Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №147/2118/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/2118/26

Провадження № 3/147/842/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Почкіна О. М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.2 ст.173-2 КУпАП

ВСТАНОВИЛА:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №142069 від 24.08.2026 вбачається, що ОСОБА_1 24.08.2026 близько 11 год. 00 хв. гр. перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 вчинила домашнє насильство відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: умисно не пропускала до житлового будинку, чим створила для сина несприятливі психологічні умови.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в суд прибула, їй перед початком судового розгляду було роз`яснено права у відповідності до ст. 268 КУпАП. В судовому засіданні заперечувала факт обмеження сину доступу до житлового будинку. Стверджувала, що син мав вільний доступ до житлового будинку. Пояснила, що конфлікт з сином виник з приводу придбаного нею за власні кошти мотоцикла. Виявивши відсутність вказаного мотоцикла, вимагала в сина пояснень щодо цього, на що останній відмовився пояснити, де знаходиться вказаний транспортний засіб. Після цього вказала сину, що якщо він його відчужив, то має повернути їй кошти за вказаний мотоцикл. Крім того, пояснювала сину, що він зобов`язаний їй надавати пояснення щодо використання зазначеного транспортного засобу, оскільки він є неповнолітній, проживає разом з нею, а тому вона несе за нього відповідальність, і якщо він відмовляється надавати пояснення та не прислухається до її зауважень, то може проживати в іншому місці.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положення КУпАП передбачають, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення діянь, передбачених частиною першою цієї статті, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», під домашнім насильством розуміється діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Крім того, ч. 2 ст.251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема, психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підпадають лише діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Як вбачається з матеріалів справи, доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП є:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №142069 від 24.08.2026 вбачається, що ОСОБА_1 24.08.2026 близько 11 год. 00 хв. гр. перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 вчинила домашнє насильство відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме умисно не пропускала до житлового будинку, чим створила для сина несприятливі психологічні умови;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.08.2026 про прийняття усної заяви від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що його мати не впускала його до будинку;

- поясненнями ОСОБА_2 , в яких він зазначив, що непорозуміння з матір`ю виникли з приводу мотоцикла;

-рапортом ВП№2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, відповідно до якого 24.08.2026 о 12:52 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що ОСОБА_2 мати не допускає до будинку

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення ВБА №142069 від 24.08.2026, інші матеріали справи, суддя встановила, що в протоколі не зазначено суть адміністративного правопорушення, а саме, які конкретно дії психологічного чи економічного характеру вчинила особа і який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, та наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені, а отже об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбачено ст.173-2 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення не розкрита.

При цьому суд звертає увагу на те, що диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає настання наслідків вчинених діянь, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, а саме, що внаслідок таких діянь була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а не створила для сина несприятливі психологічні умови, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення ВБА №142069.

Також суду не надано жодного доказу на підтвердження того, що вчиненими діями завдано шкоду фізичному чи психічному здоров`ю потерпілого, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Зокрема, і в протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення, і в поясненнях ОСОБА_2 зазначає тільки те, що мати не допускала його до будинку, не деталізуючи її дій. Натомість потерпіла в судовому засіданні даний факт заперечувала та зазначила, що син мав вільний доступ до житлового будинку. Тому враховуючи наведені вище обставини, вважаю, що матеріали про адміністративне правопорушення, не містять належних та допустимих доказів наявності в діях події і складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, провадження у справі щодо дій ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 172-15, 247, 280, 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Тростянецький районний суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Почкіна