Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №552/2508/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 09.09.2026Справа № 552/2508/26

Провадження № 2/554/4207/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

Головуючого судді - Материнко М.О.,

за участі секретаря судового засідання - Станкевич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про невиконання умов договору

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2022 року укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу з розстрочкою платежу (далі – Договір) з ОСОБА_2 паспорт ID НОМЕР_1 , місце реєстрації, яке вказано у Договорі: м. Полтава вул. Некрасова, буд.1 (далі – Відповідач, Продавець) інформація щодо ідентифікаційного коду в Позивача відсутня.

Згідно умов даного Договору, Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю транспортний засіб марки NISSAN, модель LEAF, VIN-код НОМЕР_2 , а Покупець зобов`язується прийняти від Продавця зазначений транспортний засіб після сплати його повної вартості за ціною та на умовах, встановлених у договорі.

Відповідно до п. 1.5. Договору: До моменту повної оплати транспортний засіб передається у розпорядження Покупця з моменту підписання цього Договору.

Тобто, Позивачу надається у нечіткий, незрозумілий та двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Згідно умов договору в день підписання покупець сплачує продавцеві першу частину вартості транспортного засобу у сумі, що підлягає сплаті в гривнях, у валютному еквіваленті 5 400 (п`ять тисяч чотириста) доларів 00 центів , за офіційним курсом НБУ на день здійснення платежу (п.2.2.1. Договору).

Подальша оплата вартості транспортного засобу у сумі, що підлягає сплаті в гривнях, у валютному еквіваленті 3 400 (три тисячі чотириста) доларів 00 центів, за офіційним курсом НБУ на день здійснення платежу, здійснюється покупцем з моменту укладення Договору рівними щомісячними платежами протягом 12 місяців з моменту підписання договору (п.2.2.2. Договору).

На виконання умов договору в день підписання Позивачем перші три платежі у розмірі 62 100 грн (кожен платіж) були перераховані на банківські рахунки, які були особисто надані Відповідачем, а саме: на рахунок ОСОБА_3 НОМЕР_3 та ОСОБА_4 НОМЕР_4 (платіжні документи додаються). Оскільки, Позивач звернувся до ТОВ «КАР ЕКСПОРТ АМЕРИКА» для купівлі автомобіля, власником якого був ОСОБА_3 , а Відповідач там працював ( підтверджуючі документи відсутні), то це не викликало сумніву при сплаті коштів.

Подальша оплата з моменту укладення договору здійснювалася рівними щомісячними платежами протягом 12 місяців згідно з таблицею внесення коштів за договором розстрочки готівкою. Оплату позивач здійснював ОСОБА_2 на загальну суму 145 000 грн; платежі проводилися у готівкому розрахунку щомісячно в розмірі 304 долари США, останній платіж було здійснено у квітні 2023 року, таблиця внесення коштів по договору розстрочки 12.05.2022 за вищезгаданий автомобіль додається.

Тобто, Позивач свої зобов`язання згідно даного Договору виконав в повному обсязі, але автомобіль так і не було передано Відповідачем та не оформлено документів права власності на транспортний засіб.

Після отримання вказаних коштів Відповідач зник, а автомобіль Позивачу переданий не був. Таким чином, за умовами договору Позивачем на рахунок ОСОБА_3 перераховані кошти у сумі 124 000 (сто двадцять чотири тисячі)грн, на рахунок ОСОБА_4 62 000 (шістесят дві тисячі) грн, а Відповідачу – ОСОБА_2 у готівковому розрахунку передані грошові кошти в розмірі 145 000 грн.

Відповідно до п.4.1. Договору: Договір вступає в силу з моменту підписання Сторонами, а саме 12 травня 2022 року і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань, (повним виконанням оформлення документів права власності на транспортний засіб на Покупця).

Позивач свої зобов`язання виконав повною оплатою за договором (останній платіж був квітень 2023 року), а Відповідач свої зобов`язання по договору не виконав.

Договір купівлі-продажу транспортного засобу з розстрочкою платежу від 12.05.2022 року укладений без наміру створити реальні правові наслідки, позивача було неправомірно введено в оману, Відповідач надав неправдиву інформацію щодо виконання умов договору в частині передачі транспортного засобу. Правова підстава переходу майна від однієї особи до іншої відсутня.

З метою досудового врегулювання спору Позивач неодноразово звертався до Відповідача з проханням повернути кошти, але це прохання було проігноровано. Тоді, оскільки спір у досудовому порядку врегульований не був, Позивач звертався до Київського районного суду м. Полтави (справа №552/8473/25) з позовною заявою до ТОВ «КАР ЕКСПОРТ АМЕРИКА» та ОСОБА_2 про відшкодування збитків, пов`язаних з невиконанням умов договору купівлі-продажу, але у зв`язку з не дотриманням вимог встановлених ч.3 ст.175 ЦПК України – позов було повернуто.

Позивач в досудовому порядку намагався врегулювати дане питання, що підтверджується скріншотами листування. Відповідач свою вину визнав та перерахував Позивачу 15 000,00 грн на його картку з банківського терміналу обслуговування. Але не даючи ніяких гарантій, що поверне всі кошти і не зрозуміло коли саме та в яких сумах буде повертати, тому це і стало мотивом для вирішення даного питання у судовому порядку.

Тобто, Позивач зазначає, що злісне невиконання Відповідачем своїх зобов`язань, укладення договору внаслідок нечесної підприємницької практики без наміру його виконувати, тривалий час невизначеності та утворенням напружених відносин тим, що у результаті недобросовісних дій Позивач опинився без транспортного засобу та без грошових коштів.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 08.06.2026 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Положеннями ст. 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст.ст. 174, 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом та ненаправив до суду відзив на позовну заяву.

Враховуючи наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи. Причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

За таких обставин, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд прийшов до наступного.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України, встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.655 ЦК України: За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів»: Нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів»: Споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів»: За всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»: Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Якщо в результаті застосування умов договору, що обмежують права споживача, споживачеві завдано збитків, вони повинні відшкодовуватися винною особою у повному обсязі.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів»: Підприємницька практика вважається такою, що вводить в оману, якщо вона спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, шляхом надання йому неправдивої чи неповної інформації або ненадання інформації про:4) спосіб продажу, ціну або спосіб розрахунку ціни, наявність знижок або інших цінових переваги: 5) умови оплати, доставки, виконання договору купівлі-продажу. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

В п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист споживачів», умови договору, що обмежують права споживача порівняно з положеннями, передбаченими законодавством, визнаються недійсними.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v./UKRAINE,№15123/03, 45, ЄСПЛ06.12.2007 року.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина 3статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною 1статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір купівлі-продажу це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов`язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIKv./UKRAINE,№15123/03, 45, ЄСПЛ06.12.2007 року.

Враховуючи достатність доказів, які підтверджують недобросовісну поведінку з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81,ст.ст. 247, 258, 259, 263-265ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_5 до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 - задовольнити.

Розірвати договір купівлі-продажу транспортного засобу з розстрочкою платежу від 12.05.2022, укладений між ОСОБА_2 ID НОМЕР_1 РНОКПП НОМЕР_6 та ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_5 .

Стягнути із ОСОБА_2 ID НОМЕР_1 РНОКПП НОМЕР_6 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_5 на рахунок НОМЕР_7 безпідставно отримані кошти у сумі 316 300 (триста шістнадцять тисяч, триста гривень).

Стягнути із ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_6 ,на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_5 , судовий збір у сумі 3 163 (три тисячі сто шістдесят три) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.О. Материнко