Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №140/5220/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/5220/25 пров. № А/857/39877/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМатковської З. М.

суддів -Гуляка В. В.

Ільчишин Н. В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі № 140/5220/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрресурс» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, (головуючий суддя першої інстанції Димарчук Т.М., місце ухвалення м. Луцьк, за правилами спрощеного позовного провадження), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрресурс» (далі – ТзОВ «НВП «Укрресурс», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі – відповідач, митниця, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000067/2 від 17.02.2025, №UA205140/2025/000077/2 від 24.02.2025, №UA205140/2025/000148/2 від 03.04.2025.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості.

На переконання позивача, декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару.

Натомість, зазначені митницею у рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000067/2 від 17 лютого 2025 року, №UA205140/2025/000077/2 від 24 лютого 2025 року, №UA205140/2025/000148/2 від 03 квітня 2025 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрресурс» судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам митниці, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на норми частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України (далі – МК України), відповідно до яких митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Вказує, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах і за результатами проведеного опрацювання виявлено ряд розбіжностей. Встановлено, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженими та піддаються обчисленню, а тому митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ТзОВ «НВП «Укрресурс» через уповноваженого декларанта ПП «Тріада» на митний пост Волинської митниці подано МД №25UA205140009586U0 від 17.02.2025 з описом товару: «Пластмасові контейнери з кришками призначені для збору, накопичення та тимчасового зберігання твердого побутово-комунального сміття, сконструйовані для механічного вивантаження сміття у кузов автомобілів сміттєвозів, для зручності перевезення до місця вивантаження сміття облаштовані захватами, колесами діаметр 200 мм: -контейнер MGB місткістю 1100 л, бувші у використанні- 140 шт, з плоскою кришкою 4-ма колесами діаметром 200 мм, два з яких з колісним тормозом, боковий захват. Для цілях зручності транспортування поставляються частково розібраному вигляді. Не медичного призначення. Виробник: нема даних, DE, торговельна марка - нема даних». У графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 9800,00 Євро. У графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 1615,00 Євро) в сумі 497587,84 грн (еквівалентно 11415,00 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару – за ціною контракту (а.с.42, том 1).

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: контракт від 25.01.2017 №9 UKR-H&N; додаткові угоди до договору від 17.06.2019 №1, від 12.05.2020 №2, від 02.01.2023 №3; від 12.02.2025 №4; рахунок-фактуру (інвойс) від 07.02.2025 №RE-4003037; автотранспортну накладну від 12.02.2025 №A697467; декларацію про походження товару від 07.02.2025 №RE-4003037; рахунки-замовлення від 03.01.2025 №1 та №2; пропозицію від 07.02.2025 № б/н; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 10.01.2025 №107; договір про перевезення вантажів від 11.02.2025 №8; довідку про транспортні витрати від 17.02.2025 №163; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 17.02.2025 №389; заявку про транспортне обслуговування від 11.02.2025 №12; витяг з бухгалтерської документації від 12.02.2025; договір про надання послуг митного брокера від 04.01.2023 №083; копію митної декларації країни відправлення від 07.02.2025 №25DE265652787133А5 (а.с.19-42, том 1).

17.02.2025 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000067/2 (а.с.45, том 1).

З графи 33 вказаного рішення вбачається, що митна вартість товару за вказаною МД не була визнана митним органом у зв`язку з тим, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості:

- згідно п.4.1 зовнішньоекономічного контракту №9 UKR-H&N від 25.01.2017 оплата за товар здійснюється шляхом 100% передоплати на рахунок продавця в термін 5-ти робочих днів з дня виставлення рахунка. Відповідно до рахунка-фактури № RE-4003037 від 07.02.2025 передбачена 100% передоплата за товар. Однак, в гр.70 (призначення платежу) банківського платіжного документу №107 від 10.01.2025 зазначені інвойси та суми відмінні від поданих до митного оформлення;

- умови поставки EXW передбачають, що на покупця покладені обов`язки з оплати вантажно-розвантажувальних робіт, перевезення, страхування. В графах 21,22 ДМВ відсутня інформація про витрати на навантаження, вивантаження та страхування. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості;

- у митній декларації країни відправлення № 25DE265652787133A5 від 07.02.2025 не заповнені усі графи (зокрема, вартісні), що може свідчити про неостаточність інформації зазначеної в даній митній декларації.

У зв`язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; транспортні (перевізні) документи; копію митної декларації країни відправлення; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Для підтвердження митної вартості декларантом надано лист-відповідь б/н від 17.02.2025 щодо поданих документів. Листом б/н від 17.02.2025 декларант повідомив про відсутність витребовуваних документів (а.с.44, том 1).

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно статті 64 МК України та у відповідності до наказу ДМСУ №476 від 01.07.2021 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначенням митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України»: Товар на рівні – 1,92 дол. США/кг за ЕМД №UA805020/2024/001209 від 07.02.2024. Митницею за основу коригування митної вартості взято вартість товару з врахуванням найменування товару, його призначення, якісних характеристик, умов поставки EXW, обсягу ввезеної партії.

ТзОВ «НВП «Укрресурс» через уповноваженого декларанта ПП «Тріада» на митний пост Волинської митниці подано МД №25UA205140011275U7 від 24.02.2025 з описом товару: «Пластмасові контейнери з кришками призначені для збору, накопичення та тимчасового зберігання твердого побутово-комунального сміття, сконструйовані для механічного вивантаження сміття у кузов автомобілів сміттєвозів, для зручності перевезення до місця вивантаження сміття облаштовані захватами, колесами діаметр 200 мм: -контейнер MGB місткістю 1100 л, бувші у використанні- 140 шт, з плоскою кришкою 4-ма колесами діаметром 200 мм, два з яких з колісним тормозом, боковий захват. Для цілях зручності транспортування поставляються частково розібраному вигляді. Не медичного призначення. Виробник: нема даних, DE, торговельна марка - нема даних». У графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 9800,00 Євро. У графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 1608,86 Євро) в сумі 496391,14 грн (еквівалентно 11408,86 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару – за ціною контракту (а.с.60).

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: контракт від 25.01.2017 №9 UKR-H&N; додаткові угоди до договору від 17.06.2019 №1, від 12.05.2020 №2, від 02.01.2023 №3; від 12.02.2025 №4; рахунок-фактуру (інвойс) від 18.02.2025 №RE-4003049; автотранспортну накладну від 21.02.2025 №A376805; декларацію про походження товару від 18.02.2025 №RE-4003049; рахунок-замовлення від 11.02.2025 №9; пропозицію від 11.02.2025 №б/н; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 20.02.2025 №110; договір про перевезення вантажів від 02.01.2025 №1; довідку про транспортні витрати від 24.02.2025 №4; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 24.02.2025 №29-02; заявку про транспортне обслуговування від 12.02.2025 №13; витяг з бухгалтерської документації від 21.02.2025; договір про надання послуг митного брокера від 04.01.2023 №083; копію митної декларації країни відправлення від 18.02.2025 №25DE265653561182А7 (а.с.47-60, том 1).

24.02.2025 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000077/2 (а.с.65, том 1).

З графи 33 вказаного рішення вбачається, що митна вартість товару за вказаною МД не була визнана митним органом у зв`язку з тим, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості:

- згідно п. 4.1 зовнішньоекономічного контракту №9 UKR-H&N від 25.01.2017 оплата за товар здійснюється шляхом 100% передоплати на рахунок продавця в термін 5-ти робочих днів з дня виставлення рахунка. Однак, в гр.70 (призначення платежу) банківського платіжного документу №110 від 20.02.2025 зазначений інвойс 9-11.02.2025, що суперечить рахунку-фактурі № RE-4003049 від 18.02.2025, поданого до митного оформлення;

- умови поставки EXW передбачають, що на покупця покладені обов`язки з оплати вантажно-розвантажувальних робіт, перевезення, страхування. В графах 21,22 ДМВ відсутня інформація про витрати на навантаження, вивантаження та страхування. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості;

- у копії митної декларації країни відправлення № 25DE265653561182A7 від 18.02.2025 не заповнені усі графи (зокрема, вартісні), що може свідчити про неостаточність інформації зазначеної в даній митній декларації;

- відповідно заявки на перевезення від 12.02.2025 №13 вартість транспортних послуг становить 1750 євро, що суперечить вартості, зазначеній в довідці про транспортні витрати від 24.02.2025 №4 на загальну суму 76141,28 грн; числового розрахунку для підтвердження заявленої вартості транспортних послуг не подано до митного оформлення.

