Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №500/1086/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 рокуЛьвівСправа № 500/1086/25 пров. № А/857/28897/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМатковської З. М.

суддів -Гінди О. М.

Заверухи О. Б.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року у справі № 500/1086/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, (головуючий суддя першої інстанції Баб`юк П.М., місце ухвалення м. Тернопіль, за правилами спрощеного позовного провадження), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн» (далі – позивач) звернулося з позовом до Тернопільської митниці (далі – митниця, митний орган, відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000052/1 від 11.09.2024 та картку відмови №UA403030/2024/000396 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на переконання позивача, декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару.

Натомість, зазначені митницею у рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000052/1 від 11.09.2024 та картку відмови №UA403030/2024/000396 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору на суму 11574 (одинадцять тисяч п`ятсот сімдесят чотири) грн 94 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам митниці, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на норми частини п`ятої статті 54 МК України, відповідно до яких митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Вказує, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах і за результатами проведеного опрацювання виявлено ряд розбіжностей. Встановлено, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженими та піддаються обчисленню, а тому митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн» зареєстроване як юридична особа з основним видом економічної діяльності « 12.00 Виробництво тютюнових виробів».

На виконання зовнішньоекономічного контракту № 6-2023 від 26.12.2023, укладеного між компанією «AVRORA TRADING - FZCO» (ОАЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) №202406-005 від 15.06.2024, позивачем на митну територію України ввезено товар.

10 вересня 2024 року уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40АА № 24UA403030010751U6, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступний товар: «Тютюнова сировина. Тютюн з частково або повністю видаленою середньою жилкою, теплового сушіння, необроблений FCV тютюн стріпсований CXML2 у вигляді окремих листових пластин без середньої жилки від світло-жовтого до світло-коричневого кольору- загальною вагою нетто 1800 305 мішків. Торгова марка: Немає даних; Виробник: MAGEFA GROWERS LIMITED; Країна виробництва TZ;».

Як слідує із матеріалів справи, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

сертифікат якості - Сертифікат якості SN:2024/001 від 24.04.2024;

пакувальний лист № б/н від 15.06.2024;

рахунок-фактура (інвойс) № 202406-005 від 15.06.2024;

коносамент (Bill of lading) №HLCUDA3240302334 від 17.05.2024;

автотранспортна накладна (Road consignment note) №11110063 від 06.09.2024;

супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24ROCT1970FN8794L5 від 06.09.2024;

фітосанітарний сертифікат № TZ/PC00216383 від 20.08.2024;

сертифікат про походження товару № 129460148511 від 16.08.2024;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 6-2023 від 26.12.2023;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація № 202406-005 від 15.06.2024;

договір про надання послуг митного брокера № 29042024 від 29.04.2024;

ліцензія на право виробництва тютюнових виробів №990111202000007 від 26.10.2023;

інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11875258;

інші некласифіковані документи - Гарантійний лист №03-04/217 від 09.08.2024;

інші некласифіковані документи - Сертифікат фумігації від 11.05.2024.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» було згенеровано форми митного контролю:

« 000 Інформаційне повідомлення»;

« 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»;

« 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»;

« 117-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів спеціалізованим підрозділом митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості».

Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:

«За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень.

Зверніть увагу, до Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22 вересня 2005 року № 2899-IV внесено зміни щодо встановлення заборони імпорту для реалізації на території України окремих тютюнових виробів (детальніше - див, статтю 10 відповідного Закону.

Перелік індикаторів ризику: пункт 3.3.4 -Заявлено митну вартість товару за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.».

Митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронними повідомленнями вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:

«Початок консультації з митним органом:

Відповідно до поданих вами товаросупровідних документів встановлено наступні розбіжності:

У графі 31 митної декларації відсутні відомості щодо типу (сорту) тютюну, водночас у наданому до митного оформлення сертифікаті якості № SN:2024/001 від 24.04.2024 вказані відомості щодо типу тютюну - «Type Virginia». Також відсутні відомості щодо року виробництва (врожаю) товару. Посилання, яке міститься в QR-коді наданого до митного оформлення фітосанітарного сертифіката №TZ/PC00216383, містить відомості щодо торгової сторони (dealer) KSM ENTERPRISES COMPANY LIMITED, відомості про яку відсутні у митній декларації та наданих товаросупровідних документах.

