Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №120/8804/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року

м. Київ

справа №120/8804/24

адміністративне провадження № К/990/8973/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 120/8804/24

за позовом ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді (суддя-доповідач): Черпака Ю.К., суддів: Кобаля М.І., Штульман І.В.

УСТАНОВИВ:

Суть спору

1. У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Сьомого апеляційного адміністративного суду (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю Сьомого апеляційного адміністративного суду щодо нерозгляду скарги ОСОБА_1 від 08.03.2024.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.07.2024 позовну заяву ОСОБА_1 разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала позаяк її підписано від імені позивача ОСОБА_1 не ним особисто, а іншою особою.

4. Не погодившись із постановленою ухвалою суду першої інстанції про повернення позовної заяви, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

5. Ухвалою Верховного Суду (далі - Суд) від 15.08.2024 визначено підсудність справи № 120/8804/24 за Шостим апеляційним адміністративним судом.

6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 10.07.2024 скасовано, а справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

6.1. Скасовуючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, суд апеляційної інстанції крім іншого зауважив, що в матеріалах справи міститься копія повернутої позивачу позовної заяви, в якій у лівому верхньому куті міститься підпис особи, яка її подала, а саме - ОСОБА_1 та вказав, що норми Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не містять положень, які б зобов`язували особу, яка звертається до суду з відповідним процесуальним документом надавати суду доказ автентичності власного підпису, який міститься в такому документі.

7. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2025 позовну заяву ОСОБА_1 разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала, оскільки позовна заява від імені позивача ОСОБА_1 подана особою, яка не підтвердила належними доказами своє право на звернення до суду та представництво інтересів позивача. Крім того цей суд вказав, що належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності).

8. Не погодившись із постановленою ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2025 про повернення позовної заяви, позивач звернувся з апеляційною скаргою.

9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3028,00 грн та копій апеляційної скарги у відповідності до кількості учасників справи.

9.1. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі № 120/8804/24 повернуто позивачу, оскільки станом на день постановлення цієї ухвали недоліки апеляційної скарги щодо надання копій позовної заяви відповідно до кількості учасників справи не усунуто.

10. ОСОБА_1 повторно звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі № 120/8804/24, яку подав 14.07.2025 до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

11. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху.

11.1. Залишаючи апеляційну скаргу без руху апеляційний суд зауважив, що оскаржувана ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2025 прийнята у порядку письмового провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав 14.07.2025, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження, однак всупереч вимогам пункту 8 частини першої, пункту 4 частини п`ятої статті 296 та частини третьої статті 298 КАС України в апеляційній скарзі не зазначено дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, та не додано доказів на підтвердження цієї обставини (конверт, в якому судове рішення було надіслано адресату, чи довідка поштового відділення зв`язку, або інформація з особистого кабінету в підсистемі «Електронний суд») і зауважив, що апелянт не порушує питання про поновлення пропущеного строку з обґрунтуванням поважності причин його пропуску та не надав доказів для підтвердження цієї поважності.

11.2. Скаржнику запропоновано усунути недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3028 грн, зазначення дати отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується та надання доказів на підтвердження цієї обставини.

12. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.12.2025 визнав неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до апеляційного суду. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2025 відмовив на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

13. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження Шостий апеляційний адміністративний суд зазначив, що на виконання вимог ухвали апелянт подав до суду апеляційної інстанції клопотання, до якого долучено посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

13.1. Разом з тим суд апеляційної інстанції вказав, що апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги в частині дотримання строку апеляційного оскарження та зауважив, що посилаючись у поданому клопотанні на отримання оскаржуваної ухвали суду першої інстанції 01.04.2025, він не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цієї обставини, зокрема доказів отримання копії судового рішення у зазначену дату.

13.2. При цьому суд апеляційної інстанції вказав, що навіть у разі прийняття до уваги доводів щодо отримання оскаржуваної ухвали 01.04.2025, апеляційну скаргу подано 14.07.2025, тобто з істотним пропуском встановленого процесуального строку, передбаченого статтею 295 КАС України.

13.3. За наведених обставин апеляційний суд дійшов висновку, що подане апелянтом клопотання не містить вимоги про поновлення строку на апеляційне оскарження та обґрунтування поважності причин його пропуску з підтвердженням відповідними доказами, у зв`язку з чим недоліки апеляційної скарги у цій частині вважав неусуненими та відмовив у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Короткий зміст й обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у суді касаційної інстанції

14. Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження, ОСОБА_1 звернувся до Суду із касаційною скаргою у якій просить її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

15. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 120/8804/24 є оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, зазначеної в частині третій статті 328 КАС України, та покликання касатора у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

15.1. У касаційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що в апеляційній скарзі було зазначено вимоги про поновлення строку на апеляційне оскарження та надані відповідні докази, тому вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно позбавив його права на апеляційне оскарження. Крім того вказує, що відповідно до положень пункту 4 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції саме за наявності, а не безумовно.

16. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2026 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач): Желєзний І.В., судді: Жук А.В., Уханенко С.А.

17. Ухвалою Суду від 10.03.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2025 залишено без руху, а ухвалою від 28.04.2026 за наслідками усунення недоліків касаційної скарги постановлено відкрити касаційне провадження № К/990/8973/26.

18. Копію ухвали Суду від 28.04.2026 відповідач отримав в електронному кабінеті 29.04.2026, водночас правом подати відзиву на касаційну скаргу не скористався, що, відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України, не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

19. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026, який здійснено на підставі розпорядження в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01.06.2026 № 589 (у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 29.05.2026 № 1056/0/15-26 «Про тимчасове відсторонення судді Верховного Суду Желєзного І.В. від здійснення правосуддя» та на підставі службової записки секретаря судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Мельник-Томенко Ж.М. від 01.06.2026 № 20339/26 про проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ) з метою дотримання строків розгляду касаційної скарги визначено новий склад колегії суддів: головуюча суддя (суддя - доповідач): Єресько Л.О., судді: Соколов В.М., Загороднюк А.Г.

20. Ухвалою Суду від 08.06.2026 справу № 120/8804/24 прийнято до провадження.

21. Ухвалою Суду від 01.09.2026 закінчено підготовчі дії в справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Позиція Верховного Суду, оцінка висновків суду, рішення якого є предметом перегляду, та аргументів учасників справи

22. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права.

23. Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенні в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд керується зазначеним нижче.

24. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

25. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

26. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного здійснення правосуддя й дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

27. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

28. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

29. Право на апеляційне перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

30. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми й змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, у тому числі й у частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.

31. За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

32. Статтею 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів із дня його (її) проголошення.

33. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

34. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

35. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

36. Статтею 298 КАС України, зокрема, передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).

37. Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, установлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

38. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, указані нею в заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів із дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).

39. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

40. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС є імперативними та зобов`язують суд, якщо особа у визначений строк не подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або в поданій заяві наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

41. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

42. Отже, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду в разі виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог стосовно дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

43. Залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яку застосовує суд із метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.

44. Водночас, згідно з частиною першою статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.

45. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин, підтверджених належними доказами.

46. При поданні апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.

47. Отже, аналіз наведених норм процесуального права свідчить, що законодавцем установлено чіткий алгоритм дій суду апеляційної інстанції у разі виявлення недоліків апеляційної скарги.

48. Такий порядок однаковою мірою поширюється як на випадки недодержання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту апеляційної скарги, так і на випадки недотримання строку апеляційного оскарження, зокрема коли особою не порушено питання про поновлення такого строку або наведені у відповідному клопотанні підстави визнані судом неповажними.

49. У таких випадках суд апеляційної інстанції зобов`язаний залишити апеляційну скаргу без руху, надавши особі визначений законом строк для усунення виявлених недоліків, а лише після спливу цього строку та за умови їх неусунення вирішувати питання про відмову у відкритті апеляційного провадження в порядку, визначеному статтею 299 КАС України.

50. Для вирішення питання щодо дотримання строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції повинен установити момент отримання особою копії оскаржуваного судового рішення. З цією метою суд вправі запропонувати особі надати докази, що підтверджують дату отримання копії судового рішення, або витребувати матеріали справи, якщо це є необхідним для перевірки дотримання процесуального строку.

51. Залишаючи апеляційну скаргу без руху Шостий апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 29.07.2025 зауважив, що оскаржувана ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2025 прийнята у порядку письмового провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав 14.07.2025, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження, в апеляційній скарзі не зазначив дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується та не надав доказів на підтвердження цієї обставини (конверт, в якому судове рішення було надіслано адресату, чи довідка поштового відділення зв`язку, або інформація з особистого кабінету в підсистемі «Електронний суд»).

52. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що скаржником не виконано вимоги ухвали цього ж суду від 29.07.2025 в частині усунення недоліків апеляційної скарги щодо дотримання строку апеляційного оскарження, позаяк посилаючись у поданому клопотанні на отримання оскаржуваної ухвали суду першої інстанції 01.04.2025, апелянт не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цієї обставини, зокрема доказів отримання копії судового рішення у зазначену дату. При цьому суд апеляційної інстанції наголосив, що навіть у разі прийняття до уваги доводів апелянта щодо отримання ухвали 01.04.2025, апеляційну скаргу подано 14.07.2025, тобто з істотним пропуском встановленого процесуального строку, передбаченого статтею 295 КАС України.

53. Отже, за висновками суду апеляційної інстанції подане апелянтом клопотання не містить вимоги про поновлення строку на апеляційне оскарження та обґрунтування поважності причин його пропуску з підтвердженням відповідними доказами, тому недоліки апеляційної скарги у цій частині апелянт не усунув.

54. Варто зауважити, що установивши пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2025 та відсутність клопотання про поновлення такого строку із зазначенням про наявність поважних причин, які унеможливили вчасно звернутися із апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу без руху, надавши ОСОБА_1 десятиденний строк для усунення виявлених недоліків та запропонував скаржнику подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та надати належні й допустимі докази, які підтверджують як дату отримання копії судового рішення, так і поважність причин пропуску процесуального строку.

55. Між тим вимоги ухвали суду апеляційної інстанції у цій частині виконані не були. Позивач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеної ним дати отримання копії судового рішення, а також не обґрунтував поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

56. За таких обставин Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, оскільки недоліки апеляційної скарги в частині дотримання строку апеляційного оскарження залишилися неусунутими.

57. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

58. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

59. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

60. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк