Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №398/3289/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/423/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Шинкаренко І. П.

Справа № 398/3289/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Кабанова В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 року.Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Кабанова В.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Антонюк І.А. на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.07.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці, стягнено судовий збір в розмірі 665,60 грн. на користь держави

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 06.05.2026 року цього дня о 12 год. 02 хв. в Кіровоградській області, м. Олександрії, траса АД М30, 798 км., водій керував транспортним засобом, разом з цим відносно нього встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.08.2021 № 65368011, чим порушив вимоги ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», за що встановлена відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник - адвокат Антонюк І.А. просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Вказує, що в матеріалах справи відсутні дані, які б вказували на своєчасну обізнаність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про день, час і місце розгляду справи та його обізнаність з текстом оскаржуваної постанови.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що про наявність постанови державного виконавця щодо тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом ОСОБА_1 не було відомо, оскільки жодних документів від виконавчої служби він не отримував, викликів не мав та не був обізнаний про існування такого обмеження.

Відсутність доказів обізнаності особи про встановлене щодо неї тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, не дає достатніх підстав для обґрунтованого висновку про доведеність її вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Натомість, у матеріалах справі відсутні будь-які достовірні докази, які б підтверджували викладені у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення обставини, факт обізнаності ОСОБА_1 про встановлене відносно нього, постановою державного виконавця, тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, а також наявність у нього умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.

У додатках до протоколу про адміністративне правопорушення дійсно наявна постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 19.08.2021 у ВП№65368011 про яку зазначено вище, і така постанова була винесена у зв`язку з існуванням у ОСОБА_2 заборгованості зі сплати аліментів.

Разом з тим, до матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення не було долучено доказів на підтвердження надіслання державним виконавцем та отримання ОСОБА_2 постанови про встановлення відносно нього тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

За наведених обставин, наявні у матеріалах справи докази не свідчать про той факт, що ОСОБА_2 знав про встановлене відносної нього обмеження у праві керування транспортними засобами, проте свідомо (умисно) проігнорував саме вказане обмеження.

Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 і його захисника ОСОБА_3 було повідомлено у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28, за допомогою SMS-повідомлення та через додаток «Viber» відповідно.

У відповідності до довідки про доставку електронного документу «судова повістка – повідомлення про судове засідання призначене на 10.09.2026 11:30» було доставлено одержувачу ОСОБА_3 в її електронний кабінет 04.09.2026 20:14:37; SMS-повідомлення через додаток «Viber» «судова повістка – повідомлення про судове засідання призначене на 10.09.2026 11:30» було доставлено одержувачу ОСОБА_1 04.09.2026 12:36:02

Згідно із ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

У призначене на 10.09.2026 судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Антонюк І.А. не з`явились. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги безпосередньо від ОСОБА_1 до апеляційного суду не надходило.

Згідно ч.4 ст.294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Призначене на 04.09.2026 року судове засідання вже було відкладено за клопотанням ОСОБА_1 зважаючи на те, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відсутні будь які відомості щодо відкладення розгляду справи, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання в зв`язку з неявкою належно повідомлених учасників судового розгляду.

Перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з наданих матеріалів провадження ОСОБА_1 дійсно не був присутній у судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції. Всупереч протилежним апелянта, його було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, які повернулись до суду з поміткою відсутності адресата (а.п., 10,14).

Між тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що в подальшому ОСОБА_1 реалізував право на апеляційне оскарження судового рішення, через захисника Антонюк І.А., яка представляє інтереси особи що притягається до адміністративної відповідальності, було поновлено строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови ОСОБА_1 та в його інтересах захисник Антонюк І.А. не були обмежені у передбачених ст.268 КУпАП правах, в тому числі і в правах бути присутнім під час апеляційного розгляду його скарги, заявляти клопотання та подавати докази.

Проте, будучи двічі повідомленим завчасно та належним чином, в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, зазначеними вище правами не скористалися, жодних нових доказів, які були невідомі суду першої інстанції та могли б істотно вплинути на суть прийнятого рішення, апеляційному суду не надав. Клопотань про дослідження нових доказів не заявлялось. Тому передбачені ст.268 КУпАП права особи, на переконання апеляційного суду, не порушено.

Крім того, чинним законодавством не передбачено необхідності обов`язкового скасування постанови суду першої інстанції у зв`язку з розглядом справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП адміністративного правопорушення засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280,283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у

- протоколі серії ЕПР1 № 658567 від 06.05.2026, за ч.3 ст.126 КУпАП, відповідно до якого водій ОСОБА_1 у зазначений час керував транспортним засобом, будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами; підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний;

- копією постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 19.08.2021 у ВП № 65368011 відносно ОСОБА_1 ;

- довідці інспектора згідно бази даних «Інформаційний портал Національної поліції України».

Крім того, апеляційний суд зауважує, що невід`ємною частиною вказаного вище протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП є його додатки, які долучено згідно наявного у графі «до протоколу додаються», а саме:

- відеозапис обставин вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Вказані докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими у розумінні ст.251 КУпАП.

У зв`язку з наведеним, у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколах про адміністративні правопорушення обставини дійсно мали місце.

Відомості протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не є єдиним доказом у справі, оскільки судом першої інстанції враховано та надано правову оцінку за сукупністю усіх встановлених у даній справі обставин, з якими закон пов`язує можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Викладені в апеляційній скарзі доводи і заперечення наведених висновків суду не спростовують.

За змістом диспозиції ч.3 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Тобто суб`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення не обов`язково характеризується виною лише у формі прямого умислу.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У зв`язку з наведеним апеляційний суд вважає, що передбачена ч.3 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, передбачає й необережну форму вини.

У зв`язку з чим апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта про відсутність доказів наявності в його діях умислу на керування автомобілем за викладених у протоколі обставин.

Так з матеріалів провадження вбачається, що постановою державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 19.08.2021 року у ВП №65368011 ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісяця, до досягнення дитиною повноліття згідно виконавчого листа №712/1598/19, виданого Черкаським апеляційним судом ще 15.04.2021 року.

Відтак, ОСОБА_1 , знаючи про цю обставину, мав усвідомлювати наслідки наявності такої непогашеної заборгованості у формі обмеження у праві керування транспортними засобами, проте він ставився до цього байдуже, не погасивши таку заборгованість.

Документальних підтверджень того, що зазначену постанову державного виконавця скасовано у встановленому законом порядку, до апеляційного суду не надано.

Враховуючи позицію ОСОБА_1 в частині того, що він не був обізнаний про те, що його право на користування транспортним засобом тимчасово обмежене, апеляційний суд зазначає, що виконавчий лист знаходиться на виконанні з 2021 року, стягнення триває, та особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, достеменно відомо про наявність у нього обов`язку зі своєчасної та повної сплати аліментів на утримання дитини.

Суд не може надавати оцінку відомостям які не були підтверджені у встановлений Законом спосіб, щодо його трудової діяльності. Крім того Закон не пов`язує початок такого обмеження з моментом вручення постанови державним виконавцем. Таким чином, станом на день винесення постанови судом першої інстанції – ОСОБА_1 є особою, щодо якої існує нескасоване обмеження у праві керування транспортними засобами, про що і був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП.

Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанову прийнято судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи.

Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Антонюк І.А. - залишити без задоволення.

Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.07.2026 щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду В.В. Кабанова