Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №751/8158/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

10 вересня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/8158/25

Головуючий у першій інстанції – Яременко І. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1804/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Луговця О.А. (головуючий), Стельмаха А.П., Супруна О.П.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Комунальне підприємство «Зеленбуд» Чернігівської міської ради

особа, яка подала апеляційну скаргу, Комунальне підприємство «Зеленбуд» Чернігівської міської ради,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження) апеляційну скаргу Комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 квітня 2026 року (суддя – Яременко І. В., місце ухвалення – м. Чернігів, дата складання повного рішення – 17.04.2026) у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради (далі – КП «Зеленбуд»), у якому просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду розмірі 24512,06 грн, витрати за проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 1800,00 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 17.07.2021 в м. Чернігові по вул. В. Дрозда, 15, на території АТ «Чернігівський механічний завод» внаслідок падіння дерева пошкоджено чотири автомобілі, серед яких і належний позивачу - «ВАЗ-2106», д.н.з. НОМЕР_1 . Територія, на якій пошкоджено транспортні засоби, та дерево, через яке стались пошкодження, перебуває в постійному користуванні КП «Зеленбуд»; позначок щодо аварійності цього зеленого насадження або заборони паркування біля нього не було. Позивач передав автомобіль «ВАЗ-2106», д.н.з. НОМЕР_1 для проходження технічного обслуговування ФОП ОСОБА_2 , який орендує територію під СТО. Позивач вказує, що внаслідок падіння дерева його автомобіль отримав механічні пошкодження, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу яких за висновком експерта-автотоварознавця становить 24512,06 грн, витрати по проведенню автотоварознавчого дослідження склали 1800,00 грн. Тому позивач, вважає, що відповідальність за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними, а відтак і за спричинену йому шкоду унаслідок неналежного виконання таких обов`язків, покладається на відповідача, з якого і просить стягнути зазначені суми коштів.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13.04.2026 позов ОСОБА_1 до КП «Зеленбуд» про відшкодування матеріальної шкоди задоволено.

Стягнуто з КП «Зеленбуд» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням майна, - 24512,06 грн, а також 1211,20 грн судового збору, 1800,00 грн витрат по проведенню автотоварознавчого дослідження, 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В апеляційній скарзі КП «Зеленбуд» просить скасувати дане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, котрим у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги відповідача узагальнено зводяться до того, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, ухваленим з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що КП «Зеленбуд» є спеціально створеним підприємством для утримання об`єктів благоустрою комунальної власності, а розпорядження виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів №215 від 14.10.1994, розпорядження Чернігівської міської ради №40-р від 14.02.2002, Статут підприємства, не містять положень щодо створення КП «Зеленбуд» для даної мети. Також відсутні докази передачі на баланс комунального підприємства зелених насаджень, що належать місту, оскільки ані Чернігівською міською радою, ані її виконавчим комітетом не приймалися рішення про передачу на баланс КП «Зеленбуд» жодних зелених насаджень.

Апелянт звертає увагу, що посилання суду першої інстанції на п.п. 4.4.1, 4.5.1 Правил благоустрою м. Чернігова є помилковими, оскільки дані норми встановлюють обов`язки для власників та користувачів зелених насаджень, якими КП «Зеленбуд» не являється. Тому, обов`язки, визначені вказаними пунктами Правил, у підприємства не виникають, а права та обов`язки відповідача регулюються виключно укладеними договорами з замовниками послуг.

Відповідач не погоджується з висновком суду про те, що він на підставі договору №6030/36 отримав замовлення від представницького органу територіальної громади м. Чернігова та прийняв на себе зобов`язання по здійсненню усього комплексу робіт, у тому числі, спрямованих на упередження погіршення стану зелених насаджень, їх надмірного розрастання, інших факторів, які можуть спричинити падіння дерев або гілок чи стоврити іншу небезпеку. Вважає, що судом надано вільне тлумачення умов договору, яке не відповідає дійсним його положенням.

Апелянт вважає, що судом помилково застосовано положення ст. 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», оскільки КП «Зеленбуд» не є власником території по АДРЕСА_1 , і вказана територія за ним не закріплювалася, про що у матеріалах справи відсутні відповідні рішення виконкому Чернігівської міської ради.

На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Зазначає, що питання суб`єкта відповідальності за завдання шкоди майну під час падіння зелених насаджень на території, що віднесена до володіння і розпорядження органу місцевої влади м. Чернігова, було не однократно з`ясовано в ряді судових справ, а саме: №751/7946/21, №927/1030/25, №750/13162/25, №750/16430/25, №750/745/24, у яких постановами було визначено, що балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, що відповідає за утримання та збереження зелених насаджень, яким є КП «Зеленбуд». При цьому КП «Зеленбуд» також брало участь у даних справах як третя особа, проте його позиція про те, що підприємство не є відповідальною особою за стан зелених насаджень у м. Чернігові, була відхилена.

За таких обставин, позивач вважає саме КП «Зеленбуд» відповідальним за збитки, спричинені внаслідок падіння зелених насаджень, які перебувають у володінні територіальної громади міста.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухваленого судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до такого висновку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України).

За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч. 1). Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (ч. 2). Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (ч. 3). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 5).

Судом у справі встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є власником автомобіля «ВАЗ-21063», 1990 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 8).

Згідно довідки ЧРУП ГУНП в Чернігівській області №11352 від 05.08.2021, в ЖЄО за №45275 від 17.07.2021 було зареєстровано звернення ОСОБА_3 з приводу пошкодження автомобілів, у тому числі «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_1 , які були надані в ремонт сервісу ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , у результаті падіння дерева при сильному вітрі. В ході проведення перевірки ознак кримінального правопорушення не встановлено (а.с. 7).

За висновком експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу №192 від 09.08.2021, проведеного на замовлення ОСОБА_1 експертом-автотоварознавцем ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту автомобіля легкового «ВАЗ-21063», д.н.з. НОМЕР_1 , необхідного для усунення пошкоджень, отриманих від падіння дерева 17.07.2021, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу його складників, з урахуванням суми ПДВ у вартості робіт, складників та ремонтних матеріалів, станом на дату оцінки 17.07.2021 складає 24512,06 грн; вартість матеріального збитку, у тому числі з урахуванням розміру втрат товарної вартості у сумі 0 грн, станом на дату оцінки 17.07.2021 складає 24512,06 грн (а.с. 10-19).

Відповідно до копії квитанції №79 від 09.08.2021, ОСОБА_1 сплатив 1800,00 грн ФОП « ОСОБА_4 » за автотоварознавче дослідження №192 від 09.08.2021 автомобіля «ВАЗ-21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 20).

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звертався з позовом до Приватного акціонерного товариства «Чернігівський механічний завод», який було замінено на належного відповідача – виконавчий комітет Чернігівської міської ради, в якому просив стягнути на його користь майнову шкоду завдану його автомобілю «ВАЗ-2106, д.н.з. НОМЕР_1 , у розмірі 24512,06 грн, витрати за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 1800,00 грн, а також понесені судові витрати. Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16.04.2025 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 01.09.2025 апеляційні скарги ОСОБА_1 , КП «Зеленбуд» залишено без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16.04.2025 без змін. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що суд, установивши, що дерево, яке пошкодило належний позивачу автомобіль, розташовано на землях комунальної власності Чернігівської міської ради, яка в свою чергу утворила КП «Зеленбуд» для забезпечення належного утримання земельних насаджень у м. Чернігові, дійшов обґрунтованого висновку про те, що саме комунальне підприємство є відповідальним за відшкодування заподіяної позивачу шкоди. Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, позовних вимог до КП «Зеленбуд» ОСОБА_1 не заявлено (а.с. 23-29).

Згідно висновку експерта №84/23-24 від 18.07.2024 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі №751/7946/21, багаторічне насадження (дерево), яке пошкодило автомобіль марки «ВАЗ-2106», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходилось за межами земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:0004:0344. Земельна ділянка, на якій знаходилось багаторічне насадження (дерево), яке пошкодило автомобіль марки «ВАЗ-2106», д.н.з. НОМЕР_1 , розташована на землях комунальної власності Чернігівської міської ради (а.с. 21-22).

Розпорядженням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів від 14.10.1994 №215-р зареєстровано як юридичну особу та затверджено статут Державного комунального ремонтно-будівельного підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської Ради народних депутатів (а.с. 70-71).

Розпорядженням Чернігівської міської ради від 14.02.2002 №40-р затверджено Статут та перереєстровано Державне комунальне ремонтно-будівельне підприємство «Зеленбуд» в Чернігівське комунальне ремонтно-будівельне підприємство «Зеленбуд» Чернігівської міської ради (а.с. 72-73).

Відповідно до Статуту КП «Зеленбуд» ЧМР, затвердженого рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 05.03.2020 №90, КП «Зеленбуд» створено на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальної громади м. Чернігова і є правонаступником Чернігівського комунального ремонтно-будівельного підприємства «Зеленбуд», створеного згідно з рішеням виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів № 215-р від 14.10.1994, перереєстрованого розпорядженням міського голови від 14.02.2002 № 40-р (п. 1.1) (а.с. 53-58).

11.05.2021 між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (замовник) та КП «Зеленбуд» Чернігівської міської ради (виконавець) укладено договір №6030/36 (а.с. 63-64).

Згідно п. 1.1 договору виконавець зобов`язується з власних матеріалів, своїми засобами та на свій ризик, у передбачений договором строк надати послуги відповідно до предмету закупівлі: ДК 021:2015- 77310000-6 Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень (Благоустрій озеленених територій) та тендерної пропозиції, а замовник - прийняти і оплатити вказані послуги, у порядку визначеному договором та чинним законодавством України.

Строк надання послуг: до 31.12.2021, з правом передчасного виконання (п. 5.1 договору).

У п. 5.5 договору визначено місце надання послуг, у тому числі, зелені зони вздовж міста.

У додатку № 1 до договору зазначені найменування послуг та їх вартість, зокрема такі послуги як обрізування з проріджуванням у складних умовах крон дерев, видалення дерев коронування дерев (видалення частини дерева (крони), звалювання дерев в міських умовах тощо, тобто здійснення робіт, спрямованих на догляд за станом дерев та попередження можливих негативних наслідків у разі його погіршення (а.с. 65).

Відповідно до договору №6030/36, визначено перелік об`єктів та елементів благоустрою м. Чернігова, у якому зазначено вул. Володимира Дрозда (додаток №2) (а.с. 66-69).

Виконавчий комітет Чернігівської міської ради листом від 05.08.2025 повідомило, що конкурс на визначення балансоутримувача дерев у місті Чернігів, міською радою та її виконавчими органами не проводився. Вказані зелені насадження на балансі Чернігівської міської ради, її виконавчих органів та комунальних підприємств не обліковуються (а.с. 75).

Згідно довідки КП «Зеленбуд» Чернігівської міської ради від 10.02.2026 №39, об`єкт благоустрою - вулиця Володимира Дрозда - на балансі КП «Зеленбуд» станом на 2021 рік і по теперішній час не перебуває; зелена зона, у тому числі зелені насадження, по вул. В. Дрозда, на балансі КП «Зеленбуд» не перебувають; КП «Зеленбуд» не отримує бюджетні кошти для фінансування господарської діяльності (а.с. 74).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

За приписами ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України. Зокрема, п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

У ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2).

За приписами ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

За приписами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (засада змагальності цивільного судочинства).

