Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №332/3460/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 10.09.2026 Справа № 332/3460/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 332/3460/25

Провадження №22-ц/807/1618/26

Головуючий в 1-й інстанції – Сапунцов В.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,

суддів:Подліянової Г.С., Полякова О.З.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Бахмута Михайла Сергійовича та Комунального підприємства «Водоканал» на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2026 року, ухвалене у м. Запоріжжі (повний текст рішення складено 21 травня 2026 року) у справі за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року Комунальне підприємств «Водоканал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Відповідач оплату за спожиту воду та послуги водовідведення вносив не в повному обсязі, тому за період з 01.11.2020 по 31.05.2025 утворилась заборгованість в розмірі 66 525,12 грн. Зазначає, що особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім`я відповідачки, яка є власником нерухомого майна за вказаною адресою, а тому зобов`язана утримувати його незалежно від наявності чи відсутності факту реєстрації у квартирі. В добровільному порядку відповідачка заборгованість не сплачує. Посилаючись на зазначені обставини позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 борг у розмірі 66 525 грн. 12 коп. за спожиту воду у послуги водовідведення на користь Комунального підприємства «Водоканал», а також судові витрати.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2026 року, з урахуванням ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2026 року про виправлення описки, позовні вимоги Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення, задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Водоканал» заборгованість за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2020 по 28.02.2025 у розмірі 43 728 грн. 69 коп.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Водоканал» судовий збір в сумі 1 990 грн. 30 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Бахмута Михайла Сергійовича подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що після скасування заочного рішення позивачем фактично змінено підстави позову, що є процесуальним порушенням. Суд при ухваленні рішення одночасно визнав неналежним та недостатнім доказом один і той же механізм розрахунку в частині позовних вимог та поклав його в основу рішення в іншій частині, що свідчить про неправильність оцінки доказів. Розрахунок плати за послугу, виходячи із нормативів споживання за період з 01.11.2020 року по 31.05.2025 року складає 14906,33 грн. і з ним погоджується відповідач.

У відзиві на апеляційну скаргу Комунальне підприємство «Водоканал» вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а її доводи такими, що суперечать вимогам чинного законодавства. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, при цьому задовольнити вимоги апеляційної скарги КП «Водоканал».

Не погоджуючись з рішенням суду, Комунальне підприємство «Водоканал» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що при ухваленні рішення суд першої інстанції дійшов помилкового висновку з приводу того, що ненадання КП «Водоканал» актуальних показань приладів розподільного обліку води по інших квартирах багатоквартирного будинку є підставою для часткового задоволення вимог, оскільки покази приладів обліку по інших квартирах не входять до предмету спору та не стосуються предмету доказування. У розрахунку поданому позивачем відображено порядок проведення нарахувань по особовому рахунку відповідача з урахуванням норм споживання та показами приладів обліку встановлених у інших квартирах, а також показами приладу комерційного обліку.

В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2026 року це 90840,00 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн. (3028,00 грн. Х 30 = 90840,00 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 546 від 28.10.1999 "Про порядок оплати послуг за водоспоживання і водовідведення", збір абонентної плати з населення за водокористування і водовідведення проводиться окремо від інших комунальних платежів та передано функції по збору платежів від населення комунальному підприємству "Водоканал".

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 року №85 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. №690", затверджені типові форми договорів, у тому числі форма типового публічного договору приєднання з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

На виконання вищезазначених вимог закону, 01.03.2022 на офіційному веб-сайті органу місцевою самоврядування https://zp.gov.ua та на офіційному веб-сайті КП "Водоканал" hup://www,vodokanal.zp.ua було розміщено текст публічного договору приєднання.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору (тобто з 01.04.2022 року) на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальних послуг.

Згідно інформації з Державного реєстру речових праві на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради відповідачка – ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, за зазначеною адресою з 01.04.2022 року було укладено публічний договір.

Як вбачається із наданих позивачем розрахунку заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 та довідки, відповідач отримувала послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з 01 листопада 2020 по 31 травня 2025, однак сплачувала їх не в повному обсязі, в результаті чого, на думку позивача, утворилась заборгованість, яка складає 66525,12 грн, з якої: заборгованість за холодне водопостачання у розмірі 40 597,82 грн, за холодне водовідведення 24228,60 грн, за гаряче водовідведення 501,64 грн, абонплата водопостачання 604,55 грн, абонплата водовідведення 592,51 грн.

У період з 01.11.2020 по 31.05.2025 за адресою: АДРЕСА_1 вузол розподільного обліку води на абонентському обліку КП "Водоканал" відсутній.

Таким чином, у період з 01.11.2020 по 31.05.2025 нарахування за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за особовим рахунком № НОМЕР_1 здійснювались наступним чином: з 01.11.2020 по 30.09.2022 відповідно до питомих норм споживання питної води, затверджених рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради із розрахунку на одну особу (0,245 м. куб. добу на одну особу, а при відсутності постачання гарячої води - 0,310 м. куб./добу на одну особу), нарахування за послугу з централізованого водовідведення гарячої води здійснювались на підставі інформації про обсяг спожитої гарячої води, що надавалась Концерном "Міські теплові мережі" та з 01.04.2022 нараховувалась плата за абонентське обслуговування відповідно до норм Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг"; з 01.10.2022 по 31.05.2025 за обсягами визначеними за показаннями вузла комерційного обліку відповідно до "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг", затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 2018 року № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358) (надалі Методика розподілу) та нараховувалась плата за абонентське обслуговування.

Так, 01.10.2022 за адресою: АДРЕСА_3 на абонентський облік КП "Водоканал" прийнято вузол комерційного обліку. На виконання ст. 11 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" представниками КП "Водоканал" щомісячно проводиться зняття показань комерційного приладу обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону, у будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку, розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку. У зв`язку з відсутністю на абонентському обліку КП "Водоканал" встановленого за адресою: АДРЕСА_1 повіреного, технічно справного розподільного приладу обліку, нарахування за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення здійснюються за показаннями комерційного приладу обліку та з 01.04.2022, з урахуванням вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги", нараховується плата за абонентське обслуговування. Таким чином, при визначенні обсягу спожитої холодної води в приміщенні, не оснащеному вузлом обліку, враховуються показання вузлів розподільного обліку, встановлених у інших приміщеннях.

За березень 2023 нарахування здійснювались з розрахунку середньодобових витрат за попередній період.

З 01.04.2023 вузол комерційного обліку знято з абонентського обліку.

З 01.01.2024 за адресою: АДРЕСА_3 прийнято на абонентський облік вузол комерційного обліку.

Таким чином, у період з 01.10.2022 по 31.03.2023 та з 01.01.2024 по 31.05.2025, відповідно до розділу X Методики розподілу, обсяг послуг за адресою АДРЕСА_3 , спожитих споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку, встановлювався у розмірі, визначеному за допомогою таких вузлів, а різниця розподілялась на квартиру АДРЕСА_4 , що належить відповідачу та яка не була оснащена вузлом розподільного обліку.

Згідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 01.06.2025 заборгованість відповідача за надані послуги складає 66 525,12 грн.

Разом з тим, як вбачається із наданого позивачем розрахунку, обсяг спожитих позивачем послуг за останніми місяцями розрахунку (а саме за березень-травень 2025 року), тобто різниця обсягу спожитих споживачами послуг у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку, що встановлювався у розмірі, визначеному за допомогою таких вузлів, та обсягом що розподілялась на квартиру АДРЕСА_4 , яка не була оснащена вузлом розподільного обліку, є непропорційно завищеною для відповідача порівняно з іншими попередніми місяцями.

Так, згідно розрахунку, на позивача за березень 2025 року покладена різниця у розмірі 90,383 куб.м, за квітень 2025 року різниця у розмірі 111,605 куб.м. та за травень 2025 року різниця у розмірі 93,795 куб.м. При тому, що за попередні місяці розрахунку різниця обсягу послуг коливалась приблизно від 9 куб. м. до 17 куб.м., (за виключенням серпня 2024 в якому різниця склала 28,934 м3. Отже, вказана різниця є очевидно не типовою для середнього розміру споживання послуги за попередні місяці.

Задовольняючи вимоги позову частково, суд першої інстанції виходив з того, що станом на час розгляду справи позивачем не надано суду інформації та належного підтвердження про те, що в розпорядженні позивача є актуальні дані з вузлів обліку з усіх інших квартир будинку, отже розрахований позивачем обсяг споживання послуги у квартирі відповідача за період березень-травень 2025 року викликає об`єктивні сумніви в його дійсності. Таким чином, покладення на відповідача обов`язку сплати заборгованості за вказаний період (березень – травень 2025 року) без остаточної кореляції даних з вузлів обліку з усіх приміщень будинку буде передчасним, а тому в цій частині в задоволенні позову слід відмовити, а саме відмовити у стягненні з відповідача на користь позивача вартості різниць у розмірі 90,383 куб.м за березень 2025 року у сумі 5 342,84 грн (централізоване водопостачання) та у сумі 3 168,24 (централізоване водовідведення); у розмірі 111,605 куб.м за квітень 2025 року у сумі 6 421,62 (централізоване водопостачання) та у сумі 3 807,99 грн(централізоване водовідведення); у розмірі 93,795 куб.м за травень 2025 року у сумі 2 546,00 грн централізоване водопостачання) та у сумі 1509,74 грн (централізоване водовідведення), а всього у сумі 22 796,43 грн.

З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів погоджується, зважуючи на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно із ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до переліку житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлові-комунальні послуги», виконавцем комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Згідно Статуту КП «Водоканал», предметом діяльності підприємства є забезпечення безперебійного постачання населенню, підприємствам, організаціям міста та деяких районів області питної води; забезпечення водовідведення й очищення господарсько-побутових стоків. Отже, КП «Водоканал» є виконавцем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в м.Запоріжжя та Запорізькому районі.

На підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 546 від 28.10.1999 «Про порядок оплати послуг за водоспоживання і водовідведення», збір абонентної плати з населення за водокористування і водовідведення проводиться окремо від інших комунальних платежів та передано функції по збору платежів від населення комунальному підприємству «Водоканал».

Обов`язок КП «Водоканал» надавати споживачам послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення породжує обов`язок проводити нарахування за послуги відповідно до чинного законодавства.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов`язання, підстави виникнення яких передбачені у ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору, вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог згідно звичаям ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.

За вимогами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Частиною 4 статті 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що послуга з централізованого водопостачання надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з п. 22 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно інформації з Державного реєстру речових праві на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради відповідачка – ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, на підставі вищевказаних норм права між сторонами у період з листопада 2020 року по квітень 2022 року встановились фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_2 , за яким проводились нарахування.

Відповідно ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», публічні договори приєднання вважають укладеними, якщо протягом З0 днів з дня опублікування тексту договору (тобто з 01.04.2022 року) на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Постановою КМУ від 02.02.2022 року №85 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. №690», затверджені типові форми договорів, у тому числі форма типового публічного договору приєднання з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

На виконання вищезазначених вимог закону, 01.03.2022 на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування https://zp.gov.ua та на офіційному веб-сайті КП «Водоканал» https://www.vodokanal.zp.ua було розміщено текст публічного договору приєднання.

Таким чином з 01.04.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , укладено публічний договір.

Відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач є споживачем послуг, які надає КП «Водоканал», зобов`язаний сплачувати вартість таких послуг, проте в порушення вищевказаних норм діючого законодавства неналежним чином виконував свої зобов`язань щодо оплати спожитих послуг з централізованого водопостачання і водовідведення, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість.

Відповідач не заперечує проти надання їй відповідних послуг і наявності заборгованості за такі послуги. Спір фактично виник з приводу розміру заборгованості.

У період з 01.11.2020 по 31.05.2025 за адресою: АДРЕСА_1 вузол розподільного обліку води на абонентському обліку КП "Водоканал" відсутній.

У період з 01.11.2020 по 30.09.2022 нарахування за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення здійснювалось відповідно до питомих норм споживання питної води, затверджених рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради із розрахунку на одну особу (0,245 м. куб. добу на одну особу, а при відсутності постачання гарячої води - 0,310 м. куб./добу на одну особу), нарахування за послугу з централізованого водовідведення гарячої води здійснювались на підставі інформації про обсяг спожитої гарячої води, що надавалась Концерном "Міські теплові мережі" та з 01.04.2022 нараховувалась плата за абонентське обслуговування відповідно до норм Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг".

01.10.2022 за адресою: АДРЕСА_3 на абонентський облік КП "Водоканал" прийнято вузол комерційного обліку.

У період з 01.10.2022 по 31.03.2023 нарахування за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення здійснювалось за обсягами визначеними за показаннями вузла комерційного обліку відповідно до "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг", затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 2018 року № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358) (надалі Методика розподілу) та нараховувалась плата за абонентське обслуговування.

З 01.04.2023 вузол комерційного обліку знято з абонентського обліку.

У період з 01.04.2023 по 31.12.2023 нарахування за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення здійснювалось відповідно до питомих норм споживання питної води, затверджених рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради із розрахунку на одну особу (0,245 м. куб. добу на одну особу, а при відсутності постачання гарячої води - 0,310 м. куб./добу на одну особу).

З 01.01.2024 за адресою: АДРЕСА_3 прийнято на абонентський облік вузол комерційного обліку.

У період з 01.01.2024 по 31.05.2025 нарахування за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення здійснювалось за обсягами визначеними за показаннями вузла комерційного обліку відповідно до "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг".

Відповідно до розділу X Методики розподілу, обсяг послуг за адресою АДРЕСА_3 , спожитих споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку, встановлювався у розмірі, визначеному за допомогою таких вузлів, а різниця розподілялась на квартири, які не були оснащені вузлом розподільного обліку, в тому числі на квартиру відповідачки.

Згідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 01.06.2025 заборгованість відповідача за надані послуги складає 66 525,12 грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо невідповідності нарахування і необхідності здійснення розрахунку за весь період відповідно до питомих норм споживання питної води є безпідставними з огляду на встановлення в будинку відповідача вузла комерційного обліку і необхідністю розрахунку споживання згідно «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» у відповідні періоди.

Так, згідно з формулою 42 Методики, у будівлі/будинку, в якій частина приміщень оснащена вузлами розподільного обліку, а частина не оснащена такими вузлами, обсяг споживання холодної води у приміщеннях без обліку визначається як різниця між визначеним за показаннями приладу обліку загального обсягу спожитої холодної води у будівлі/будинку та між сумарним обсягом спожитої/витраченої холодної води за показаннями вузлів розподільного обліку у приміщеннях, вузла розподільного обліку на відгалуженні трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби (або відповідно до обсягу холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби, що визначений відповідним договором з виконавцем комунальних послуг), обсягом витоків з внутрішньобудинкових мереж водопостачання (за наявності) та вузла обліку холодної води перед водопідігрівачем в індивідуальному тепловому пункті. Такий визначений обсяг розподіляється кожному приміщенню, не оснащеному вузлом розподільного обліку, пропорційно до співвідношення кількості осіб, що фактично користуються комунальною послугою у такому приміщенні, до загальної кількості осіб (споживачів), що фактично користуються комунальною послугою у приміщеннях без обліку.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», споживач щомісяця передає показання вузлів розподільного обліку виконавцю відповідних комунальних послуг або визначеній власником (співвласниками) іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у спосіб, передбачений договором. У разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю показань відповідного вузла обліку, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов`язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем комунальної послуги протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем відповідної комунальної послуги за попередні 12 місяців. У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець комунальної послуги зобов`язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.

Як вірно вказав суд першої інстанції, із наданого позивачем розрахунку вбачається, що обсяг спожитих позивачем послуг за останніми місяцями розрахунку (а саме за березень-травень 2025 року), тобто різниця обсягу спожитих споживачами послуг у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку, що встановлювався у розмірі, визначеному за допомогою таких вузлів, та обсягом що розподілялась на квартиру АДРЕСА_4 , яка не була оснащена вузлом розподільного обліку, є непропорційно завищеною для відповідача порівняно з іншими попередніми місяцями.

Так, згідно розрахунку, на позивача за березень 2025 року покладена різниця у розмірі 90,383 куб.м, за квітень 2025 року різниця у розмірі 111,605 куб.м. та за травень 2025 року різниця у розмірі 93,795 куб.м. При тому, що за попередні місяці розрахунку різниця обсягу послуг коливалась приблизно від 9 куб. м. до 17 куб.м., (за виключенням серпня 2024 в якому різниця склала 28,934 м3. Отже, вказана різниця є очевидно не типовою для середнього розміру споживання послуги за попередні місяці.

Колегія судді апеляційного суду, погоджується, що станом на час розгляду справи позивачем не надано суду інформації та належного підтвердження про те, що в розпорядженні позивача є актуальні дані з вузлів обліку з усіх інших квартир будинку, отже розрахований позивачем обсяг споживання послуги у квартирі відповідача за період березень-травень 2025 року викликає об`єктивні сумніви в його дійсності. Таким чином, покладення на відповідача обов`язку сплати заборгованості за вказаний період (березень – травень 2025 року) без остаточної кореляції даних з вузлів обліку з усіх приміщень будинку буде передчасним.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Бахмута Михайла Сергійовича та Комунального підприємства «Водоканал» залишити без задоволення.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2026 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 10 вересня 2026 року.

Головуючий С.В. Кухар

Судді: Г.С. Подліянова

О.З. Поляков