Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №990/229/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

РІШЕННЯ

Іменем України

07 вересня 2026 року

м. Київ

справа №990/229/25

адміністративне провадження № П/990/229/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Коваленко Н.В., Стеценка С.Г., Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,

за участю: секретаря судового засідання Корецького І.О.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Огнев`юк Т.В.,

представника відповідача - Петренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 990/229/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Процедура та аргументи сторін

1. 19 травня 2025 року на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, Комісія, ВККС України), у якій позивачка просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 квітня 2025 року №87/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» в частині ОСОБА_1 (індивідуальний код: 1) 0029816; 2) 0001345;

- визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 квітня 2025 року №89/зп-25 «Про затвердження декодованих результатів виконання практичного завдання учасниками конкурсу 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація), визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» в частині, що стосується ОСОБА_1 , зокрема, затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами) та відмови ОСОБА_1 в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнання ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах та припинення її участі у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року;

- зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України провести повторне оцінювання виконаних ОСОБА_1 практичних завдань (індивідуальний код: 1) 0029816; 2) 0001345 у складі інших членів Вищої кваліфікаційної комісії України та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом;

- визначити Вищій кваліфікаційній комісії суддів України строк у 30 календарних днів для виконання рішення суду, з дня набрання ним законної сили;

- зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України подати звіт про виконання рішення суду не пізніше 35 календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили;

- здійснити розподіл судових витрат.

2. Позивачка пояснила, що в межах процедури кваліфікаційного оцінювання написала два модельних судових рішення, за перше з кодом учасника іспиту - 0029816, отримала 44,5 бали, за друге з кодом учасника іспиту - 0001345, - 57 балів, що сумарно складає 101,5 балів.

17 квітня 2025 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України ухвалено рішення №89/зп-25 про затвердження декодованих результатів виконання практичного завдання учасниками конкурсу 03- 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12- 14 та 17- 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація), визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту», допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, яким ОСОБА_1 відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано такими, що не підтвердили здатність здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні та конкурсі на заняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Вважає рішення Комісії від 17 квітня 2025 року №87/зп-25 та №89/зп-25 в частині визначення результатів 3-го підетапу першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» - «виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду» протиправними та такими, що суперечать частині другій статті 19 Конституції України, частині другій статті 2 КАС України, а також Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

2.1. В обґрунтування своєї позиції позивачка вказує на порушення вимог до вмотивованості рішення суб`єкта владних повноважень, передбачених частиною п`ятою статті 101 та частиною першою статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Зокрема, зазначає, що їй не відомо і не зрозуміло, з яких мотивів виходив відповідач та якими аргументами керувався при оцінці виконаних нею практичних робіт (чи то з суб`єктивної точки зору було виставлено оцінку в цілому всій роботі, чи оцінювалися кожні елементи рішення, як це передбачено Методичними вказівками), чи враховано при виставленні балів правильність прийняття кандидатом рішень у модельних справах відповідно до правових позицій Верховного Суду та дотримання вимог Цивільного процесуального кодексу України щодо змісту судових рішень.

Мотиви членів екзаменаційної комісії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7, якими вони керувались при виставленні балів за практичне завдання, нікому не відомі. Також ОСОБА_1 зазначає, що їй не відомо, як оцінив її роботу кожен з цих членів, чим вони керувались, на що звертали, чи не звертали увагу при перевірці роботи, які чинники були головними, а які - другорядними, чи мають члени екзаменаційної комісії досвід роботи в цивільній спеціалізації в суді апеляційної інстанції, достатній для розуміння та оцінювання робіт кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду.

Позивачка підкреслює, що рішення Комісії не повинно бути вмотивованим лише посиланням на показник арифметичного значення результату оцінювання.

2.2. ОСОБА_1 звертає увагу на те, що за правовою природою повноваження Комісії на оцінку компетентності кандидата на посаду судді в частині визначення результатів виконання практичного завдання з написання проєкту рішення суду не можуть бути визнані безмежно дискреційними на відміну від повноважень Комісії на оцінку доброчесності кандидата на посаду судді.

Стверджує, що виконані нею практичні завдання повністю відповідають вимогам статті 382 Цивільного процесуального кодексу України та правилам Методичних вказівок, у зв`язку з чим Комісія була зобов`язана оцінювати його виключно за критеріями, встановленими частиною першою статті 382 Цивільного процесуального кодексу України - єдиною легітимною нормою, що регламентує структуру та зміст таких рішень.

2.3. Позивачка вважає, що як на момент прийняття рішення про оголошення конкурсу, так і на момент подання документів ані Закон, ані Положення № 143/зп-16, ані будь-який інший локальний нормативний акт Комісії не містили приписів, які б передбачали, що Комісія після затвердження за визначеною законом формою та встановленою процедурою Положення № 143/зп-16, яке покликане регулювати відносини проходження кваліфікаційного оцінювання і яке містить загальні правила поведінки, мала повноваження застосовувати нові правила і показники визначення результатів кваліфікаційного оцінювання на етапі «Іспит», що суперечать загальним правилам визначення результатів кваліфікаційного оцінювання на цьому етапі, зокрема правилам пунктів 6-8 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-16.

На підставі викладеного позивачка доходить висновку, що передбачене Положенням № 143/зп-16 право учасника іспиту бути допущеним до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання в разі ненабрання ним мінімально допустимого балу за результатами виконання практичного завдання, за умови набрання мінімально допустимого балу іспиту, покликане мінімізувати вплив суб`єктивних чинників на визначення результатів іспиту. Змінюючи умови конкурсу під час його проведення в бік погіршення, відповідач порушив легітимні очікування Позивачки, а отже процедура оцінювання не є правовою в контексті справедливості.

3. У відзиві на позовну заяву ВККС України просить відмовити у задоволенні позову, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним.

3.1. Відповідач вважає, що підстава та обставини, якими позивач обґрунтовує позов, свідчать про суб`єктивну вибірковість застосування і тлумачення норм Закону та Положення.

Пояснює, що Положення частини п`ятої статті 74 Закону у взаємозв`язку з підпунктом 6.3.3 та пункту 6.3 розділу 6 Положення та рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 визначають умови, за яких кандидат на посаду судді визнається таким, що успішно склав етап кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання), а саме набрання учасником іспиту 75 відсотків максимально можливого бала (від максимально можливого 150), або 112,5 бала.

При цьому Комісія зазначає, що відповідно до оскаржуваних рішень Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 ОСОБА_1 за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0029816) отримала 57 балів, а за результатами другого (код кандидата 0001345) - 44,5 балів, що у сумі становить 101,5 балів та є нижчим за прохідний бал, менше 75 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду.

Комісія рішенням від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затвердила загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних судів, яким, зокрема ОСОБА_1 , відмовила в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнала позивача такою, що не підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді та припинила її участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.

ВККС України звертає увагу, що оскаржувані рішення Комісії містять в собі всі необхідні елементи та мотивовані наявністю фактичних обставин (опис процедури, в якій брала участь позивач, перелік основних рішень, які мають значення для проведення конкурсу, нормативно-правове регулювання та іншу інформацію), результат яких породжує юридичні підстави для прийняття таких рішень. При цьому вважає, що обов`язок Комісії наводити підстави ухвалення рішення або мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен факт чи аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Стверджує, що зміст оскаржуваних рішень Комісії відповідає установленим критеріям, що застосовуються до подібного виду рішень, і містить достатній обсяг інформації для розуміння їх правових підстав та наслідків, відтак не потребує додаткового мотивування поза межами, прямо визначеними нормативно-правовими актами Комісії.

3.2. На думку Комісії, незгода позивача з відсутністю у нормах чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положень щодо фіксації та відображення у будь-якій формі висновків, що відображають мотиви виставлення балів членами екзаменаційної комісії, не є свідченням невмотивованості рішення.

3.3. Відповідач доходить висновку про те, що конкурсна процедура та процедура кваліфікаційного оцінювання стосовно позивача були проведені в порядку та відповідно до вимог чинного законодавства України, дії Комісії були повністю регламентовані нормами Закону та нормативними актами, прийнятими Комісією на основі положень Закону, будь-які порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача як учасника процедури конкурсу та кваліфікаційного оцінювання відсутні, оскаржувані рішення Комісії містять правові підстави та мотиви їх ухвалення.

4. До суду також надійшла відповідь позивачки на відзив на позовну заяву, яка містить аналогічні доводи та обґрунтування тим, що викладені позивачкою у позовній заяві.

Позивач вказує на відсутність у відзиві відповіді на головні питання: Чому саме такі бали були виставлені за практичне завдання? Чим, якими пунктами методики оцінювання кандидатів керувались члени Комісії? Що саме вплинуло (не вплинуло) на їхню оцінку кожного проєкту процесуального документа?

ОСОБА_1 зазначає, що отримані нею копії зошитів для виконання практичного завдання з кодом « 0029816 » та кодом « 0001345» не містять жодної інформації про недоліки виконаних нею практичних завдань, що виявлені при перевірці. В копіях екзаменаційних відомостей оцінювання практичних завдань на етапі іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання (перше завдання та друге завдання) також відсутня будь-яка інформація щодо підстав і мотивів виставлення саме таких балів за виконані нею практичні завдання кожним членом екзаменаційної комісії. Таким чином, зрозуміти підстави, реальні мотиви, що були застосовані для проставлення членами Комісії, що перевіряли роботи, у екзаменаційних відомостях кількість балів за виконання кожного завдання взагалі неможливо.

За твердженнями позивачки, відсутність будь-яких приміток у зошитах, коментарів щодо змісту робіт чи обґрунтування у протоколах оцінювання створює ситуацію непрозорості та порушення засад належного адміністративного провадження, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У зв`язку із зазначеним позивач просила Суд витребувати з ВККС України: копії двох практичних завдань (модельних судових рішень) з цивільної спеціалізації, виконаних позивачем під час складання кваліфікаційного іспиту 06 лютого 2025 року; копії «ключів» (еталонних рішень), які були розроблені як правильні приклади виконання цих завдань; копій інструкцій з оцінювання цих конкретних практичних завдань, якими керувались члени екзаменаційної комісії під час їхньої перевірки.

Також позивачка зазначила, що друге практичне завдання, яке їй було запропоновано, стосувалося справи про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті України, що належить до юрисдикції виключної підсудності Київського апеляційного суду. На її думку, таке завдання є нетиповим для розгляду апеляційними судами, має складний маіжнародно-приватноправовий компонент та не підпадає під дію усталеної національної практики.

Рух справи

5. Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

5.1. 19 червня 2025 року Верховний Суд ухвалою визнав необґрунтованою заяву представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відвід судді Жука Андрія Володимировича у розгляді справи №990/229/25.

5.2. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 липня 2025 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі: Шарапи В.М. (головуючий суддя), ОСОБА_6, Коваленко Н.В., Стеценка С.Г., Чиркіна С.М., у зв`язку із перебуванням судді Мартинюк Н.М. у відпустці по вагітності та пологах.

5.3. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 лютого 2026 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі: Шарапи В.М. (головуючий суддя), Коваленко Н.В. , Стеценка С.Г., Тацій Л.В., Чиркіна С.М., у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_6 .

Фактичні обставини справи, установлені Судом

6. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, із заявою про участь в якому звернулась ОСОБА_1 .

6.1. Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу, в тому числі і позивачці. Цим рішенням також встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.

6.2. Рішенням Комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 затверджено методичні вказівки з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, зокрема методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з цивільної спеціалізації, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах у межах конкурсу максимально можливий бал за кожне модельне судове рішення становить 75 балів.

6.3. Рішенням Комісії від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 затверджено тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу. Тип 2 практичного завдання включає - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення.

6.4. Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу та визначено черговість етапів його проведення: перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап - тестування когнітивних здібностей; третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

6.5. Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація). До тестування когнітивних здібностей допущено кандидатів, зокрема позивачку, яка успішно пройшли перший етап кваліфікаційного іспиту.

6.6. Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (цивільна спеціалізація). До виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації допущено кандидатів, які успішно пройшли другий етап кваліфікаційного іспиту, в тому числі ОСОБА_1 .

Також цим рішенням визначено особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація), зокрема визначено, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах конкурсу становить 150 балів, та встановлено, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала.

6.7. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 21/зп-25 затверджено склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація).

6.8. Згідно з графіком, визначеним рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25, 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), участь в якому 06 лютого 2025 року взяла ОСОБА_1 .

6.9. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 затверджено кодовані результати практичного завдання, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна та цивільна спеціалізації).

