Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №686/26508/22 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи позовного провадження

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №686/26508/22

Суддя: П'єнта І. В.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/26508/22

Провадження № 22-ц/820/2072/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року про повернення скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Джубаби Дениса Олександровича без розгляду (суддя Чевилюк З.А.).

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

29.06.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії/бездіяльність приватного виконавця. В обґрунтування якої зазначала, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 серпня 2025 року у справі № 686/26508/22 надано дозвіл на примусову реалізацію в межах процедури виконавчого провадження № 72114386 частки у праві власності житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , свідоцтво про право власності 22.07.1997.

Вказувала, що 17.06.2026 отримала від приватного виконавця Джубаби Д.О. повідомлення про оцінку та електронну форму звіту ТОВ «Центр незалежної оцінки Проскурів-Експерт» про оцінку житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Цього ж дня їй стало відомо про проведення публічних торгів з реалізації частки у праві власності вказаного житлового будинку за стартовою ціною 1427009 грн, які не відбулись.

Враховуючи те, що оцінка частки у праві власності вказаного житлового будинку проведена без фактичного огляду об`єкта, що, на думку скаржниці, призвело до заниження його вартості, просила суд:

- визнати неправомірними дії приватнго виконавця в тому числі в процесі визначення вартості арештованого майна частки у праві власності житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсними результати незалежної оцінки арештованого майна частки у праві власності житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , яка проведена без дотримання національних стандартів №1 і №2;

- призначити повторну оцінку частки у праві власності житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ;

- зупинити процедуру реалізації арештованого майна частки у праві власності житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 до моменту розгляду даної скарги по суті.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року скаргу повернуто скаржниці без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить вказану ухвалу суду скасувати. Посилається на порушення судом норм процесуального права.

Вказує, що судом першої інстанції формально здійснено повернення скарги через суб`єктивне ставлення до сторін, оскільки суду досконало відомо про цю справу і зазначення ідентифікатора не було необхідним.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повертаючи скаргу заявнику без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що скаржником у скарзі не зазначено ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження, відповідно до вимог п. 5 ч 3 ст. 449 ЦПК України.

З таким висновкам суду першої інстанції погоджується й апеляційний суд.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

Відповідно до статті 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України, та містити відомості, зазначені у частині четвертій статті 74 Закону «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 448 ЦПК України, скарга повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

4) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються;

5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження;

6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа;

7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;

8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.

Разом з тим, у скарзі ОСОБА_1 не зазначила ідентифікатор виконавчого провадження

Ідентифікатор доступу для повного доступу до інформації про виконавче провадження - це унікальний код, який міститься в постанові про відкриття виконавчого провадження. Він складається з комбінації цифр і букв. Цей ідентифікатор надає сторонам виконавчого провадження (тобто особам, які беруть участь у справі) можливість ознайомитися з усіма документами та інформацією, що стосуються цього провадження.

Частиною 5 статті 448 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.

Таким чином, в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 448 ЦПК України, при зверненні до суду скаржник не повідомив суду ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав про повернення скарги ОСОБА_2 без розгляду.

Доводи апеляційної скарги на законність судового рішення не впливають.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач І. В. П`єнта

Судді А.П. Корніюк

О.І. Талалай

Оригінал: reyestr.court.gov.ua