Наданий до митного оформлення морський коносамент № HLCUDA3240302334 від 17.05.2024 складається з чотирьох сторінок. До митного оформлення було надано три сторінки, а саме: з другої по четверту. Відсутня сканкопія першої сторінки коносаменту. Відсутні відомості щодо дати прибуття вантажу до порту призначення, а надана до митного оформлення міжнародна авто-товаротранспортна накладна (CMR) №11110063 містить дані щодо отримання перевізником для перевезення морського контейнеру № CAIU8171341 06.09.2024 року. Водночас, сторінка № 3 морського коносаменту № HLCUDA3240302334 від 17.05.2024 містить відомості щодо ставок плати за демеридж 40-футового стандартного контейнеру (Standard), та покладає 'їх сплату на отримувача (відповідно до коносаменту -MARSHALL FINEST TOBACCO UKRAINE LLC).

Відповідно до п.п 4.2, 4.5 зовнішньоекономічного договору № 6-2023 від 26.12.2023 продавець зобов`язується здійснити поставку продукції відповідно до замовлення не пізніше 15 календарних днів з моменту підписання відповідної специфікації; поставка здійснюється на умовах поставки, зазначених у специфікаціях до контракту. Специфікація № 202406-005 та інвойс № 202406-005, виданий на її підставі, укладені 15.06.2024, коли товар вже був фактично в дорозі.

Тому, відповідно до встановлених вищезазначених розбіжностей, прошу надати додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пункту 2, 3 та 6 статті 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI, а саме:

- якщо рахунок сплачено -банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- виписку з бухгалтерської документації.

Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці додатково було надано: комерційну пропозицію від 10.09.2024; прайс-лист від 10.09.2024.

Також листом від 10.09.2024 декларант повідомив митницю про те, що не може надати додаткових документів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000052/1 від 11.09.2024, у гр. 33 якого, зокрема, зазначено, що за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 15.01.2024 UA408020/2024/002595 на рівні 7,47 дол. США/кг (товар - Тютюнова неферментована сировина: необроблений тютюн з частково або повністю відділеною середньою жилкою теплового сушіння, типу VIRGINIA, класу L120F2000, умови поставки FCA).

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нові митні декларації, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю.

Проте, у подальшому не погоджуючись із такою відмовою відповідача у прийнятті митних декларацій та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом..

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів висновує наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 55 МК України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року у справі №820/3231/16, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21 травня 2021 року у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

З матеріалів справи встановлено, що митну вартість імпортованого товару, що вказана декларантом у митній декларації типу ІМ40АА № 24UA403030010751U6 від 10.09.2024, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною контракту.

Зокрема, як зазначалось вище, на підтвердження заявленої вартості позивачем подано такі документи: сертифікат якості - Сертифікат якості SN:2024/001 від 24.04.2024; пакувальний лист № б/н від 15.06.2024; коносамент (Bill of lading) №HLCUDA3240302334 від 17.05.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) №11110063 від 06.09.2024; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24ROCT1970FN8794L5 від 06.09.2024; фітосанітарний сертифікат № TZ/PC00216383 від 20.08.2024; сертифікат про походження товару № 129460148511 від 16.08.2024; договір про надання послуг митного брокера № 29042024 від 29.04.2024; ліцензія на право виробництва тютюнових виробів №990111202000007 від 26.10.2023; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11875258; інші некласифіковані документи - Гарантійний лист №03-04/217 від 09.08.2024; інші некласифіковані документи - Сертифікат фумігації від 11.05.2024.

В апеляційній скарзі та в оскаржуваному рішенні митний орган зазначає, що у графі 31 митної декларації відсутні відомості щодо типу (сорту) тютюну, водночас у наданому до митного оформлення сертифікати якості №SN:2024/001 від 24.04.2024 вказані відомості щодо типу тютюну - «Туре Virginia», а також відсутні відомості щодо року виробництва (врожаю) товару. Проте посилання, яке міститься в QR-коді наданого до митного оформлення фітосанітарного сертифіката №ТZ/РС00216383 містить відомості щодо торгової сторони (dealer) KSM ENTERPRISES COMPANY LIMITED, відомості про яку відсутні у митній декларації та наданих товаросупровідних документах. У графі 7 сертифікату про походження товару від 16.08.2024 №129460148511 зазначені номери інвойсів, які не мають відношення до даної поставки товару (№2024/06/002 від 2024-06-05, №2004/06/003 від 2024-06-05, №2024/06/001 від 2024-06-05), поданий до митного оформлення рахунок-фактура від 15.06.2024 №202406-005.

Апеляційний суд зазначає, що сертифікати не є документом бухгалтерського, податкового обліку чи підтвердженням митної вартості товару (в розумінні статті 53 МК України), а є лише документом, що посвідчує якість товару чи інші його показники, а не факт проведення господарської операції чи числові значення митної вартості товару.

Відтак, сертифікати видані на товар подаються виключно з інформацією про товар та виробника товару та не яким чином не впливають на митну вартість товару та обраний метод її визначення.

Не зазначення в Сертифікаті якості товару року врожаю не яким чином не впливають на митну вартість товару та обраний метод її визначення.

Крім того, відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не було обґрунтовано, яким чином відсутність дати врожаю тютюну впливають на митну вартість товару чи її складових, як і не навів пояснень яким чином застосування абревіатури впливає на митну вартість товару, якщо на підтвердження надані всі наявні документи.

Також митний орган покликається на те, що між ТОВ «Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн» (код ЄДРПОУ 43264239) «Покупець» та Компанією AVRORA TRADING-FZCO «Продавець», що зареєстрована в Об`єднаних Арабських Еміратах укладено контракт від 26.12.2023 №6-2023. Згідно пункту 5.1.2 Продавець повинен надати такі документи, зокрема, е-АТ (акцизний документ), який до митного оформлення не поданий.».

Проте, відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. Контакту продавець зобов`язується передати у власність покупцеві сировину та матеріали для виробництва тютюнових виробів, на замовлення покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продавцю за поставлену, на умовах даного контракту, продукцію. Конкретний асортимент продукції, її кількість і вартість, вказані в Специфікаціях, які після підписання їх сторонами є невід`ємною частиною Контракту.

Оскільки на тютюнову сировину не видається акцизний документ, відповідно такий документ не міг бути поданий до митного органу у зв`язку з його відсутністю.

Також відповідач у рішенні вказує на те, що до митного оформлення було надано три сторінки коносаменту, а саме: з другої по четверту, проте відсутня сканкопія першої сторінки коносаменту.

Так, до митного оформлення був поданий морський коносамент №HLCUDA3240302334 від 17.05.2024 року. Даний коносамент заповнюється відправником в країні відправлення. З даного коносаменту чітко видно відправника, вантажоодержувача, товар та інші реквізити. Нумерація йде з 2 аркуша яка проставляється автоматично в програмі саме компанії перевізника та має всі реквізити необхідні для даного морського товаро-транспортного документа.

Крім того митний орган зазначає, що відсутні відомості щодо дати прибуття вантажу до порту призначення, а надана до митного оформлення міжнародна авто-транспортна накладна (CMR) №11110063 містить дані щодо отримання перевізником для перевезення морського контейнеру №САІU8171341 06.09.2024 року. Водночас сторінка №3 морського коносаменту №HLCUDA3240302334 від 17.05.2024 містить відомості щодо ставок плати за демеридж 40-футового стандартного контейнеру (Standard), та покладає їх сплату на отримувача (відповідно до коносаменту - MARSHALL FINEST TOBACCO UKRAINE LLC).

Щодо наведеного суд першої інстанції вірно вказав, що відповідно до погоджених умов поставки, даний товар поставляється на умовах DAP.

Державна митна служба України листом від 29.12.2010 № 11/2-10.16/17217-ЕП «Щодо Інкотермс 2010», інформувала начальників усіх митниць, про те, що Міжнародною торговою палатою прийняті Правила використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які вводяться в дію МТП з 01.01.2011. Інкотермс 2010 передбачено використання 11 торгових термінів.

Інкотермс 2010 запроваджено термін DAT (delivered at terminal (поставка на терміналі)) та DAP (delivered at place (поставка в місці)). Вказаними термінами замінені терміни DAF, DES, DEQ та DDU Інкотермс 2000.

На умовах DAP погоджене місце продавець зобов`язаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами місця, не розвантажуючи товар з транспортного засобу у такому місці (як за термінами DAF, DES та DDU Інкотермс 2000). Продавець не має зобов`язань щодо укладення договору страхування.

У Правилах Інкотермс зазначено, що посилання на правила Інкотермс в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень.

Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Таким чином можна уникнути або, щонайменше, значною мірою скоротити невизначеності, пов`язані з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах.

Відповідно до тлумачення умов поставки DAP згідно Правил Інкотермс, чітко видно, що Продавець несе усі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки в місці.

