Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №439/941/26 — Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №439/941/26

Провадження № 2/439/745/26

10 вересня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді: Петейчука Б.М.,

за участі: секретаря

судового засідання: Ковальчук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалив таке рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до Бродівського районного суду Львівської області зі позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_1 , в яких просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором (оферти) № 24.01.2023-100002272 від 24 січня 2023 року в розмірі 12 720 (дванадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що 24 січня 2023 року між ОСОБА_1 , як боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», як кредитором було укладено електронний Кредитний договір (оферти) № 24.01.2023-100002272, відповідно до якого боржник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умов про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідач, який зобов`язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов`язанням.

Позивач мотивує, що взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок заборгованості за тілом кредиту та 6 720 (шість тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок заборгованості за нарахованими процентами.

Відтак, позивач із метою належного та повного виконання зобов`язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 24.01.2023-100002272 від 24 січня 2023 року, та судові витрати по справі.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

27 квітня 2026 року – відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів, із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, подати відзив на позовну заяву.

Позивач у судове засідання участь свого представника не забезпечив. Від представника позивача: Лисенко О.С. надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд задовольнити останні. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від нього не надходило клопотань про відкладення розгляду справи та не подавався відзив.

Суд, зі згоди позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 Цивільного процесуального кодексу України.

За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами у справі встановлено, що 24 січня 2023 року між ОСОБА_1 , як позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», як позикодавцем було укладено договір про надання споживчого кредиту за № 24.01.2023-100002272, відповідно до якого боржник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію». Так, відповідно до умов договору, позичальнику надається кредит на наступних умовах: сума кредиту: 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок, строк, на який надається кредит – 42 дні, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2 % на день протягом первинного періоду та 3 % на день протягом решти строку користування кредитом, що підтверджується наданими суду договором кредиту та заявкою до кредитного договору.

Окрім цього, позивачем надано суду на дослідження розрахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту за номером: 24.01.2023-100002272 від 24 січня 2023 року, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 складає 12 720 (дванадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок, з яких: 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок заборгованості за тілом кредиту та 6 720 (шість тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок заборгованості за нарахованими процентами.

Мотиви суду.

За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Виходячи зі змісту статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Імперативними приписами частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Доказами встановлено, що між ОСОБА_1 , як позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», як позикодавцем було укладено договір про надання споживчого кредиту за номером № 24.01.2023-100002272 від 24 січня 2023 року.

Разом із цим, позичальник: ОСОБА_1 погодився із істотними умовами такого договору, про що свідчить проставлений ним електронний підпис.

Проте, останній належним чином своє зобов`язання в повному обсязі не виконав, допустивши заборгованість.

За таких обставин, вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 000,00 грн та нарахованими процентами в розмірі 6 720,00 грн підтверджується належними доказами та підлягає задоволенню в загальній сумі — 12 720 (дванадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Судом встановлено, що позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено судом у повному обсязі, з ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в повному обсязі у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Щодо вимоги про стягнення витрат на надсилання позовної заяви

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з надсиланням позовної заяви у розмірі 141,98 грн, суд зазначає наступне.

На підтвердження вказаних витрат позивачем надано квитанцію та опис вкладення ТОВ «Поштова служба "Е-Пост"» № 2030118 від 22 квітня 2026 року.

Відповідно до частин 1, 8 статті 137, статей 77, 78, 141 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а розмір судових витрат має бути підтверджений належними та допустимими доказами.

Доказом надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий оператором поштового зв`язку, який містить відомості про календарний штемпель та заповнений поштовий ідентифікатор (трек-номер) відправлення.

Надана позивачем квитанція ТОВ «Поштова служба "Е-Пост"» містить складові "плата за друк документів" (38,88 грн) та "сервісний збір" (2,10 грн), які за своїм змістом не є витратами на послуги поштового зв`язку в розумінні Закону України "Про поштовий зв`язок", а є внутрішніми витратами позивача на виготовлення копій та підготовку документів. Крім того, вказана квитанція підтверджує лише факт формування замовлення та його оплати у приватній сервісній системі, однак матеріали справи не містять доказів фактичної передачі вказаного поштового відправлення національному оператору поштового зв`язку (АТ «Укрпошта») для його подальшої доставки відповідачу (відсутній трек-номер, фіскальний чек оператора поштового зв`язку чи поштовий штемпель на описі).

За наведених обставин, факт здійснення безпосереднього поштового відправлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача є недоведеним належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим у задоволенні вимоги позивача про стягнення витрат на надсилання позовної заяви у розмірі 141,98 грн слід відмовити.

Керуючись статтями 81, 133, 141, 158, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд, –

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за договором кредиту № 24.01.2023-100002272 від 24 січня 2023 року в розмірі 12 720 (дванадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: місто Київ, вул. Саксаганського, 133А, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Б.М. Петейчук