Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №338/728/21 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 338/728/21

Провадження № 22-ц/4808/1657/26

Головуючий у 1 інстанції Шишко О. А.

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Луганської В.М.

суддів - Баркова В.М., Девляшевського В.А.,

за участю секретаря – Кузів А.В.

учасники справи

заявник - Богородчанська селищна рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області

заінтересована особа - Управління «Центр надання адміністративних послуг» Богородчанської селищної ради,

особа, яка не приймала участі у справі - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2021 року, ухвалене в складі судді Шишка О.А.,

за заявою Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, заінтересована особа - Управління «Центр надання адміністративних послуг» Богородчанської селищної ради про передачу безхазяйного нерухомого майна у комунальну власність,

в с т а н о в и в:

У червні 2021 року Богородчанська селищна рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області звернулася в суд із заявою про передачу у власність Богородчанської територіальної громади в особі Богородчанської селищної ради безхазяйного нерухомого майна, яке знаходиться на вул. Шевченка,57А в селищі Богородчани Івано-Франківського району Івано-Франківської області, а саме: гараж 3, гараж НОМЕР_1 , гараж НОМЕР_2 . Заінтересованою особою зазначено Управління «Центр надання адміністративних послуг» Богородчанської селищної ради.

Заяву обґрунтовано тим, що в лютому 2018 року Богородчанською селищною радою було виявлено безхазяйне нерухоме майно, а саме: приміщення 3-х гаражів на вул. Шевченка,57А, 06 березня 2018 року селищною радою було прийнято рішення про звернення до органу реєстрації з питанням щодо взяття вищевказаного нерухомого майна на облік.

19 та 20 березня 2018 року державні реєстратори Богородчанської селищної ради взяли зазначені гаражі на облік як безхазяйне нерухоме майно та 30 березня 2018 року селищна рада опублікувала відповідне оголошення в районній газеті «Слово народу».

Оскільки з часу взяття на облік безхазяйного майна пройшло більше року і ніхто не звертався до Богородчанської селищної ради та не заявив свої права на вищевказані будівлі, заявник змінивши предмет заявлених вимог, просив передати у комунальну власність Богородчанської територіальної громади в особі Богородчанської селищної ради безхазяйне нерухоме майно, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а саме гараж 3, гараж НОМЕР_1 , гараж НОМЕР_2 .

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2021 року заяву Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про передачу безхазяйного нерухомого майна у комунальну власність задоволено.

Передано у комунальну власність Богородчанської територіальної громади в особі Богородчанської селищної ради безхазяйного нерухоме майно, яке знаходиться на вул. Шевченка,57А в селищі Богородчани Івано-Франківського району Івано-Франківської області, а саме: гараж 3, гараж НОМЕР_1 , гараж НОМЕР_2 .

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Говзан М.М., як особа, яка не приймала участі у розгляді справи, звернувся до суду з апеляційною скаргою на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судрішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву Богородчанської селищної ради про передачу безхазяйного нерухомого майна у комунальну власність залишити без розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що він є фактичним володільцем одного із вказаних гаражів ще з 1980-x років, оскільки будував його, безперервно, постійно, відкрито ним володіє, обслуговує та зберігає в ньому автомобіль і особисті речі по теперішній час.

Про існування судового рішення від 2021 року у справі №338/728/21 дізнався лише в липні 2026 року від представників Богородчанської селищної ради, а 22 червня 2026 року при огляді гаражу представником Богородчанської селищної ради скаржнику було повідомлено, що з квітня 2026 року новим власником гаражу є Богородчанська селищна рада на підставі Витягу з ДРРП і судового рішення 2021 року.

Вважає рішення незаконним, оскільки майно ніколи не було безхазяйним, селищна рада не вживала належних заходів для пошуку власника та навмисно приховала від суду факт його володіння цим гаражем.

Зазначає, що гараж АДРЕСА_2 не мало статусу «безхазяйного», оскільки його фактичний власник/користувач був відомий заявнику.

02 березня 2018 року скаржник офіційно звертався до селищного голови Богородчанської селищної ради та повідомив, що у 1983 році збудував автогараж позаду пошти, безперервно користується ним з того часу. Просив надати земельну ділянку для обслуговування автогаража для оформлення права власності. Зазначає, що метою звернення було одержання необхідних дозвільних документів для подальшого належного оформлення права власності. Заява була офіційно прийнята та зареєстрована Богородчанською селищною радою 02.03.2018 року.

06 березня 2018 року Богородчанська селищна рада звернулася до реєстратора та без належно проведеної процедури 19 і 20 березня 2018 pоку зареєструвала 3 гаражі, в тому числі і гараж № НОМЕР_1 , як безхазяйне майно.

У липні 2026 року скаржник звернувся до селищної ради із запитом про надання копії відповіді на його заяву від 2 березня 2018 року щодо виділення земельної ділянки під гараж. У відповідь селищна рада повідомила про відсутність такої відповіді та надала копію сторінки журналу вхідної кореспонденції за 2018 рік, де є запис за 02 березня 2018 року про реєстрації його заяви про надання земельної ділянки під гараж.

Богородчанська селищна рада достеменно знала про те, що майно (гараж) має фактичного володільця, який має намір оформити на нього право власності в порядку набувальної давності відповідно до ст. 344 ЦК України або шляхом узаконення будівництва, проте незважаючи на це, свідомо приховала цей факт від суду, штучно створивши підстави для визнання майна безхазяйним.

У відповідь на запити селищною радою було надано Акт обстеження нерухомого майна від 22.02.2018 року, який констатує факт візуального зовнішнього обстеження трьох гаражів комісією, зазначаючи їхній задовільний технічний стан та наявність електропостачання. Проте Акт не містить розмірів і площі, що свідчить про те,що комісія не проводила обстеження в його гаражі, оскільки крім скаржника та його сім`ї ніхто не мав доступу до гаража. В матеріалах справи даний акт відсутній. Також відсутні докази надсилання запитів до БТІ чи інших установ для встановлення власників.

Скаржник, посилається на положення п. 7 ч. 2 ст. 293 ЦПК України відповідно до якої, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 23 липня 2026 року відкрито провадження у справі.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 30липня 2026 року призначено справу до розгляду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу в межах її доводів.

У судове засідання представник заявника - Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області та представник заінтересованої особи - Управління «Центр надання адміністративних послуг» Богородчанської селищної ради не з`явились, про дату, місце та час судового засідання повідомлені у визначеному законом порядку.

Заслухавши доповідача, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Апеляційна скарга містить доводи стосовно незгоди скаржника про передачу у комунальну власність Богородчанської територіальної громади в особі Богородчанської селищної ради безхазяйного нерухоме майно, яке знаходиться на вул. Шевченка,57А в селищі Богородчани Івано-Франківського району Івано-Франківської області, а саме: гараж 4. Апеляційна скарга не містить доводів стосовно передачі у комунальну власність Богородчанської територіальної громади в особі Богородчанської селищної ради безхазяйного нерухоме майно, яке знаходиться на вул. Шевченка,57А в селищі Богородчани Івано-Франківського району Івано-Франківської області гаражів 3,6, а тому апеляційний суд переглядає рішення лише в частині передачі у комунальну власність Богородчанської територіальної громади в особі Богородчанської селищної ради безхазяйного нерухоме майно, яке знаходиться на вул. Шевченка,57А в селищі Богородчани Івано-Франківського району Івано-Франківської області, а саме: гараж 4.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Задовольняючи заяву Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про передачу безхазяйного нерухомого майна у комунальну власність, суд першої інстанції виходив з того, рішенням Богородчанської селищної ради від 6 березня 2018 року № 595 вирішено звернутися до органу, що здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік як безхазяйної нерухомої речі гаражів №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , розташованих на АДРЕСА_1 .

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна № 117580861, № 117584476 від 19 березня 2018 року та № 117641579 від 20 березня 2018 року гаражі №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , НОМЕР_2 за вказаною адресою були взяті на облік як безхазяйне нерухоме майно.

Встановивши, що на час розгляду справи гаражі №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , НОМЕР_2 продовжували перебувати на обліку як безхазяйне нерухоме майно, з моменту взяття їх на облік минув один рік, а власник майна не виявлений, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для передачі зазначеного нерухомого майна у комунальну власність Богородчанської територіальної громади в особі Богородчанської селищної ради.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до рішення від 06 березня 2018 року №595 Богородчанська селищна рада звернулась до органу, що здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно із заявою щодо взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а саме: гаражів №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , які знаходяться на АДРЕСА_1 .

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна №117580861, №117584476 від 19.03.2018 року, та №117641579 від 20.03.2018 року, гаражі 3, 4, 6, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , взяті на облік безхазяйного нерухомого майна.

Богородчанською селищною радою у друкованому засобі масової інформації газеті «Слово народу» було опубліковано оголошення, у якому повідомлялося, що 20.03.2018 року державним реєстратором взято на облік безхазяйне нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 згідно витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

За таких обставин, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто, суд має розглянути й вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, і які конкретно.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року в справі №0917/443/2012 зазначено, що право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їх права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.

У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року в справі №714/877/15 міститься правовий висновок за яким, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки заявника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом першої інстанції рішення не впливає на права та обов`язки заявника - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

У постанові Верховного Суду від 03 липня 2024 року у справі № 598/96/23 вказано, що суд апеляційної інстанції повинен надати оцінку доводам особи, яка не брала участі у розгляді справи в суді першої інстанції і подала апеляційну скаргу, щодо наявності у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням. Тобто належить з`ясувати чи вирішено судом питання про право, інтерес, обов`язок заявника і чи такий зв`язок є очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Звертаючись з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 посилається на те, що він є фактичним володільцем гаражу№ НОМЕР_1 ще з 1980-х років, оскільки саме він його збудував та з того часу безперервно, постійно і відкрито ним володіє, обслуговує, зберігає в ньому автомобіль та особисті речі і користується ним до теперішнього часу.

Зазначив, що 2 березня 2018 року офіційно звернувся до селищного голови Богородчанської селищної ради, повідомивши, що у 1983 році ним було збудовано автогараж позаду пошти та що він безперервно користується ним з часу його будівництва. У заяві просив надати земельну ділянку для обслуговування автогаража з метою оформлення права власності на нього.

Згідно з копією листа Богородчанської селищної ради, наданою скаржником до апеляційної скарги, останньому повідомлено, що заява про надання земельної ділянки для будівництва гаража та відповідь щодо її розгляду у селищній раді відсутні у зв`язку із закінченням строків їх зберігання, які становлять до п`яти років. Водночас до зазначеного листа додано копію сторінки журналу вхідної кореспонденції за 2018 рік, у якій міститься запис від 2 березня 2018 року про реєстрацію заяви ОСОБА_1 щодо надання земельної ділянки для будівництва гаража.

Скаржником до апеляційної скарги надано копію заяви ОСОБА_1 на адресу селищного голови смт. Богородчан від 02.03.2018 року в якій він зазначив, що в 1983 році з іншими забудовниками побудував автогараж позаду пошти та до цього часу використовує цей гараж, просив виділити йому земельну ділянку для обслуговування гаражу та одержання дозвільних документів для оформлення права власності на гараж.

Скаржником надано відеозапис, з якого вбачається, що у спірному гаражі зберігається його автомобіль, інші речі, та підтверджує його посилання про те, що ключі від спірного гаражу знаходяться у скаржника.

Крім того, в суді апеляційної інстанції скаржником надано копію зведеного кошторису від 1983 року на будівництво гаража у смт. Богородчани, що узгоджується з його доводами про будівництво гаража.

Наведені вище докази у своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 має безпосередній зв`язок із нерухомим майном, яке було визнане оскаржуваним рішенням безхазяйним та передане у комунальну власність, оскільки наявними в матеріалах справи підтверджується фактичне користування ОСОБА_1 спірним гаражем № НОМЕР_1 .

За таких обставин вирішення судом першої інстанції питання про визнання безхазяйним гаражу №4 по вул. Шевченка, 57А в смт. Богородчани фактично призвело до вирішення питання про права та обов`язки ОСОБА_1 щодо майна, користувачем якого він є, без залучення його до участі у справі. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження.

За зальним правилом, окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 7 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади розглядається судом за участі заявника з обов`язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб (стаття 332 ЦПК України).

Згідно зі статтею 333 ЦПК України суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади.

Статтею 335 ЦК України визначено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Тільки після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

З урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, заява Богородчанської селищної ради про передачу у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна не могла бути розглянута в порядку окремого провадження, оскільки з наявних у справі доказів вбачається, що між Богородчанською селищною радою та ОСОБА_1 існує спір щодо права власності та користування гаражем № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , а тому колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення вказаної заяви в частині спірного гаражу без розгляду на підставі ч. 6 ст. 294 ЦПК України.

Встановивши, що справа не могла бути розглянута в порядку окремого провадження, оскільки наявний спір про право, апеляційний суд дійшов висновку про наявність передбачених п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України підстав для скасування рішення в оскаржуваній частині з ухваленням в цій частині нового судового рішення про залишення без розгляду заяви Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про передачу у комунальну власність Богородчанської територіальної громади в особі Богородчанської селищної ради нерухомого майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 - гаража № 4.

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційну скаргу задоволено повністю, з Богородчанської селищної ради на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1702,50 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2021 року в частині передачі у комунальну власність Богородчанської територіальної громади в особі Богородчанської селищної ради нерухомого майна, яке знаходиться за адресою вул. Шевченка,57 А в селищі Богородчани Івано-Франківського району Івано-Франківської області - гаража №4 скасувати і в цій частині ухвалити нове судове рішення.

Заяву Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про передачу до комунальної власності Богородчанської територіальної громади в особі селищної ради нерухомого майна, а саме гаража № НОМЕР_1 за адресою: вул. Шевченка, 57А, смт. Богородчани — залишити без розгляду.

Стягнути з Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04357035, місцезнаходження: вул. Шевченка,66, смт. Богородчани, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_4 судовий збір у розмірі 1702,50 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 10 вересня 2026 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: В.М. Барков

В.А. Девляшевський