6.10. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25, серед іншого, затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного, зокрема, 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу. ОСОБА_1 за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0029816) отримала 57 балів, а за результатами другого (код кандидата 0001345) - 44,5 балів, що у сумі становить 101,5 балів.

Крім цього, затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема ОСОБА_1 .

Відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах кандидатів на посади суддів, в тому числі ОСОБА_1

6.11. Позивачка, не погодившись із рішеннями від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та №89/зп-25 у частині, що стосується її, звернулась до суду з цим позовом.

Оцінка доводів учасників справи та висновки Верховного Суду

7. Суд, вивчивши доводи позивачки та відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними і допустимими доказами зазначає наступне.

8. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

9. За частиною другою статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

10. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII).

11. Відповідно до приписів частини першої статті 92 цього Закону ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

12. Верховна Рада України 09 грудня 2023 року схвалила Закон України № 3511-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» (далі - Закон № 3511-ІХ), який набрав чинності 30 грудня 2023 року.

13. 20 листопада 2024 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 4072-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» (далі - Закон № 4072-ІХ), який набрав чинності 11 грудня 2024 року.

14. Законом № 4072-ІХ пункт 57-1 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII викладено в такій редакції:

«ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX.

ВККС проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, визначеного цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 4072-ІХ».

15. Згідно із частиною першою статті 79 Закону № 1402-VIII (тут і далі - в редакції Законів № 3511-IX та № 4072-IX, чинних на час виникнення спірних правовідносин) конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

16. ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, визначених статтею 79-3 цього Закону (пункт 2 частини першої статті 79-2 Закону № 1402-VIII).

17. Пункт 2 частини першої статті 79-2 Закону № 1402-VIII визначає, що у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.

18. До повноважень Комісії входить, зокрема, проведення кваліфікаційного оцінювання (пункт 7 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII).

19. Згідно із частинами першою, другою статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

20. Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди (частини перша, друга статті 85 Закону № 1402-VIII).

Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, встановленому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

21. Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої, одинадцятої статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань.

Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної).

Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду.

Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС.

Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:

1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;

2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;

3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС.

Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.

22. Рішенням від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 на виконання вимог частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія затвердила Положення № 185/зп-24.

23. Преамбулою цього Положення визначено, що воно розроблено відповідно до Закону № 1402-VIII і визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.

24. Пункт 2.8 розділу 2 Положення № 185/зп-24 визначає типи практичних завдань. Тип 1 - модельна судова справа із сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи (підпункт 2.8.1). Тип 2 - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення (підпункт 2.8.2).

25. Методика оцінювання учасників іспиту врегульована розділом 5 Положення № 185/зп-24.

26. Порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання встановлений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24, в якому йдеться про таке.

27. Практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії (підпункт 5.5.1). Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (підпункт 5.5.4). Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (підпункт 5.5.5). За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів (підпункт 5.5.6). Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5 (підпункт 5.5.8).

28. Бали за кожен етап іспиту визначаються окремо (пункт 5.6 розділу 5 Положення № 185/зп-24).

29. Згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення № 185/зп-24 максимально можливий бал на кожному етапі іспиту: тестування когнітивних здібностей - 60; тестування знань з історії української державності - 40; тестування загальних знань у сфері права - 50; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду - 100; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.

30. Кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання (пункт 5.8 розділу 5 Положення № 185/зп-24).

31. Рішенням від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 ВККС, зокрема, затвердила Методичні вказівки, у яких визначила, що за кожне з двох судових рішень практичного завдання виставляється оцінка за шкалою 75 балів.

32. Цими Методичними вказівками також визначено, за якими елементами здійснюється оцінка практичного завдання, зокрема, з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, та максимально можливу кількість балів, за якою може бути оцінений відповідний елемент (критерій), а саме:

1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 45 балів, з яких: доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої інстанції, - 0-16; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі, - 0-14; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, - 0-5; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, - 0-10;

2) резолютивна частина - від 0 до 22 балів, з яких: висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги, - 0-10; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, - 0-5; строк і порядок набрання постановою законної сили, - 0-4; порядок і строк оскарження постанови, - 0-3;

3) дотримання стилістики судового рішення - від 0 до 5 балів;

4) дотримання правил орфографії та пунктуації - від 0 до 3 балів..

33. У примітці до Методичних вказівок № 228/зп-24 визначено, що залежно від обставин справи, викладених в описовій частині постанови суду апеляційної інстанції, та виду судового рішення (про залишення оскарженого рішення без змін, його зміну чи скасування) ВККС може відступити від наведеної у Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10 %. У такому разі Комісія не може виходити за межі загальної кількості балів (75).

34. У цій справі позивачка оскаржила рішення, яким ВККС, зокрема, затвердила результати виконання практичного завдання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), що мало наслідком визнання її (позивачки) такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, та припинення її участі у зазначеному конкурсі.

35. Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Положення № 185/зп-24 стадіями встановлення результатів іспиту є:

- затвердження кодованих результатів кожного етапу іспиту;

- затвердження декодованих результатів кожного етапу іспиту;

- затвердження загальних результатів іспиту.

36. Оскаржуваним рішенням від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 Комісія вирішила:

- затвердити декодовані результати практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 1);

- затвердити загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 2);

- допустити 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 3);

- відмовити в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнати такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинити участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів (додаток 4).

37. Отже, в оскаржуваній позивачкою частині рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 стосується затвердження декодованих результатів практичного завдання та загальних результатів іспиту.

38. Згідно з підпунктом 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення № 185/зп-24 у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»).

39. Відповідні відомості містить додаток 1 до оскаржуваного рішення Комісії.

40. Підпункт 6.5.3 пункту 6.5 розділу 6 Положення № 185/зп-24 визначає, що у рішенні про затвердження загальних результатів іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; статус учасника: «кандидат на посаду судді» або «суддя»; інформація про участь в етапі іспиту (щодо кожного етапу іспиту окремо): код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»); загальний результат іспиту («успішно складено» або «не складено»); примітка щодо поважності причин неявки на іспит (для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого суду) заповнюється щодо учасників, які не з`явилися на один або більше його етапів: «визнано поважними» або «не визнано поважними»; дата затвердження результатів іспиту.

41. Зазначену інформацію містить додаток № 2 до оскаржуваного рішення Комісії.

42. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання (частина десята статті 85 Закону № 1402-VIII).

43. З урахуванням приписів частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII, зміст якої наведено вище та стосується умов, за яких кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації, Комісія у додатках 3, 4 до оскаржуваного рішення навела інформацію щодо допуску учасників конкурсу до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.

44. Оскаржуване рішення Комісії складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, що відповідає нормам її Регламенту, затвердженого рішенням від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16.

45. Рішенням від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 ВККС припинила участь позивачки у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, тобто зазначений акт є рішенням, ухваленим за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання.

46. Відповідно до частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване винятково з таких підстав:

1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;

2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання;

3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;

4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

47. У позовній заяві відсутні посилання на обставини, визначені пунктами 1-3 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII. Наявності таких обставин не встановила й під час судового розгляду справи.

48. Вмотивованим є рішення, в якому зазначені підстави, на яких воно ґрунтується.

49. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду вважає, що в оскаржуваному рішенні відповідно до чинного нормативного врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту ВККС належним чином навела підстави, на яких воно ґрунтується, послалася на відповідні правові норми й описала обставини, щодо яких вони (норми) застосовані.

50. Водночас позивачка у своїх доводах акцентує увагу на порушеннях, які, на її думку, допустила Комісія безпосередньо під час перевірки її практичного завдання.

51. З цього приводу Суд вкотре наголошує на змісті повноважень ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання, які є дискреційними.

52. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року як дискреційне потрібно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

53. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації процедур кваліфікаційного оцінювання з дотриманням правових норм.

54. Виконання практичного завдання як складова кваліфікаційного іспиту є етапом, на якому дискреційні повноваження Комісії в межах процедури кваліфікаційного оцінювання застосовуються чи не найбільш широко. На цій стадії учасник кваліфікаційного іспиту пропонує своє бачення ідеального судового рішення, яке він виконує відповідно до наданих Комісією відомостей та у створених нею умовах. Натомість ВККС повинна забезпечити рівність умов для всіх учасників та оцінити виконані учасниками кваліфікаційного іспиту роботи крізь призму напрацьованих нею критеріїв оцінки, дотримуючись правил та принципів проведення іспиту.

