Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №462/4914/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4914/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі Бориславського Ю.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , у якому просить розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 28.07.2018 року та стягнути із відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття, у розмірі частини заробітку /доходу/ відповідача щомісячно. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що між сторонами було зареєстровано шлюб. Шлюб існує формально, між сторонами відсутнє взаєморозуміння, у них різні погляди на життя та виховання дитини. Позивач не вперше звертається до суду із позовом про розірвання шлюбу, однак спроби примирення не дали позитивного результату та з квітня 2024 року сторони проживають окремо та не ведуть спільного господарства. Вказала, що такий шлюб суперечить інтересам позивача, примирення неможливе, а тому просить розірвати шлюб між сторонами. Крім цього, позивач просить вирішити питання стягнення аліментів на неповнолітнього сина.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 10 липня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Сторонам надано процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Судом вжито заходів забезпечення дотримання прав сторін щодо належного повідомлення про розгляд справи судом, зокрема, відповідачу, за зареєстрованим місцем його проживання, двічі скеровано копію позовної заяви разом із ухвалою про відкриття провадження у справі, проте конверти було повернуто суду у зв`язку з відмовою адресата та відсутністю одержувача за вказаною адресою

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 Верховний Суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Зазначене також узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 13.05.2024 по справі №755/4829/23.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав та не вказав поважних причин такого.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення /виклику/ сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення для справи.

Статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Як встановлено судом, 28 липня 2018 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб, що зареєстрований Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис 2018, прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка: ОСОБА_5 , дружини: ОСОБА_5 /свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 /

У поданій позовній заяві позивач ствердила про стійкий розлад у сім`ї, внаслідок чого збереження подружнього життя між сторонами є неможливе, наполягала на розірванні шлюбу.

Відповідач відзив на позов не подав.

Оскільки судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї суперечить інтересам позивача, сторони не підтримують сімейних відносин, проживають окремо, не ведуть спільне господарство, втратили почуття взаєморозуміння, позивач ствердила, що шлюб існує формально, а тому такий шлюб слід розірвати.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

Як ствердила позивач у поданій позовні заяві та цього не заперечив відповідач, дитина проживає з позивачкою та після розірвання шлюбу залишиться проживати з позивачкою.

Статтею 18 Конвенції про захист прав дитини встановлено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи наведене, із відповідача слід стягувати на користь позивача на утримання дитини аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з 03.06.2026 р. /з моменту звернення до суду/ і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору на користь позивача у розмірі 1331,20 гривень за позовну вимогу про розірвання шлюбу та в дохід держави у розмірі 1331,20 гривень за позовну вимогу про стягнення аліментів.

Керуючись ст. 12, 81, 136, 141, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 354-355, 430 ЦПК України, ст. 110-112, 180-182 СК України, суд

у х в а л и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів– задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що був зареєстрований 28 липня 2018 року Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис 2018.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 03.06.2026 р. і до досягнення дитиною повноліття.

В межах місячної суми стягнення допустити негайне виконання рішення.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати у розмірі 1331 /одна тисяча триста тридцять одна/ гривня 20 копійок.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 1331 /одна тисяча триста тридцять одна/ гривня 20 копійок в дохід держави.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення складено 10 вересня 2026 року.

Суддя: Бориславський Ю. Л.