Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №143/1165/26 — Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/1165/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Тітової Т. Л.,

за участю секретаря Шуваріної В. А.,

розглянувши в приміщенні суду в місті Погребище Вінницької області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Погребищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті, -

встановив:

02.09.2026 до суду надійшла вказана заява, в якій заявниця просить встановити факт смерті її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Заводівка Горностаївського району Херсонської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Коробки Каховського району Херсонської області (тимчасово окупована територія).

В обґрунтування заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Коробки Каховського району Херсонської області помер її батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 19.03.2024 Скадовським районним відділом запису актів цивільного стану Управління ЗАГС Херсонської області, та довідкою про смерть серії № 74000000 № 2023000091 від 18.08.2023. Зазначене місце смерті розташоване на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

З метою належної державної реєстрації смерті батька вона звернулася до Погребищенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Однак отримала відмову у зв`зку з тим, що надані документи видані на тимчасово окупованій території та не є підставою для державної реєстрації смерті відповідно до чинного законодавства України. Тому зазначений факт, що має юридичне значення, підлягає встановленню в судовому порядку.

Заявниця в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій просила заявлені вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, однак від начальника Погребищенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви з огляду на таке.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Коробки Каховського району Херсонської області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Заводівка Гоностаївського району Херсонської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19.03.2024, виданого Скадовським районним відділом запису актів цивільного стану управління ЗАГС Херсонської області, та копією медичного свідоцтва про смерть серії 74000000 № 2023000091 від 18.08.2023 (а. с. 11, 12).

Факт родинних відносин між померлим ОСОБА_2 та заявницею підтверджується її копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 13.10.1979 та копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 02.05.1998 (а. с. 8, 9).

Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Частиною 4 ст. 49 Цивільного кодексу України передбачено, що реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою.

Відомості про смерть особи підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 зазначеного Закону державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (чинного станом на 15.08.2023), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, серед яких як тимчасово окуповану територію зазначено і територію Каховської міської територіальної громади Херсонської області, до якої, зокрема, входить і с. Коробки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з вимогами частин 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

У відповідності до наказів Міністерства юстиції України № 246/7 від 25 листопада 2014 року та № 935/5 від 17 червня 2014 року всі органи та підрозділи, які підпорядковані Міністерству юстиції України повинні були переміститися з тимчасово непідлеглих територій в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, та перереєструватись, а тому всі акти та документи, видані органами не переміщеними в населені пункти, на територіях яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі та не перереєструвались з 01 грудня 2014 року, вважаються недійсними.

Проте, стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, а у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Отже, суд бере до уваги копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19.03.2024, виданого Скадовським районним відділом запису актів цивільного стану управління ЗАГС Херсонської області, та, оцінюючи її у сукупності з доводами заяви й іншими наявними у матеріалах справи письмовими доказами, вважає їх достатніми для підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Коробки Каховського району Херсонської області, тобто на тимчасово окупованій території України.

З огляду на те, що факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Коробки Каховського району Херсонської області підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а отримати свідоцтво про смерть встановленого законодавством України зразка у позасудовому порядку заявниця не має можливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення факту смерті в судовому порядку.

Згідно із ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 258, 259, 263, 268, 293, 315, 316, 317 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій територій України задовольнити.

Встановити факт, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Коробки Каховського району Херсонської області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, уродженець с. Заводівка Горностаївського району Херсонської області.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Копію рішення суду видати учасникам справи негайно після його ухвалення та невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Погребищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 21725836, вул. Богдана Хмельницького, 77, м. Погребище Вінницького району Вінницької області, 22200.

Суддя