55. У цьому аспекті Касаційний адміністративний суд і Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово давали оцінку діям ВККС у процедурах кваліфікаційного оцінювання на такій стадії кваліфікаційного іспиту, як виконання практичного завдання, та сформували усталений підхід до вирішення такої категорії спорів (зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 800/166/17, від 08 жовтня 2019 року у справі № 9901/49/19, від 19 листопада 2019 року у справі № 9901/90/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 9901/100/19, від 27 квітня 2023 року у справі № 9901/260/19).

56. Так, Верховний Суд наголошував на легітимній меті дій Комісії щодо з`ясування відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання, що здійснюється членами ВККС за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

57. Варто зазначити, що зміст здійснюваних Комісією процедур на зазначеному етапі не зазнав істотних змін, а доводи скаржників і тоді здебільшого стосувалися обов`язковості фіксації / відображення міркувань / висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання.

58. Відхиляючи такі доводи, Верховний Суд констатував, що фіксацію/відображення у будь-якій формі (зокрема й в екзаменаційній відомості) міркувань/висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання, які до того ж встановлюють відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за внутрішнім переконанням, щодо окремих показників/критеріїв, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не визначено приписами чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію.

59. При цьому Комісія, відреагувавши на численні зауваження скаржників про відсутність методики оцінювання результатів іспиту, показників та критеріїв оцінки практичного завдання, затвердила своїм рішенням від 17 липня 2024 року Методичні вказівки № 228/зп-24.

60. Як зазначила ВККС у відзиві на позовну заяву, Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання спрямовані (звернені) до екзаменаційної комісії, визначеної для перевірки таких робіт, оскільки безпосередньо вона здійснює перевірку робіт, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного практичного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання. Зазначені методичні вказівки слугують інструментом для забезпечення єдиного підходу до оцінювання, що забезпечує об`єктивний та уніфікований підхід до оцінювання всіх робіт кандидатів.

61. ОСОБА_1 акцентувала увагу на відсутності мотивів прийнятого рішення під час оцінювання практичних робіт та аргументованого викладення причин негативної оцінки виконаних нею практичних робіт, хто та які саме норми і правила застосували члени екзаменаційної комісії при виставленні балів. Вона вважала, що Комісія буде враховувати при оцінюванні робіт Методичні вказівки, викладені на сайті ВККС, яким передбачено оцінювання визначеною кількістю балів, зі шкалою від 0 до певного числа, практичного завдання за кожний з елементів мотивувальної, резолютивної частини рішення, дотримання стилістики судового рішення, дотримання правил орфографії та пунктуації.

62. При оцінці доводів учасників справи Суду необхідно з`ясувати обсяг дискреції Комісії під час оцінювання виконаних учасниками кваліфікаційного іспиту практичних робіт з точки зору Методичних вказівок № 228/зп-24.

63. Здійснюючи зовнішній публічний нагляд за дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень, суд не повинен вдаватися до зміни обсягу дискреційних повноважень, бо це є предметом відповідного правового регулювання, а має проконтролювати, чи не є викладені у рішенні цього органу висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів.

64. Щодо поелементного оцінювання (відповідно до шкали балів за Методичними вказівками № 228/зп-24) практичних робіт, про яке зазначила позивачка, колегія суддів враховує таке.

65. Як зазначено вище, методика оцінювання учасників іспиту регламентована розділом 5 Положення № 185/зп-24, а порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання - пунктом 5.5 розділу 5 цього Положення.

66. Цей порядок включає: визначення суб`єктів оцінювання, діапазон, в якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, алгоритм (механізм) обчислення остаточної оцінки учасника.

67. Таким чином результат оцінювання практичного завдання відбувається за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання загалом, а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання.

68. Тож порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.

69. Водночас визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного завдання. Таких вимог не містить і Закон № 1402-VIII.

70. За таких обставин, незазначення в оскаржуваному рішенні Комісії інформації про кількість балів, виставлених за кожен із визначених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання, абсолютно не підтверджує порушення відповідачем порядку оцінювання учасників іспиту.

71. Крім цього, ненаведення в оскаржуваному рішенні ВККС оцінки за кожний елемент оцінювання не може підтверджувати те, що члени екзаменаційної комісії здійснили перевірку практичного завдання позивачки без застосування чи без дотримання Методичних вказівок № 228/зп-24.

