Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №689/2237/21 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: щодо припинення права оренди

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №689/2237/21

Суддя: Грох Л. М.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 689/2237/21

Провадження № 22-ц/820/1591/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Костенка А.М.,

секретар судового засідання Дубова М.В.,

з участю представниці апелянта,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче комерційне підприємство "Екоресурс" до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області, Ярмолинецької селищної ради Хмельницької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 як законного представника ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування наказів, скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності, припинення права власності, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче комерційне підприємство "Екоресурс" на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області в складі судді Соловйова А.В. від 21 квітня 2026 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У січні 2019 року ТОВ "Науково-виробниче комерційне підприємство "Екоресурс", звертаючись в суд з цим позовом до відповідачів, вказувало, що 19.05.2000 року рішенням №3 Баранівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області передано ВАТ «Геотехнічний інститут» у довгострокову оренду 7,4 га землі несільськогосподарського призначення із земель запасу в урочищі «Яковець» строком на 20 років для розробки кар`єру глауконітового піску. Це рішення стало підставою для підписання 10.07.2011 року договору оренди землі між ВАТ «Геотехнічний інститут» та Баранівською сільською радою. 18.01.2002 року ВАТ «Геотехнічний інститут» заснувало ТОВ «НВКП «Екоресурс», яке 03.06.2002 року отримало спеціальний дозвіл на користування надрами в межах ділянки надр «Адамівське-ІІ». 02.11.2004 року товариство отримало спеціальний дозвіл на користування надрами № 3489 на видобування глауконіт-кварцових пісків, придатних для виготовлення глауконітоліту в межах родовища «Адамівське-ІІ» за межами с. Баранівка, строк дії якого пізніше був продовжений на 20 років, та акт про надання гірничого відводу від 17.01.2006 року №1166, повторно виданий позивачу 10.08.2016 року за №3125. Впродовж тривалого часу позивач намагався оформити право користування земельною ділянкою у межах родовища для облаштування кар`єру із розробки глауконіт-кварцових пісків. З цією метою подавав документи до ГУ Держгеокадастру, однак останнє заяви товариства розглядало неналежно або не розглядало, натомість в незаконний спосіб розпорядилося земельною ділянкою у межах родовища, поділивши її та відчуживши частинами на користь фізичних осіб. Наказом ГУ Держгеокадастру на підставі поданих заяв, у т.ч. ОСОБА_4 , було надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок в межах родовища для ведення особистого селянського господарства. 30.03.2016 року ГУ Держгеокадастру видало наказ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким затвердило ОСОБА_4 відповідний проект землеустрою.

Зазначені фізичні особи, у т.ч. ОСОБА_4 , протиправно володіли і користувалися земельною ділянкою з родовищем загальнодержавного значення, а ТОВ "НВКП "Екоресурс" як володілець спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу, фактично позбавлений можливості здійснювати свою господарську діяльність з розробки родовища, чим порушено права позивача.

Тому просив визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 24.12.2015 року №22-7404-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_4 » та від 30.03.2016 року №22-7016-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_4 ». Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29391730 від 23.04.2016 року державного реєстратора Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області Ткачук Олени Ігорівни щодо реєстрації права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку (кадастровий номер 6825881200:03:018:0014). Скасувати записи про державну реєстрацію права власності №14297444 щодо ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0014, вчинений державним реєстратором Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області Ткачук Оленою Ігорівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29391730 від 23.04.2016 року.

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 квітня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30.03.2016 р. №22-7016-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_4 ».

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний №29391730 від 23.04.2016 р. державного реєстратора Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області Ткачук Олени Ігорівни щодо реєстрації права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий №6825881200:03:018:0014.

Припинено право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий №6825881200:03:018:0014.

Забезпечення позову, вжите ухвалою від 11.03.2019 р. в частині заборони ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_4 вчиняти дії, пов`язані із розпорядженням, зокрема, земельною ділянкою кадастровий номер 6825881200:03:018:0014 скасовано.

В частині решти вимог у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «НВКП «Екоресурс» просить скасувати або змінити рішення суду в частині вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову як незаконне. На думку апелянта, суд першої інстанції помилково скасував заходи забезпечення позову, не врахувавши, що за змістом ч. 7 ст. 158 ЦПК України у випадку задоволення позовних вимог, у тому числі часткового, заходи забезпечення позову мають продовжувати діяти щонайменше 90 днів з дня набрання таким рішенням законної сили, а у випадку відкриття виконавчого провадження в межах вказаного строку вказані заходи продовжують діяти до повного виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України лише у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови в задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки позов було задоволено частково, клопотання про скасування заходів забезпечення позову жодна зі сторін не заявляла, у суду першої інстанції не було підстав для скасування таких заходів.

В засіданні апеляційного суду представниця апелянта підтримала апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, будучи належно повідомленим про розгляд справи.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, які мають значення для справи, допустив порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим рішення в частині скасування заходів забезпечення позову слід скасувати.

Встановлено, що ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 11.03.2019 року у справі №689/25/19 заяву про забезпечення позову задоволено.

З метою забезпечення позову заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_4 вчиняти дії, пов`язані із розпорядженням земельною ділянкою з кадастровим номером 6825881200:03:018:0014, зокрема, вчиняти правочини про передання прав на цю ділянку, змінювати її розмір, цільове призначення, кадастровий номер, виконувати на вказаній земельній ділянці будівельні роботи, роботи, пов`язані із видобутком надр, вчиняти дії, наслідками яких може бути зміна власника (користувача) зазначеної земельної ділянки і внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Скасовуючи заходи забезпечення позову в оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з частковим задоволенням позову відпали підстави, які лежали в основі забезпечення позову.

Проте з цим висновком не можна погодитися, зважаючи на таке.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (ч. 8 ст. 158 ЦПК України).

За змістом ч. 9 ст. 158 ЦПК України лише у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови в задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Суд першої інстанції, вказуючи про те, що потреба у забезпеченні позову на час ухвалення рішення відсутня, не навів жодного обґрунтування чи мотивів цього висновку.

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

З врахуванням задоволення судом позовних вимог, що забезпечують відновлення порушеного права позивача, та відсутності вмотивованого клопотання учасника справи про скасування заходів забезпечення позову, у суду першої інстанції не було процесуальних підстав, визначених ч.ч. 7, 9 ст. 158 ЦПК України для скасування заходів забезпечення позову.

Тож оскаржуване рішення суду в частині скасування заходів забезпечення суду, як прийняте з порушенням норм процесуального права, слід скасувати, в решті рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче комерційне підприємство "Екоресурс" задовольнити.

Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 квітня 2026 року в частині скасування заходів забезпечення позову, встановлених ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 11 березня 2019 року, щодо заборони ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_4 вчиняти дії, пов`язані з розпорядженням земельною ділянкою кадастровий номер 6825881200:03:018:0014 скасувати.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 10 вересня 2026 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

А.М. Костенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua