Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №300/2961/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/2961/26 пров. № А/857/42948/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Калмикова Ю.О.,

суддів Запотічного І.І.,

Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представниці позивача ОСОБА_1 - Зубченко Ірини Іванівни про ухвалення додаткової постанови у справі №300/2961/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

УСТАНОВИВ:

04.05.2026 адвокат Зубченко Ірина Іванівна звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просила суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не проведення ОСОБА_1 поетапної індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 - у 2023 році, 1,0796 - у 2024 році, 1,115 - у 2025 році та 1,121 – у 2026 році;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки в розмірі 10 846,37 грн, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 - у 2023 році, 1,0796 - у 2024 році, 1,115 - у 2025 році та 1,121 – у 2026 році.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 - у 2023р., 1,0796 - у 2024р., 1,115 - у 2025р. та 1,121 - у 2026р.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2026 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 (2023р.); 1,0796 (2024р.); 1,115 (2025р.), 1,121 (2026р.), з урахуванням виплачених сум.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року у справі № 300/2961/26 - залишено без змін.

На адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представниці позивача Зубченко І.І. про ухвалення додаткової постанови, в якій вона просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції на професійну правничу допомогу, стягнувши за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 8000 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надіслало до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №300/2961/26.

Беручи до уваги ту обставину, що справу судом апеляційної інстанції було розглянуто в порядку п.1 ч.1 ст.311 КАС України та враховуючи положення ч.3 ст.252 КАС України, заяву було розглянуто без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та заявлене клопотання в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про необхідність винесення додаткового судового рішення, виходячи з наступних підстав.

Колегія суддів враховує, що у письмовому відзиві на апеляційну скаргу від 12.08.2026 позивач заявив щодо стягнення з відповідача понесених ним судових витрат щодо професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції.

Докази понесення таких витрат позивач надав суду протягом 5 днів після ухвалення судом рішення у даній справі.

Відповідно до п.3 ч.1, ч.2 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Згідно з ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід врахувати, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Колегія суддів наголошує на тому, що суд, розглядаючи заяву про розподіл судових витрат, та вирішуючи її по суті, має детально визначити чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи заявлених розмір відповідає визначеним нормам КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору, а не автоматично стягувати увесь заявлений стороною до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представниця позивача Зубченко І.І. надала суду договір про надання правової допомоги №250 від 04.05.2026, довідку від 27.08.2026 про оплату грошових коштів адвокату Зубченко І.І. за надання правової допомоги у розмірі 8000 грн, опис наданих юридичних послуг за договором №250 від 04.05.2026.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Зубченко І.І. надала позивачу послуги відповідно до вищевказаного договору про надання правової допомоги вартістю 8000 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.02.2020 по справі №280/1765/19.

Колегія суддів враховує, що за вимогами процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц).

Аналізуючи надані представницею позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Розгляд даної справи відбувся в порядку письмового провадження. Правова допомога, що надана у суді апеляційної інстанції, складається лише з виготовлення відзиву на апеляційну скаргу.

Колегія суддів зазначає, що зміст відзиву на апеляційну скаргу містить покликання на обставини та правове обґрунтування, які були викладені у позовній заяві.

З огляду на зазначені обставини, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 8000 грн є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу.

У свою чергу, враховуючи той факт, що адвокатом було проведено певну роботу з підготовки відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу співмірно до наданих послуг становить 3000 грн.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, що представниця позивача просить стягнути за рахунок відповідача підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених ч.5 ст.134 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справіv. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи вищенаведене та проаналізувавши предмет розглядуваного спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає, що відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн, а заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст.132, 134, 139, 143, 252, 321, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представниці позивача ОСОБА_1 - Зубченко Ірини Іванівни про ухвалення додаткового судового рішення по справі №300/2961/25 - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань оловного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 3000 (три тисячі) гривень, понесені на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Ю. О. Калмикова

судді І. І. Запотічний

Н. М. Судова-Хомюк