Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №620/10197/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року

м. Київ

справа №620/10197/25

адміністративне провадження № К/990/24290/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів -Соколова В.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №620/10197/25,

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито,

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Чуприни О.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 01.05.2023 грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 01.05.2023 нарахування та виплатити грошове забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;

- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;

- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2023 роки у розмірі місячного грошового забезпечення, виходячи з розміру грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2023 роки у розмірі місячного грошового забезпечення, виходячи з розміру грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного рок на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;

- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.06.2025;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.06.2025, з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та з урахуванням раніше виплачених сум.

2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 позов задоволено частково.

3. Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025 відмовлено ВЧ НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 залишено без руху. Установлено десятиденний строк із дня вручення її копії для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Суду документу про сплату судового збору у сумі 2 906,88 грн.

5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2025 апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 повернуто особі, яка її подала.

6. 18.03.2026 ВЧ НОМЕР_1 вдруге звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2025.

7. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2026 відмовлено ВЧ НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення; апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 залишено без руху. Установлено десятиденний строк із дня вручення її копії для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Суду документу про сплату судового збору у розмірі 1 090,08 грн та вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних підстав його пропуску, а також наданням відповідних доказів на їхнє підтвердження.

8. Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що її подано з пропуском строку на апеляційне оскарження. Водночас відповідач не послався на будь-які обставини, які свідчили б про те, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, що не залежали від особи, яка оскаржує судове рішення, та були зумовлені об`єктивними і непереборними обставинами. Також, звертаючись із цією апеляційною скаргою повторно, апелянт не надав доказів сплати судового збору у сумі 2 906,88 грн, що, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про те, що станом на момент повторного звернення недоліки, які стали підставою для повернення попередньої апеляційної скарги, не було усунуто.

9. На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк відповідач подав до суду апеляційної інстанції клопотання, в якому просив поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення та продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги на 20 днів. Клопотання мотивоване тим, що військова частина є розпорядником бюджетних коштів третього рівня і здійснювала замовлення коштів, необхідних для сплати судового збору. Отже, у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування, ВЧ НОМЕР_1 не має змоги сплатити судовий збір у строк, встановлений судом.

10. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026 відмовлено ВЧ НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ВЧ НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2025.

11. Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави для продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги відсутні. Відповідачу було надано максимальний десятиденний строк на їх усунення. Станом на 28.04.2026 відповідач так і не усунув недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору. ВЧ НОМЕР_1 здійснено замовлення коштів на доплату судового збору лише 27.03.2026.

12. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що обмежене фінансування бюджетної установи, незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах суб`єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

13. Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем так і не було зазначено жодних доводів та доказів, які свідчили про те, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, що не залежали від нього та були зумовлені об`єктивними і непереборними обставинами, які унеможливили або істотно утруднили своєчасне звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути ним усунуті.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

14. 27.05.2026 через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла касаційна скарга ВЧ НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026.

15. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

16. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що строк на апеляційне оскарження пропущений ВЧ НОМЕР_1 з поважної причини.

17. Скаржник доводить, що причиною неподання апеляційної скарги у встановлений законом строк є відсутність у ВЧ НОМЕР_1 коштів для оплати судового збору. За його твердженням, зазначені обставини не залежали від волевиявлення ВЧ НОМЕР_1 .

18. Скаржник зазначає, що ВЧ НОМЕР_1 вперше звернулася з апеляційною скаргою в межах установленого законом строку на апеляційне оскарження. Скаржником було вжито всіх можливих заходів для своєчасної сплати судового збору, а разом з апеляційною скаргою подано клопотання про відстрочення його сплати. Після надходження бюджетного фінансування ВЧ НОМЕР_1 повторно звернулася з апеляційною скаргою у розумний строк, уживши всіх можливих заходів для усунення недоліків первісної апеляційної скарги.

19. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям: Загороднюку А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.

20. Суддя Загороднюк А.Г. з 15.06.2026 до 19.06.2026 перебував у відпустці, відповідно до наказу від 12.06.2026 №1975/0/6-26.

21. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026, здійсненого на підставі розпорядження т.в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 16.06.2026 №690/0/78-26, визначено новий склад колегії суддів: головуючу суддю (суддю-доповідача) - Радишевську О.Р., суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.

22. Ухвалою Суду від 03.07.2026 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

23. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

ІІІ. Джерела права

24. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

25. Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

26. Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

27. Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

28. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

29. За приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

30. Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

31. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

ІV. Позиція Верховного Суду

32. Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з такого.

33. Згідно з частиною першою статті 121, частиною третьою статті 295 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

34. Отже, КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку.

35. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

36. Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

37. У постановах від 24.07.2023 у справі №200/3692/21, від 07.09.2023 у справі №120/3679/22 Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулося у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулося в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуто станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

38. Перевіряючи, чи відповідало повторне звернення відповідача з апеляційною скаргою вказаним критеріям, Судом з`ясовано, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 прийнято в порядку письмового провадження (без повідомлення (виклику) учасників).

39. Апеляційну скаргу на зазначене судове рішення відповідачем подано через підсистему «Електронний суд» 09.12.2025.

40. Першу апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків, які полягали у відсутності доказів сплати судового збору у розмірі 2 906,88 грн, було повернуто ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2025.

41. Копію вказаної ухвали було доставлено до електронного кабінету користувача ВЧ НОМЕР_1 у підсистемі «Електронний суд» 26.12.2025 о 18:04 год.

42. Ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2025 відповідачем не оскаржується, а отже, вона не є предметом оцінки у цьому касаційному провадженні.

43. Повторно апеляційну скаргу відповідачем подано через підсистему «Електронний суд» 18.03.2026, тобто більше ніж через три місяці з дня вручення ухвали про повернення первісної апеляційної скарги.

44. До апеляційної скарги ВЧ НОМЕР_1 було додано платіжне доручення про сплату судового збору в частині на суму 1 816,80 грн.

45. Судом з`ясовано, що, як повернення первісної апеляційної скарги, так і тривала затримка з поданням повторної апеляційної скарги була пов`язана з відсутністю коштів на сплату судового збору та / або організаційними труднощами, пов`язаними з виділенням / перерозподілом бюджетних коштів для сплати судового збору.

46. З цього приводу Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 28.04.2021 у справі №640/3393/19, від 21.09.2023 у справі №160/15387/22, від 09.11.2023 у справі №560/11237/22 і від 20.11.2023 у справі №120/18501/21-а, акцентував увагу на тому, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

47. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватися принципів належного врядування і адміністрування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, установлених нею ж.

48. Таким чином, відсутність у кошторисах суб`єктів владних повноважень коштів на оплату судового збору, організаційні труднощі, пов`язані з необхідністю переміщення коштів в межах рахунків відповідних розпорядників, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

49. Суд також відхиляє посилання скаржника на те, що ВЧ НОМЕР_1 повторно звернулася з апеляційною скаргою в розумний строк, уживши всіх можливих заходів для усунення недоліків первісної апеляційної скарги, оскільки такі недоліки полягали у несплаті судового збору в сумі 2 906,88 грн, тоді як під час повторного звернення було сплачено лише 1 816,80 грн.

50. Отже, наведені скаржником обставини не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

51. За таких обставин Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.

52. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

53. З урахуванням викладеного, Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

V. Судові витрати

54. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

55. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

56. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

57. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року залишити без змін.

58. Судові витрати не розподіляються.

59. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.М. Соколов

Ж.М. Мельник-Томенко