Telegram», надав останній вказівки щодо оформлення кредитних договорів у криптовалюті на інтернет-ресурсах «LightCredo», «Crypsee» та «Bitcapital». В подальшому, ОСОБА_6 15.12.2025 о 13:20 год, о 13:36 год та о 13:40 год з вищезазначеними організаціями укладено 3 кредитні договори на суму 8 890 грн, 7270 грн та 9370 грн відповідно, на виконання яких, кредитні кошти у гривневому еквіваленті були зараховані на банківський рахунок ОСОБА_6 НОМЕР_7 трьома транзакціями на загальну суму 25 530 гривень.

Надалі, продовжуючи вводити потерпілу в оману щодо наміру погасити тіло кредиту, не маючи намір виконувати заздалегідь обумовлені домовленості, в частині самостійного погашення кредитних договорів, ОСОБА_3 переконав ОСОБА_6 перерахувати отримані кредитні кошти на його банківський картковий рахунок № НОМЕР_8 , в результаті чого потерпіла здійснила дві транзакції, а саме 15.12.2025 о 13:41 год у сумі 15 000 грн та о 13:42 год у сумі 7 000 грн, в загальному на суму 22 000 грн.

В подальшому, ОСОБА_3 продовжуючи реалізацію єдиного умислу, спрямованого на заволодіння кредитними грошовими коштами, у період спілкування з 18.12.2025 по 20.12.2025 із ОСОБА_6 , використовуючи власний мобільний телефон Samsung Galaxy A11 imei 1: НОМЕР_1 , іmei 1: НОМЕР_2 , із вставленою сім картою НОМЕР_3 , через мобільний додаток «Telegram», надав останній вказівки щодо оформлення кредитних договорів у різних мікрофінансових установах діючих на території України, при цьому повторно повідомив неправдиві відомості про можливість отримання прибутку в мережі Інтернет в результаті укладення кредитних договорів, запевнивши, що оформлені ОСОБА_6 кредитні позики будуть у подальшому повністю погашені.

Так, в період з 8.12.2025 по 20.12.2025 ОСОБА_6 перебуваючи під впливом обману ОСОБА_3 , через всесвітню мережу Інтернет, за допомогою власного мобільного телефону iPhone 12 PRO, уклала кредитні договори з мікрофінансовими установами та в подальшому перерахувала грошові кошти ОСОБА_3 , а саме:

- 1) 18.12.2025 укладено кредитний договір №6599445695 з ТОВ «Манівео» на суму 3 500 грн., які на підставі останнього о 14:03 год нараховані на розрахунковий рахунок НОМЕР_9 відкритий на ім`я ОСОБА_6 (Далі рахунок ОСОБА_6 ), та з вказаного рахунку о 14:04 год у сумі 3 517,50 грн перераховано на банківський картковий рахунок № НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_3 (Далі - рахунок ОСОБА_3 );

- 2) 18.12.2025 укладено кредитний договір №1000002053 з ТОВ «СП «Швидко гроші» на суму 8 000 грн, які на підставі останнього о 19:55 год нараховані на рахунок ОСОБА_6 , та з вказаного рахунку о 19:57 год у сумі 6 532,5 грн перераховано на рахунок ОСОБА_3 ;

- 3) 19.12.2025 укладено кредитний договір №3824007763-4584999 з ТОВ «ФК «Є гроші» на суму 2 000 грн., які на підставі останнього о 08:47 год нараховані на рахунок ОСОБА_6 , та з вказаного рахунку о 08:48 год у сумі 2 814 грн перераховано на рахунок ОСОБА_3 ;

- 4) 19.12.2025 укладено кредитний договір №7162472 з ТОВ «Мілоан» на суму 3 500 грн., які на підставі останнього о 09:02 год нараховані на рахунок ОСОБА_6 , та з вказаного рахунку о 09:05 год у сумі 2 814 грн перераховано на рахунок ОСОБА_3 ;

- 5) 19.12.2025 укладено кредитний договір №102810438 з ТОВ «Мілоан» на суму 4 000 грн., які на підставі останнього о 10:10 год нараховані на рахунок ОСОБА_6 , та з вказаного рахунку о 10і 12 год у сумі 3 919,5 грн перераховано на рахунок ОСОБА_3 ;

- 6) 20.12.2025 укладено кредитний договір №5438409 з ТОВ «Мілоан» на суму 3 000 грн., які на підставі останнього о 10:19 год нараховані на розрахунковий рахунок НОМЕР_10 відкритий на ім`я ОСОБА_6 , та з вказаного рахунку о 10:21 год у сумі 2 763,75 грн перераховано на рахунок ОСОБА_3 .

Таким чином, ОСОБА_3 в період з 18.12.2025 по 20.12.2025 заволодів грошовими коштами на суму 22 361,25 грн, у тому числі кредитними грошовими коштами у сумі 3 500 грн.

Своїми діями, ОСОБА_3 шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 на загальну суму 40 861,25 гривні та ТОВ «Манівео» на суму 3 500 грн, чим заподіяв майнову шкоду на зазначену суму.

Таким чином, ОСОБА_3 здійснив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене повторно, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 15.12.2025 у ОСОБА_3 перебуваючого у м. Трускавець, Львівської області, виник злочинний умисел направлений на легалізацію грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, а саме внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, тобто заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, що виразилось у введенні в оману ОСОБА_6 .

Так, ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на легалізацію (відмивання) грошових коштів здобутих внаслідок вчинення шахрайства відносно потерпілої ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що таке майно прямо та певністю одержано злочинним шляхом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно, протиправно 15.12.2025 о 13:49 год здійснив фінансові операції щодо оплати за оренду нерухомого майна, шляхом перерахування грошових коштів двома транзакціями на загальну суму 15 000 грн зі своєї банківської карти № НОМЕР_8 емітованої в AT «Сенс Банк» на банківську карту № НОМЕР_11 емітовану в АТ КБ «ПриватБанк».

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 легалізував та використав грошові кошти в загальній сумі 15 000 грн.

Таким чином ОСОБА_3 здійснив використання майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, будучи особою яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом), тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 209 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю. Пояснив, що дійсно шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , надавши їм вказівки щодо оформлення кредитних договорів у крипотовалюті а мережі Інтернет. Після оформлення цих договорів потерпілі перераховували йому грошові кошти для погашення кредитів, які він використав для оплати орендованого майна. У вчиненому щиросердечно розкаюється, просить суворо його не карати.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 просили проводити розгляд справи у їх відсутності, з приводу міри покарання – покладаються на думку суду, заподіяну шкоду їм відшкодовано частково.

Крім повного визнання своєї винності обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

При цьому, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.

Його дії вірно кваліфіковано за:

-ч.1 ст.190 КК України, оскільки він здійснив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство);

-ч.2 ст.190 КК України, оскільки він здійснив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене повторно;

-ч.1 ст.209 КК України, оскільки він здійснив використання майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, будучи особою яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом).

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

В даній справі, суд, призначаючи покарання ОСОБА_3 при виборі заходу примусу і порядку його відбування разом зі ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховує дані про особу обвинуваченої та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.

При цьому до обставин, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Також суд враховує те, що обвинувачений усвідомлює про настання наслідків, які завдані кримінальним правопорушенням.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, а також обставин, які пом`якшують покарання, аналізу особи винної як у загально-соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, позитивну характеристику, те, що ОСОБА_3 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку в лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, здійснив донат в розмірі 5000 грн. на рахунок в/ч НОМЕР_12 , щоо підтверджується платіжною інструкцією №МВ286649378 від 21.07.2026, а тому на підставі встановлених судом конкретних обставин події, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкцій статей, за якими кваліфіковано кримінальні правопорушення, а саме у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з веденням бухгалтерського обліку (розпорядженням фінансовими ресурсами), та із врахуванням того, що ОСОБА_3 вчинив кілька кримінальних правопорушень, то остаточне покарання за ними йому слід призначити згідно із ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

При цьому, із врахуванням вищенаведеного на підставі ст. 75 КК України, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування такого покарання, встановивши іспитовий строк, який є необхідним і достатнім для того, щоб обвинувачений в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших кримінальних правопорушень.

Також, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.

Окрім того, статтею 77 КК України визначено вичерпний перелік додаткових покарань, які можуть бути призначені у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, зокрема: штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

У п. 19 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» вказано, що якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки статтею 77 КК передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня. При прийнятті такого рішення у вироку мають бути наведені відповідні мотиви; посилатися на статтю 69 КК непотрібно.

Аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі №183/163/14-к /провадження № 51-3549 км 18/ та від 21 червня 2023 року у справа № 953/6732/22 /провадження № 51-2510 км 23/.

