Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №308/5870/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №308/5870/26

Суддя: Іванов А. П.

Справа № 308/5870/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Іванова А.П., за участю секретаря судового засідання Боти О.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання кредиту №1518-6971 від 27.02.2025 року у загальному розмірі 119 024,40 грн, з яких: 25 400,00 грн – заборгованість за кредитом; 75 844,40 грн – заборгованість за нарахованими процентами; 12 700,00 грн – заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 5 080,00 грн – заборгованість по комісії за видачу кредиту, а також судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 27.02.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту navse.in.ua, який є інформаційно-телекомунікаційною системою Кредитодавця, укладено електронний Договір про надання кредиту №1518-6971. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець надав Відповідачу кредит на таких умовах: сума кредиту – 25 400,00 грн; строк кредитування – 300 днів; базовий період – 14 днів; стандартна процентна ставка – 1,00% за кожен день користування кредитом; знижена процентна ставка – 0,90% за кожен день користування кредитом; комісія за видачу кредиту – 20,00% від суми кредиту. Договір підписаний Відповідачем електронним підписом – одноразовим ідентифікатором A4013, надісланим на телефонний номер Відповідача.

Кредитні кошти перераховано на картковий рахунок Відповідача через партнера Позивача – ТОВ «ФК «Контрактовий дім», що підтверджується відповідною довідкою про перерахування суми кредиту та квитанцією.

Відповідач зобов`язання за Кредитним договором не виконала, кредит у повному обсязі не повернула, у зв`язку з чим станом на 18.03.2026 року утворилась заборгованість у зазначеному вище розмірі.

Від представника відповідача - адвоката Ракущинця А.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на таке. Вказує, що позивачем не доведено факту укладення Кредитного договору у належній письмовій формі, оскільки договір підписаний лише одноразовим ідентифікатором, а не кваліфікованим чи удосконаленим електронним підписом. Представник відповідача вважає нікчемною, умову договору про сплату комісії за видачу кредиту, оскільки в договорі не наведено переліку супровідних послуг, за надання яких її встановлено. Також представник Відповідача зазначив, що вимога про стягнення 12 700,00 грн процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України не підлягає задоволенню з огляду на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким на період дії воєнного стану позичальник звільняється від зазначеної відповідальності.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до таких висновків.

27.02.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту №1518-6971 шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором A4013, надісланим на телефонний номер Відповідача, зазначений останньою під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець надав Відповідачу кредит на таких умовах: сума кредиту – 25 400,00 грн; строк кредитування – 300 днів; базовий період – 14 днів; стандартна процентна ставка – 1,00% за кожен день користування кредитом; знижена процентна ставка – 0,90% за кожен день користування кредитом; комісія за видачу кредиту – 20,00% від суми кредиту.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 12 цього ж Закону електронний правочин вважається підписаним, зокрема, у разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, і за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Факт видачі кредитних коштів відповідачу підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування коштів на картковий рахунок Відповідача, а також квитанцією про перерахування коштів.

Щодо доводів відповідача про недотримання письмової форми договору, відсутність кваліфікованого електронного підпису та невключення Позивача до Довірчого списку кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг, суд їх відхиляє з огляду на таке.

Одноразовий ідентифікатор є самостійним способом підписання електронного правочину, прямо передбаченим статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», а не Законом України «Про електронний цифровий підпис» чи Законом України «Про електронні довірчі послуги», тому вимоги щодо кваліфікованого сертифіката ключа та включення надавача послуг до Довірчого списку на спірні правовідносини не поширюються.

За таких обставин суд визнає доведеним факт укладення сторонами Договору про надання кредиту №1518-6971 від 27.02.2025 року у формі, яка за правовими наслідками прирівнюється до письмової, та факт отримання Відповідачем кредитних коштів у сумі 25 400,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач всупереч умовам Кредитного договору, порушив його умови, не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем, у зв`язку з чим станом на 18.03.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить: 119 024,40 гривень, а саме:- заборгованість за кредитом – 25 400,00 гривень;- заборгованість за нарахованими процентами – 75 844,40 гривень- заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК – 12 700,00 гривень; - заборгованість по комісії – 5 080,00 гривень

Щодо розміру заборгованості за тілом кредиту суд зазначає, що відповідач доказів повернення кредитних коштів (їх частини) до суду не надала, контррозрахунку в цій частині не заявляла, тому вимога Позивача про стягнення 25 400,00 грн заборгованості за кредитом є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом суд зазначає таке.

Судом встановлено, що заявлена до стягнення заборгованість за нарахованими процентами становить 75 844,40 грн, що майже втричі перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту 25 400,00 грн.

Суд вважає, що нарахована позивачем сума процентів за користування кредитом не відповідає передбаченим чинним законодавством засадам справедливості, добросовісності та розумності, є явно завищеною та непропорційною наслідкам порушення грошового зобов`язання, а тому є надмірним тягарем для Відповідача як споживача та джерелом безпідставного збагачення Позивача. З огляду на необхідність дотримання розумного балансу інтересів сторін, встановивши співрозмірність нарахованих процентів невиконаному зобов`язанню Відповідача, а також враховуючи знецінення національної валюти та рівень інфляції в Україні, суд вважає за необхідне зменшити розмір процентів, що підлягають стягненню, до розміру, який складає 100% від суми заборгованості за тілом кредиту, тобто до 25 400,00 грн. У задоволенні решти вимог про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 50 444,40 грн (75 844,40 грн – 25 400,00 грн) слід відмовити.

Щодо вимоги про стягнення 12 700,00 грн процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України суд зазначає таке.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який було неодноразово продовжено та який триває на даний час.

Оскільки заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України нарахована у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач як позичальник на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від обов`язку сплати на користь позивача, а тому в задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Щодо вимоги про стягнення 5 080,00 грн комісії за видачу кредиту суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Кредитний договір №1518-6971 від 27.02.2025 не містить переліку конкретних додаткових чи супутніх послуг Кредитодавця, за надання яких встановлено комісію за видачу кредиту, а Позивачем не надано доказів фактичного надання Відповідачу таких послуг та погодження їх переліку і вартості на момент укладення договору.

Надання кредиту відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком кредитодавця за кредитним договором, а не самостійною послугою, яка підлягає окремій оплаті позичальником.

За таких обставин умова Кредитного договору про сплату Відповідачем комісії за видачу кредиту є нікчемною, а вимога про стягнення 5 080,00 грн комісії є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Отже, загальний розмір заборгованості Відповідача, що підлягає стягненню, становить 50 800,00 грн, з яких: 25 400,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 25 400,00 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом у зменшеному судом розмірі. У задоволенні решти позовних вимог (щодо процентів за користування кредитом у розмірі 50 444,40 грн, процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 12 700,00 грн та комісії у розмірі 5 080,00 грн) слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір задоволених позовних вимог становить 50 800,00 грн, що складає 42,68% від заявленої до стягнення ціни позову у розмірі 119 024,40 грн. Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 136,32 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 207, 526, 529, 530, 610, 611, 625, 626-629, 634, 639, 1046, 1048, 1049, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 81, 89, 95, 141, 247, 263-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133) заборгованість за Договором про надання кредиту №1518-6971 від 27.02.2025 року у розмірі 50 800 (п`ятдесят тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, яка складається з: 25 400,00 грн – заборгованість за кредитом; 25 400,00 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ: 38548598) судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 136 (одна тисяча сто тридцять шість) гривень 32 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua