Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №142/455/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 142/455/26

Провадження № 33/801/960/2026

Категорія: 149

Головуючий у суді 1-ї інстанції Нестерук В. В.

Доповідач: Ковальчук О. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Ковальчука О. В., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Корнєєва Євгена Леонідовича на постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 07 серпня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області, громадянина України, проживає в АДРЕСА_1 , непрацевлаштованого, до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

07 серпня 2026 року постановою Піщанського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Не погодившись із цією постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Корнєєв Є. Л. подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі за ч. 5 ст. 126, ч.1 ст.122-2 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що висновки суду першої інстанції щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, зроблені без належного встановлення моменту та способу подання працівниками поліції первинної вимоги про зупинку транспортного засобу, оскільки в момент, коли автомобіль ОСОБА_2 порівнявся із службовим автомобілем поліції факт використання проблискових маячків, спеціального звукового сигналу або гучномовця не підтверджується ні відеореєстратором із службового автомобіля, ні відеозаписом із нагрудних камер поліцейських.

Сторона захисту не заперечує керування ОСОБА_1 транспортним засобом під час відповідної події, однак це визнання стосується конкретної фактичної обставини керування транспортним засобом та не може поширюватися на інші юридично значущі обставини.

Стверджує, що судом не забезпечено повного та належного дослідження відеозаписів.

Також судом належним чином не перевірено наявність кваліфікуючої ознаки повторності, необхідної для кваліфікації адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім цього, разом із апеляційною скаргою захисником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, клопотання про витребування з Піщанського районного суду Вінницької області матеріалів справи № 142/839/25 та їх дослідження, а також клопотання про дослідження та витребування оригіналів відеозаписів.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції мотивоване тим, що апеляційна скарга вперше подана 13 серпня 2026 року в межах строку на апеляційне оскарження. Однак, постановою Вінницького апеляційного суду від 24 серпня 2026 року апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку з тим, що адвокатом не додано витягу з договору про надання правової допомоги, у якому зазначено повноваження адвоката на оскарження постанови суду першої інстанції.

Клопотання про безпосереднє дослідження оригіналів відеозаписів (із відеореєстратора службового автомобіля, нагрудних камер поліцейських ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) та їх витребування мотивоване необхідністю встановити момент, коли автомобіль ОСОБА_1 порівнявся зі службовим автомобілем працівників поліції та факт подання сигналу про зупинку проблисковими маячками, спеціальним звуковим сигналом, гучномовцем. Необхідність їх дослідження пов`язана із тим, що вказані обставини не підтверджені наявними у справі відеозаписами із відеореєстратора службового автомобіля та із нагрудних камер працівників поліції.

Клопотання про витребування із Піщанського районного суду Вінницької області матеріалів справи № 142/839/25 та їх дослідження мотивоване необхідністю встановлення наявності або відсутності у діях ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки повторності, передбаченої ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає до задоволення з огляду на таке.

Із матеріалів справи слідує, що вперше апеляційну скаргу на постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 07 серпня 2026 року захисником Корнєєвим Є. Л. було подано 13 серпня 2026 року через підсистему “Електронний суд”, тобто в межах строку, установленого частиною другою статті 294 КУпАП.

Однак, через відсутність витягу з договору про надання правової допомоги із зазначенням повноважень адвоката чи обмеження його прав на вчинення окремих дій, зокрема права оскаржувати постанову суду першої інстанції, вона була повернута захиснику постановою Вінницького апеляційного суду від 24 серпня 2026 року.

Оскільки вперше апеляційну скаргу подано в межах десятиденного строку з дня винесення постанови, а відсутність в додатках витягу з договору про надання правової допомоги не свідчить про недбале ставлення до реалізації прав ОСОБА_1 чи умисного нехтування вимогами закону, то строк на апеляційне оскарження цієї постанови необхідно поновити.

Стосовно клопотання про безпосереднє дослідження оригіналів відеозаписів (із відеореєстратора службового автомобіля, нагрудних камер поліцейських ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) та їх витребування, то таке клопотання апеляційний суд вважає юридично неспроможним.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявні відеозаписи із відеореєстратора службового автомобіля та відеозаписи із нагрудної камери поліцейських ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Зазначені файли є технічно справними та повністю відтворюються при їх перегляді, тому доцільності у повторному витребуванні відеозаписів апеляційний суд не вбачає.

Крім того, положеннями ст. 279 КУпАП, яка визначає порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, якого апеляційний суд неухильно дотримується під час розгляду справ, визначено, що на засіданні серед іншого заслуховуються особи, які беруть участь у справі, досліджуються докази і вирішуються клопотання, а тому окремо заявляти клопотання про вчинення цих процесуальних дій немає жодної необхідності.

Що стосується клопотання про витребування матеріалів справи № 142/839/25 із Піщанського районного суду Вінницької області, то воно не підлягає задоволенню, оскільки для встановлення наявності або відсутності кваліфікуючої ознаки повторності достатньо встановити факт набрання законної сили постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у справі № 142/839/25, переглянувши відомості в Єдиному державному реєстрі судових рішень чи в автоматизованій системі документообігу Вінницького апеляційного суду КП «Д3».

Апеляційний суд згідно з вимогами ст. 294 КУпАП, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з огляду на таке.

За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що 09 травня 2026 року о 07 годині 20 хвилин, на автодорозі Т-02-33 також в с-щі Піщанка по вул. Зоряній, вул. Шкільній та вул. Івана Франка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем БМВ 318 д.н.з. НОМЕР_1 вдруге протягом року при цьому, не маючи права керування таким видом транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що 09 травня 2026 року о 07 годині 20 хвилин на автодорозі Т-02-33 також в с-щі Піщанка по вул. Зоряній, вул. Шкільній та вул. Івана Франка, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем БМВ 318 д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольорів та увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги п. 2.4, п. 8.9 - б ПДР України, за що відповідальність, передбачена ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

Це підтверджується наступними доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 683040 від 03 червня 2026 року, у якому зафіксовано вказані вище обставини щодо скоєння правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП (а.с.1).

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 682980 від 03 червня 2026 року, у якому зафіксовано вказані вище обставини щодо скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП (а.с. 50).

Витягом з бази даних АРМОР щодо ОСОБА_1 , відповідно до якого останній притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 грн на підставі протоколу серії ЕПР 1 № 490933 від 22.10.2025 (а.с.2,51).

Рапортом ПОГ СВГ ВП №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції Вадима Каська від 08 червня 2026 року, відповідно до якого 09.05.2026 близько 07 год. 20 хв. під час несення служби та руху на службовому автомобілі марки «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_2 по автодорозі Т-02-33 із с-ща Піщанка в напрямку с. Студена Тульчинського району Вінницької області спільно із ПОГ СВГ ВП №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Андрієм Дерещуком було виявлено автомобіль марки «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 чорного кольору, який рухався назустріч без увімкненого ближнього світла фар або денних ходових вогнів, чим порушив пункт 9.8 ПДР ст. 125 КУпАП. З метою припинення правопорушення поліцейськими подано законну вимогу про зупинку транспортного засобу шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольорів. Однак, водій автомобіля «BMW» законну вимогу поліцейських проігнорував, збільшив швидкість руху та почав рух у напрямку с-ща Піщанка. Під час переслідування по вул. Зоряній, Шкільній, Івана Франка водій здійснював небезпечні маневри та створював аварійні ситуації для інших учасників дорожнього руху. У подальшому в с-щі Піщанка Тульчинського району Вінницької області по вул. Івана Франка вказаний автомобіль зупинився біля одного з домогосподарств. Під час встановлення особи водія та перевірки за інформаційними обліками ІКС ІПНП встановлено, що автомобілем керував гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , який був притягнений 20.01.2026 Піщанським районним судом до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та на нього був накладений штраф у розмірі 3400 грн за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом (а.с.3, 52).

Рапортом інспектора СВГ ВП №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Андрія Дерещука від 05 червня 2026 року, згідно з яким останній вказав, що 09.05.2026 близько 07 год. 20 хв. під час несення служби та руху на службовому автомобілі марки «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_2 по автодорозі Т-02-33 із с-ща Піщанка в напрямку с. Студена Тульчинського району Вінницької області спільно із ПОГ СВГ ВП №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції Вадимом Каськом було виявлено автомобіль марки «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 чорного кольору, який рухався назустріч без увімкненого ближнього світла фар або денних ходових вогнів, чим поручнів пункт 9.8 ПДР ст. 125 КУпАП. З метою припинення правопорушення лейтенантом поліції ОСОБА_3 було подано законну вимогу про зупинку транспортного засобу шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольорів. Однак, водій автомобіля «BMW» законну вимогу поліцейських проігнорував, збільшив швидкість руху та почав рух у напрямку с-ща Піщанка. Під час переслідування по вул. Зоряній, Шкільній, Івана Франка водій здійснював небезпечні маневри та створював аварійні ситуації для інших учасників дорожнього руху. У подальшому в с-щі Піщанка Тульчинського району Вінницької області по вул. Івана Франка вказаний автомобіль зупинився біля одного з домогосподарств. Під час встановлення особи водія та перевірки за інформаційним обліками ІКС ІПНП встановлено, що автомобілем керував гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , який був притягнений 20.01.2026 року Піщанським районним судом до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та на нього був накладений штраф у розмірі 3400 грн за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом (а.с.4,53).

Допитані судом першої інстанції поліцейські ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили обставини, викладені в їх рапортах.

Довідкою т.в.о. начальника СПД №1 ВП №1 Тульчинського РВП Владислава Крижановського, відповідно до якої згідно з базою даних АІПС «НАІС» та Інформаційного порталу Національної поліції громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 не отримував посвідчення водія (а.с.5).

