Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №703/5809/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

703/5809/26

1-кп/703/660/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сміла кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 12.06.2026 під №12026255350000107, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 23.02.2026 Смілянським міськрайонний судом Черкаської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , будучи засудженим Смілянським міськрайонним судом Черкаської області 23.02.2026 за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном строком на півтора року, маючи не зняту та непогашену судимість, у період іспитового строку, на шлях виправлення не став, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог ст.ст. 7, 12, 13, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними», наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188, з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, маючи умисел, спрямований на незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, протягом року знову вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 309 КК України.

Так, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, порушуючи порядок обігу наркотичних речовин, з метою послідуючого виготовлення наркотичного засобу для власного вживання, наприкінці 2025 року, перебуваючи в адміністративних межах с-ща Холоднянське Черкаського району Черкаської області, зірвав рослини коноплі, тим самим незаконно придбав наркотичний засобів без мети збуту.

У подальшому, ОСОБА_4 , зірвані рослини коноплі переніс до господарської будівлі за місцем власного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та коли рослини коноплі висохли, не допускаючи, щоб вони втратили свої наркотичні властивості, зірвав з ДНА листя та суцвіття, подрібнив їх руками, чим незаконно виготовив наркотичний засіб, який почав незаконно зберігати з метою подальшого особистого вживання без мети збуту до 10 липня 2026 року.

Під час проведення санкціонованого обшуку 10 липня 2026 року в період часу з 07 години 08 хвилин по 08 годину 09 хвилин за адресою: м. Сміла, вул. Кременчуцька, 45, працівниками поліції виявлено та вилучено:

- у веранді будинковолодіння виявлено подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яку поміщено до сейф - пакету NPU5295226, яка згідно висновку експерта від 30 липня 2026 року №СЕ-19/124-26/9328-НЗПРАП є наркотичним засобом, обіг якого обмежено канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 18,61 грам;

- у будинку в приміщенні кухні виявлено подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яку поміщено до сейф - пакету NPU5065059, яка згідно висновку експерта від 31 липня 2026 року №СЕ-19/124-26/93З З-НЗПРАП є наркотичним засобом, обіг якого обмежено канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 14.03 грам;

- у будинку в приміщенні кімнати виявлено поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, яку поміщено до сейф - пакету NPU5295228, яка згідно висновку експерта від 05 серпня 2026 року №СЕ-19/24-26/9330-НЗПРАП є наркотичним засобом, обіг якого обмежено канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 172,2 грам;

- у будинку в приміщенні кухні на столі у полімерній ємкості виявлено речовину рослинного походження зеленого кольору, яку поміщено до сейф - пакету NPU0175614, яка згідно висновку експерта від 07 серпня 2026 року №СЕ-19/124-26/9329-НЗПРАП є наркотичним засобом, обіг якого обмежено канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 5,29 грам.

Загальна маса вилученого наркотичного засобу, обіг якого обмежено канабіс, становить 210,13 грам.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 №188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», канабіс масою 210,13 грама відноситься до розмірів, виготовлення, придбання, зберігання яких, тягне за собою кримінальну відповідальність.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 судом кваліфіковані за ч.2 ст.309 КК України, як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Надав суду показання, повністю підтвердивши обставини вчинення кримінального правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті. Вказав, що дійсно наприкінці 2025 року знайшов та приніс додому рослини коноплі, які висушив для власного вживання, без мети збуту. У той період часу періодично вживав канабіс, однак наразі припинив. Свої дії засуджує, усвідомив їх неправомірність, жалкує з приводу вчиненого.

Ураховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, а саме, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судовий розгляд у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, окрім даних, що характеризують обвинуваченого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , при визначенні останньому покарання суд бере до уваги:

- характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України класифікується як нетяжкий злочин;

- відношення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та усвідомив неправомірність своїх дій, розкаявся у вчиненому, виявляв щирий жаль з приводу вчиненого;

- особу обвинуваченого, який раніше судимий, будучи засудженим за вчинення кримінального правопорушення до покарання у виді обмеження волі з випробуванням знову вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку, офіційно неодружений, має на утриманні малолітню дитину, за місцем проживання характеризується нейтрально, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст.67 КК України, судом не встановлено.

Підстав для застосування до ОСОБА_4 положень ст. 69, 69-1 КК України судом не встановлено.

За таких обставин суд призначає ОСОБА_4 основне покарання у межах санкції ч.2 ст.390 КК України у виді штрафу.

Вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 лютого 2026 року у справі №703/575/26 (провадження 1-кп/703/346/26) ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнено від його відбування з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до ч.3 ст.78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК України.

Згідно з ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Вказане узгоджується правовим висновком Верховного Суду від 25.06.2018 (справа №511/37/16-к, провадження №51-830км18).

Частина 4 статті 71 КК України визначає, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинання одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ч.3 ст.72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю кримінальних правопорушень і сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.

У разі засудження особи за кримінальне правопорушення, вчинене у період іспитового строку за попереднім вироком, визначеним у порядку ст. 75 КК України, та призначення покарання, яке згідно з ч.3 ст.72 КК України за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд, незважаючи на це, має застосувати вимоги ч.4 ст. 71 КК України і визначити за сукупністю вироків таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Ураховуючи зазначене, суд визначає ОСОБА_4 остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання. Вказане узгоджується практикою Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.05.2019 (справа № 266/3940/16-к), постанові від 01.06.2020 (справа № 766/39/17).

Таким чином, остаточне покарання ОСОБА_4 суд визначає у відповідності до ч.1, ч.4 ст.71 КК України, оскільки після постановлення щодо нього вироку Смілянським міськрайонний судом Черкаської області від 23 лютого 2026 року, але до повного відбуття покарання у виді обмеження волі, що призначене зі звільненням від його відбування з випробуванням, під час іспитового терміну він вчинив нове кримінальне правопорушення.

Під час досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувався, підстав для його застосування до набрання вироком законної сили судом не встановлено. Прокурором не заявлено клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати на проведення судових експертиз в сумі 7701 грн. 76 коп., відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України, слід стягнути з ОСОБА_4 у дохід держави.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 124, 349, 369-371, 374 КПК України, ст. 12, 50, 65, 66, 67, 71, 72, ч.2 ст.309 КК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

На підставі ч.1, ч.4 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднати невідбуте ним покарання за вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 лютого 2026 року у справі №703/575/26 та з урахуванням припису ч.3 ст.72 КК України визначити ОСОБА_4 до відбування остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки та штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Призначені ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі та штрафу виконувати самостійно.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувати.

Відповідно до ст. 58 КВК України початок строку відбування призначеного ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

У разі затримання засудженого у порядку звернення вироку до виконання у строк покарання зарахувати час слідування засудженого під вартою до виправного центру за правилами, передбаченими у ст. 72 КК України, з розрахунку один день тримання (слідування) під вартою за два дні обмеження волі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз у сумі 7701 грн. 76 коп.

Речові докази: наркотичний засіб канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 18,61 г, 14,03 г, 172,2 та 5,29 г, який поміщено до сейф-пакетів, що передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, - знищити після набрання вироком законної сили.

Документи, які надані сторонами, залишити у матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити, що вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку в день його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1