Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: звільнення з публічної служби, з них
Дата: 08 вересня 2026 р.
Справа: №300/7305/24
Суддя: Матковська Зоряна Мирославівна
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/7305/24 пров. № А/857/39135/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіМатковської З. М.
суддів -Гуляка В. В.
Ільчишин Н. В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року у справі № 300/7305/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, (головуючий суддя першої інстанції Скільський І.І., місце ухвалення м. Івано-Франківськ, за правилами спрощеного позовного провадження), -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся із позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (далі – відповідач) в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Івано-Франківської митниці Державної митної служби України від 26.08.2024 №42-ДС «Про застосування дисциплінарного стягнення»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Івано-Франківської митниці Державної митної служби України від 02.09.2024 №385-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління – начальника відділу аналізу та контролю митної вартості управління контролю та адміністрування митних платежів Івано-Франківської митниці з 03 вересня 2024 року;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління – начальника відділу аналізу та контролю митної вартості управління контролю та адміністрування митних платежів Івано-Франківської митниці з 03 вересня 2024 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на протиправність дій відповідача щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, оскільки дисциплінарною комісією було поверхнево досліджено обставини справи, зокрема не було з`ясовано (встановлено):
- факту звернення ОСОБА_2 , представника ФОП ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , з метою застосування ним свого впливу для усунення перешкод у митному оформленні товару;
- факту існування перешкод у митному оформленні товару ФОП ОСОБА_3 , зокрема отримання відмов у митному оформленні товарів чи здійснення таких за завищеною митною вартістю;
- протиправності обрання застосованих під час митного оформлення товарів ФОП ОСОБА_3 методів визначення митної вартості; - яким саме чином ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника структурного підрозділу Івано-Франківської митниці, міг впливати на посадових осіб Закарпатської митниці, на які було здійснено розмитнення більшості товарів ФОП ОСОБА_3 та на яких саме осіб він впливав.
Зазначає, що за час дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією не було отримано та досліджено жодного документа, пов`язаного з митним оформленням товарів ФОП ОСОБА_3 .
Також зазначає про те, що висновки дисциплінарної комісії були зроблені за відсутності у матеріалах справи документів, які б прямо вказували на вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а ґрунтуються виключно на припущеннях органу досудового розслідування, викладених у повідомленні про підозру.
Вважає, що факт порушення кримінальної справи стосовно позивача та вручення йому повідомлення про підозру не можуть кваліфікуватись як порушення ним присяги державного службовця. Митним органом не підтверджено факту наявності вини та дій (бездіяльності) позивача у публікації інформації про здійснення обшуків у приміщенні Івано Франківської митниці та не вказано яка саме шкода була заподіяна органу у зв`язку із такою публікацією.
При цьому зазначає, що оприлюднення прес-службою Служби Безпеки України припущень щодо діяльності Івано-Франківської митниці, як державного органу, не може розцінюватись як спричинення шкоди авторитету останньої, адже така інформація завжди має підвищений суспільний інтерес, а отже підлягає розкриттю як суспільно необхідна.
Враховуючи зазначене просив суд позов задовольнити.
Відповідач у відзиві на позовну заяву поклався на те, що Дисциплінарною комісією встановлено недотримання ОСОБА_1 принципів та обов`язків державного службовця, несумлінне виконання посадових обов`язків, неповага до прав, свобод і законних інтересів громадянина, честі держави, порушення присяги державного службовця, вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби, використання повноважень в особистих (приватних) або в неправомірних особистих інтересах інших осіб, що унеможливлює подальше виконання ним своїх службових обов`язків на вказаній посаді.
За результатами дисциплінарного провадження, дисциплінарною комісією підтверджено наявність у діях ОСОБА_4 вчинення дисциплінарних проступків, визначених відповідно до частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме: Порушення Присяги державного службовця; дії, що шкодять авторитету державної служби.
Вказані обставини призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку. Допущений ОСОБА_5 дисциплінарний проступок є тяжким, характеризується шкідливим впливом на рівень службової дисципліни в Івано-Франківській митниці, особливо в умовах воєнного стану та шкодить її авторитету, як державному органу, в цілому. Позивач, такими поступками підриває авторитет державної служби, звання державного службовця та держави в цілому.
Також представник відповідача вважає хибним міркування позивача щодо можливості застосувати за вчинений позивачем дисциплінарний проступок у вигляді дисциплінарного стягнення - догани, оскільки за допущений дисциплінарний проступок застосовується виключно звільнення.
