Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №727/6420/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/6420/26

Провадження № 3/727/1512/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м.Чернівці Одовічен Я.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м.Чернівці надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 124 КпАП України.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №653303 від 30.04.2026 року, 29.04.2026 року о 23 год. 20 хв. в м.Чернівці по вул.Героїв Майдану, 71, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Мерседес Бенц» д.н.з. НОМЕР_1 не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не реагувала на її зміну, не дотрималась безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснила наїзд на перешкоду. У результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.п.2.3б, 12.1 Правил Дорожнього руху України і тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча повідомлялася судом про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала до суду письмових заперечень проти протоколу.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши письмові матеріали вказаної вище адміністративної справи, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до ст.124 КпАП України, до адміністративної відповідальності притягаються учасники дорожнього руху у зв`язку з порушенням правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також суспільні відносини у сфері власності.

Об`єктивна сторона правопорушення, крім вчинення порушення правил дорожнього руху, додатково характеризується вказівкою на настання наслідків у вигляді майнової шкоди.

Умовою настання адміністративної відповідальності у даному випадку є наявний причинний зв`язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Як видно із змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 29.04.2026 року серії ЕПР1 №653303, працівником поліції було складено протокол відносно ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням нею п.п. 2.3б, 12.1 Правил Дорожнього руху України.

Питання відповідності дій вимогам Правил дорожнього руху кожного з учасників ДТП та наявність ймовірного причинного зв`язку між їх невиконанням та наслідками, що настали, підлягають з`ясуванню судом під час розгляду даної справи.

Згідно п. 12.1 ПДР, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (п.2.3б ПДР України).

Обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за забезпеченням безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КпАП України).

У письмових поясненнях ОСОБА_1 вказала, що рухалась зі сторони вул.Героїв Майдану в напрямку Проспекту Незалежності. Під час руху на кільці «Майдану» почали заносити задні колеса автомобіля . Не впоралась із керуванням через несправність гальма. Через це вона зіткнулась з дорожнім знаком та заїхала у паркан. Під час керування автомобілем вона розуміла, що він не повністю справний.

У відповідності до ст.252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно із ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «OHalloran and Francis v. The United Kingdom»[GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Положеннями ст.124 КпАП України передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Механізм дорожньо-транспортної пригоди повністю відповідає об`єктивним даним, що зазначені у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, та підтверджений зібраними по справі доказами.

За умови дотримання ОСОБА_1 норм, указаних у пунктах 12.1, 2.3б ПДР України, остання мала би змогу вжити заходів для уникнення зіткнення з перешкодою.

Відповідно до ст.251 КпАП України - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків та інше.

Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КпАП України суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою дорожньо-транспортної пригоди, на зворотному боці якої зафіксовано перелік видимих пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП та іншими матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 7, 254 КпАП України провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника на підставі та в межах складеного протоколу, що є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку про наявність у даному випадку достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою доказів, які вказують на наявність вини ОСОБА_1 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 29.04.2026 року.

Так, статтею 12 КпАП України передбачено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Відповідно до вимог ст.13 КпАП України до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Водночас, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

З урахуванням положень частини другої ст. 13 КпАП України, ОСОБА_1 , яка є неповнолітньою особою, проте досяла 16-річного віку, за вчинене нею правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України, з урахуванням ступеню суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Частиною 1 ст.277 КпАП України передбачено, що справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України, розглядаються у п`ятнадцятиденний строк.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №653303 від 30.04.2026 року, адміністративне правопорушення, яке інкримінують ОСОБА_1 , було вчинене 29.04.2026 року.

Зазначена справа вперше надійшла до суду 04.05.2026 року. Розгляд справи було призначено судом на 18.05.2026 року на 08 год. 55 хв., 25.05.2026 року на 08 год. 50 хв. 10.06.2026 року на 08 год. 55 хв. ОСОБА_1 викликалася у судові засідання шляхом надсилання судових повісток смс-повідомленням на номер телефону, який вказаний у заявці про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою СМС-повідомлення. ОСОБА_1 у судові засідання не з`явилася, про причини відсутності не повідомив.

У судове засідання, яке було призначено на 29.06.2026 року о 08 год. 50 хв. ОСОБА_1 викликалася шляхом надсилання судової повістки поштовим шляхом, за зареєстрованим місцем проживання. Остання у судове засідання не з`явилася.

Постановою суду від 03.07.2026 року справу про адміністративне правопорушення було повернуто до УПП в Чернівецькій області, для встановлення особи правопорушника, оскільки у відповіді Адресно-довідкового підрозділу УДМС України в Чернівецькій дата народження ОСОБА_1 вказано як ІНФОРМАЦІЯ_2 , а в протоколі про адміністративне правопорушення вказано дату народження особи, відносно якої складено протокол, як ІНФОРМАЦІЯ_2 .

16.07.2026 року вказана справа повторно надійшла до суду. До справи було долучено заяву поліцейського взводу взводу №2 роти №2 БПП з обслуговування Чернівецького району УПП ДПП капрала поліції, в якій вказано, що в протоколі зазначено дату народження ОСОБА_1 з її слів, оскільки при собі остання не мала документів, що посвідчують її особу.

У зв`язку із зазначеним, судом було здійснено запит до Управління ДМС У країни в Чернівецькій області для встановлення відомостей про дійсну дату народження ОСОБА_1

08.09.2026 року до суду надійшла відповідь з УДМС в Чернівецькій області, з якої вбачається, що згідно з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження громадянка ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована реєстратором Відділом реєстрації актів цивільного стану Сокирянського районного управління юстиції Чернівецької області 30.06.2009 року за №00003186002).

Розгляд справи було призначено на 11 год. 25 хв. 04.08.2026 року, на 08 год. 50 хв. 19.08.2026 року, на 12 год. 45 хв. 03.09.2026 року та на 08 год. 55 хв. 09.09.2026 року. ОСОБА_1 викликалася у судове засідання шляхом надсилання судової повістки поштовим шляхом, за вказаним в протоколі місцем проживання та шляхом надсилання СМС-повідомлення. Остання у судове засідання не з`явилася.

Зважаючи на терміни необхідні для виклику особи у судове засідання, строки накладення стягнення пропущені.

За частиною другою статті 38 КпАП України якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції наголошує, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу ( рішення у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

За таких обставин суд приходить до висновку, що останню не може бути притягнуто до відповідальності, оскільки, відповідно до вимог ст. 38 ч.2 КпАП України адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш, як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

На підставівикладеного, керуючись ст.ст.38,124,247, 284 КпАП України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України і в зв`язку з закінчення строків накладення адміністративного стягнення провадження по адміністративній справі закрити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці.

Суддя Одовічен Я.В.