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що КП «Зеленбуд» є спеціально створеним підприємством для утримання об`єктів благоустрою комунальної власності, на яке безпосередньо покладено відповідальність за збереження і належне утримання зелених насаджень, та передав цьому підприємству на утримання зелені насадження розташовані у м. Чернігові. Відповідач на підставі Договору №6030/36 отримав замовлення від представницького органу територіальної громади м. Чернігова та прийняв на себе зобов`язання по здійсненню усього комплексу робіт, у тому числі, спрямованих на упередження погіршення стану зелених насаджень, їх надмірного розростання, інших факторів, які можуть спричинити падіння дерев або гілок чи створити іншу небезпеку. Тому суд прийшов до висновку, що саме КП «Зеленбуд» Чернігівської міської ради є особою, яка відповідає за стан зелених насаджень на АДРЕСА_1 , що також підтверджується постановою Чернігівського апеляційного суду від 01.09.2025, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв`язку із наявністю вини іншої особи або через дію об`єктивних непереборних обставин. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

При цьому відповідальність за завдану шкоду настає лише за наявності усіх підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. Відсутність хоча б одного з елементів, що становлять склад цивільного правопорушення, не дає підстав для покладення відповідальності за заподіяні збитки.

На позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із завданою шкодою. Також позивач несе тягар доведення перед судом розміру завданої шкоди, зокрема зменшення або знищення майна, яке належить йому на праві власності. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях немає вини у заподіянні шкоди (див. постанови Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №902/320/17, від 23.09.2020 у справі №329/382/19, від 27.05.2021 у справі №761/12945/19).

Як встановлено в судовому засідані, 17.07.2021 внаслідок падіння дерева по АДРЕСА_1 належний позивачу автомобіль «ВАЗ-2106», д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, вартість відновлювального ремонту та матеріального збитку якого складає 24512,06 грн.

Земельна ділянка, на якій знаходилось багаторічне насадження (дерево), яке пошкодило автомобіль марки «ВАЗ-2106», д.н.з. НОМЕР_1 , розташована на землях комунальної власності Чернігівської міської ради.

Зазначені обставини підтверджується довідкою ЧРУП ГУНП в Чернігівській області від 05.08.2021, висновком експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу №192 від 09.08.2021, висновком судової земельно-технічної експертизи №84/23-24 від 18.07.2024.

Вказані висновки експертів відповідають вимогам ст. 102 ЦПК України, у зв`язку з чим є належними та допустимими доказами на підтвердження місця знаходження спірної земельної ділянки, на які знаходилось дерево, яке спричинило пошкодження транспортного засобу позивача, та завданих позивачу збитків у вигляді витрат, які він мусить зробити для відновлення свого майна, що узгоджується з положеннями ст. 22, 1192 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 №2807-ІV (далі – Закон №2807-ІV) визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів.

Благоустрій населених пунктів це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюється на території населеного пункту з метою раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля (ч. 1 Закону №2807-ІV).

У п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону №2807-ІV передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Згідно зі ст. 12 Закону №2807-ІV суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

За змістом ч. 1, 2 ст. 15 Закону №2807-ІV органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів. Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

До об`єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування, в тому числі вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки (п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону №2807-ІV).

Елементами (частинами) об`єктів благоустрою є зелені насадження уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях (п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону №2807-ІV).

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону №2807-ІV громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатися до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян внаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 18 Закону №2807-ІV підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані відшкодувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (ч. 7 ст. 28 Закону №2807-ІV).

Рішенням Чернігівської міської ради від 24 грудня 2019 року №49-VIІ затверджені Правил благоустрою території міста Чернігова (далі – Правила благоустрою), тект яких перебуває у відкритому доступі на офіційному вебсайті Чернігівської міської ради.

Згідно з п. 2.14 Правил благоустрою відповідальними суб`єктами за утримання, належний санітарний та технічний стан об`єктів благоустрою є, зокрема, виконавчі органи Чернігівської міської ради або комунальні підприємства Чернігівської міської ради, яким передано речові права (право оперативного управління, право господарського віддання, право користування тощо) на об`єкти благоустрою; комунальні підприємства, які утримують чи обслуговують об`єкти благоустрою (у разі, якщо речові права на об`єкти благоустрою не передано конкретному суб`єкту).

