Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №711/8788/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/8788/26

Номер провадження 1-кп/711/518/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026250000000007 від 06.01.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Вознесенське, Золотоніського району, Черкаської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованої в АДРЕСА_1 та мешканки АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 04.12.2025, використовуючи додаток «OLX» домовилася з невстановленою особою на ім`я ОСОБА_5 про збут останньому культурної цінності, а саме монети – денарій (грошовий знак Римської імперії, що карбувався 152-153 рр. н.е., за часів правління імператора ОСОБА_6 ).

З цією метою, ОСОБА_4 04.12.2025 створила міжнародне поштове відправлення № RA180150928UA та в цей же день перебуваючи у поштовому відділенні №18015 АТ «Укрпошта» за адресою: м. Черкаси, вул. Надпільна, буд. 244, запакувала вищевказану монету у полімерну колбу висотою 5,5 см марки «Longevita» - тестові смужки для вимірювання глюкози в крові, яку помістила в картонну коробку розміром: довжина 15 см, ширина 10 см та діючи всупереч вимогам ст. 373 Митного кодексу України, ст. ст. 13, 15, 19 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», та п. 1.6 Наказу Міністерства культури і мистецтв України № 258 від 22.04.2002 «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», згідно яких переміщення через митний кордон України культурних цінностей заборонено, не маючи свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України, оформив міжнародне поштове відправлення (далі – МПВ) № RA180150928UA, де відправником зазначила – « ОСОБА_7 , НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 », а отримувачем – « ОСОБА_5 , НОМЕР_2 , Fox Meadow Dr 7461, Hudsonville, ОСОБА_8 , НОМЕР_3 , United State of America США». У митній декларації форми CN22 від 04.12.2025 до вказаного МПВ в графі «Кількість і докладний опис вкладення», з метою приховування інформації про фактичний вміст відправлення, вказав завідомо неправдиві відомості, а саме: «1 monety», тобто, задекларувала вміст відправлення як «гроші», а не як предмети старовини чи культурні цінності. Також, в графі «Я, що нижче підписався (чиє прізвище та адреса зазначені на відправленні), підтверджую, що зазначені в цій митній декларації відомості є достовірними, і в цьому відправленні не міститься ніяких небезпечних або заборонених законодавством або поштовою чи митною регламентацією предметів. Дата і підпис відправника» поставила підпис від свого імені та вказала дату 04.12.2025.

Таким чином, ОСОБА_4 приховала від митного контролю відомості щодо фактичного вмісту МПВ.

Однак, 08.12.2025, у ході проведення митного огляду, у зоні митного контролю митного поста АТ «Укрпошта» Київської митниці, на території ЗМК логістичного центру «Київ» АТ «Укрпошта» (м. Київ, вул. Г. Кірпи, 2), співробітниками митниці здійснено митний огляд МПВ № RA180150928UA, у ході якого було виявлено незадекларований предмет старовини, а саме монету – денарій, яка є культурною цінністю.

Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12.02.2026 ОСОБА_4 використовуючи додаток «OLX» домовилася з невстановленою особою на ім`я ОСОБА_5 про збут останньому предмета старовини, а саме монету – денарій (грошовий знак Римської імперії, що карбувався у 79 р. н.е., за часів правління імператора ОСОБА_9 ).

З цією метою, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12.02.2026 ОСОБА_4 створила міжнародне поштове відправлення № СА180023955UA та 12.02.2026 перебуваючи у поштовому відділенні №18002 АТ «Укрпошта» за адресою: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, буд. 5, запакувала вищевказану монету у полімерну колбу висотою 5,5 см марки «Longevita» – тестові смужки для вимірювання глюкози в крові, яку помістила в полімерний пакет АТ «Укрпошта» та діючи всупереч вимогам ст. 373 Митного кодексу України, ст. ст. 13, 15, 19 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», та п. 1.6 Наказу Міністерства культури і мистецтв України № 258 від 22.04.2002 «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», згідно яких переміщення через митний кордон України культурних цінностей заборонено, не маючи свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України, оформила МПВ № СА180023955UA, де відправником зазначила – « ОСОБА_7 , НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 », а отримувачем – « ОСОБА_5 , НОМЕР_2 , 7461 Fox Meadow Dr, 49426, ОСОБА_10 , United State of America США». У митній декларації форми CN23 від 12.02.2026 до вказаного МПВ в графі «Кількість і докладний опис вкладення», з метою приховування інформації про фактичний вміст відправлення, вказала завідомо неправдиві відомості, а саме: «1 monety», тобто, задекларувала вміст відправлення як «гроші», а не як предмети старовини чи культурні цінності. Також, в графі «Я підтверджую, що вказані в цій митній декларації відомості є достовірними, і що в цьому відправленні не міститься ніяких небезпечних або заборонених законодавством або поштовою чи митною регламентацією предметів. Дата і підпис відправника» поставила підпис від свого імені та вказала дату 12.02.2026.

Таким чином, ОСОБА_4 приховала від митного контролю відомості щодо фактичного вмісту МПВ.

Однак, 19.02.2026, у ході проведення митного огляду, у зоні митного контролю митного поста АТ «Укрпошта» Київської митниці, на території ЗМК логістичного центру «Київ» АТ «Укрпошта» (м. Київ, вул. Г. Кірпи, 2), співробітниками митниці здійснено митний огляд МПВ № CA180023955UA, у ході якого було виявлено незадекларований предмет старовини, а саме монету – денарій, яка є культурною цінністю.

Незважаючи на те, що ОСОБА_4 виконала всі дії, які вважала за необхідні для того, щоб перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, злочин не було доведено нею до кінця, з причин, що не залежали від її волі, оскільки під час проведення митних оглядів 08.12.2025 та 19.02.2026 співробітниками Київської митниці були вилучені вищевказані монети, що відносяться до культурних цінностей.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч.1 ст. 201 КК України – закінчений замах на контрабанду, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України, визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялася, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення нею інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і вона їх у повному обсязі підтверджує та пояснила, що знайшла на городі за місцем своєї реєстрації дві монети та вирішила їх продати через оголошення в додатку «OLX». Знайшовся покупець з США, попросив відправити йому вказані монети. Вона запакувала їх у колбу від смужок для вимірювання глюкози в крові та відправила через відділення АТ «Укрпошта» покупцю, якого знайшла у додатку «OLX», зазначивши його анкетні дані, задекларувавши вміст відправлення як «гроші», а не як предмети старовини чи культурні цінності. В скоєному щиро розкаялася, вину усвідомила та повністю визнала, просила суворо не наказувати, надавши шанс на виправлення. Також просила врахувати її стан здоров`я те, що під час досудового розслідування вона визнавала свою провину, зробивши для себе належні висновки, надавала правдиві свідчення про обставини вчинення нею злочину.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що учасники не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності її позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України - закінчений замах на контрабанду, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченої, яка має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштована, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не є особою з інвалідністю, не судима, вину визнала, щиро розкаялася.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, згідно ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачена свою вину визнала у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаялася, неодноразово вибачалася за вчинене та висловлював жаль з цього приводу, критично оцінила свої дії, зауважила на тому, що готова нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з її вини.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченої, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, а також положення ч. 3 ст. 68 КК України,суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 201 КК України.

Разом з тим, з урахуванням щирого каяття, вчинення кримінального правопорушення вперше, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, на підставі ст. 75 КК України, а також вважає необхідним покласти на обвинувачену ОСОБА_4 обов`язки у відповідності з п.п. 1,2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України КК України.

Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України суд не вбачає.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченої та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Стосовно обвинуваченої обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, враховуючи, що підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченої даний запобіжний захід та обставини, які при цьому враховувались відпали, тому суд вважає, що його необхідно скасувати.

Відповідно до положень ч.2 ст. 124 КПК України з обвинуваченої на користь держави необхідно стягнути документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 11 071 грн. 28 коп.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 п.п. 1,2, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, до набрання вироком законної сили - скасувати.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта - висновок № СЕ-19/124-26/3891-МЗвід 17.04.2026 в розмірі 8183,12 грн.; - висновок № СЕ-19/124-26/3890-МЗвід 13.05.2026 в розмірі 2888,16 грн., що всього становить 11071 (одинадцять тисяч сімдесят одна) грн. 28 (двадцять вісім) коп.

Речові докази по справі:

-дві монети – денарій, грошові знаки Римської імперії, які є культурною цінністю та передані на відповідальне зберігання до КЗ «Черкаський обласний краєзнавчий музей» Черкаської обласної ради – залишити КЗ «Черкаський обласний краєзнавчий музей» Черкаської обласної ради;

-дві колби висотою 5,5 см марки «Longevita», які передані на зберігання до кімнати речових доказів СВ Управління СБ України в Черкаській області - знищити;

-мобільний телефон «Samsung Galaxy A32», IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , з сім-картою НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_4 та передані їй на зберігання – залишити у власності ОСОБА_4 .

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1