Крім того, посилання позивача на те, що дисциплінарна комісія встановила факт порушення присяги державного службовця трактує як отримання ОСОБА_1 неправомірної вимоги є уявним, оскільки стаття 65 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі – Закон № 889-VIII) містить чіткий перелік дисциплінарних проступків. Також представник відповідача зауважила, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення вжито за вчинення дій, що підривають авторитет митниці і її працівників в очах громадськості і порушує етику поведінки працівника митної служби. Тобто, наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних підставах.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам митниці, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскільки зміст висновку службового розслідування ґрунтується лише на інформації, здобутій під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, матеріали службового розслідування не містять самостійно доведених фактів, які б підтверджували порушення позивачем вимог пп. 1, 2, 4, 9 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку про протиправність оскаржуваних наказів, що має наслідком їх скасування.
Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що В.о. завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції Івано-Франківської митниці, 16.07.2024 складено на ім`я в.о. начальника Івано-Франківської митниці доповідну записку № 09/09/2252 в якій зазначено про те, що « 12.07.2024 в Івано-Франківській митниці проводились невідкладні слідчі дії - обшуки в рамках кримінального провадження №42023000000001999 від 19.12.2023, кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 368 КК працівниками Головного слідчого управління ДБР та Головного управління СБУ м. Києва.
В порядку ст. 208 КІК України співробітниками Головного слідчого управління ДБР та Головного управління СБУ м. Києва затримано Олександра Савчука, заступника начальника управління начальника відділу аналізу та контролю митної вартості управління контролю та адміністрування митних платежів Івано-Франківської митниці за отримання останнім неправомірної вигоди від представників компаній-імпортерів за не створення штучних перешкод під час митного оформлення їхніх товарів. Вказані факти, опубліковано у відкритих джерелах, зокрема телеграмканалі http://t.me/Customs of Ukraine, http://t.me/seredych та набули розголосу у засобах масової інформації в результаті чого нанесли шкоду авторитету Івано-Франківської митниці та призвели до репутаційних втрат, підриву довіри до Івано-Франківської митниці як органу публічної влади. Виходячи з вищезазначеного, дії заступника начальника управління - начальника відділу аналізу та контролю митної вартості управління контролю та адміністрування митних платежів Івано-Франківської митниці Олександра Савчука можуть свідчити про порушення норм Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIІІ, та Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII. Вищезазначена подія може містити ознаки порушення присяги державного службовця, що характеризується як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру та авторитет до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків (зворот а.с.22-23).
На підставі доповідної записки в.о. завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції Івано-Франківської митниці від 16.07.2024 №09/09/2252, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку в.о. начальника Івано-Франківської митниці видано наказ від 16.07.2024 №32-ДС «Про порушення дисциплінарного провадження» (зворот а.с.23-24).
Так, згідно вищезазначеного наказу порушено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника управління - начальника відділу аналізу та контролю митної вартості управління контролю та адміністрування митних платежів Івано-Франківської митниці Олександра Савчука; утворено дисциплінарну комісію для здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_4 у складі згідно з додатком.
Відповідно до подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Івано-Франківської митниці за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно заступника начальника управління - начальника відділу аналізу та контролю митної вартості управління контролю та адміністрування митних платежів Івано-Франківської митниці Олександра Савчука, складеного 20.08.2024, дисциплінарна комісія дійшла висновку про підтвердження наявності у діях ОСОБА_4 вчинення таких дисциплінарних проступків:1) порушення Присяги державного службовця;2) дії, що шкодять авторитету державної служби. У зв`язку з цим рекомендовано застосувати до ОСОБА_4 , заступника начальника управління - начальника відділу аналізу та контролю митної вартості управління контролю та адміністрування митних платежів Івано-Франківської митниці, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 66 Закону України «Про державну службу» (зворот а.с.59-63).
На підставі вищезазначеного подання Івано-Франківська митниця Державної митної служби України наказом від 26.08.2024 №42-ДС «Про застосування дисциплінарного стягнення» застосувала дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 -заступника начальника управління - начальника відділу аналізу та контролю митної вартості управління контролю та адміністрування митних платежів Івано-Франківської митниці – звільнення з посади державної служби за вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, відповідно до пункту 4 частини першої статті 83, пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIIIіз внесеними змінами та доповненнями (а.с.65).
Івано-Франківська митниця Державної митної служби України наказом від 02.09.2024 №385-о «Про звільнення ОСОБА_1 » припинено державну службу та звільнено 02 вересня 2024 року ОСОБА_1 , заступника начальника управління - начальника відділу аналізу та контролю митної вартості управління контролю та адміністрування митних платежів Івано-Франківської митниці, із займаної посади, за вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення. Розірвано контракт про проходження державної служби від09.07.2024 № 68/271-о, укладений з ОСОБА_6 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу аналізу та контролю митної вартості управління контролю та адміністрування митних платежів Івано-Франківської митниці (а.с.67).