Оскільки у переліку додаткових покарань у ст. 77 КК України відсутня конфіскація майна, відтак така й не може бути застосована до ОСОБА_3 у зв`язку із звільненням його від відбування покарання з випробуванням.

У даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати відсутні. Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Під час судового розгляду потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 29000 грн та 15861,25 грн. відповідно. Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні цивільні позови визнав повністю, не заперечував проти його задоволення, підтвердив обставини завдання матеріальних збитків, їхній характер та заявлений позивачем розмір.

Відповідно до положень КПК України (ст.ст. 127–129) шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута за результатами розгляду цивільного позову.

Згідно зі ст. 22 та ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода відшкодовується особою, яка її завдала, у повному обсязі.

Судом встановлено факт заподіяння збитків потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_3 , що підтверджується належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи. Ураховуючи повне визнання позову обвинуваченим та наявність причинно-наслідкового зв`язку, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити позов у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючсь ст.ст. 373, 374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.1 ст.209 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст.190 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі;

-за ч. 2 ст.190 КК України - у виді 2 (двох) років обмеження волі;

-за ч. 1 ст.209 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з веденням бухгалтерського обліку ( розпорядженням фінансовими ресурсами) строком на 1 рік, без конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з веденням бухгалтерського обліку ( розпорядженням фінансовими ресурсами) строком на 1 рік, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, якщо він впродовж іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

-мобільний телефон марки «Samsung Galaxy All» чорного кольору, модель SM- A115F/DSN, серійний номер НОМЕР_13 , ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , із встановленою сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» абонентський номер НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_3 , який зберігається в камері зберігання речових доказів відділення поліції №2 (м.Трускавець) Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області – конфіскувати в дохід держави, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області ОСОБА_7 від 26.06.2026;

-DVD-R диск з маркувальним надписом «БТ №359 ОСОБА_3 », який зберігається при матеріалах кримінального провадження – залишити при справі;

-CD-R диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження – залишити при справі;

-виписки по рахунках НОМЕР_7 , НОМЕР_14 та НОМЕР_10 , які відкриті у банківській установі AT КБ «ПриватБанк», які знаходяться у матеріалах кримінального провадження – залишити при справі;

-мобільний пристрій марки «Iphone 12PRO», який повернутий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 – залишити власнику;

-DVD-RW диск «Omega» 4,4 GB з інформацією ПрАТ «Київстар» по номеру мобільного телефону НОМЕР_3 – залишити при матеріалах кримінального провадження;

-CD-R диск з інформацією по картковому рахунку № НОМЕР_8 , яку вилучено в ході проведення 02.03.2026 тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді Рожнятівського районного суду від 11.02.2026, який зберігається при матеріалах кримінального провадження – залишити при справі;

-CD-R диск з інформацією по картковому рахунку № НОМЕР_6 , яку вилучено в ході проведення 18.02.2026 тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді Рожнятівського районного суду від 19.01.2026, який зберігається при матеріалах кримінального провадження – залишити при справі;

-CD-R диск з інформацією по картковому рахунку № НОМЕР_15 , яку вилучено в ході проведення 02.03.2026 тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді Рожнятівського районнго суду від 19.01.2026, який зберігається при матеріалах кримінального провадження – залишити при справі;

-Квитанцію AT «Акцент-Банк» № 2173-7371-7891-0828, відповідно до якої платник ОСОБА_5 із рахунку НОМЕР_16 , ***3753 переказав кошти в сумі 14 000 грн. отримувачу 4441111131889440; квитанцію AT «Акцент-Банк» № 2171-5986-0256-0997, відповідно до якої платник ОСОБА_5 із рахунку НОМЕР_17 переказав кошти в сумі 13 000 грн. отримувачу 5355571412056699; квитанцію AT «Акцент-Банк» № 2171-6065-2164-0783, відповідно до якої платник ОСОБА_5 із рахунку НОМЕР_18 переказав кошти в сумі 6 000 грн. отримувачу 5355571412056699 – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_19 ) в користь ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_20 ) - 29000,00 (двадцять дев`ять тисяч) гривень заподіяної матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_19 ) в користь ОСОБА_6 ( РНОКПП: НОМЕР_21 ) - 15861,25 грн. ( п`ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят одну гривню 25 коп) заподіяної матеріальної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя ОСОБА_1