Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №307/3100/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3100/26

Провадження № 2/307/1473/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Чопик В.В. при секретарі Рішко О.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19 листопада 2015 року виконавчим комітетом Кам`яницької сільської ради Ужгородського району зареєстровано шлюб між ним та ОСОБА_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.07.2026 про, що зроблено актовий запис №370. В шлюбі між ними народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 від 24.10.2017, якому на момент подачі цього позову виповнилось вісім років. Відповідач на даний час не є вагітною. З початком військової агресії російської федерації відносно України, відповідачка разом із їх спільною дитиною виїхала за межі кордонів України, де вже проживає протягом чотирьох років. Станом на теперішній час, малолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із відповідачем за кордоном, що влаштовує обидві сторони. Спору щодо місця проживання дитини немає. На даний час, офіційно зареєстрований шлюб між ними має формальний характер. Причиною розпаду сім`ї стало відчуження одне від одного, яке виникло на підставі виїзду відповідачки за кордон, кардинальної різниці в поглядах на сімейне життя, відсутнє взаємопорозуміння та повага один до одного, практично не підтримують зв`язок та не спілкуються. Сімейні стосунки у них також не склалися через суттєві розбіжності в характерах, які не дають можливість зберегти сім`ю. Спільного майна та побуту між ними за час проживання у шлюбі немає, а тому спору щодо спільного майна - немає. Звертає увагу, що вони на даний час не проживають разом. Зазначене пов`язано з їх небажанням продовжувати подальше сімейне життя, вести спільне господарство та спільний бюджет, що дає підстави стверджувати про фактичне припинення шлюбно-сімейних відносин між ними, оскільки в таких стосунках вже немає спільної участі подружжя у вирішенні різних сімейних питань. Тому просить суд розірвати шлюб.

Позивач в судове засідання не з`явилися, однак надіслав суду заяву в якій просить суд справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує, та просить їх задовольнити, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у її відсутності.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, причини своєї неявки не повідомила, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у її відсутності.

У зв`язку з неявкою сторін, на підставі ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась.

Згідно статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов`язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 та ст. 25 цього ж Кодексу шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Із статті 56 СК України убачається, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.

За правилами ч. 3 статті 105 СК шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Статтею 111 СК України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

У пункті 10 постанови Пленум Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" № 11 від 21.12.2007 року роз`яснено, що передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.

Статтею 112 сімейного кодексу передбачено, що під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що 19 листопада 2015 року виконавчим комітетом Кам`яницької сільської ради Ужгородського району, Закарпатської області зареєстровано шлюб між ним та ОСОБА_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.07.2026 про, що зроблено актовий запис №370.

В шлюбі між сторонами народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 24.10.2017.

В судовому засіданні встановлено, що сторони втратили почуття любові та поваги однин до одного. Це підтверджується тим, що вони спільно не проживають і не підтримують ніяких відносин.

Наведене дозволяє суду зробити висновок про те, що сім`я розпалася остаточно, а цей шлюб існує лише формально і подальше його збереження суперечить інтересам позивача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 21, 24, 25, 56, 105, 110-112 СК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 19 листопада 2015 року виконавчим комітетом Кам`яницької сільської ради Ужгородського району, Закарпатської області, актовий запис 370– розірвати.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: В.В. Чопик