У зв`язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; транспортні (перевізні) документи; банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг (за наявності оплати); банківські платіжні документи, що стосуються товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів; рахунок-фактуру 9-11.02.2025; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Додатково на вимогу митниці декларантом надано: лист щодо оплати від 24.02.2025 б/н в кількості 2 штуки; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 04.01.2023, №2 від 12.05.2020, №4 від 12.02.2025, №1 від 17.06.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 25.01.2017 №9 UKR-H&N. Листами від 24.02.2025 №б/н та від 24.02.2025 №24/2025 повідомлено про відсутність інших додаткових документів (а.с.62, том 1).

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно статті 64 МК України та у відповідності до наказу ДМСУ №476 від 01.07.2021 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначенням митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України»: Товар на рівні – 1,92 дол. США/кг (1,8354 євро/кг на дату заявленого курсу валют) за ЕМД №UA805020/2024/001209 від 07.02.2024. Митницею за основу коригування митної вартості взято вартість товару: «Контейнери пластикові бувші у використанні», країна походження EU», ввезених на умовах поставки EXW.

ТзОВ «НВП «Укрресурс» через уповноваженого декларанта ПП «Тріада» на митний пост Волинської митниці подано МД №25UA205140021043U2 від 03.04.2025 з описом товару: «Пластмасові контейнери з кришками призначені для збору, накопичення та тимчасового зберігання твердого побутово-комунального сміття, сконструйовані для механічного вивантаження сміття у кузов автомобілів сміттєвозів, для зручності перевезення до місця вивантаження сміття облаштовані захватами, колесами діаметр 200 мм: -контейнер MGB місткістю 1100 л, бувші у використанні- 140 шт, з плоскою кришкою 4-ма колесами діаметром 200 мм, два з яких з колісним тормозом, боковий захват. Для цілях зручності транспортування поставляються частково розібраному вигляді. Не медичного призначення. Виробник: нема даних, DE, торговельна марка - нема даних». У графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 9800,00 Євро. У графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 1638,81 Євро) в сумі 510558,92 грн (еквівалентно 11438,81 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару – за ціною контракту (а.с.79, том 1).

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: контракт від 25.01.2017 №9 UKR-H&N; додаткові угоди до договору від 17.06.2019 №1, від 12.05.2020 №2, від 02.01.2023 №3; від 12.02.2025 №4; рахунок-фактуру (інвойс) від 28.03.2025 №RE-4003098; автотранспортну накладну від 01.04.2025 №A483751; декларацію про походження товару від 28.03.2025 №RE-4003098; рахунок-замовлення від 18.03.2025 №20; пропозицію від 12.03.2025 №б/н; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 26.03.2025 №112; договір про перевезення вантажів від 02.01.2025 №1; довідку про транспортні витрати від 03.04.2025 №5; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 03.04.2025 №02-04; заявку про транспортне обслуговування від 24.03.2025 №23; витяг з бухгалтерської документації від 01.04.2025; договір про надання послуг митного брокера від 04.01.2023 №083; копію митної декларації країни відправлення від 28.03.2025 №25DE265656681282А5 (а.с.67-79, том 1).

03.04.2025 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000148/2 (а.с.84, том 1).

З графи 33 вказаного рішення вбачається, що митна вартість товару за вказаною МД не була визнана митним органом у зв`язку з тим, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості:

- умови поставки EXW передбачають, що на покупця покладені обов`язки з оплати вантажно-розвантажувальних робіт, перевезення, страхування. В графах 21,22 ДМВ відсутня інформація про витрати на навантаження, вивантаження та страхування. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості;

- згідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 03.04.2025 № 5 витрати на транспортування по маршруту Шермбекк (Німеччина) – п/п Ягодин становлять 73146,7 грн. Відстань даного маршруту орієнтовно 1456 км; що в перерахунку транспортні витрати становлять 50,24 грн/км (73146,7/1456). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту п/п Ягодин – Луцьк становить 8339,3 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 134 км, що становить 62,24 грн/км (8339,3/134). Вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості;

- відповідно договору (контракту) про перевезення від 02.01.2025 №1 та заявки на перевезення від 24.03.2025 №23 зазначений розрахунковий рахунок Перевізника суперечить розрахунковому рахунку, вказаному в рахунку на оплату від 03.04.2025 №02-04. Банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортних послуг по даній поставці не подано до митного оформлення;

- у копії митної декларації країни відправлення № 25DE265656681282A5 від 28.03.2025 не заповнені усі графи (зокрема, вартісні), що може свідчити про неостаточність інформації зазначеної в даній митній декларації.

У зв`язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; транспортні (перевізні) документи; банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Додаткових документів на вимогу митниці не надано, листами від 03.04.2025 №03/2025 та від 30.04.2025 повідомлено про відсутність інших додаткових документів та з проханням прийняти рішення без врахування термінів визначених ст.53 МКУ (а.с.81-82, том 1).

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно статті 64 МК України та у відповідності до наказу ДМСУ №476 від 01.07.2021 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначенням митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України»: Товар на рівні – 1,92 дол. США/кг (1,7773 євро/кг на дату заявленого декларантом курсу валют) за ЕМД №UA805020/2024/001209 від 07.02.2024. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товару: «Контейнери пластикові бувші у використанні», країна походження EU, ввезених на умовах поставки EXW з врахуванням обсягу поставки товару.

В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №25UA205140009872U0 від 18.02.2025, №25UA205140011556U9 від 25.02.2025 та №25UA205140021239U7 від 03.04.2025 з наданням гарантій, передбачених ч. 7 ст. 55 МК України (а.с.46,66,85, том 1).

Позивач, не погоджуючись із рішеннями митного органу про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом..

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів висновує наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 55 МК України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року у справі №820/3231/16, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21 травня 2021 року у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару, згідно з трьома поданими деклараціями, а саме: «Пластмасові контейнери з кришками призначені для збору, накопичення та тимчасового зберігання твердого побутово-комунального сміття, сконструйовані для механічного вивантаження сміття у кузов автомобілів сміттєвозів, для зручності перевезення до місця вивантаження сміття облаштовані захватами…».

Як слідує з матеріалів справи, позивачем до митного оформлення, разом з митними деклараціями надав документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, а саме:

- МД №25UA205140009586U0 від 17.02.2025: контракт від 25.01.2017 №9 UKR-H&N; додаткові угоди до договору від 17.06.2019 №1, від 12.05.2020 №2, від 02.01.2023 №3; від 12.02.2025 №4; рахунок-фактуру (інвойс) від 07.02.2025 №RE-4003037; автотранспортну накладну від 12.02.2025 №A697467; декларацію про походження товару від 07.02.2025 №RE-4003037; рахунки-замовлення від 03.01.2025 №1 та №2; пропозицію від 07.02.2025 № б/н; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 10.01.2025 №107; договір про перевезення вантажів від 11.02.2025 №8; довідку про транспортні витрати від 17.02.2025 №163; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 17.02.2025 №389; заявку про транспортне обслуговування від 11.02.2025 №12; витяг з бухгалтерської документації від 12.02.2025; договір про надання послуг митного брокера від 04.01.2023 №083; копію митної декларації країни відправлення від 07.02.2025 №25DE265652787133А5.

- МД №25UA205140011275U7 від 24.02.2025: контракт від 25.01.2017 №9 UKR-H&N; додаткові угоди до договору від 17.06.2019 №1, від 12.05.2020 №2, від 02.01.2023 №3; від 12.02.2025 №4; рахунок-фактуру (інвойс) від 18.02.2025 №RE-4003049; автотранспортну накладну від 21.02.2025 №A376805; декларацію про походження товару від 18.02.2025 №RE-4003049; рахунок-замовлення від 11.02.2025 №9; пропозицію від 11.02.2025 №б/н; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 20.02.2025 №110; договір про перевезення вантажів від 02.01.2025 №1; довідку про транспортні витрати від 24.02.2025 №4; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 24.02.2025 №29-02; заявку про транспортне обслуговування від 12.02.2025 №13; витяг з бухгалтерської документації від 21.02.2025; договір про надання послуг митного брокера від 04.01.2023 №083; копію митної декларації країни відправлення від 18.02.2025 №25DE265653561182А7;

- МД №25UA205140021043U2 від 03.04.2025: контракт від 25.01.2017 №9 UKR-H&N; додаткові угоди до договору від 17.06.2019 №1, від 12.05.2020 №2, від 02.01.2023 №3; від 12.02.2025 №4; рахунок-фактуру (інвойс) від 28.03.2025 №RE-4003098; автотранспортну накладну від 01.04.2025 №A483751; декларацію про походження товару від 28.03.2025 №RE-4003098; рахунок-замовлення від 18.03.2025 №20; пропозицію від 12.03.2025 №б/н; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 26.03.2025 №112; договір про перевезення вантажів від 02.01.2025 №1; довідку про транспортні витрати від 03.04.2025 №5; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 03.04.2025 №02-04; заявку про транспортне обслуговування від 24.03.2025 №23; витяг з бухгалтерської документації від 01.04.2025; договір про надання послуг митного брокера від 04.01.2023 №083; копію митної декларації країни відправлення від 28.03.2025 №25DE265656681282А5.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заявлена декларантом митна вартість спірного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Щодо доводів апелянта з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Згідно з п.4.1 зовнішньоекономічного контракту №9 UKR-H&N від 25.01.2017, оплата за товар здійснюється шляхом 100% передоплати на рахунок продавця в термін 5-ти робочих днів з дня виставлення рахунка.

Доказом оплати за МД №25UA205140009586U0 від 17.02.2025 є платіжна інструкція в іноземній валюті від 10.01.2025 №107 на суму 23324,00 Євро, де у графі призначення платежу вказано, що оплата проводиться відповідно до контракту №9 UKR-H&N від 25.01.2017 та інвойсів від 03.01.2025 №1 та №2 (а.с.35, том 1).

Доказом оплати за МД №25UA205140011275U7 від 24.02.2025 є платіжна інструкція в іноземній валюті від 20.02.2025 №110 на суму 9800,00 Євро, де у графі призначення платежу вказано, що оплата проводиться відповідно до контракту №9 UKR-H&N від 25.01.2017 та інвойсу від 11.02.2025 №9 (а.с.53, том 1).

Доказом оплати за МД №25UA205140021043U2 від 03.04.2025 є платіжна інструкція в іноземній валюті від 26.03.2025 №112 на суму 9800,00 Євро, де у графі призначення платежу вказано, що оплата проводиться відповідно до контракту №9 UKR-H&N від 25.01.2017 та інвойсу від 18.03.2025 №20 (а.с.72, том 1).

Щодо твердження митного органу у спірних рішеннях №UA205140/2025/000067/2 від 17.02.2025, №UA205140/2025/000077/2 від 24.02.2025 про те, що згідно п. 4.1 зовнішньоекономічного контракту №9 UKR-H&N від 25.01.2017 оплата за товар здійснюється шляхом 100% передоплати на рахунок продавця в термін 5-ти робочих днів з дня виставлення рахунка. Однак, в гр.70 (призначення платежу) банківського платіжного документу №107 від 10.01.2025 зазначені інвойси та суми відмінні від поданого до митного оформлення рахунку-фактури (інвойса) від 07.02.2025 №RE-4003037; в гр.70 (призначення платежу) банківського платіжного документу №110 від 20.02.2025 зазначений інвойс №9 від 11.02.2025, що суперечить рахунку-фактурі №RE-4003049 від 18.02.2025, поданого до митного оформлення, суд зазначає, що в гр.70 банківського платіжного документу №107 від 10.01.2025 зазначено рахунки-замовлення від 03.01.2025 №1 та №2 на підставі яких здійснювалась 100% передоплата за товар за МД №25UA205140009586U0 від 17.02.2025. Вказані документи надавалися декларантом до митної декларації для здійснення митного оформлення товару (а.с.33-35, том 1). Аналогічно, в гр.70 банківського платіжного документу №110 від 20.02.2025 зазначено рахунок-замовлення №9 від 11.02.2025 на підставі якого здійснювалась 100% передоплата за товар за МД №25UA205140011275U7 від 24.02.2025. Вказані документи надавалися декларантом до митної декларації для здійснення митного оформлення товару (а.с.53,63, том 1).

Крім того, апеоляційний суд зазначає, що ціна продажу імпортованих товарів – це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Вказана в МД №25UA205140009586U0 від 17.02.2025 ціна оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) від 07.02.2025 №RE-4003037 та становить 9800,00 Євро. Вказана в МД №25UA205140011275U7 від 24.02.2025 ціна оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) від 18.02.2025 №RE-4003049 та становить 9800,00 Євро. Вказана в МД №25UA205140021043U2 від 03.04.2025 ціна оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) від 28.03.2025 №RE-4003098 та становить 9800,00 Євро.

Отже, вказаними документами підтверджується вартість оцінюваного товару по кожній з наданих до митного оформлення МД. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.

Відповідно до пункту 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Визначаючи в МД №25UA205140009586U0 від 17.02.2025 митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини 10 статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару у сумі 70398,98 грн, що не заперечується відповідачем.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: договір про перевезення вантажів від 11.02.2025 №8; заявку про транспортне обслуговування від 11.02.2025 №12; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 17.02.2025 №389; довідку про транспортні витрати від 17.02.2025 №163, відповідно до яких витрати по перевезенню вантажу згідно замовлення ТзОВ “НВП “Укрресурс” транспортним засобом номер НОМЕР_1 /ВС6505XG за маршрутом: м. Шермбек (Німеччина) – м/п Рава Руська (Україна) становлять 70398,98 грн (вартість транспортування до кордону України), які включені до митної вартості товару, що в еквіваленті становить 1615,00 Євро; м/п Рава Руська (Україна) - Луцьк (Україна) становить 8064,28 грн. Навантаження здійснювалось за рахунок вантажовідправника. Страхування товару не здійснювалось. (а.с.27-30, том 1).

Довідка про транспортні витрати від 17.02.2025 №163 містить числове значення витрат щодо транспортування товару до кордону України та ці транспортні витрати були включені до митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України.

З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №25UA205140009586U0 від 17.02.2025 митна вартість товару у розмірі 497587,84 грн (еквівалентно 11415,00 Євро), включає вартість товару (9800,00 Євро) і вартість витрат на транспортування до кордону України 70398,98 грн (еквівалентно 1615,00 Євро), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Вказані документи надані Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №25UA205140009586U0 від 17.02.2025.

Визначаючи в МД №25UA205140011275U7 від 24.02.2025 митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини 10 статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару у сумі 70000,00 грн, що не заперечується відповідачем.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: договір про перевезення вантажів від 02.01.2025 №1; заявку про транспортне обслуговування від 12.02.2025 №13; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 24.02.2025 №29-02; довідку про транспортні витрати від 24.02.2025 №4, відповідно до яких витрати по перевезенню вантажу згідно замовлення ТзОВ “НВП “Укрресурс” транспортним засобом номер НОМЕР_2 / НОМЕР_3 за маршрутом: м. Шермбек (Німеччина) – м/п Ягодин (Україна) становлять 70000,00 грн (вартість транспортування до кордону України), які включені до митної вартості товару, що в еквіваленті становить 1608,86 Євро; м/п Ягодин (Україна) - Луцьк (Україна) становить 6141,28 грн. Навантаження здійснювалось за рахунок вантажовідправника. Страхування товару не здійснювалось. (а.с.47-50, том 1).

Довідка про транспортні витрати від 24.02.2025 №4 містить числове значення витрат щодо транспортування товару до кордону України та ці транспортні витрати були включені до митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України.

З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №25UA205140011275U7 від 24.02.2025 митна вартість товару у розмірі 496391,14 грн (еквівалентно 11408,86 Євро), включає вартість товару (9800,00 Євро) і вартість витрат на транспортування до кордону України 70000,00 грн (еквівалентно 1608,86 Євро), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Вказані документи надані Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №25UA205140011275U7 від 24.02.2025.

Разом з тим, суд першої інстанції вірно вважав необґрунтованим твердження митного органу у спірному рішенні №UA205140/2025/000077/2 від 24.02.2025 про те, що відповідно до заявки на перевезення від 12.02.2025 №13 вартість транспортних послуг становить 1750 Євро, що суперечить вартості, зазначеній в довідці про транспортні витрати від 24.02.2025 №4 на загальну суму 76141,28 грн, оскільки вказана в довідці про транспортні витрати від 24.02.2025 №4 сума 76141,28 грн в еквіваленті на день митного оформлення товару 24.02.2025 за курсом вказаним в МД №25UA205140011275U7 від 24.02.2025 (43,5093) становить 1750 Євро, що включає вартість витрат на транспортування до кордону України та після кордону України.

