Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №380/21315/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/21315/25 пров. № А/857/9458/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Валюха В.М.

Запотічного І.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року (головуючий суддя Лунь З.І.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в м. Львів, у справі №380/21315/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

16 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 , у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” незаконним;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, виходячи з розміру 80% середньої зарплати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” з належними доплатами, надбавками та допомогами відповідно до чинного законодавства, починаючи з дня призначення пенсії, з врахуванням виплачених сум та надалі проводити виплату пенсії у перерахованому розмірі.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” у розмірі 80 відсотків її заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з дня звернення із заявою про проведення перерахунку, а саме з 08.09.2025. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що при призначенні позивачу пенсії та розрахунку її розміру відповідач мав застосувати положення статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” та визначити розмір пенсії як 80 % від заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. При цьому судом зазначено, що позовні вимоги підлягають задоволенню з дня звернення за перерахунком, а саме з 08.09.2025. Щодо позовної вимоги надалі проводити виплату пенсії у перерахованому розмірі, суд зазначив, що така вимога заявлена на майбутнє, права позивача в цій частині ще не порушені і вимога фактично носить перспективний характер, а тому до задоволення не підлягає.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року, в оскаржуваній частині скасувати та в позові відмовити. Апеляційну скаргу мотивує тим, що однією із необхідних умов набуття права на обчислення пенсії відповідно до положень ст. 8 Закону № 345 є наявність 15 років роботи саме по видобутку одного з видів корисних копалин, а саме вугілля, залізної руди, руди кольорових і рідкісних металів, марганцевих, уранових, магнієвих (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритних руди. Оскільки, в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 відсутні документи, що підтверджували, що у періоди роботи з 04.08.1999 по 31.05.2009; з 01.12.2011 по 31.07.2019 та з 19.09.2019 по 31.12.2022 позивач був зайнятий у процесі видобування одного з видів корисних копалин, а саме вугілля, залізної руди, руди кольорових і рідкісних металів, марганцевих, уранових, магнієвих (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритних руди, вказані періоди не підлягають зарахуванню до стажу роботи, що дає право на обчислення пенсії відповідно до ст. 8 Закону № 345. На підставі викладеного, відсутні правові підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_2 відповідно до положень ст. 8 Закону № 345, оскільки у позивача відсутній 15 річний стаж роботи по видобутку корисних копалин, передбачених ст. 1 Закону № 345.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 25.12.2024 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, оскільки його страховий стаж складає 49 років 03 місяці 07 днів, у тому числі за Списком № 1 - 20 років 09 місяців 12 днів, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці та визнається сторонами.

08.09.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України Львівської області із заявою про здійснення перерахунку його пенсії на підставі Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”. Вказана обставинами визнається сторонами.

Листом від 29.09.2025 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку, оскільки, на думку відповідача, дія Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” на нього не поширюється. При цьому зазначено, що питання обчислення пенсії за нормами Закону № 345 буде розглядатися органами Пенсійного фонду у разі надання уточнюючих документів, щодо виду діяльності підприємства та підтвердження видобутку вугілля, залізної руди, руди кольорових і рідкісних металів, марганцевої та уранової руди, калієво-магнієвих та озокеритних копалень.

Позивач вважає таке рішення про відмову у перерахунку його пенсії протиправним, відтак звернувся до суду з цим позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003(далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” від 03.10.2017 № 2148-VII внесені зміни до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та доповнено його розділом XIV-1 “Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян”.

Згідно ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Верховний Суд у справах №345/4616/16 (постанова від 20.11.2018), №345/4570/16-а (постанова від 06.02.2019), №345/4462/16-а (постанова від 05.12.2019), №345/3954/16-а (постанова від 11.07.2019) та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Пенсія обчислена при страховому стажі 49 років 03 місяці 07 днів, пільговий за Списком № 1 - 20 років 09 місяців 12 днів.

Відповідно до наявних в матеріалах справи довідок про підтвердження трудового стажу позивач виконував гірничі роботи з повним робочим днем під землею на Стебницькому державному гірничо-хімічному підприємстві «Полімінерал», яке згодом перетворено у Публічне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», яке згодом перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал».

В свою чергу Стебницьке державне гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» попередньо називалося Стебницький калійний завод, Стебницький калійний комбінат.

Отже, за наслідками дослідження матеріалів справи, судом встановлено факт роботи позивача повний робочий день на передбаченій Списком №1 посаді, пов`язаній з видобуванням корисних копалин - калію.

Відтак, на позивача, як працівника калієвої копальні, поширено дію статей 1, 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” .

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що при призначенні позивачу пенсії та розрахунку її розміру відповідач мав застосувати положення статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” та визначити розмір пенсії як 80 % від заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, оскільки його стаж роботи за Списком № 1 становить понад 15 років із повним робочим днем під землею.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу є такими, що підлягають задоволенню з зобов`язанням відповідача провести перерахунок пенсії позивача на підставі статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” у розмірі 80 відсотків її заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з дня звернення за перерахунком, а саме з 08.09.2025.

Оскільки сторони не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові, то в силу приписів ст. 308 КАС України, таке не є предметом апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено підстави задоволення позовних вимог частково, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі №380/21315/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар

судді В. М. Валюх

І. І. Запотічний