72. З огляду на їх назву та зміст, Методичні вказівки № 228/зп-24 за правовою природою є інструктивним і керівним документом, адресованим передовсім членам екзаменаційної комісії, яким визначено алгоритм оцінювання та уніфіковано процес перевірки таких робіт.

73. Методичні вказівки складаються зі шкали оцінювання, визначають елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та показники оцінювання. Обов`язку та способу фіксації балів окремо за кожен елемент практичного завдання Методичні вказівки № 228/зп-24 не містять.

74. Такі вказівки призначені як для членів екзаменаційних комісій, так і для кандидатів і слугують для них орієнтиром під час перевірки та виконання практичних завдань, для забезпечення єдиних стандартизованих для всіх учасників іспиту підходів у їх виконанні та оцінюванні. Відповідно, сама лише наявність затверджених Методичних вказівок № 228/зп-24 не означає, що в оскаржуваному рішенні члени екзаменаційної комісії повинні були відтворити, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожний його елемент.

75. Це є цілком недоцільним також з огляду на те, що предметом оцінювання є практичне завдання загалом, а не його окремі елементи.

76. Відсутність чи неналеже мотивування прийнятого рішення, як вважає ОСОБА_1 , загалом є її суб`єктивним негативним ставленням до результату кваліфікаційного оцінювання та фактично є висловленням її особистих сумнівів щодо об`єктивності членів екзаменаційної комісії.

77. Такі висновки відповідають позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, від 11 грудня 2025 року у справі №990/221/25.

78. Позивачка, серед іншого, зазначає, що друге практичне завдання, яке було їй запропоноване, стосувалося справи про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті України, що належить до категорії виключної підсудності Київського апеляційного суду.

79. З цього приводу Суд зазначає, що метою проведення кваліфікаційного іспиту є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності. Практичне завдання, як частина кваліфікаційного іспиту, проводиться щодо вибраної кандидатом спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Вказане відповідає положенням статей 74 та 85 Закону № 1402-VIII.

80. Суд звертає увагу, що під час складання практичного завдання суддя чи кандидат на посаду судді повинен довести здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді на посадах, що заміщуються у процедурі конкурсу. По своїй суті практичне завдання покликане визначити вміння судді/кандидата на посаду судді у відповідній спеціалізації суду та його інстанції застосувати правові норми (матеріального та процесуального права) у поєднанні з правовими позиціями Верховного Суду, практикою ЄСПЛ, а зрештою підтверджує/не підтверджує здатність вирішити конкретну юридичну ситуацію, що і є показником кваліфікаційного рівня.

81. У ЦПК України окремим розділом VIII процесуально врегульовано провадження у справах про оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів.

82. У статті 454 ЦПК України законодавець закріпив право на звернення сторін до суду із заявою про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу (частина перша). Крім цього, частиною четвертою цієї ж статті визначено підсудність розгляду заяви про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу - апеляційний загальний суд за місцезнаходженням арбітражу.

83. Таким чином, справа про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу вирішується 1) у порядку цивільного судочинства 2) судом апеляційної інстанції, враховуючи місцезнаходження арбітражу.

84. Отже, друге практичне завдання не суперечить нормам статей 74 та 85 Закону № 1402-VIII щодо вибраної позивачкою спеціалізації та інстанційності суду.

85. Доводи позивачки зводяться до незгоди із кількістю балів, виставлених за виконане практичне завдання, та наполягає, що складені нею проєкти судових рішень за формою та змістом відповідають вимогам процесуального закону - статті 382 ЦПК України. Позиція позивачки щодо заниження виставлених їй балів є відображенням її суб`єктивного погляду щодо якості виконаного практичного завдання.

86. Натомість внутрішнім розсудом щодо оцінювання такої роботи наділені саме члени Комісії, які оцінюють виконану роботу загалом, а не її окремі елементи, дотримуючись водночас об`єктивності відповідного оцінювання.

87. Згідно з пунктом 2.9 Положення № 185/зп-24 практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю.

88. Водночас, з практичного погляду, наявність усіх елементів судового рішення автоматично не свідчить про його довершеність; не менш важливим є змістовне наповнення цих елементів і те, як ці елементи узгоджуються між собою та формують зміст законного та обґрунтованого судового рішення.

89. Висловлені суб`єктивні сумніви позивачки не можна визнати обґрунтованими й з точки зору анонімності складання практичного завдання.

