Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №589/1094/24 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №589/1094/24

Суддя: Черних О. М.

Справа №589/1094/24

Номер провадження 22-ц/816/2449/26

Категорія - 42

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Черних О.М. (суддя-доповідач), суддів: Криворотенка В.І., Худика А.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк», в інтересах якого звернувся ОСОБА_1 , на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 06 жовтня 2025 року в цивільній справі № 589/1094/24 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

УСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позову

У березні 2024 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Зазначило, що АТ «Універсал Банк» у жовтні 2017 року запустило проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. 23.08.2019 ОСОБА_2 підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У вказаній анкеті-заяві зазначено, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі 45 000,00 грн., спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Разом з тим, відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору належним чином обов`язки перед банком не виконав і має заборгованість, яка станом на 05.12.2023 становить 72347,02 грн, яка складає заборгованість по тілу кредиту. З урахуванням викладеного, АТ «Універсал Банк» просило стягнути з ОСОБА_2 вказану заборгованість.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 06.10.2025 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду обґрунтоване тим, що анкета – заява не містить положень стосовно порядку та розміру нарахування відсотків за користування кредитними коштами, а також порядку та строків їх погашення. У заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Вказав, що законних підстав для нарахування процентів за користування кредитом, нарахування пені позивач не мав та не мав законних підстав для погашення нарахованих процентів за рахунок тіла кредиту, збільшення у зв`язку зі збільшенням суми тіла (враховуючи включені до нього відсотки) кредитного ліміту та подальшого нарахування відсотків на збільшене за рахунок відсотків тіло кредиту.

Під час ухвалення рішення, судом було враховано, що відповідачем сплачено позивачу коштів більше, ніж отримано, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано до суду виписки по рахунку боржника, з яких можливо було б дослідити та перевірити розмір кредитного ліміту, сплату заборгованості та період їх нарахування, витрачені кредитні кошти боржником.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано належних та достатніх доказів, які давали б змогу суду встановити наявність та розмір заборгованості, яку він просив стягнути з відповідача, а тому оскільки наданий до суду розрахунок заборгованості за Договором-1 та лише в позові зазначений кредитний ліміт у розмірі 45000 грн, та іншого до суду не надано, розмір сплачених коштів у погашення кредиту боржником значно перевищує суму кредитного ліміту вказаного у позові. При цьому не надано суду доказів, що кредитний ліміт збільшувався. А тому, борг який заявлений банком до стягнення, є таким, що не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з вказаним рішенням представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач в анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк»» підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг, які діяли в редакції від 04.04.2019, та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті банку.

Вказав, що з розрахунку заборгованості вбачається, що боржник користувався кредитом, а це означає, що він ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк» і погодився з ними.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2026 справу передано судді-доповідачеві – Черних О.М.

Ухвалою Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 30.06.2026 відкрито апеляційне провадження в указаній справі.

Ухвалою Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 30.06.2026 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом подати відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористався.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Мотиви з яких виходить апеляційний суд застосовані норми права

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Фактичні обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, що 23.08.2019 ОСОБА_2 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 23.08.2019, в якій просив відкрити поточний рахунок у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (а.с.12).

Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку зазначених вище документів, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Крім цього, позичальник погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, погодився з тим, що про зміну дозволеного розміру кредитного ліміту Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. В частині 6 Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг відповідач просив вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в Банку.

В частині 11 Анкети-заяви відповідач просить усе листування щодо цього договору здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.

До позовної заяви Банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank чинна редакція яких затверджена Протоколом Правління №46 від 24.11.2021 (набуває чинності з 27.11.2021), та Тарифи банку Чорної картки monobank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.13-25, 2627, 28-30).

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором заборгованість відповідача станом на 05.12.2023 становить 72347 грн 02 коп., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) (а.с.11).

Застосовані норми права

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що витяг з умов і правил надання банківських послуг та тарифи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що сторони обумовили в письмовому вигляді ціну договору (відсотки за користування кредитом).

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, оскільки вони відповідають матеріалами справи та вимогами закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054, ч. 1 ст. 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Універсал Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, зроблено висновок, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

У даному випадку банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримала в борг позичальниця), стягнути складові його повної вартості - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами. На підтвердження своїх вимог, поряд з іншими доказами, банк надав витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», який відповідач не підписував, та паспорт споживчого кредиту.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі №393/126/20 зроблено висновок, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину. Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

За змістом частини 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що 23.08.2019 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір шляхом підписання останнім анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в monobank /АТ «Універсал Банк», з 22.10.2019 по 05.12.2023 постійно користувався коштами, наданими йому банком, оплачував відсотки за користування ними. Але в підписаній анкеті-заяві про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в monobank / «Універсал Банк» відсутні умови про сплату відповідачем процентів за користування кредитом.

Крім того, з наданого АТ «Універсал Банк» розрахунку вбачається, що відповідачу були нараховані проценти: 29.02.2020 – 1061 грн 80 коп.; 31.03.2020 - 844 грн 25 коп.; 30.04.2020 – 75 грн; 31.05.2020 – 2738 грн 80 коп.; 30.06.2020 – 1411 грн 22 коп.; 31.07.2020 – 1482 грн 20 коп.; 31.08.2020 – 1461 грн 90 коп.; 30.09.2020 – 140 грн 13 коп.; 31.12.2020 – 1781 грн 49 коп.; 31.01.2021 – 1770 грн 45 коп.; 31.08.2021 – 2019 грн 34 коп.; 30.09.2021 – 1939 грн 50 коп.; 30.11.2022 – 1995 грн 60 коп., тобто розмір заборгованості відповідача за кредитним договором визначено з урахуванням відсотків, які нараховані згідно з умовами обслуговування рахунків фізичної особи. Загальний залишок заборгованості за кредитом (тіло кредиту) становить 72347 грн 02 коп.

З розрахунку заборгованості, вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово вносив кошти у рахунок погашення кредитної заборгованості, що в загальному розмірі сплачено ним 292623 грн 47 коп., також з цього вбачається, що кошти які сплачувалися на погашення кредиту розподілялись банком на погашення процентів, які передбачені Умовами обслуговування рахунків фізичної особи, що відповідачем не підписані, тобто не спрямовувались на погашення тіла кредиту.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в стягненні відсотків за користування кредитом.

При цьому, суд першої інстанції встановивши, що процентна ставка за користування кредитом сторонами не визначена, дійшов до висновку, що погашення процентів за користування кредитом банк зараховував неправомірно, а тому заборгованість по тілу кредиту повинна бути перерахована з урахуванням суми, зарахованої на погашення процентів.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №61-1536св17, від 02.10.2019 у справі №640/2755/16-ц, відповідно до якої в разі встановлення, що позичальник здійснював платежі на виконання умов договору, які визнані недійсними, він має право на проведення відповідного перерахунку, або повернення зайво сплачених коштів.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючисьст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 06.10.2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 10.09.2026.

Головуючий - О.М. Черних

Судді: В.І. Криворотенко

А.М. Худик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua