Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №138/1249/26 — Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1249/26

Провадження №:2/138/1320/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Холодової Т.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Паламарчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2026 представник позивача адвокат Варцаба С.А. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в інтересах ОСОБА_1 з вказаним позовом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 травня 2018 року ОСОБА_3 складено розписку, в якій зазначено про отримання нею 200000,00 грн. в якості сплати за купівлю належної їй земельної ділянки, площею 2,38 га, що розташована на території Субботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області від ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

Тобто зміст згаданої розписки чітко свідчить, що ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 кошти у розмірі 200 000 гривень. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Постановою Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2026 року у справі №138/77/24 встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину прийняли - внучка ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 1.11.2023;- син ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 1.11.2023 та від 7.12.2023;- дочка ОСОБА_6 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 1.11.2023;- внук ОСОБА_7 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.03.2024. У постанові Верховного Суду від 5.11.2025 у справі № 444/1177/20 зазначено, що солідарне зобов`язання виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (стаття 541 ЦК України), законом не передбачена солідарна відповідальність спадкоємців між собою, кожен із яких зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Тому борг спадкодавця підлягає стягненню з кожного спадкоємця в рівних частках. Таким чином, борг ОСОБА_3 повинні повернути її спадкоємці в рівних частинах (по 50 000 кожен). Верховний Суд вказав, що доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна (постанова ВС від 20.02.2019 у справі № 755/7730/16-ц). Отже, відповідач як спадкоємець відповідає за зобов`язаннями спадкодавця, які обмежено вартістю успадкованого майна. Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого 01 листопада 2023 року ОСОБА_8 , приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області спадкоємцем ОСОБА_9 , 1946 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина на яку видано це свідоцтво, складається з: земельної ділянки, місце розташування якої: Могилів-Подільський район Вінницька область, (Суботівська сільська рада), площею 2,6048 гектарів, кадастровий номер 0522686800:02:000:0282, в межах згідно з планом, яка була передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.12.2008 № 3354, належного спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01098680020, виданого Могилів-Подільською райдержадміністрацією Вінницької області 30.07.2009. Відповідно до Витяг № НВ-9961775022026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформованого 10.04.2026 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 0522686800:02:000:0282 становить 94 168 гривень 37 копійок. 13 березня 2026 року на адресу відповідачки було надіслано вимогу кредитора про сплату суми боргу листом трек-номер якого 2101800160080. Вказаний лист було отримано відповідачкою особисто 17 березня 2026 року. Станом на дату подання даної позовної заяви відповідачкою не було сплачено суму боргу . При цьому, відповідач умисно ухиляється в отриманні вимоги кредитора та сплати суми боргу.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 28.04.2026 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 05.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його та позивача участі, позов підтримує з підстав, зазначених у ньому, просив позов задовольнити, не заперечює щодо заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилась. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась завчасно та належним чином за адресою зареєстрованого місця проживання, однак поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомленням. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.223, ч.1 ст. 280 ЦПК України, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши подані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Згідно із частинами першою, другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При цьому, положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18)).

Зі змісту письмової розписки, складеної ОСОБА_3 25.05.2018 вбачається, що між нею та ОСОБА_1 була домовленість про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,38 га, що розташована на території Субботівської сілської Ради Могилів-Подільського району Вінницької області та яка належала ОСОБА_3 на праві власності. Даною розпискою ОСОБА_3 підтвердила факт отримання від ОСОБА_1 200000 (двісті тисяч) грн, в якості сплати ним за купівлю даної земельної ділянки.

Проте, договір купівлі-продажу земельної ділянки не був укладений через мораторій на продаж земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка покупцю передана не була і залишалась у користуванні власника.

У зв`язку з тим, що договір купівлі-продажу на вказану вище земельну ділянку між сторонами укладено не було, то отримані ОСОБА_3 кошти, у відповідності до ст.1212 ЦК України підлягають поверненню позивачу, як безпідставно набутті.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.

Відповідно до статей 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Тобто, при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:

- чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1281 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Як встановлено зі змісту постанови Вінницького апеляційного суду від 04.03.2026 у справі № 138/77/24, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18.02.2026 за клопотанням представника позивача – адвоката Варцаби С.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , витребувано від приватного нотаріуса Могилів-Подільської районного нотаріального округу Анцут Л.М. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , 1946 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . 02.03.2026 до Вінницького апеляційного суду надійшла від приватного нотаріуса Анцут Л.М. копія спадкової справи з якої вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину прийняли:

- внучка ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 1.11.2023;

- син ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 1.11.2023 та від 7.12.2023;

- дочка ОСОБА_6 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 1.11.2023;

- внук ОСОБА_7 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.03.2024.

До суду з позовом про стягнення безпідставно набутих коштів з ОСОБА_7 , ОСОБА_1 звернувся 16.04.2026.

Доказів того, що ОСОБА_1 дізнався про одержання ОСОБА_7 свідоцтва про право на спадщину, раніше ніж 02.03.2026, суду не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що даний позов подано до суду у межах строку, визначеного ч. 3 ст. 1281 ЦК України.

При цьому суд виходить з того, що ст. 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса. Звернення кредитора безпосередньо до суду необхідно розглядати як пред`явлення кредитором вимог до спадкоємця боржника в порядку ст. 1281 ЦК України.

Вказане узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17(провадження № 12-48гс20).

Згідно статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині .

У постанові ВС від 5.11.2025 у справі № 444/1177/20 зазначено, що солідарне зобов`язання виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (стаття 541 ЦК України), законом не передбачена солідарна відповідальність спадкоємців між собою, кожен із яких зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Тому борг спадкодавця підлягає стягненню з кожного спадкоємця в рівних частках.

Отже, якщо спадкоємці прийняли на себе успадковане майно, тобто прийняли на себе права по управлінню, користуванню та розпорядженню майном спадкодавця то вони прийняли на себе також і зобов`язання щодо цього майна. Вимоги кредитора задовольняються усіма спадкоємцями, що отримали спадщину, але тільки в розмірі вартості успадкованого майна.

До обов`язку позивача, як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника. Якщо спадкоємець (спадкоємці) заперечує проти вимог кредитора спадкодавця щодо меж його відповідальності за зобов`язаннями спадкодавця, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен такий спадкоємець, оскільки, з огляду на характер спірних правовідносин, кредитор не завжди може визначити яке саме майно одержано спадкоємцями у спадщину та яка вартість цього майна. Тому не допускається відмова в позові з тих підстав, що позивачем не надано відповідних доказів (постанова ВС від 19.03.2025 у справі № 201/8538/16-ц).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

У постанові від 20.02.2019 у справі № 755/7730/16-ц Верховний Суд вказав, що доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.11.2023 ОСОБА_2 успадкував після ОСОБА_3 , 1946 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку, місце розташування якої: Могилів-Подільський район Вінницька область, (Суботівська сільська рада), площею 2,6048 гектарів, кадастровий номер 0522686800:02:000:0282, в межах згідно з планом, яка була передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до Витяг № НВ-9961775022026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформованого 10.04.2026 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 0522686800:02:000:0282 становить 94 168 гривень 37 копійок, тобто вимоги позивача про повернення безпідставно набутих коштів в сумі 50 000 грн не виходять за межі вартості майна одержаного відповідачем у спадщину.

Доказів меншої вартості спадкового майна відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що борг спадкодавця підлягає стягненню з відповідача як спадкоємця ОСОБА_3 в 1/4 частці боргу (враховуючи, що спадкоємців четверо, які прийняли спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 ), що становить 50000 грн безпідставно набутих коштів, а тому позов слід задоволити.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Також представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати за надання правової допомоги.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 суд зазначив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Суд встановив, що відповідно до Договору про надання правової допомоги від 01.05.2024адвокат Варцаба С.А. зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги ОСОБА_1 на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а ОСОБА_1 зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з п. 2.3 договору ОСОБА_1 зобов`язується сплатити адвокату гонорар в розмірі та строк погоджені ними.

Відповідно до додаткової угоди до вказаного договору від 04.03.2026 Адвокат надає клієнту консультації, роз`яснення, формує правову позицію, вчиняє інші належні дії щодо судового спору про стягнення безпідставно набутих коштів з ОСОБА_2 . Гонорар адвоката є фіксованим та становить 20000 грн, не залежить від рішення суджу (п. 4, 5 додаткової угоди).

Згідно з детальним актом прийняття-передачі наданих адвокатських послуг від 01.09.2026 сторони погодили та підтверджують професійну правову допомогу адвоката у судовому розгляді Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області справи №138/1249/26. Загальна вартість послуг за даним актом становить 20000 грн. На підтвердження розміру гонорара адвоката за вказаним договором та додаткової угоди до нього, представником позивача також надано рахунок від 01.09.2026 на суму 20000 грн.

При цьому, відповідач правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та доведення їх неспівмірності не скористалась.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 20000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 1212, 1281,1282 ЦК України, ст.2, 5, 10-13, 76-81, 89, 137, 141, ч. 4 ст. 223, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: до запитання, будинок АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Варцаба Сергій Анатолійович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя: Т.Ю. Холодова