Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №500/5979/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/5979/25 пров. № А/857/5343/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Обрізка І.М., Пліша М.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року (головуючий суддя Подлісна І.М., м. Тернопіль) у справі № 500/5979/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо повернення ОСОБА_1 заяви та пакету документів про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІ групи інвалідності у зв`язку з травмою, пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби на доопрацювання; зобов`язати Міністерство оборони України взяти до розгляду заяву та пакет документів ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку зі встановленням ІІ групи інвалідності у зв`язку з травмою, пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що зазначення у довідці до акту огляду МСЕК від 16.03.2022 серії 12 ААВ № 439386 формулювання «поранення, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» вже свідчить про відсутність обставин, передбачених підпунктом «в» пункту 21.5 Положення № 402, і не потребує додаткового підтвердження у довідці про обставини травми. Звертає увагу, що відповідальність за правильність ведення, облік і заповнення медичних документів покладається на уповноважені органи та осіб, які здійснюють їх оформлення.

Просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що на розгляд Комісії подана довідка про обставини травми від 10.02.2015 №444/вос, яка не відповідає вимогам п.11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних чи резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби і військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975 (у редакції на день встановлення групи інвалідності), оскільки в ній відсутня інформація щодо вчинення особою адміністративного та кримінального правопорушення, чи не є травма наслідком вчинення особою дій в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Наголошує, що Комісією не було відмовлено позивачу скористатися його правом щодо отримання одноразової грошової допомоги, а запропоновано надати відповідні документи для прийняття рішення.

Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (надалі - Позивач) 15.09.2015 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю III групи внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, на підставі довідки МСЕК серія АВ №0506445 від 15.09.2015, а 16.03.2022, під час чергового перегляду органами МСЕК, визнано особою з інвалідністю II групи внаслідок цієї ж причини на підставі довідки МСЕК серія 12ААВ №439386 від 16.03.2022.

Позивач звернувся із заявою та пакетом документів про виплату одноразової грошової допомоги як такому, що отримав поранення під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до встановлення ІІ (другої) групи інвалідності, відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві” від 25 грудня 2013 року № 975.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.04.2025 № 2917 позивача повідомлено про повернення документів на доопрацювання для їх уточнення у зв`язку з наступним: “На розгляд Комісії подана довідка про обставини травми від 10.02.2015 №444/вос, що не відповідає вимогам п.11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних чи резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби і військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975 (у редакції на день встановлення групи інвалідності), оскільки в ній відсутня інформація щодо вчинення особою адміністративного та кримінального правопорушення, чи не є травма наслідком вчинення особою дій в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження”.

Позивач, вважаючи протиправною поведінку відповідача щодо повернення документів без прийняття рішення за заявою (рапортом), звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, передбачений Постановою КМУ №975 та є обов`язковим для надання, так як виплата одноразової грошової допомоги прямо заборонена, якщо поранення особи було пов`язане з вчиненням ним кримінального або адміністративного правопорушення або в стані сп`яніння.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками і вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною першою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначений в Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі Порядок № 975).

Згідно пункту 17 Порядку № 975 у разі встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від групи інвалідності та її причинного зв`язку: військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин у розмірі:

400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено відповідну групу інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи;

300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено відповідну групу інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;

250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено відповідну групу інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Відповідно до п. 19 Порядку № 975 якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв) із розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено відповідну групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок.

У разі встановлення більшого ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках чи зміни його причинного зв`язку, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (крім випадків поранення, травми, контузії, каліцтва, отриманих у різний період часу, за якими виплата допомоги здійснюється окремо, без урахування раніше виплачених сум) із розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено відповідний ступінь втрати працездатності чи змінено його причинний зв`язок.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги врегульований статтею 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до п-п. 2-4 ст. 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам.

Встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до законодавства.

Якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).

У разі встановлення більшого ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках чи зміни його причинного зв`язку, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (крім випадків поранення, травми, контузії, каліцтва, отриманих у різний період часу, за якими виплата допомоги здійснюється окремо, без урахування раніше виплачених сум).

У разі якщо під час первинного огляду було встановлено ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках, а під час наступного огляду (переогляду) встановлено інвалідність, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста, чи особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення з військової служби, здійснюється без урахування раніше виплачених сум допомоги у зв`язку з частковою втратою працездатності чи встановленням інвалідності.

Відповідно до п-п. 9-10 ст. 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Спеціальним нормативним-правовим актом, що регулює проведення військово-лікарської експертизи є Положенням про військово- лікарську експертизу у Збройних силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 і зареєстроване у Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 зі змінами та доповненнями (далі - Положення №402).

Відповідно до п. 1.1. розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 1.3 розділу І Положення №402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є зокрема визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України або в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України.

б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини в період громадянської та Другої світової воєн» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби у складі діючої армії і флоту у роки громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни.

в) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.

Постанова ВЛК у формулюванні «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» не приймається, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

Аналізуючи наведене, колегія суддів зазначає, що пункт 21.5 Положення № 402 встановлює вичерпний перелік формулювань, у яких військово-лікарські комісії (ВЛК) приймають постанови про причинний зв`язок поранень, травм, контузій чи каліцтв із виконанням військового обов`язку.

Зокрема, формулювання «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» не застосовується, якщо встановлено, що поранення є наслідком: вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення; дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень чи самогубства (крім випадку доведення до самогубства, встановленого судом).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем разом із рапортом про виплату одноразової грошової допомоги як такому, що отримав поранення під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до встановлення ІІ (другої) групи інвалідності, подана довідка про обставини травми від 10.02.2015 №444/вос, у якій зазначено, що позивач 10 лютого 2025 року отримав ЗЧМТ, баротравму обох вух під час виконання обов`язків військової служби.

Підставою повернення документів на доопрацювання відповідачем зазначено, що подана довідка про обставини травми від 10.02.2015 №444/вос не відповідає вимогам п.11 Порядку №975, оскільки в ній відсутня інформація щодо вчинення особою адміністративного та кримінального правопорушення, чи не є травма наслідком вчинення особою дій в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження”.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що наявність у постанові ВЛК формулювання «пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» вже свідчить про відсутність обставин, передбачених у пункту 21.5 Положення № 402, а саме, що травма є наслідком вчинення кримінального або адміністративного правопорушення, чи/або вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, чи/або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства.

Форма довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) затверджена додатком 5 до Положення № 402, а формулювання причинного зв`язку у постановах ВЛК – передбачені пунктом 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402. Органи, які видають такі постанови зобов`язані дотримуватися встановлених норм під час їх підготовки та оформлення.

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що неналежний порядок ведення та заповнення медичної документації з вини уповноважених осіб не може бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги.

Підставою для призначення одноразової грошової допомоги є наявність ступеню втрати працездатності або інвалідності та наявність статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні медичних документів.

Враховуючи наведене, а також те, що призначення одноразової грошової допомоги належить до дискреційних повноважень Міністерства оборони України, колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги та додані до неї документи та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої апеляційним судом у цій постанові.

Враховуючи положення статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального права, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року у справі № 500/5979/25 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо повернення ОСОБА_1 заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІ групи інвалідності у зв`язку з травмою, пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби, на доопрацювання.

Зобов`язати комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій постанові.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді І. М. Обрізко

М.А. Пліш