Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №380/15015/22 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/15015/22 пров. № А/857/38397/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

судді-доповідача Калмикової Ю.О.,

суддів Запотічного І.І., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення у справі №380/15015/22 (головуючий суддя І інстанції - У.В. Братичак) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №380/15015/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у справі №380/15015/22 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №С/5164 від 02.08.2022. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № С/5164 від 02.08.2022, з урахуванням виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сплачений судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

19.05.2026 за вх.№42557 до суду надійшла заява позивача про зміну способу та порядку виконання рішення від 07.12.2022 у справі №380/15015/22, у якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 нараховану та невиплачену суму доплати пенсії в розмірі 136129,96 грн.

Зазначив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №380/15015/22, відповідач нарахував позивачу доплату до пенсії у розмірі, що становить 136896,01 грн. Вжиті в процедурі виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду дії не дали результату. Згідно з відповіддю Головного управління ПФУ у Львівській області вих. № 1300-0303-8/56148 від 09.04.2026 на виконання рішення суду здійснено виплату, а саме: у жовтні 2025 року - 187,35 грн, у листопаді 2025 року - 187,35 грн, у грудні 2025 року - 187,35 грн, лютому 2026 року - 103 грн, у березні 2026 року - 101 грн, на загальну суму 766,05 грн, тобто розмір заборгованості по судовому рішенні становить 136129,96 грн.

Оскільки заборгованість з виплати пенсії залишається невиплаченою упродовж тривалого часу, а згадане рішення суду, яке набрало законної сили, - невиконаним, то, на переконання позивача, наявні достатні підстави для застосування чинної редакції статті 378 КАС України та зміни способу і порядку виконання цього рішення у спосіб стягнення з відповідача суми доплати до пенсії у розмірі 136129,96 грн.

20.05.2026 за вх.№ 7873ел від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення. В обґрунтування заперечень повідомляє, що з метою забезпечення виконання судового рішення Головним управлінням створено відповідний запис в підсистемі Реєстр судових рішень ІКІС ПФУ (скриншот додається). Щодо виплати зазначених коштів, повідомляє, що відповідно до ст. 8 Законну України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262) виплата пенсій за цим Законом, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Інформує, що нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень. Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі – Порядок №821). Враховуючи Порядок №821, у жовтні, листопаді, грудні 2025 року позивачу додатковими відомостями на виконання погашення заборгованості за судовими рішеннями відповідно до вимог Порядку виплачувалися кошти у розмірі по 187,35 грн на місяць, у лютому 2026 року – 103,00 грн, у березні 2026 року 101,00 грн, у квітні 2026 року 100,00 грн (відкладена заборгованість).

Повідомляє, що Головним управлінням в межах наданої компетенції проведений комплекс заходів задля повного та неухильного виконання рішення суду у цій справі, а виплата заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовими рішеннями, проводиться Пенсійним фондом України відповідно до вимог Порядку та за умови наявності відповідного бюджетного фінансування.

Відтак, не можна стверджувати про невиконання судового рішення в розумінні ст.378 КАС України.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року задоволено частково заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Змінено спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у справі №380/15015/22 у частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № С/5164 від 02.08.2022, з урахуванням виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) виплати по пенсійній заборгованості з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 136029 (сто тридцять шість тисяч двадцять дев`ять) грн 96 коп.

Не погоджуючись із такою ухвалою, її оскаржив відповідач, оскільки, як вважає апелянт, таку прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 за №821. Після прийняття вказаної Постанови відбувається виплата коштів за відповідними судовими рішеннями в межах бюджетних призначень в порядку черговості та надходження відповідних асигнувань. Своєю чергою, відповідно до вказаного Порядку заявнику виплачено частково кошти у жовтні 2025 року - 187,35 грн, у листопаді 2025 року - 187,35 грн, у грудні 2025 року - 187,35 грн, лютому 2026 року - 103 грн, у березні 2026 року - 101 грн, у квітні 2026 року -100,00 грн, у травні 2026 року -100,00 грн, у червні 2026 року - 132,00 грн (на виконання судового рішення у справі №380/15015/22).