Демередж (англ. - demurrage) - стягнення, яке може отримати вантажовласник у двох випадках:

- за затримку судна у порті довше встановленого в договорі між Адміністрацією порту та морською лінією строку. Залежно від того, що стало причиною затримки, адресатом штрафу може стати компанія-судновласник чи відправник вантажу, який затримав судно;

- за зберігання вантажу більше пільгового періоду. Стягнення отримує або лінія, яка вчасно не організувала завантаження, або вантажовласник.

Відповідачем у спірному рішенні не наведено з яких причин останній вважає, що станом на 11 вересня 2024 року продавцем або іншими особами було допущено або ж затримка судна, або ж продавець зберігав вантаж більше пільгового періоду.

Саме по собі зазначення будь-де відповідальності (демередж) не може бути причиною в коригуванні митної вартості товарів. Відповідальність сторін зазначається завжди, але наступає тільки у разі настання подій які тягнуть за собою стягнення.

Крім того на ціну товару ніяким чином не впливають строки поставки.

Також відповідач у Рішенні посилається на те, що: «Поставка товару здійснюється на умовах, зазначених в Специфікаціях до контракту (Інкотермс 2010) (п 4.5). В Специфікації від 15.06.2024 №202406-005 вказано умови поставки DAP, с. Острів, Тернопільська обл. За умовами DAP на продавця покладаються обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення. Однак, в коносаменті від 17.05.2024 №HLCUDA3240302334 (сторінка 3) зазначено «FREIGHT COLLECT», що означає «витрати на фрахт підлягають оплаті стороні, яка отримує вантаж (вантажоотримувач - MARSHALL FINEST TOBACCO UKRAINE LLC).

Щодо вказаного, апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Реалізуючи дане право, позивач уклав Контракт з Avrora Trading - FZCO. сторонами даного контракту було укладено специфікацію з зазначенням умов поставки.

Avrora Trading - FZCO виставила рахунок №202406-005 від 15.06.2024 у якому чітко зазначено, що продавцем є саме Avrora Trading - FZCO, покупцем - ТОВ «МФТЮ» та зазначено, що вантажовідправником є Magefa Growers Limited.

Товар отриманий відповідно до укладених та підписаних документів з Компанією Avrora Trading - FZCO, всі інші документи надані саме на підтвердження ціни виключно за даним Контрактом.

Позивач не є будь-якою стороною у інших угодах/контрактах щодо даного Товару, і відповідно, надати будь-які інші документи, крім тих, що надала Компанія Avrora Trading - FZCO, не має змоги.

Всі документи надавались продавцем для ідентифікації товару та підтвердження ціни у митних органах України.

Відповідно до умов специфікації укладеної між ТОВ «МФТЮ» та Avrora Trading - FZCO поставка Товару здійснюється до DAP, с. Острів, Тернопільська область.

На умовах DAP погоджене місце продавець зобов`язаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами місця, не розвантажуючи товар з транспортного засобу у такому місці.

У Правилах Інкотермс зазначено, що посилання на правила Інкотермс в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень.

Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Таким чином можна уникнути або, щонайменше, значною мірою скоротити невизначеності, пов`язані з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах.

У зв`язку із тим, що у позивача відсутні будь-які інші документи, в тому числі і декларація країни відправлення, то останні і не подавались.

Також однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що: наданий прайс-лист від 07.04.2024 адресовано виключно ТОВ «Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн» та вказано інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки DAP, с. Острів, Тернопільська обл, що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару.

Щодо вказаного, слід відмітити, що до переліку додаткових документів, визначених ч. З ст. 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).

Відображена у прайс-листі від 07.04.2024 вартість товарів в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у специфікації та інвойсі.

Отже, колегія суддів висновує, що подані позивачем до митного оформлення документи щодо ціни товару не викликають сумнівів у достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також, в оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, а розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

З огляду на наведені вище обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що надані позивачем до митного оформлення товару документи дозволяють визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення, тому відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Таким чином, відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам лише факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

Колегія суддів зауважує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції вірно висновував, що митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару, а доводи про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах спростовуються поданими позивачем документами.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205050/2024/000229/1 від 01.10.2024 вказаним вище критеріям не відповідають, тому є протиправним та підлягає скасуванню, а адміністративний позов задоволенню з наведених вище підстав.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року у справі № 500/1086/25 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді О. М. Гінда

О. Б. Заверуха