90. Не маючи інформації про те, чиє саме практичне завдання перевіряють, члени екзаменаційної комісії не можуть виявити суб`єктивне ставлення до того чи іншого учасника конкурсу. Натомість повторна перевірка практичного завдання конкретного конкурсанта фактично унеможливлює дотримання принципу анонімності.

91. Саме анонімність кваліфікаційного іспиту, що узгоджується із частиною третьою статті 74 Закону № 1402-VIII, є основною гарантією для його учасників щодо дотримання відповідачем загальних принципів проведення іспиту та забезпечення відповідно до пункту 1.6 Положення № 185/зп-24 об`єктивності, неупередженості, прозорості та рівності.

92. Згідно з паперовими формами електронних документів - екзаменаційних відомостей оцінювання практичного завдання, виконаного позивачкою, кожний член екзаменаційної комісії виставив ОСОБА_1 індивідуальний бал за кожне модельне судове рішення, що підтверджується змістом екзаменаційних відомостей і відповідно підтверджує дотримання ВККС порядку оцінювання результатів виконання практичного завдання.

93. Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на відсутність розбіжності у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала між найвищим і найнижчим балами, виставленими за практичне завдання окремими членами екзаменаційної комісії, також є додатковим аргументом [однак не може бути основним і не єдино достатнім], який свідчить на користь того, що члени ВККС діяли в межах своїх повноважень та що немає надмірного суб`єктивізму окремих членів.

94. Таким чином, можна дійти висновку, що нормативне врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту не запровадило обов`язку для Комісії з відображення у підсумковому на цьому етапі кваліфікаційного оцінювання рішенні поелементного оцінювання практичного завдання відповідно до шкали балів, визначеної у Методичних вказівках № 228/зп-24. У свою чергу, Методичні вказівки № 228/зп-24 за своїм змістом визначають сукупність (шкалу) балів, які можна отримати за виконання практичного завдання, визначення цих балів, як і загального бала за складання практичного завдання, відбувається за внутрішнім переконанням членів екзаменаційної комісії, в межах їх дискреційних повноважень. Відображення цих балів у рішенні Комісії саме собою не вплине на вмотивованість цього рішення.

95. Варто звернути увагу, що умови конкурсу були публічно оголошені та відомі позивачці станом на момент, коли вона погодилася брати участь у ньому, та не зазнали сутнісних змін протягом часу його проведення. Такі правила мали універсальний характер і були застосовні до всіх учасників конкурсу. Позивачкою не доведено, що стосовно неї мали місце порушення принципів рівності та недискримінації.

96. За обставинами цієї справи, суб`єктивні сумніви позивачки, обґрунтованість яких вона не довела, не можуть превалювати над публічно проголошеними принципами проведення кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посади суддів.

97. ОСОБА_1 визначила порушенням свого права невмотивованість прийнятого щодо неї рішення. Водночас Методичні вказівки № 228/зп-24 не містять переліку та змісту таких обґрунтувань чи мотивів, якими повинні керуватися члени екзаменаційної комісії, а лише в межах шкали оцінювання визначають діапазони балів за окремі елементи практичного завдання та показники оцінювання.

98. Проаналізувавши нормативне регулювання спірних правовідносин, зваживши на всі аргументи та доводи сторін, колегія суддів доходить висновку, що Комісія діяла у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, з дотриманням принципів обґрунтованості, пропорційності та законності. Оскаржувані позивачкою рішення відповідача в частині, що стосуються позивачки, не є свавільними, відповідають критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України.

99. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду навела у постановах від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, від 11 грудня 2025 року у справі №990/221/25, від 18 грудня 2025 року у справі №990/290/25.

100. Підстави для зобов`язання ВККС повторно оцінити практичні завдання відсутні, оскільки такі вимоги є похідними від вимог про визнання протиправними і скасування рішень ВККС від 17 квітня 2025 року №87/зп-25 та №89/зп-25, які, з огляду на вищевикладене, відповідають критеріям законності та обґрунтованості.

101. Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

102. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані рішення Комісії є правомірними, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

103. За правилами статті 139 КАС України понесені позивачкою судові витрати у вигляді судового збору за подання цього позову, не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 22, 245, 246, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з дня складення повного судового рішення).

Головуючий суддя В. М. Шарапа

Судді Н.В. Коваленко

С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій

С.М. Чиркін