Часткова виплата відповідних коштів унеможливлює застосування ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), оскільки судове рішення все ж виконується. Акцентовано, що у ч. 3 ст. 378 КАС України мова йде конкретно про невиконання судового рішення.

Крім того, встановлюючи спосіб та порядок виконання судового рішення суд, визначивши конкретну суму стягнення, фактично змінить її суть, що є неприпустимим.

Апелянт просив скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року про зміну способу виконання судового рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви - відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у справі №380/15015/22 позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № С/5164 від 02.08.2022.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № С/5164 від 02.08.2022, з урахуванням виплачених сум.

Вказане рішення суду набрало законної сили.

Із матеріалів справи вбачається, що загальна сума невиплаченої заборгованості на виконання судового рішення у даній справі становить 136896,01 гривень.

В той же час, судом першої інстанції встановлено, що на виконання рішення у даній справі, ГУ ПФУ у Львівській області виплачено позивачу у жовтні, листопаді, грудні 2025 року по 187,35 грн на місяць, у лютому 2026 року – 103,00 грн, у березні 2026 року - 101,00 грн, у квітні 2026 року - 100,00 грн (відкладена заборгованість).

Таким чином, станом на 19.06.2026 сума заборгованості за судовим рішенням у справі №380/15015/22 з урахуванням здійснених виплат становить 136029,96 гривень.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що з прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Оскільки жодних доказів повного виконання рішення суду, щодо якого заявником подана Заява, відповідачем суду не надано, суд констатував, що таке рішення не виконується в частині виплати.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статті 14 КАС судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП Фея та інші проти України» (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-ІХ, який набрав чинності 19.12.2024, внесені зміни до Розділу 4 КАС «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах».

Також Законом № 4094-ІХ КАС доповнений статтями 382-1 - 382-3.

На підставі частини 9 статті 382-3 КАС суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

Положеннями абзацу 1 частини 1 статті 378 КАС встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною 3 статті 378 КАС, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З 19.12.2024 положення частини третьої статті 378 КАС на підставі Закону № 4094-IX були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Аналіз зазначених змін до КАС, внесених Законом № 4094-ІХ, свідчить про те, що законодавцем встановлені правові норми, які вдосконалюють захист осіб, що звернулися до суду з позовами щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат тощо від тривалого невиконання судових рішень.

Як зазначено у пояснювальній записці до проєкту Закону № 4094-ІХ, він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№ 40450/04)/Бурмич (№ 46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №1218-р.

Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

Так, невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, щодо перерахунку та здійснення пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною та достатньою підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення цих виплат з суб`єкта владних повноважень.

Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення суду ГУПФ здійснило перерахунок пенсії позивача, за результатами якого різниця в пенсії за минулий період склала 136029,96 грн. Станом на момент постановлення ухвали суду від 19.06.2026 заборгованість погашено частково у сумі 766,05 грн відповідно до вимог Порядку № 821.

Проте, ця заборгованість до теперішнього часу позивачу не виплачена, тобто рішення суду залишається невиконаним у повному обсязі з огляду на неналежне фінансування державою відповідних витрат, що істотно ускладнює виконання судового рішення.

Відтак, з огляду на тривале невиконання рішення суду у справі щодо проведення виплати позивачу заборгованості, наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання (покликання на відсутність фінансування виплат державою), процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов`язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої суми з боржника.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду на стягнення з ГУПФ на користь позивача виплати по пенсійній заборгованості з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 136029,96 грн.

В аналогічних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі №380/7706/22 підтвердив необхідність зміни способу та порядку виконання судового рішення і зазначив про неправомірність будь-якого формалістичного підходу до тлумачення статті 378 КАС, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.

При цьому рішення суду першої інстанції (про зміну способу виконання рішення суду) стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення у справі №380/15015/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач Ю. О. Калмикова

судді І. І. Запотічний

Н. М. Судова-Хомюк