Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №380/22626/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/22626/24 пров. № А/857/49931/25

суддя в 1-й інстанції – Гулик А.Г.

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кушнір В.О.,

суддів Заверухи О.Б., Гінди О.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на окрему ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2026 року, ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м.Львові у справі за позовом приватного підприємства «ЕНЕРГОТРАСРЕМБУД» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Приватне підприємстве «ЕНЕРГОТРАСРЕМБУД» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію відмову у реєстрації податкової накладних/розрахунку коригування в ЄРПН № 11440876/38579652 від 18.07.2024, рішення про реєстрацію відмову у реєстрації, податкової накладних/розрахунку коригування в ЄРПН № 11440875/38579652 від 18.07.2024; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 23.05.2024, податкову накладну №7 від 30.05.2024, подані ПП «Енерготрансрембуд», датою їх подання.

Рішенням від 20.02.2025 позовні вимоги задоволено повністю.

Окремою ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 заяву представника позивача від 19.09.2025, подану в порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, допущену при виконанні рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі №380/22626/24 в частині реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), складених Приватним підприємством «Енерготрансрембуд» податкових накладних №5 від 23.05.2024, №7 від 30.05.2024, датою їх фактичного подання на реєстрацію. Зобов`язано ДПС вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню пункту 9 частини першої статті 129, статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України під час виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі №380/22626/24, в частині реєстрації в ЄРПН, складених ПП «Енерго-трансрембуд» податкових накладних №5 від 23.05.2024, №7 від 30.05.2024, датою їх фактичного подання на реєстрацію. У задоволенні решти заяви відмовлено повністю.

1.1. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЯ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржила Державна податкова служба України, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувану ухвалу винесено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому просить її скасувати.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що на момент подання заяви, позивачем не доведено свідомого невжиття ДПС залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв`язку з цим прав позивача. Державна податкова служба України звертає увагу суду на те, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали скаржником було виконане рішення суду від 20.02.2025, а державним виконавцем закінчено виконавче провадження з примусового виконання. Зазначає, що судом не вжито всіх заходів для з`ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, що відповідно до ст.304 КАС України не перешкоджає розгляду справи по суті.

1.2. МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

У Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно із ч.5, 6 ст.383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.

Разом з тим, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

При цьому, контроль за виконанням рішення суду, передбачений статтею 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання резолютивної частини рішення від 20 лютого 2025 року у справі №380/22626/24 Львівським окружним адміністративним судом 22.04.2025 року видано виконавчий лист.

03.06.2025 року постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження №78248284 з виконання виконавчого листа №380/22626/24, виданого Львівським окружним адміністративним судом 22.04.2025 року.

Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи зазначає наступне.

Приймаючи окрему ухвалу суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що відповідач Державна податкова служба України не надала суду доказів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених Приватним підприємством "Енерготрансрембуд" податкових накладних №5 від 23.05.2024, №7 від 30.05.2024, датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Відповідно до ч.4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

При цьому, згідно частини 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вищенаведені статті спрямовані на забезпечення повного з`ясування обставин у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності.

Щоб правильно встановити фактичні обставини справи, суд наділено повноваженням збирати та оцінювати докази, а також сприяти реалізації прав сторін по справі в частині доказування обставин справи, шляхом витребовування необхідних доказів у разі необхідності.

Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Для цього ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на суд обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з`ясування всіх обставин справи. У тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, на скільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не врахував, що податковим органом 25.09.2025 виконано рішення суду, у зв`язку із чим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 30.09.2025 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема, ч.4 ст.9, п.1 ч.1 ст.244 КАС України, згідно з яких суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, так якими доказами вони підтверджуються.

Не зважаючи на те, що станом на час подання заяви позивача подану в порядку, визначеному статтею 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, відповідачем дійсно ще не було виконано рішення суду, проте станом на час прийняття рішення про задоволення заяви позивача та постановлення окремої ухвали суд першої інстанції не запропонував особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, щодо стану виконання судового рішення, яке вже було виконане і виконавче провадження було закінчене.

Отже, суд першої інстанції не виконав обов`язку щодо вжиття всіх передбачених законом заходів, необхідних для з`ясування обставин справи.щжд

ІІІ.ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи заяву, допустив неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що відповідно до приписів ст.317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. 311, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити.

Окрему ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі №380/22626/24 скасувати.

У задоволенні заяви Приватного підприємства "Енерготрансрембуд" подану в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. 2

Головуючий суддя В. О. Кушнір

судді О. М. Гінда

О. Б. Заверуха

Повне судове рішення складено