Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №686/4320/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/4320/26

Провадження № 22-ц/820/1980/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Сурник І.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних від простроченої суми та інфляційних втрат, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2026 року (суддя Карплюк О.І.).

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року АТ «Сенс Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначалось, що 14.11.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №07/268-609-21.

Відповідно до умов кредитного договору кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 265000,00 грн.

За умовами договору відповідач зобов`язався в порядку та на умовах визначних договором повернути кредит, виплатити проценти за користування кредитом, сплатити неустойку та інші передбачені платежі у сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього - графіком погашення кредиту.

Вказував, що позивача свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, однак відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконує, в результаті чого має заборгованість перед кредитором.

Зазначав, що відповідно до виконавчого листа №686/8624/17ц, виданого 17.07.2018 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області, відкрито виконавче провадження про стягнення з відповідача на користь АТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором № 07/268-609-21 від 14.11.2007 в розмірі 563092,60 грн.

Рішенням №5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 було припинено АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк», якого визнано правонаступником всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк». Позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.

Зауважував, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, з урахуванням не виконання рішення суду та умов договору у відповідача виникла заборгованість розрахована на підставі ч.2 ст.625 ЦК України за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішенням суду, яка станом на 23.02.2022 становить 257195,87 грн та складається з: сума заборгованості за ставкою 3% рівчних на кредитну заборгованість - 60838,99 грн; суми заборгованості за інфляційними втратами на кредитну заборгованість - 196356,88 грн. Вказував, що сума заборгованості розрахована за період з 18.07.2018 по 23.02.2022 з урахуванням вимог законодавства.

З урахуванням викладеного, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 07/268-609-21 від 14.11.2007 розраховану на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішенням суду, яка станом на 23.02.2022, становить – 257195,87 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 26591 грн 70 коп, інфляційні втрати в розмірі 76281 грн 67 коп та судовий збір в сумі 1234 грн 54 коп.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої інстанції, АТ «Сенс Банк» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення в частині часткової відмови в задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості в загальному розмірі 203751,82 грн. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків суду та порушення принципу неупередженості суду.

Зазначає, що рішенням суду задоволено позовні вимоги частково з урахуванням стягнення 3% річних в сумі 25691,70 грн та інфляційних втрати в розмірі 76281,67 грн, які розраховані судом з суми боргу 245845,24 грн, тобто лише з суми тіла кредиту. При цьому, судом не було враховано, що при обрахунку заборгованості за ст.625 ЦК України слід здійснювати від загальної суми заборгованості по кредиту, яка складається з суми заборгованості по тілу кредиту та суми заборгованості по відсотках. Оскільки, згідно з рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 21.12.2017 заборгованість по відсотках складає 252466,80 грн тому, загальна заборгованість по кредиту з якої суд мав би розраховувати заборгованість складає 498312,04 грн.

Вказує, що для повноти та всебічності розгляду справи скаржником надано розрахунок заборгованості 3% річних та інфляційних втрат, розрахованих з суми 498312,04 грн, відповідно, загальна заборгованість по ст.625 ЦК України, становить 203751,82 грн, з яких: сума заборгованості за ставкою 3% річних на кредитну заборгованість – 53878,32 грн; сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість – 149873,50 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Стороженко Ю.В. надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не оскаржується, а тому апеляційним судом, відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України, не переглядається.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат розрахованих та суму заборгованості по відсотках в розмірі 252466,80 грн, суд першої інстанції виходив з того, що простроченою сумою заборгованості за кредитом є лише заборгованість по тілу кредиту в розмірі 245845,24 грн.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд з огляду на наступне.

Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 грудня 2017 року у справі №686/8624/17 позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитом в сумі 245845,24 грн, відсотки -252466,80 грн, інфляційні витрати за кредитом - 31959,88 грн, інфляційні витрати за відсотками -32820,68 грн, а всього: 563092,60 грн та судовий збір у сумі 8446,39 грн.

Відповідно до постанови у ВП №58675274 від 20.03.2019, відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №686/8624/17ц, виданого Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області 17.07.2018. (а.с.26).

Рішенням №5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 припинено АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк», якого визнано правонаступником всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк».

12.08.2022 Позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.

Згідно з постановою про закінчення виконавчого провадження від 18.06.2025 у ВП №58675274, борг за виконавчим листом №686/8624/17ц стягнуто.

Відповідно до розрахунку, наданого скаржником до апеляційної скарги щодо вимог банку у зв`язку з неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості, за період з 18.07.2018 по 23.02.2022 заборгованості 3% річних та інфляційних втрат за статтею 625 ЦК України, на суму боргу за рішенням суду з урахуванням суми тіла кредиту та відсотків, становить 203751,82 грн, з яких: 53878,32 грн – сума заборгованості за ставкою 3% річних на кредитну заборгованість та 149873,50 грн – сума заборгованості за інфляційними втратами (а.с.73).

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Положення статті 11 Цивільного кодексу України передбачають, що цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

В силу приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 цього Кодексу передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами статті 604 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

З аналізу вищевказаних норм закону слідує, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу. Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18.

Таким чином, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 грудня 2017 року у справі №686/8624/17 не є підставою виникнення нового грошового зобов`язання у спірних правовідносинах, а лише підтверджує факт порушення відповідачем грошового зобов`язання, яке виникло перед позивачем, як правонаступником ПАТ «Укрсоцбанк», до ухвалення судового рішення на підставі кредитного договору №07/268-609-21.

Зазначене рішення у справі №686/8624/17 не трансформує та не припиняє грошове зобов`язання ОСОБА_1 , що виникло з правовідносин за кредитним договором №07/268-609-21 укладеного 14.11.2007.

Визначаючи правову природу грошового зобов`язання, необхідно, перш за все виходити з правил частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Саме лише прийняття судом рішення про задоволення вимог позикодавця, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

За змістом цієї норми, нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Таким чином враховуючи, що грошове зобов`язання ОСОБА_1 виникло до ухвалення судового рішення по суті спору у справі №686/8624/17 та не припинилося внаслідок набрання ним законної сили, нарахування 3 % річних та інфляційних, згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, належить здійснювати на суму боргу (заборгованості за тілом кредиту та відсотків за користування кредитом), стягнуту цим судовим рішенням до її повної сплати боржником, що становить 498312,04 грн.

З урахуванням наданого скаржником до апеляційної скарги розрахунку вимог щодо нарахування 3% річних на суму заборгованості по рішенню суму, а саме на 498312,04 грн, вбачається, з 18.07.2018 по 15.12.2021 нарахування здійснювалося на дану суму боргу і становить 51 073,57 грн.

Оскільки 15.12.2021 сплачено суму на погашення заборгованості у розмірі 3700,74 грн, відповідно з 16.12.2021 по 23.02.2022 сума заборгованості по рішенню суду складала 494611,30 грн, на яку здійснено нарахування 3% річних в розмірі 2 845,71 грн.

Відповідно, загальна сума заборгованості по трьох відсотків річних становить 53878,32 грн (51032,61+2845,71), яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

При цьому, розмір інфляційних витрат за період з 18 липня 2018 року по 23 лютого 2022 року становить 149873,504 грн, які також підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно, загальна сума інфляційних втрат та трьох відсотків річних становить 203751,82 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні помилково визначив суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних, виходячи з суми заборгованості лише по тілу кредиту без урахування суми заборгованості по відсотках, які належать до основного зобов`язання за кредитом, тому рішення суду підлягає зміні, шляхом визначення збільшення суми до стягнення до 203751,82 грн. Вказана сума визнавалась стороною відповідача у відзиві на позов (а.с. 57)

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли свої підтвердження в ході розгляду справи, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку зі збільшенням суми стягнення, підлягає і зміні розподіл судового збору.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2026 року змінити, збільшивши суму стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» до 203751,82 грн, з яких: 149873,50 грн - інфляційні втрати; 53878,32 грн - 3% річних, та судового збору до 2445,01 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір, який підлягав сплаті позивачем при подачі апеляційної інстанції, в розмірі 1815,71 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай