Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №465/3383/25 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/3383/25

Провадження 2/465/269/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04.09.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Мартьянової С.М.

при секретарі – Штокало С.-М.Р.

за участю:

представника позивача – Олійник Л.В.

відповідачки – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження по цивільній справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, -

В СТАНОВИВ:

Позивач, в особі свого представника, звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, в якому просив суд стягнути з відповідачів на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення (опалення місць загального користування, загально будинкові потреби на опалення, плата за абонентське обслуговування) в сумі 4494,79 грн. та витрати з оплати судового збору в сумі 3028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачі користуються послугами з централізованого опалення та послугами з централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим їм було відкрито особовий рахунок.

Станом на 01.03.2025 за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2021 року до 28.02.2025 року у відповідачів перед ЛМКП «Львівтеплоенерго» рахується заборгованість в сумі 4494,79 грн., яка залишилась несплаченою.

Таким чином, неправомірні дії відповідачів призвели до порушення майнових прав та законних інтересів позивача. Через несвоєчасність проведення розрахунків відповідачами за надані послуги, позивач ЛМКП «Львівтеплоенерго» не може забезпечити своєчасну оплату податків, внесків до пенсійного фонду, а також має заборгованість пере іншими підприємствами.

У зв`язку з вищевикладеним позивач і був вимушений звернутися до суду з даними позовними вимогами.

Заочним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 18.09.2025 позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання - задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» 4494 (чотири тисячі чотириста дев`яносто чотири) гривні 79 копійок заборгованості за постачання теплової енергії.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 18.11.2025 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено.

Заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 18.09.2025 у цивільній справі №465/3383/25 за позовною заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання – скасовано і призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представник ЛМКП «Львівтеплоенерго» позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, пояснила, що в проєктній документації будинку передбачені опалювальні прилади. Загально будівельні потреби розподіляються між всіма мешканцями будинку відповідно до норм діючого законодавства та методики затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.

В судовому засідання відповідачка ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі, та просила суд відмовити у їх задоволенні. Пояснила, що ніяких договорів з ЛМКП «Львівтеплоенерго» не підписувала, в квартирі встановлено індивідуальне опалення та вона не має жодного відношення до центрального опалення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причин не явки суд не повідомив.

Суд. вислухавши пояснення представника позивача та відповідачки, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №10 з місця проживання про склад сім`ї і реєстрації від 12.03.2025 року.

Згідно розрахунку за надану послугу постачання теплової енергії станом на 01.03.2025 за період з 01.10.2021 по 28.02.2025 сума заборгованості відповідачів становить 4494,79 грн.

Квартира за адресою: АДРЕСА_1 має індивідуальне опалення, що підтверджується листом від 07.08.1997 №242 та листом від 07.10.1997 №09-1387.

Як вбачається із повідомлення №548 від 31.10.2025 ЛКП «Магістральне» на сходовій клітці 1 під`їзду будинку АДРЕСА_2 батарея центрального опалення відключена та не працює.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією - суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Відповідно до частини першої статті 6 цього ж Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі.

Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до положень статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Крім цього, частиною першою статті 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Пунктом 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 за № 830, передбачено, що індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Індивідуальний договір з власником житла вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку).

На офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» розміщено публічний типовий договір приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії, а саме зразок індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Згідно з пунктами 1, 2 індивідуального договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Такий договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті підприємства.

Факт відсутності фізично підписаного договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі №639/10591/14-ц.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання.

Відключення від мереж централізованого опалення та можливість встановлення системи індивідуального опалення в багатоквартирних житлових будинках регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), і Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169.

Пунктом 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 № 630 (яка діяла до 01.05.2022) було передбачено, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відповідно до п. 3 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315, розподіл обсягів спожитих у будівлі/ будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням , вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Частиною шостою статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання».

Відповідно до статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання визначається за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об`єму) квартири (іншого нежитлового приміщення, яке є самостійним об`єктом нерухомого майна) або за рішенням співвласників будівлі - за іншим принципом, визначеним цією методикою.

Пунктом 12 розділу IV Методики, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315, передбачено, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень. Згідно пункту 7 розділу IV вказаної Методики розрахунок обсягу теплової енергії, витраченого на загальнобудинкові потреби, проводиться незалежно від наявності опалювальних приладів у МЗК та допоміжних приміщеннях. Пунктом 38 постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 передбачено, що споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Абзацом 6 пункту 14 зазначеної постанови КМУ № 830 визначено, що відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики № 315.

Пунктом 24 постанови КМУ № 830 від 21.08.2019 визначено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Підпункт 13 пункту 45 вищевказаної постанови КМУ № 830 передбачає, що індивідуальний споживач зобов`язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.12.2020 у справі №311/3489/18, власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язанні брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, батарея наявна у першому під`їзді по АДРЕСА_3 , де розташована квартира відповідачів, також ЛКП «Магістральне» повідомлено про те, що батарея відключена та не працює, проте це не підтверджує відсутність системи опалення у місцях загального користування даного під`їзду та всього будинку.

Нарахування за послуги з теплопостачання місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, ЛМКП «Львівтеплоенерго» не здійснює додаткових нарахувань, а виставляє нарахування за ту частку теплової енергії, яка надійшла до будівлі (врахована вузлом комерційного обліку) та в середині була витрачена на опалення місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Відповідачами не надано до матеріалів справи доказів про здійснення оплати за відповідні послуги, які б були не враховані позивачем, або належних доказів неправильності проведених позивачем розрахунків існуючої заборгованості за надані послуги.

Внаслідок невиконання відповідачами обов`язку щодо оплати наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води порушено право позивача на своєчасне отримання оплати за надані послуги.

Одними з основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2022 року в справі №520/1185/16-ц).

З огляду на передбачений законодавством принцип обов`язкової оплати спожитих житлово-комунальних послуг та презумпцію правомірності договору, укладеного між сторонами справи, беручи до уваги те, що відповідачі є споживачами послуг за адресою: АДРЕСА_1 , та враховуючи невиконання відповідачами зобов`язань щодо сплати за надані послуги, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості.

У зв`язку з задоволенням позову на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 3028,00 грн. в рівних частках, тобто по 1514,00 грн. - з кожного відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» 4494 (чотири тисячі чотириста дев`яносто чотири) гривні 79 копійок заборгованості за постачання теплової енергії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», місцезнаходження : м. Львів вул. Д. Апостола, буд.1, код ЄДРПОУ 05506460.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Франківським РВ УМВС в м. Львові ГУ у Львівській області 27.11.1996, адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Франківським РВ УМВС в м. Львові ГУ у Львівській області 27.11.1996, адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 09.09.2026

Суддя Мартьянова С.М.