Відповідно до пп. 3.4.8, 3.4.12 п. 3.4 Правил благоустрою підприємства, установи, організації, інші суб`єкти у сфері благоустрою на власних, закріплених та прилеглих територіях повинні здійснювати увесь комплекс робіт, спрямованих на забезпечення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень, зокрема, регулярне знищення бур`янів, скошення трави заввишки більше, ніж 10 см, видалення сухостійних дерев та чагарників, видалення сухого та пошкодженого гілля та забезпечення їх видалення; проведення у повному обсязі заміни засохлих та пошкоджених кущів і дерев.

Згідно з п. 4.4.1, 4.4.2 Правил благоустрою відповідальність за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними покладається: щодо насаджень, які знаходяться на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності, на спеціалізовані підприємства зеленого господарства виконавців відповідних послуг згідно з укладеними договорами, або на балансоутримувачів цих об`єктів; щодо насаджень, які знаходяться на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та садів мікрорайонів на власників (користувачів) житлових, громадських і промислових будівель та споруд, а також на власників будівель побуту, торгівлі, освіти, охорони здоров`я, які розташовані у житлових районах.

Підпунктом 4.5.1, 4.5.4 п. 4.5 Правил благоустрою визначено, що до обов`язків власників та користувачів зелених насаджень належить, у тому числі забезпечення збереження зелених насаджень, квітів, газонів, клумб, квітників, рабаток, доріжок і обладнання та належний догляд за ними відповідно до чинного законодавства та цих Правил благоустрою м. Чернігова; видалення сухостійних дерев та чагарників, вирізування сухих і поламаних гілок самостійно або за договорами зі спеціалізованими суб`єктами господарювання.

Розділом 9 Правил благоустрою встановлено, що виробничий процес утримання об`єктів зеленого господарства включає: догляд за деревами і чагарниками, живоплотами, виткими рослинами, квітниками, газонами, садовими доріжками та майданчиками, малими архітектурними формами; захист зелених насаджень від шкідників і хвороб, садіння квітів, створення газонів, видаленням окремих дерев, садіння окремих дерев, видалення аварійних дерев, санітарне очищення території об`єкта благоустрою. Пунктом 9.1.11.3. Правил благоустрою передбачено, що під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.

Згідно з п. 9.1.12 Правил благоустрою аварійним вважається дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.

Відповідно до розділу 12 Правил благоустрою з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди.

Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.

Чернігівська міська рада в межах наданих повноважень з метою забезпечення зовнішнього благоустрою та збереження зелених насаджень місць загального користування, вулиць, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва та дерев-ботанічних пам`яток природи у м. Чернігові створила КП «Зеленбуд», яке є самостійною юридичною особою.

У п. 2.1 Статуту КП «Зеленбуд» визначено, що підприємство створено з метою здійснення господарської діяльності у сфері виконання робіт зі створення, утримання, відновлення, організації, підтримання, реконструкції та санітарного очищення об`єктів благоустрою, враховуючи об`єкти благоустрою зеленого господарства. Підприємство здійснює свою діяльність на комерційній основі з метою одержання прибутків в інтересах власника і трудового колективу.

Відтак, апеляційний суд погоджується з позицією місцевого суду, що з урахуваням вищевказаних положень Закону України «Про благоустрій населених пунктів», рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів №215-р від 14.10.1994, а також положень Статуту, КП «Зеленбуд» є спеціально створеним підприємством для утримання об`єктів благоустрою комунальної власності, на яке безпосередньо покладено відповідальність за збереження і належне утримання зелених насаджень, розташованих на території м. Чернігова.

Суд першої інстанції також дійшов правильного висновку, що КП «Зеленбуд» на підставі договору №6030/36 від 11.05.2021 від уповноважого органу Чернігівської міської ради отримав замовлення та прийняв на себе зобов`язання по наданню послуг з озеленення територій та утримання зелених насаджень (благоустрій озелениних територій), у тому числі спрямованих на упередження погіршення стану зелених насаджень, їх надмірного розростання, інших факторів, які можуть спричинити падіння дерев або гілок чи створити іншу небезпеку.