Визначаючи в МД №25UA205140021043U2 від 03.04.2025 митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини 10 статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару у сумі 73146,70 грн, що не заперечується відповідачем.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: договір про перевезення вантажів від 02.01.2025 №1; заявку про транспортне обслуговування від 24.03.2025 №23; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 03.04.2025 №02-04; довідку про транспортні витрати від 03.04.2025 №5, відповідно до яких витрати по перевезенню вантажу згідно замовлення ТзОВ “НВП “Укрресурс” транспортним засобом номер НОМЕР_4 /АС8598XF за маршрутом: м. Шермбек (Німеччина) – м/п Ягодин (Україна) становлять 73146,70 грн (вартість транспортування до кордону України), які включені до митної вартості товару, що в еквіваленті становить 1638,81 Євро; м/п Ягодин (Україна) - Луцьк (Україна) становить 8339,30 грн. Навантаження здійснювалось за рахунок вантажовідправника. Страхування товару не здійснювалось. (а.с.67-69, том 1).

Довідка про транспортні витрати від 03.04.2025 №5 містить числове значення витрат щодо транспортування товару до кордону України та ці транспортні витрати були включені до митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України.

З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №25UA205140021043U2 від 03.04.2025 митна вартість товару у розмірі 510558,92 грн (еквівалентно 11438,81 Євро), включає вартість товару (9800,00 Євро) і вартість витрат на транспортування до кордону України 73146,70 грн (еквівалентно 1638,81 Євро), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Вказані документи надані Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №25UA205140021043U2 від 03.04.2025.

Посилання митного органу у спірному рішенні №UA205140/2025/000148/2 від 03.04.2025 на непропорційність розподілу вартості витрат на перевезення товару до кордону України та після кордону України, суд вважає безпідставним, оскільки декларант не впливає на ціноутворення перевізника з яким укладено договір і інформацію яку він відображає у довідці. Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення», суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення», вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Також безпідставним є посилання митного органу у спірних рішеннях №UA205140/2025/000067/2 від 17.02.2025, №UA205140/2025/000077/2 від 24.02.2025, №UA205140/2025/000148/2 від 03.04.2025 на те, що умови поставки EXW передбачають, що на покупця покладені обов`язки з оплати вантажно-розвантажувальних робіт, перевезення, страхування, однак в графах 21,22 МВ відсутня інформація про витрати на навантаження, вивантаження та страхування, оскільки у довідках про транспортні витрати від 17.02.2025 №163, від 24.02.2025 №4 та від 03.04.2025 №5 вказано, що навантаження здійснювалось за рахунок вантажовідправника; страхування товару не здійснювалось. Аналогічні пояснення було викладено декларантом у наданих митному органу листах від 17.02.2025 №б/н, від 24.02.2025 №б/н, від 03.04.2025 №б/н (а.с.27,44,48,62,68,81-82, том 1).

Щодо посилання митного органу у спірних рішеннях №UA205140/2025/000067/2 від 17.02.2025, №UA205140/2025/000077/2 від 24.02.2025, №UA205140/2025/000148/2 від 03.04.2025 на те, що у митних деклараціях країни відправлення №25DE265652787133A5 від 07.02.2025, №25DE265653561182A7 від 18.02.2025 та №25DE265656681282A5 від 28.03.2025 відсутнє числове значення вартості товару, суд зазначає, що дана форма не передбачає внесення таких даних, однак у митних деклараціях країни відправлення є посилання на рахунки-фактури (інвойси) від 07.02.2025 №RE-4003037, від 18.02.2025 №RE-4003049 та від 28.03.2025 №RE-4003098, в яких вказано числове значення вартості товару (а.с.39,57,76, том 1).

Щодо транспортних витрат. Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Крім того, слід врахувати висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 07.07.2023 у справі № 803/718/17, відповідно до яких, якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Отже, суд першої інстанції вірно виснував, що подані позивачем до митного оформлення документи щодо ціни товару не викликають сумнівів у достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також вірним є висновок суду першої інстанції про те, що в оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, а розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

З огляду на наведені вище обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що надані позивачем до митного оформлення товару документи дозволяють визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення, тому відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Таким чином, відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам лише факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

Колегія суддів зауважує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції вірно висновував, що митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару, а доводи про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах спростовуються поданими позивачем документами.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000067/2 від 17 лютого 2025 року, №UA205140/2025/000077/2 від 24 лютого 2025 року, №UA205140/2025/000148/2 від 03 квітня 2025 року вказаним вище критеріям не відповідають, тому є протиправним та підлягає скасуванню, а адміністративний позов задоволенню з наведених вище підстав.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі № 140/5220/25 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин