Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №716/1537/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1537/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2026 м.Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі

головуючої судді Шевчук Р.М.,

при секретарі Єлащуку Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу особі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення належності правовстановлюючого документа особі, де заінтересованою особою є: Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області.

Посилається на те, що вона є пенсіонером за віком та отримує пенсію в розмірі 3 725 грн у липні 2026 року вона звернулася до (сервісного центру) відділу обслуговування громадян № 5 м.Заставна Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області для перерахунку їй пенсії за наявними нововиявленими обставинами надавши для цього всіх необхідні документи: паспорт громадянина України, архівну довідку № 02-17/399 видану комунальною установою «Трудовий архів територіальних громад» від 03.07.2026 року.

Вказує, що після час опрацювання її документів їй було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки в доданих документах, було виявлено розбіжності у написанні прізвища « ОСОБА_2 » - « ОСОБА_2 », а саме: у архівній довідці за №02-17/399 від 03.07.2026 року заявниця зазначена як ОСОБА_3 тоді, як згідно паспорту вона ОСОБА_4 .

Зазначає, що дана розбіжність у архівній довідці є перешкодою для здійснення перерахунку пенсії за нововиявленими обставинами, та зарахування періоду трудової діяльності до загального трудового стажу, а внести будь які виправлення на сьогоднішній день неможливо.

Ця обставина змушує її звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності документу.

Ухвалою суду від 24.08.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання заявниця не з`явилася, від неї до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності та про підтримання заявлених вимог у повному обсязі.

У судове засідання представник заінтересованої особи - Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області не з`явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, вирішення питання даної заяви залишив на розсуд суду.

Враховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі особи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до наступних висновків.

В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини,які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Товтри, Чернівецького району Чернівецької області, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .

Згідно з архівною довідкою № 02-17/399 від 03.07.2026 року, виданою КУ «Трудовий архів територіальних громад», у документах архівного фонду «Відділу освіти молоді та спорту» Заставнівської районної державної адміністрації м Заставна Чернівецького району Чернівецької області містяться відомості про те, що громадянка ОСОБА_3 (так у документі) працювала в Чуньківській середній школі с.Чуньків Заставнівській середній школі № 2 м.Заставна. у період час з 1988 року по 1996 роки.

Водночас відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Заставнівським РВ УМВС України в Чернівецькій області 27 листопада 1995 року, правильними анкетними даними заявниці є: « ОСОБА_5 ».

Крім цього, з долучених до матеріалів справи документів, а саме посвідчення водія за № НОМЕР_2 , копії диплому про закінчення вищого навчального закладу серії НОМЕР_3 , вбачаться, що вірним прізвищем заявниці є - « ОСОБА_2 ».

Таким чином, судом встановлено, що в архівній довідці № 02-17/399 від 03.07.2026 року наявна розбіжність у написанні прізвища заявниці порівняно з її паспортними даними, яка полягає у зазначенні прізвища « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_2 ».

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи немайнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту.

Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо.

Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Метою встановлення факту належності правовстановлюючого документа архівної довідки є підтвердження страхового стажу заявниці – ОСОБА_1 .

Однак розбіжність в написанні прізвища заявника в архівній довідці унеможливлює здійснення нею свого права на отримання пенсії за ново виявленими обставинами.

Відповідно до п.п.11, 10, 13, 14 Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 02.03.2015 № 295/5, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2015 за №251/26696, визначено, що прізвище, ім`я та по батькові особи, стосовно якої запитується інформація, подаються згідно з архівними документами (п.10).

У тексті архівних довідок не дозволяється робити виправлення, не допускаються коментарі та власні висновки виконавця (п. 13). Невідповідність окремих відомостей, що містяться в документах архіву, даним, викладеним у запиті, не може бути перешкодою для внесення їх до тексту архівної довідки, якщо інша документна інформація не залишає сумніву у тотожності особи чи певних фактів (п. 10).

Прізвище, ім`я та по батькові особи, стосовно якої запитується інформація, подаються згідно з архівними документами. Різночитання, невідповідність їх написання в запиті та в архівних документах позначаються словами «так у документах». (11).

Текст архівних довідок повинен відповідати суті запиту і не повинен містити зайвих слів.

При вміщенні в архівну довідку витягів з документів вони обов`язково беруться в лапки. Найменування організації (установи, підприємства), в якій працювала або навчалася фізична особа, в тексті архівної довідки наводиться повністю, при повторних згадуваннях дозволяється використання офіційних скорочень.

Якщо найменування організації (установи, підприємства) змінювалося, в архівній довідці зазначається лише найменування, яке було у той період, про який йдеться в запиті (п.9).

Судом встановлено, що в архівній довідці № 02-17/399 від 03.07.2026 року, виданій КУ «Трудовий архів територіальних громад», містяться відомості про те, що громадянка ОСОБА_3 (так у документі) працювала в Чуньківській середній школі с.Чунків Заставнівській середній школі № 2 м.Заставна. у період час з 1988 року по 1996 роки.

Зазначена розбіжність у написанні прізвища заявника унеможливлює використання цієї архівної довідки для підтвердження його страхового стажу при вирішенні питання про призначення пенсії.

Водночас усі інші надані заявницею докази, зокрема паспорт громадянина України, посвідчення водія диплом про освіту та інші документи, містять правильні анкетні дані заявниці — « ОСОБА_1 ».

Крім того, відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що розбіжність у написанні прізвища заявника в архівній довідці має технічний характер та не свідчить про те, що зазначений у ній працівник є іншою особою. Надані заявником докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про належність йому вказаної архівної довідки.

Суд також виходить із того, що на працівника не може покладатися обов`язок щодо перевірки правильності оформлення кадрової документації роботодавцем, архівних документів чи інших документів, що підтверджують трудову діяльність. Недоліки у веденні кадрової документації або окремі неточності у написанні анкетних даних, допущені не з вини працівника, не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи до страхового стажу чи обмеження права особи на пенсійне забезпечення.

Встановлення факту належності архівної довідки заявникці має для неї юридичне значення, оскільки є необхідним для підтвердження страхового стажу та реалізації права на призначення пенсії.

Іншого порядку усунення зазначених розбіжностей та підтвердження належності цього документа чинним законодавством не передбачено.

З огляду на викладене, враховуючи, що обставини, на які посилається заявниця, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а надані докази є взаємопов`язаними, послідовними та узгоджуються між собою, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви та встановлення факту належності ОСОБА_1 архівної довідки № 02-17/399 від 03.07.2026 року, виданої КУ «Трудовий архів територіальних громад», незважаючи на зазначення у ній прізвища « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_2 ».

На підставі викладеного, керуючись ст.76-81 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_4 , мешканці с.Товтри Чернівецького району, Чернівецької області, правовстановлюючого документу, а саме:

- довідки № 02-17/399, від 03 липня 2026 року, виданої Комунальною установою «Трудовий архів територіальних громад».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його вручення до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Шевчук Р.М.