Вказані обов`язки КП «Зеленбуд» випливають зі змісту п. 1.1, 5.5 договору №6030/36 від 11.05.2021 та додатку №1 до нього, а в додатку №2 до цього договору визначено перелік об`єктів та елементів благоустрою м. Чернігова, серед яких і вул. Володимира Дрозда.

Отже, установивши, що дерево, яке пошкодило належний позивачу автомобіль, розташоване на землях комунальної власності Чернігівської міської ради, яка в свою чергу утворила КП «Зеленбуд» для забезпечення належного утримання земельних насаджень у м. Чернігові, місцевий суд обґрунтованого виснував про те, що саме це комунальне підприємство є відповідальним за відшкодування заподіяної позивачу шкоди, яка доведена належними доказами.

Наведене також узгоджується й змістом постанови Чернігівського апеляційного суду від 01.09.2025 у справі №751/7946/21, встановлені у якій обставини згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню в даній справи, оскільки склад учасників обох справ є тотожним.

Не знайшли підтвердження й доводи апеляційної скарги КП «Зеленбуд» про те, орган місцевого самоврядування відповідним рішенням не уповноважив цю юридичну особу надавати послуги з благоустрою у місті, оскільки такі твердження суперечать п. 2.1 статуту КП «Зеленбуд», за якими метою створення підприємства є здійснення господарської діляності у сфері виконання робіт зі створення, утримання, відновлення, організації, підтримання, реконструкції та санітарного очищення об`єктів благоустрою земельного господарства.

Безпідставними є й твердження скаржника про те, що договір №6030/36 від 11.05.2021 не передбачає виникнення у відповідача прав та обов`язків щодо зелених насаджень міста, оскільки спростовуються положеннями п. 1.1, 5.5 цього договору та додатку №1 до нього.

Зважаючи на положення Закону №2807-ІV, Правил благоустрою, Статуту КП «Зеленбуд», рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів №215-р від 14.10.1994 та укладеного між Управлінням ЖКГ Чернігівської міської ради і КП «Зеленбуд» договору №6030/36 від 11.05.2021 з додатком №2 до нього, не заслуговують на увагу й доводи апелянта, що територія по вул. В. Дрозда 15 м. Чернігів за ним не закріплювалась та не знаходиться у його власності.

Надана скаржником довідка КП «Зеленбуд» №39 від 10.02.2026, згідно якої об`єкт благоустрою - вулиця Володимира Дрозда - на балансі підприємства станом на 2021 рік і по теперішній час не перебуває; зелена зона, у тому числі зелені насадження, по вул. В. Дрозда, на балансі КП «Зеленбуд» не перебувають; КП «Зеленбуд» не отримує бюджетні кошти для фінансування господарської діяльності, з огляду на вище встановлені обставини не спростовує відповідальності відповідача за завдану позивачу шкоду.

Розмір визначених місцевим судом до стягнення коштів на користь позивача з відповідача останнім не оскаржується й підстав сумніватися у їх правильності апеляційний суд не вбачає; заперечень чи клопотань про зменшення пред`явлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідачем не подавалось.

За таких обставин, коли позивач довів наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки відповідача як заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із завданою шкодою, а відповідач не спростував презумпцію своєї вини, то у відповідача наявний склад цивільного правопорушення, що дає підстави для покладення на нього відповідальності за спричинені позивачу збитки.

Отже, надавши оцінку вищенаведеним обставинам у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначив наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують і не дають підстав для скасування правильного по суті судового рішення, яке постановлено внаслідок повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з дотриманням вимог закону, а викладені у рішенні суду висновки відповідають обставинам справи.

При цьому, апеляційний суд під час розгляду даної справи не встановив порушень судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів висновлює, що апеляційна скарга КП «Зеленбуд» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 квітня 2026 року – без змін.

Оскільки апеляційний суд відмовляє в задоволенні апеляційної скарги, то у відповідності до ст. 141 ЦПК України понесені відповідачем судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись ст. 367-369, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради – залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий О.А. Луговець

Судді А.П. Стельмах

О.П. Супрун