Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №377/225/26 — Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/225/26

Провадження №2/377/328/26

10 вересня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої – судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання – Приліпко К.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник – адвокат Присяжнюк Анастасія Валеріївна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

У С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року до Славутицького міського суду Київської області надійшла позовна заява, в якій позивач, від імені якої діє представник – адвокат Присяжнюк Анастасія Валеріївна, просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07 серпня 2010 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м.Києва з державним Центром розвитку сім`ї, актовий запис № 1870.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 07 серпня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , був зареєстрований шлюб Центральним відділом реєстрації шлюбів м.Києва з державним Центром розвитку сім`ї, актовий запис №1870. Під час шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя сторін не склалось, через різні погляди на життя і сімейні стосунки. Подружні відносини між сторонами припинились з грудня 2025 року, сторони проживають окремо, не спілкуються. Спільне господарство не ведеться. Сім`я фактично розпалася, шлюб існує формально. Подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. На час подання позову спірні питання щодо місця проживання дітей відсутні (а.с. 3-7).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2026 справу передано на розгляд судді Славутицького міського суду Київської області Малишенко Т.О. (а.с.15)

Ухвалою судді від 19 квітня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судовий розгляд справи на 07 травня 2026 року (а.с. 18-19)

Ухвалою суду від 07 травня 2026 року судовий розгляд справи було відкладено на 04 червня 2026 року на підставі пункту 1 частини другої статті 223 ЦПК України (а.с. 32-33)

15 травня 2026 року відповідно до розпорядження №4 керівника апарату Славутицького міського суду Київської області здійснений повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_7 рішенням ВРП № 880/0/15-26 від 12.05.2026 на підставі пункту 4 частини 6 статті 126, статті 131 Конституції України, статей 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». (а.с. 43)

15 травня 2026 року згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Славутицького міського суду Київської області Теремецьку Н.Ф. (а.с. 44)

Ухвалою судді від 15 травня 2026 року було прийнято до свого провадження цивільну справу № 377/225/26, провадження 2/377/328/26 за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє представник – адвокат Присяжнюк Анастасія Валеріївна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, постановлено провести розгляд справи 10 червня 2026 року о 10 годині 00 хвилин (а.с. 45-46).

Ухвалою суду від 10 червня 2026 року зупинено провадження у справі за заявою відповідача ОСОБА_2 , від імені якого діє представник – адвокат Плюснін М.В., встановлено сторонам строк для примирення – три місяці (а.с. 64-66)

Ухвалою суду від 10 вересня 2026 року поновлено провадження у справі.

Після закінчення строку на примирення позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Присяжнюк А.В. у призначене судове засідання не з`явились, позивач про дату, час та місце судового засідання повідомлялась за адресою зареєстрованого місця проживання, але конверт із судовою повісткою, повернуто до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку ОСОБА_1 , якій адресовано судову повістку разом із доданими документами за зареєстрованим місцем проживання, вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України. Представник позивача - адвокат Присяжнюк А.В. повідомлена про дату, час та місце судового засідання належним чином через електронний кабінет. 08.09.2026 від представника позивача - адвоката Присяжнюк А.В. до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява, в якій вона просила розглянути справу без її участі і участі позивача, позовні вимоги підтримала та повідомила, що примирення між сторонами не відбулось.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Плюснін М.В., в призначене судове засідання не з`явились, відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлявся за адресою зареєстрованого місця проживання, але конверт із судовою повісткою, повернуто до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку ОСОБА_2 , якому адресовано судову повістку разом із доданими документами за зареєстрованим місцем проживання, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України. Представник відповідача - адвокат Плюснін М.В. про дату, час та місце судового засідання повідомлений через електронний кабінет. 07.09.2026 від представника відповідача - адвоката Плюсніна М.В. до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява, в якій він просив розглянути справу без його участі і участі відповідача, та зазначив, що сторони до примирення не прийшли, тому вважає за можливе задовольнити позов, проти розірвання шлюбу не заперечував.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 07 серпня 2010 року Центральним відділом реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім`ї, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 07 серпня 2010 року зареєстрували шлюб у Центральному відділі реєстрації шлюбів м.Києва з державним Центром розвитку сім`ї, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 1870. Після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_8 , дружині ОСОБА_8 ( а.с.9) .

Під час шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких є ОСОБА_2 , а матір`ю - ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвами про їх народження, копії яких долучені до матеріалів справи ( а.с. 10-12).

Відповідно до положень статті 51 Конституції України, частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

З статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року, ратифікована Україною 17 липня 1997 року) вбачається, що кожен із подружжя має рівні цивільні права та обов`язки у відносинах між собою і зі своїми дітьми, а також щодо одруження, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно з частиною другою статті 18, пункту 3 статті 51, частиною третьою статті 56, частиною першою статті 110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.

Як вбачається із змісту позовної заяви, підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що спільне життя сторін не склалось, через різні погляди на життя і сімейні стосунки. Подружні відносини між сторонами припинились з грудня 2025 року, сторони проживають окремо, не спілкуються. Спільне господарство не ведеться. Сім`я фактично розпалася, шлюб існує формально. Подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з вимогами, передбаченими у статті 111 СК України, судом вживалися заходи щодо примирення подружжя.

Так, ухвалою суду від 10 червня 2026 року за клопотанням відповідача ОСОБА_2 , від імені якого діє представник – адвокат Плюснін М.В., надано сторонам строк для примирення три місяці та зупинено провадження у справі до 10 вересня 2026 року. Станом на 10 вересня 2026 року строк для примирення сторін закінчився і провадження у справі було поновлено. Від представника позивача - адвоката Присяжнюк А.В. до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява, в якій вона повідомила, що примирення між сторонами не відбулось. Від представника відповідача - адвоката Плюсніна М.В. до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява, в якій він зазначив, що сторони до примирення не прийшли, тому вважає за можливе задовольнити позов про розірвання шлюбу.

Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім`ї. Проте, завдання Сімейного кодексу України щодо подальшого зміцнення сім`ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні лише такої сім`ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, ніхто із подружжя не може бути примушений до збереження шлюбних відносин.

Таким чином, судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалися відносини, які виключають можливість спільного їх проживання та продовження шлюбних відносин, оскільки фактичні шлюбні відносини та ведення спільного господарства між ними припинено, шлюб носить формальний характер, а тому збереження сім`ї неможливе і це буде суперечити інтересам позивача, яка не бажає перебувати в шлюбі з відповідачем. Примушування одного з подружжя до перебування у шлюбі, який проти цього заперечує, порушуватиме його законні права та інтереси і суперечитиме вимогам закону.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, оскільки це відповідатиме волі позивача, і після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права подружжя.

За таких обставин позов необхідно визнати обґрунтованим та задовольнити.

Як зазначено у позовній заяві, на час розгляду справи спірні питання щодо визначення місця проживання дітей відсутні.

У відповідності до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

В позовній заяві позивач, від імені якої діє представник – адвокат Присяжнюк Анастасія Валеріївна, просила залишити після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_8 ».

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1331,20 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1331,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 07 серпня 2010 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї, актовий запис № 1870.

Після розірвання шлюбу залишити прізвище дружини « ОСОБА_8 ».

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1331 гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складено 10 вересня 2026 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька