Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №521/5186/26 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Перевищення строку тимчасового ввезення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення або строку тимчасового вивезення товарів чи втрата транспортних засобів

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №521/5186/26

Суддя: Котелевський Р. І.

Номер провадження: 33/813/1472/26

Номер справи місцевого суду: 521/5186/26

Головуючий у першій інстанції Тихонова О. А.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий – суддя Котелевський Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Тьосової Я.В.,

представника Одеської митниці Держмитслужби України – Терновського М.С.,

захисника – Стецюка С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Стецюка С.Б. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Хаджибейського районного суду м.Одеси від 05.05.2026 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Румунії, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 паспорт громадянина Румунії № НОМЕР_1 , виданий 07.08.2018, директор CASA DE PENSII GALATI,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України,

встановив:

Оскарженою постановою місцевого суду ОСОБА_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 КК України та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 000 (сто сімдесят тисяч).

Стягнуто з ОСОБА_1 витрати, понесені митним органом за зберігання предметів правопорушення, вилучених за протоколом №123/UA500000/2026 від 15.02.2026 року на загальну суму 3 344 (три тисячі триста сорок чотири) гривні 08 (вісім) копійок.

Грошові кошти у сумі 204 000 (двісті чотири тисячі) гривень, внесені як грошова застава, зарахувано в рахунок сплати штрафу у сумі 136 000 (сто тридцять шість тисяч) гривень та витрат, понесених митним органом за зберігання предметів правопорушення у сумі 3 344 (три тисячі триста сорок чотири) гривні 08 (вісім) копійок.

Різницю між внесеною сумою грошової застави, сумою призначеного штрафу та сумою витрат, понесених митним органом у розмірі 64 655 (шістдесят чотири тисячі шістсот п`ятдесят п`ять) гривень 92 копійки повернуто UA083282090000026207801049271, АТ «Південний», ОСОБА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , у порядку, передбаченому Митним кодексом України.

Автомобіль марки «VOLSKWAGEN PASSAT», країна реєстрації Румунія, державний номер НОМЕР_3 , рік випуску 03.06.2021, VIN-КОД НОМЕР_4 – повернуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або його уповноваженому представнику.

Також постановою суду стягнуто судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

Не погоджуючись із постановою місцевого суду, захисник Стецюк С.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову. Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження захисник вказує, що копію постанови від отримав 19.05.2026 року.

Заслухавши суддю-доповідача; захисника Стецюка С.Б., який підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; думку представника митниці Терновського М.С., який заперечував проти задоволення клопотання; дослідивши матеріали судової справи; суд дійшов таких висновків.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому, що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил встановлений розділом ХІХ Митного кодексу України.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з 5 ст.529 МК України, постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Так, згідно з вимогами ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Аналогічні положення висвітлені й у ч.2 ст.294 КУпАП, відповідно до якої постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційний суд наголошує, що норми КУпАП та МК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку, такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 06.04.2026 року захисник Стецюк С.Б. звернувся до місцевого суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи.

Захисник ознайомився з матеріалами прави 07.04.2026 року (а.с.39).

04.05.2026 року, напередодні судового засідання в місцевому суді, адвокат Стецюк С.Б. звернувся до суду з заявою, в якій повідомив, що його підзахисний - ZBURLEA NECULAI визнає вимоги висунуті Одеською митницею та розмір штрафу (а.с.41-42).

05.05.2026 року адвокат Стецюк С.Б. не з`явився в судове засідання місцевого суду, тому справа розглянута без його участі та без участі ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга сформована захисником в підсистемі «Електронний суд» та направлена до місцевого суду 25.05.2026 року, тобто з пропуском 10-ти денного строку на апеляційне оскарження з дня винесення постанови, встановленого ч.2 ст.294 КУпАП.

Оцінюючи доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд враховує, що ознайомившись з матеріалами справи та звернувшись з заявою до суду напередодні судового засідання, захисник не міг не усвідомлювати той факт, що справа про порушення митних правил буде розглянута судом 05.05.2026 року і, що саме з цього дня розпочнеться перебіг строку на апеляційне оскарження.

Разом з цим захисник не наводить будь-яких доводів стосовно обставин, які заважали йому подати скаргу до 15.05.2026 року, тобто у передбачених законом строк.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 року по справі «Устименко проти України» Суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, суд вважає, що звертаючись із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Хаджибейського районного суду м.Одеси від 05.05.2026 року, захисник Стецюк С.Б. не надав суду доказів про наявність у нього перешкод у реалізації права на оскарження судового рішення у встановлений законом строк.

Будь-які докази поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які б на даний час могли бути підставою для поновлення такого строку в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи встановлені обставини та вимоги ч.2 ст.294 КУпАП, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника Стецюка С.Б. про поновлення строку на апеляційне оскарження, тому скарга підлягає поверненню останньому.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд,

постановив:

Відмовити захиснику Стецюку С.Б. у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Хаджибейського районного суду м.Одеси від 05.05.2026 року відносно ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу захисника Стецюка С.Б. – повернути апелянту.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua