Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №459/992/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 459/992/24 пров. № А/857/43629/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Мандзія О.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кулабухової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львів апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Шептицького міського суду Львівської області від 17 липня 2026 року, головуючий суддя – Отчак Н.Я., ухвалене у м. Шептицький, повний текст якого складено 17.07.2026 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ГУПФУ у Львівській області, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 10 від 27.03.2024 року, винесену заступником начальника ГУ ПФУ у Львівській області Михайлом Дибою.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності є висновки/ порушення, вказані в акті документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником коштів за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності №1300-6003-3/26 від 19.03.2024 року, страхові кошти за період з жовтня 2022 року по 29.01.2024 року, використані підприємством за призначенням. Крім притягнення її до адміністративної відповідальності, на підставі Акту,- щодо підприємства застосовано фінансові санкції шляхом винесення рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду №3 від 14.02.2024 року, винесене заступником начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Михайлом Диба, яким підлягає поверненню до Пенсійного фонду України неправомірно виплачена сума страхових коштів – 185311,77 грн, та застосовано до ВП «Спецуправління» ДП «Львіввугілля» фінансові санкції в таких розмірах: - штраф за порушення порядку використання страхових коштів (штраф за порушення порядку використання страхових коштів (50%) 92 655,89 грн. Всього: 277967,66 грн. Дане Рішення оскаржено до Львівського окружного адміністративного суду.

Рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 17 липня 2026 року адміністративний позов задоволено; скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 10 від 27.03.2024 року винесену заступником начальника Головного управління Пенсійного фонду Львівської області Михайлом Дибою, про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення про за ч. 1 ст. 165-5 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 136,00 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що позивач перебуваючи на посаді головного бухгалтера ВП «Спецуправління» ДП «Львіввугілля» вчинила адміністративне правопорушення, а саме: порушила порядок використання страхових коштів, а саме, допомога по тимчасовій непрацездатності не обмежена мінімальним розміром заробітної плати встановленої Законом №1105 у місяці настання страхового випадку, для осіб страховий стаж яких менше ніж шести місяців, що підтверджено індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-5 та ОК-7, чим неправомірно витрачено на суму 551291,36 грн; допомога по тимчасовій непрацездатності виплачена в день встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності, чим нанесено збитки Фонду на суму 185 311,77грн., що встановлено актом документальної перевірки №1300-6003-3/5 від 29.01.2024 року. Порушення вчинено з жовтня 2022року по 29.01.2024 року, що є порушенням вимог ч.4 ст.12 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-ХІV (в редакції ЗУ від 21.09.2022 року №2620-ІХ, чинна з 01.01.2023 року), ч.4 ст.19 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-ХІV (в редакції ЗУ № 77-VІІІ від 28.12.2014 року зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено планову документальну перевірку Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель», щодо дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за період з 01.10.2023 року по 30.09.2023 року про що складено Акт №1300-6003-3/5 від 29.01.2024 року. Актом встановлено порушення порядку використання страхових коштів стосовно 41 застрахованої особи, а саме допомога по тимчасовій непрацездатності не обмежена мінімальним розміром заробітної плати, встановленим законом у місяці настання страхового випадку для осіб, страховий стаж яких протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування становить менше шести місяців, чим порушено ч.4 ст.19 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-XIV(в редакції ЗУ№77-VIII від 28.12.2014 зі змінами ), ч.4 ст.12 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-XIV (в редакції ЗУ від 21.09.2022 року №2620-ІХ, зі змінами), неправомірно виплачена сума страхових коштів становить 185 311,77 грн. Порушення тривало з жовтня 2022 року по 29 січня 2024року...»

26.03.2024 року ОСОБА_1 подано заперечення на акт перевірки.

Головним управлінням Пенсійного фонду України й Львівській області прийнято рішення №3 від 14.02.2024 року про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду, яким визначено до повернення Фонду неправомірно виплачену суму страхових коштів – 185311,77 грн, та застосовано до Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» фінансові санкції в таких розмірах: штраф за порушення порядку використання страхових коштів (50%) 92655,89 грн; всього: 277967,66 грн.

18.03.2024 року головним спеціалістом відділу контрольно-перевірочної роботи №2 Шостак О.О., стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, оскільки вона, перебуваючи на посаді Головного бухгалтера відокремленого підрозділу «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» ДП «Львіввугілля», вчинила адміністративне правопорушення, а саме: порушення порядку використання страхових коштів, а саме допомога по тимчасовій непрацездатності не обмежена мінімальним розміром заробітної плати встановленої Законом у місяці настання страхового випадку, для осіб, страховий стаж яких менше шести місяців, що підтверджено індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-5 та ОК-7, чим нанесено збитки Фонду на суму 185 311,77 грн., що встановлено актом документальної перевірки №1300-6003-3/5 від 29.01.2024 року. Порушення вчинено з жовтня 2022року по 29.01.2024 року, що є порушенням вимог ч.4 ст.12 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-ХІV (в редакції ЗУ від 21.09.2022 року №2620-ІХ, чинна з 01.01.2023 року), ч.4 ст.19 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-ХІV (в редакції ЗУ № 77-VІІІ від 28.12.2014 зі змінами та доповненнями), відповідальність за яке передбачено п.1 ч.5 ст.8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-ХІV.

27.03.2024 року заступником начальника Головного управління Пенсійного фонду Львівської області, стосовно позивача було винесено постанову №10 про накладення адміністративного стягнення про притягнення останньої до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 165-5 КУпАП, якою на позивача було накладено штраф у розмірі 136,00 грн.

Зі змісту цієї постанови видно, що позивачеві ставиться у провину те, що вона, перебуваючи на посаді Головного бухгалтера відокремленого підрозділу «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» ДП «Львіввугілля», вчинила адміністративне правопорушення, а саме: порушення порядку використання страхових коштів, а саме допомога по тимчасовій непрацездатності не обмежена мінімальним розміром заробітної плати встановленої Законом у місяці настання страхового випадку, для осіб, страховий стаж яких менше шести місяців, що підтверджено індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-5 та ОК-7, чим нанесено збитки Фонду на суму 185 311,77 грн., що встановлено актом документальної перевірки №1300-6003-3/5 від 29.01.2024 року. Порушення вчинено з жовтня 2022 року по 29.01.2024 року, що є порушенням вимог ч.4 ст.12 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-ХІV (в редакції ЗУ від 21.09.2022 року №2620-ІХ, чинна з 01.01.2023 року), ч.4 ст.19 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-ХІV (в редакції ЗУ № 77-VІІІ від 28.12.2014 року зі змінами та доповненнями), відповідальність за яке передбачено п.1 ч.5 ст.8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-ХІV.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 року залишено без змін рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 року, яким позов Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» задоволено повністю: та визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 14.02.2024 року № 3 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що скасування та визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 14.02.2024 року №3 свідчить про правомірність дій ВП «Спецуправління» ДП «Львіввугілля» та позивача, як головного бухгалтера підприємства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП зобов`язує орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно із ч.1 ст.165-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів, тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Як слідує з матеріалів справи, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 року залишено без змін рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 року, яким визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 14.02.2024 року № 3 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду.

Задовольняючи позовні вимоги ВП «Спецуправління» ДП «Львіввугілля», Львівський окружний адміністративний суду виходив з того, що зарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області страхового стажу працівників позивача лише по березень 2021 року внаслідок зарахування сплаченого позивачем ЄСВ у порядку черговості погашення заборгованості не може бути підставою для відмови у виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності в належному розмірі. Несвоєчасна сплата або несплата страхованих внесків не може бути підставою для відмови у виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності в належному розмірі. Відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків покладається на підприємство, а не на працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Отже, рішення відповідача від 14.02.2024 року №3 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду є протиправним.

У відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про відсутність вини позивача у вчиненні правопорушення, яке ставиться їй в провину, а отже про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 165-5 КУпАП, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Шептицького міського суду Львівської області від 17 липня 2026 року у справі №459/992/24 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді О. П. Мандзій

Т. В. Онишкевич

Повний текст постанови складено 10.09.2026 року.