Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №697/2297/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2297/26

Провадження № 1-кп/697/251/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря с/з – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Каневі Черкаської області кримінальне провадження № 12026250340000321 від 09.08.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Канева Канівського району Черкаської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, тимчасово не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.05.2026, у справі № 697/654/26, яка набрала законної сили 18.05.2026, ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

08.05.2026 ОСОБА_4 отримано нарочно постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.05.2026 у справі № 697/654/26, що підтверджується розпискою про її отримання, та яка згідно матеріалів вищевказаної справи про адміністративне правопорушення набрала законної сили 18.05.2026.

В подальшому, ОСОБА_4 , а саме 08.08.2026 близько 18:56 год., усвідомлюючи обставину позбавлення його права керування транспортними засобами строком один рік за вказаною вище постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.05.2026 у справі № 697/654/26, яка набрала законної сили 18.05.2026, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, усвідомлюючи факт обов`язковості виконання зазначеної постанови, та одночасно маючи реальну можливість до її виконання, в порушення вимог ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», не виконав вищевказану постанову суду та здійснював керування транспортним засобом марки «KANUNI 50QТ», державний номерний знак « НОМЕР_1 » по вул. Тичини, 5, що в м. Каневі Черкаського району Черкаської області.

Під час керування вказаним вище транспортним засобом марки «KANUNI 50QТ», державний номерний знак « НОМЕР_1 », а саме 08.08.2026, близько 18:56 год. по вул. Тичини, 5, що в м. Каневі Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_4 був зупинений працівниками відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, якими відносно нього було складено ряд протоколів про адміністративні правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України визнав повністю за обставин вказаних у обвинувальному акті, у скоєному щиро розкаюється та просить суворо не карати. Зазначив, що дійсно постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.05.2026, яка набрала законної сили 18.05.2026 його було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Однак, він, достовірно знаючи про ухвалення судом зазначеної постанови та набрання нею законної сили, зазначену постанову суду не виконав та 08.08.2026 у вечірній час керував транспортним засобом марки «KANUNI 50QТ», н.з. НОМЕР_1 по вул. Тичини, 5, що в м. Каневі Черкаського району Черкаської області, був зупинений працівниками поліції, у зв`язку з чим відносно нього було складено ряд протоколів про адміністративні правопорушення.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, які вважають, що вказане кримінальне провадження доцільно розглянути відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження всіх доказів стосовно обставин справи, що підтверджують вину обвинуваченого та ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого.

При цьому, суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст таких обставин і не має сумнівів у добровільності їх позиції.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими, суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18 січня 1978 року, пункт 161, та «Коробов проти України», заява № 39598/03, від 21 липня 2011 року, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не здобуто.

При цьому, суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст таких обставин і не має сумнівів у добровільності їх позиції.

Також суд роз`яснив, що учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи показання обвинуваченого, надані ним у судовому засіданні, суд вважає, що пред`явлене обвинувачення ОСОБА_4 доведено.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, перебуває на замісній підтримуючій терапії з 15.01.2025, діагноз: F 11.22, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд відносить його щире каяття у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог КК України, покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

Суд, враховуючи зазначені вище обставини, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті, за якою він обвинувачується, у вигляді штрафу, що в даному випадку буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого не обиралась.

Питання речових доказів у справі підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувалися. Клопотання про їх застосування не надходило.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Цивільний позов по кримінальному провадженню відсутній.

Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн. (вісім тисяч п`ятсот гривень, 00 копійок).

Речові докази у кримінальному провадженні:

- DVD-R диски в кількості 2 (дві) штуки, на яких містяться відеофайли з нагрудних боді-камер працівників поліції, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження № 12026250340000321 – залишити при матеріалах кримінального провадження № 12026250340000321.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1