Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №694/2737/26 — Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/2737/26 Провадження №1-кп/694/290/26

Вирок

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

07.09.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників справи кримінальне провадження №12026255310000333, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Красноармійськ, Донецька область, українця, громадянина України, не одруженого, який має середню освіту, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець призваний на військову службу за мобілізацією на посаді номер обслуги 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

встановив:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , проходячи військову службу під час мобілізації на посаді номер обслуги 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , згідно з вимогами ст.ст. 65, 68 Конституції України, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999 та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, знати вимоги статутів, наказів, порадників та інструкцій щодо організації керівництва службою, додержуватися їх у службовій діяльності.

Однак, 11.08.2026 близько 11 год 00 хв., він, маючи протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи, прийшов до будинку АДРЕСА_2 , користувачем якого є ОСОБА_4 , де діючи умисно, в порушення конституційного права на недоторканність житла та іншого володіння особи, передбаченого ст. 30 Конституції України, реалізуючи свій протиправний умисел, не маючи на те визначених законом підстав, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно, незаконно проник на територію вище вказаного подвір`я, чим порушив право потерпілої ОСОБА_4 на недоторканність іншого володіння.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, про що зазначено в обвинувальному акті.

В заяві щодо визнання винуватості, у згоді із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоді на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складених в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. Згідно з даною заявою ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно з ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини і погоджується з розглядом обвинувального акта за його відсутності, на підставі чого прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом, в якому подав клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглянути в порядку, визначеному ч. 2 ст. 381 КПК України.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до іншого володіння особи.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що відповідно до довідки-характеристики старости Моринського старостинського округу ОСОБА_6 від 18.08.2026 №178/01-3-15/7 ОСОБА_3 характеризується задовільно, при цьому стосовно нього надходила скарга щодо незаконного проникнення на приватну територію. Окрім того, ОСОБА_3 є діючим військовослужбовцем, відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.08.2026 №5381 призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 21.03.2022 до в/ч НОМЕР_2 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчиненим кримінальним проступком матеріальної шкоди нікому не завдано.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому, є щире каяття.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому – не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на відомості, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, суд вважає достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_3 обрати йому міру покарання в межах санкції ч.1 ст.162 КК України у виді штрафу.

Суд вважає, що саме таке покарання обвинуваченому ОСОБА_3 буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Судові витрати відсутні.

Речових доказів немає.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ч.1 ст.162 КК України, ст. ст. 368-371, 373-374, 376, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Речові докази відсутні.

Вирок суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1