Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №645/8155/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/8155/26

Провадження № 3/645/1272/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого – судді: Алтухової О.Ю.,

секретар судових засідань: Півінська С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який займає посаду директором ТОВ «ХАРКІВМАШ» (код ЄДРПОУ 36371218), проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, —

в с т а н о в и в :

У провадженні Немишлянського районного суду міста Харкова перебуває справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 354/20-40-23-01 від 17.08.2026 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «ХАРКІВМАШ» (код ЄДРПОУ 36371218), вчинив правопорушення порядку ведення податкового обліку, що призвело до порушення п. 103.2 ст. 103, п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (ПК України), в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента із джерелом походження з України за період з 01.01.2017 року по 31.12.2020 року всього у сумі 815406,00 грн, в тому числі: 2017 рік у сумі 284499,00 грн, 2018 рік у сумі 232167 грн, 2019 рік у сумі 193737,00 грн, 2020 рік у сумі 105003,00 грн; Факт порушення встановлено актом перевірки від 07.08.2026 № 29950/20-40-23-02-05/36371218.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином, причини відсутності суду невідомі.

Відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 163-1 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своечасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України встановлено, що у разі якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт допущення платником податків порушень, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 3 пункту 58.1.1 статті 58 ПК України у податковому повідомленні-рішенні зазначаються граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної.

Пунктом 56.3 ПК України встановлено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до п. 14.1.7 ст. 14 ПК України оскарження рішень контролюючих органів - це оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов`язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Тобто з моменту отримання платником податку податкового повідомлення-рішення платник податку та контролюючий орган переходять у площину адміністративної або судової процедури та у платника податку є 10 робочих днів з моменту отримання податкового повідомлення-рішення для виправлення показників податкової звітності або судового оскарження рішення, прийнятих контролюючим органом.

Відповідно, лише після відсутності належного реагування на встановлення контролюючим органом порушень, допущених платником податку, може йти мова про триваюче правопорушення, тобто у даному випадку невиправлення показників податкової звітності у строки, встановлені в рішенні, прийнятому контролюючим органом.

Згідно з актом документальної позапланової невиїзної перевірки від 07.08.2026 № 29950/20-40-23-02-05/36371218, порушення вимог ПК України, яке інкриміновано ОСОБА_1 , мали місце за період діяльності підприємства з 01.01.2017 року по 31.12.2020 року. Протокол про адміністративне правопорушення № 354/20-40-23-01 складено 17.08.2026 року та матеріали справи надійшли до суду 26.08.2026 року.

Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах третій - шостій цієї статті.

Норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013 року №6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права «триваючими» визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Дана правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 242/924/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 158/286/17 та у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 404/1794/16-а (2-а/404/924/16).

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не є триваючим правопорушенням, оскільки вважається скоєним у момент складання та подання відповідальною за ведення фінансово-господарської діяльності особою податкової звітності за відповідний період (у даному випадку — за 2017–2020 роки), тому на момент розгляду справи по суті закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11)) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Верховний Суд у своїй постанові від 11 липня 2018 року по справі № 308/8763/15-а вказав, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Отже, наявність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.

З огляду на те, що на момент розгляду справи закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 38, 163?, 247, 283, 284 КУпАП, суд, —

п о с т а н о в и в :

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю. Алтухова