Вважаючи протиправними накази Івано-Франківської митниці Державної митної служби України від 26.08.2024 №42-ДС «Про застосування дисциплінарного стягнення», від 02.09.2024 №385-о «Про звільнення ОСОБА_1 », позивач через уповноваженого представника звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у порушенні Присяги державного службовця та вчиненні дій проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призвело до приниження державного органу та унеможливлення подальшого виконання ним своїх обов`язків. Така оцінка відповідача пов`язана із діями, які були виявлені під час досудового розслідування у межах кримінального провадження № 42023000000001999.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів висновує наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частиною першою статті 64 Закону № 889-VІІІ, встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 65 Закону № 889-VIII, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарними проступками є:
1) порушення Присяги державного службовця;
2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;
3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;
4) дії, що шкодять авторитету державної служби;
5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;
7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;
8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;
9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
9-1) порушення вимог Закону України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов`язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «А» або «Б»;
10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;
11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;
14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;
15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Частиною 5 статті 66 Закону № 889-VIII передбачено, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1,3,7,9-11,13,14частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
Відповідно до частини 1 статті 69 Закону № 889-VIII, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Частиною 1 статті 71 Закону № 889-VIII передбачено, що Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
На виконання цього положення Кабінет Міністрів України постановою № 1039 від 04.12.2019 року затвердив Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі Порядок № 1039).
Відповідно до п. 25 Порядку, дисциплінарна справа повинна містити:
дату і місце її формування;
підстави для відкриття дисциплінарного провадження;
характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;
відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;
пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень;
пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);
належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;
опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
У поданні за результатами дисциплінарного провадження, комісія вказала, що позивач вчинив такі дисциплінарні проступки: порушення присяги державного службовця, дії, що шкодять авторитету державної служби, використання повноважень в особистих (приватних) інтересах.
Вчинення позивачем цих дисциплінарних проступків зумовлено тим, що відповідно до доповідної записки в.о. завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції Івано-Франківської митниці від 16.07.2024 № 09/09/2252 та матеріалів отриманих дисциплінарною комісією, 12.07.2024 в Івано-Франківській митниці, працівниками Головного слідчого управління ДБР та Головного управління СБУ м. Києва проводились невідкладні слідчі дії - обшуки в рамках кримінального провадження №42023000000001999 від 19.12.2023, кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 368 КК України.
В порядку ст. 208 КПК України співробітниками Головного слідчого управління ДБР та Головного управління СБУ м. Києва затримано Олександра Савчука, заступника начальника управління начальника відділу аналізу та контролю митної вартості управління контролю та адміністрування митних платежів Івано-Франківської митниці за отримання останнім неправомірної вигоди від представників компаній-імпортерів за не створення штучних перешкод під час митного оформлення їхніх товарів. Вказані факти, опубліковано у відкритих джерелах, зокрема телеграм каналі http://t.me/Customs of Ukraine, http://t.me/seredych та набули розголосу у засобах масової інформації в результаті чого нанесли шкоду авторитету Івано-Франківської митниці та призвели до репутаційних втрат, підриву довіри до Івано-Франківської митниці як органу публічної влади.
13.07.2024 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.
13.07.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва щодо позивача застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування строком до 09.09.2024 року.
29.07.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ухвалено рішення про відсторонення підозрюваного, у кримінальному провадженні № 42023000000001999 від 19.12.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади заступника начальника управління – начальника відділу аналізу та контролю митної вартості управління контролю та адміністрування митних платежів Івано-Франківської митниці, строком до 29.09.2024.
Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що причинами і умовами, що сприяли вчиненню позивачем дисциплінарних проступків є: превалювання приватного інтересу над державними (стосовно дотримання вимог законодавства України, у тому числі антикорупційного), свідоме ігнорування положень чинного законодавства України, в тому числі вимог Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про запобігання корупції», положень нормативно-правових актів з питань державної митної справи, відомчих наказів Державної митної служби України; неналежний рівень особистої зацікавленості стосовно вивчення та практичного застосування положень законодавства, у тому числі антикорупційного, самостійного покращення своїх вмінь, навичок та знань, відповідно до функцій та завдань займаної посади, підвищення професійного рівня, удосконалення організації службової діяльності, з метою забезпечення виконання вимог пункту 3.11 розділу 3 наказу Держмитслужби від 02.09.2021 № 668 «Про затвердження кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України».
Частиною 1 статті 36 Закону України «Про державну службу» передбачено, що особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки».
З тексту Присяги видно, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.
За такого правового врегулювання порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.
Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
Отже, звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.
На думку апеляційного суду, факт затримання позивача через можливе вчинення ним кримінального правопорушення під час виконання ним своїх службових обов`язків та вручення у зв`язку з цим підозри, підриває авторитет і довіру до органів Державної митної служби України.
Також, як видно з матеріалів дисциплінарного провадження, подія затримання позивача отримала суспільний резонанс через публікації у засобах масової інформації, зокрема:
На офіційному сайті Служби Безпеки України (https://www.ssu.gov.ua/novyny/sbu-ta dbr-zatrymaly-odnoho-z-holovnykh-mytnykiv-na-prykarpatti-yakyi-vymahav-khabari-zimporteriv) опубліковано інформацію про затримання одного з головних митників на Прикарпатті, який вимагав хабарі з імпортерів. Також, публікації про проведення 12.07.2024 слідчих дій працівниками СБУ та ДБР масово оприлюднили та опублікували у засобах масової інформації, зокрема:
1. https://goloskarpat.info/criminal/669519f7210e3/ (Голос Карпат);
2.https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3885495-odnogo-z-golovnih-mitnikiv prikarpatta-vikrili-u-vimaganni-habariv-vid-importeriv.html (Укрінформ);
3.https://unn.ua/news/na-prykarpatti-zatrymaly-odnoho-z-holovnykh-mytnykiv-yakyi vymahav-khabari-z-importeriv (Українські національні новини);
4.https://www.pravda.com.ua/news/2024/07/15/7465741/ (Українська правда);
5.https://suspilne.media/ivano-frankivsk/790843-u-frankivsku-na-habari-zatrimali kerivnika-odnogo-z-upravlin-mitnici-ta-jogo-spilnika/ (Суспільне Івано-Франківськ);
6.https://zn.ua/ukr/anticorruption/v-ivano-frankivsku-zatrimali-na-khabari-odnoho-iz kerivnikiv-oblasnoji-mitnitsi.html (ZN.UA Дзеркало тижня);
7.https://vikna.if.ua/news/category/all/2024/07/15/155291/view (Вікна);
8.https://www.0342.ua/news/3804619/gucnij-skandal-na-mitnici-sbu-i-dbr-na garacomu -zatrimali-odnogo-z-golovnih-mitnikiv-prikarpatta-za-vimaganna-habariv foto#goog_rewarded (0342 Сайт міста Івано-Франківськ);
9.https://gordonua.com/ukr/news/localnews/odnoho-z-holovnikh-mitnikiv-ivano frankivskoji-oblasti-pidozrjujut-u-vimahanni-khabariv-z-importeriv-sbu 1713240.html (Гордон);
10.https://konkurent.ua/publication/139932/na-prikarpatti-zatrimali-odnogo-z golovnih-mitnikiv-yakiy-vimagav-habari-z-importeriv/ (Конкурент інформаційне агентство);
11.https://antikor.com.ua/articles/712951na_prikarpatje_zaderhali_odnogo_iz_glavnyh_tamohennikov_treboval_vzjatki_u_importer (Антикор);
12.ttps://zaxid.net/kerivnika_upravlinnya_ivano_frankivskoyi_mitnitsi_zatrimali_za_habari_ (ZAXID.NET);
13.https://if.informator.ua/2024/07/12/prychyny-obshukiv-narazi-nevidomi-sbu pereviryaye-frankivsku-mytnyczyu/ (Інформатор);
14.https://bastion.tv/v-ivano-frankivsku-zatrimali-na-habari-odnogo-iz-kerivnikiv oblasnoyi-mitnici_n63913 (Останній бастіон);
15.Телеграм канал http://t.me/Customs_of_Ukraine (CustomsofUkraine);
16.Телеграм канал http://t.me/seredych (Середич. info).
Зважаючи на наведене, апеляційний суд вважає, що відповідач встановив в діях позивача склад дисциплінарного проступку, а саме порушення присяги державного службовця, що знайшло своє відображення у порушенні правил етичної поведінки державного службовця та вчиненні дій, що шкодять авторитету державної служби.
Крім того апеляційний суд звертає увагу на те, що підставою звільнення позивача є вчинення дисциплінарного проступку (порушення Присяги державного службовця, вчинення дій які підривають довіру суспільства до держслужбовців та органів держави), а не вчинення кримінального правопорушення.
Як встановив апеляційний суд, в межах службового розслідування не досліджувалось питання отримання чи не отримання позивачем неправомірної винагороди, чи вчинення іншого кримінального правопорушення, тому вирок у кримінальному провадженні за фактом вчинення кримінальних правопорушень не може мати доказового значення, під час вирішення питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Тому, апеляційний суд вважає непереконливими аргументи позивача про те що до встановлення вироком суду винуватості позивача у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, немає підстав для звільнення позивача за вчинення дисциплінарного проступку.
Також апеляційний суд, встановив, що відповідач, застосувавши до позивача дисциплінарне стягнення, врахував тяжкість дисциплінарного проступку, вчиненого позивачем, обставини цього проступку та тяжкість наслідків вчиненого проступку.
Отже, позивач прийняв спірні накази на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, що свідчить про законність оскаржених наказів.
Підсумовуючи наведене вище, апеляційний суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року у справі № 300/7305/24 без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Оригінал: reyestr.court.gov.ua