Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №516/239/26 — Теплодарський міський суд Одеської області

Справа №516/239/26

Провадження №2/516/209/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокум.Теплодар

Теплодарський міський суд Одеської області в складі

головуючого судді Под`ячевої І.Д.

при секретарі Прущак С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Теплодар цивільну справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (третя особа Біляївський відділ ДВС в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління МЮ України) про зняття арешту та заборони відчуження нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 24.04.2008 ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» уклали договір іпотеки, за умовами якого Іпотекодавець надала в іпотеку належне їй майно, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . 25.04.2008 іпотека була зареєстрована у Державному реєстрі речових прав (номер запису про іпотеку: 17239095). 06.04.2009 на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження серія та номер: АН № 337830, прийнятої 06.04.2009 відділом державної виконавчої служби Теплодарського міського управління юстиції Одеської області у Державному реєстрі речових прав було зареєстровано обтяження № 17239112.

29.10.2016 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано за Банком на підставі Договору іпотеки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1073667551115, номер запису про право власності 17239030) та ст. ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку».

Право власності Банка на квартиру виникло на підставі Договору іпотеки в порядку пріоритетності прав, оскільки іпотека була зареєстрована 25.04.2008 раніше за накладений арешт (06.04.2009). На сьогодні Банк, як власник майна, позбавлений можливості реалізувати право власності через наявність арешту. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності Банка, а тому ці обтяження підлягають скасуванню.

Позивач вважає, що належним та ефективним способом судового захисту Банка є зняття арешту шляхом скасування відповідного запису про обтяження, що відповідає способу захисту передбаченому у ч. 3 ст. 26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”. Саме задоволення таких вимог призведе до поновлення порушеного права Банка.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позову наполягає.

На підставі клопотання позивача судом було витребувано у Біляївського відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління МЮ України інформацію про арешт накладений відділом державної виконавчої служби Теплодарського міського управління юстиції Одеської області на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони його відчуження серії АН № 337830 від 06.04.2009 (номер запису про обтяження: 17239112 від 06.04.2009), а саме інформацію про стягувача у виконавчому провадженні, про виконавчі документи, на підставі яких було відкрито відповідне виконавче провадження та про стан цього виконавчого провадження.

Представник Біляївського ВДВС звернувся до суду із поясненнями в яких зазначив, що термін зберігання завершених виконавчих проваджень становить три роки, у зв`язку з цим відсутня будь-яка інформація щодо виконавчого провадження та постанови про накладення арешту серії АН №337830 від 06 квітня 2009 року.

ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, не заперечує щодо задоволення позову.

ОСОБА_1 повідомлена належним чином про дату та час судового засідання, про те до суду не з`явилась із будь-якими заявами до суду не зверталась.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Так, судом встановлено, що 24.04.2008 ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» уклали договір іпотеки, за умовами якого Іпотекодавець надала в іпотеку належне їй майно, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

06.04.2009 на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Теплодарського міського управління юстиції Одеської області накладено арешт на зазначену вище квартиру та оголошено заборону на її відчуження (постанова серія та номер: АН № 337830, у Державному реєстрі речових прав обтяження зареєстровано за № 17239112).

29.10.2016 за Банком було зареєстровано право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору іпотеки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1073667551115, номер запису про право власності 17239030) та ст. ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку».

Станом на 2026 рік єдиним власником квартири є АТ КБ «ПриватБанк».

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_3 вбачається запис про арешт нерухомого майна та оголошення заборони на його відчуження, яке належить ОСОБА_3 .. Запис про арешт майна зроблено на підставі постанови про арешт майна АН № №337830 від 06 квітня 2009 року ВДВС Теплодарського МУЮ Одеської області. Об`єктом обтяження зазначено квартира, адреса: АДРЕСА_1 .

З листа Біляївського відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління МЮ України від 17 серпня 2026 року вбачається, що відсутня будь-яка інформація щодо виконавчого провадження в якому постановлено постанову АН № №337830 від 06 квітня 2009 року.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а згідно ст. 5 Кодексу, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що наявністю в Єдиному Реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомостей про обтяження майна, порушуються право власності позивача, а тому його право підлягає судовому захисту у спосіб, визначений законом, а саме: ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» - шляхом зняття арешту з майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

5. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно відповідей відповідача, станом на вересень 2026 року відпали підстави накладення арешту на майно ОСОБА_3 , оскільки остання померла та відсутні відкриті виконавчі провадження, а виконавче провадження на підставі якого накладено арешт знищено, оскільки термін зберігання завершених проваджень становить три роки.

Існування заборони на відчуження нерухомого майна перешкоджає позивачу реалізувати свої права власника, яким Банк являється з 2016 року.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно чч.1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам..

Пункт 5 ч. 2 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Таким чином, існування заборони на нерухоме майно та відповідного запису в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна протягом 17 років, за відсутності виконавчого провадження, обмежує права позивача як власника та позбавляє можливості в повній мірі користуватися, володіти та розпоряджатися належним Банку майном, що є неприпустимим.

З урахуванням зазначених вище норм законодавства та встановлених обставин справи, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» щодо зняття арешту та заборони на відчуження нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 , є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 19, 258-265, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (третя особа Біляївський відділ ДВС в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління МЮ України) про зняття арешту та заборони відчуження нерухомого майна- задовольнити.

Зняти арешт та заборону на відчуження нерухомого майна, що належить АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1073667551115, реєстраційний номер обтяження 17239112).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І. Д. Под`ячева