Довідкою т.в.о. начальника СПД №1 ВП №1 Тульчинського РВП Владислава Крижановського, відповідно до якої згідно з базою даних Інформаційного порталу Національної поліції у громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , упродовж поточного року у справі про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП виявлено повторність. Постановою Піщанського районного суду Вінницької області № 142/839/25 від 20.01.2026 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, та до нього було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень (а.с.6).

Відеозаписами із відеореєстратора з службового автомобіля та нагрудних камер поліцейських, які цілком відображають обставини того, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем «BMW», не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольорів та увімкнення спеціального звукового сигналу (а.с.8,35).

Апеляційний суд, оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими, оскільки такі докази містять фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів – на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух»).

Пунктом 1.9 ПДР України, передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Пунктом 2.4 ПДР України встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Відповідно п. 8.9 ПДР України вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) гучномовного пристрою; г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.

Згідно з ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме:

- керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП);

- керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП);

- керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).

Частина 1 статті 122-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Доводи апеляційної скарги про те, що в момент, коли автомобіль ОСОБА_2 порівнявся із службовим автомобілем поліції факт використання проблискових маячків, спеціального звукового сигналу або гучномовця не підтверджується ні відеореєстратором із службового автомобіля, ні відеозаписом із нагрудних камер поліцейських, на переконання апеляційного суду, не спростовують наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП, у діях ОСОБА_1 .

Неподання сигналу працівниками поліції в першу секунду зустрічного роз`їзду не означає, що таку вимогу не було пред`явлено надалі або що водій не мав можливості її виконати під час руху.

Із відеозапису з відеореєстратора службового автомобіля працівників поліції вбачається, що автомобіль марки «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 чорного кольору, рухався назустріч автомобілю працівників поліції без увімкненого ближнього світла фар або денних ходових вогнів.

Після чого працівниками поліції було здійснено маневр розвороту службового автомобіля, увімкнено проблисковий маячок та розпочато переслідування автомобіля марки «BMW».

Із відеозапису з відеореєстратора з службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції також убачається, що водій автомобіля марки «BMW», за яким слідує автомобіль патрульної поліції як за межами населеного пункту, так і в межах населеного пункту не реагує на вимогу поліцейських зупинитися та продовжує рух.

Відповідно до вимог пункту 3.2 ПДР України у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов`язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів).

Із відеозапису з відеореєстратора з службового автомобіля також вбачається, що в момент, коли службовий автомобіль наздоганяв автомобіль марки «BMW» у межах населеного пункту інші водії виконували вимоги п. 3.2 ПДР України, а саме притискалися до узбіччя та забезпечували безперешкодний проїзд спецтранспорту.

При цьому, згідно з п. 2.3 б ПДР України водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Натомість водій автомобіля марки «BMW» ігнорував вимоги ПДР України не реагував на дорожню обстановку та продовжував рух, що свідчить про умисність його дій.

За таких обставин, у ОСОБА_1 як водія автомобіля об`єктивно не могло виникнути сумнівів щодо того, кому саме адресовано вимогу працівників поліції про зупинку.

Сторона захисту не заперечує керування ОСОБА_1 транспортним засобом під час відповідної події, однак стверджує про те, що це визнання стосується конкретної фактичної обставини керування транспортним засобом та не може поширюватися на інші юридично значущі обставини.

Разом із тим, апеляційний суд не може погодитися із такими доводами, оскільки визнання ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом у поєднанні з матеріалами відеозаписів доводить наявність у його діях прямого умислу на невиконання вимоги працівників поліції про зупинку транспортного засобу.

Аналіз відеозаписів свідчить про дотримання іншими водіями правил ПДР, які бачили увімкнені проблискові маячки та почули звуковий сигнал службового автомобіля поліції, а тому доводить об`єктивну можливість ОСОБА_1 також бачити увімкнені проблискові маячки та чути звукові сигнали службового автомобіля поліції, що тривалий час наздоганяв його автомобіль. Вказане доводить наявність у діях ОСОБА_1 прямого умислу на невиконання вимоги працівників поліції про зупинку.

Заявляючи про неповноту дослідження відеозаписів судом першої інстанції у доводах апеляційної скарги, сторона захисту вдається до вибіркового та суб`єктивного трактування їхнього змісту з метою уникнення ОСОБА_1 притягнення до адміністративної відповідальності.

Є безпідставними та спростовується матеріалами справи доводи апеляційної скарги про те, що судом належним чином не перевірено наявність кваліфікуючої ознаки повторності, необхідної для кваліфікації адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Із матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції належним чином досліджено довідку т.в.о. начальника СПД №1 ВП №1 Тульчинського РВП Владислава Крижановського, відповідно до якої постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 20.01.2026 у справі № 142/839/25 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Із Єдниного державного реєстру судових рішень та автоматизованої системи документообігу Вінницького апеляційного суду КП «Д3» також убачається, що постанова Піщанського районного суду Вінницької області від 20 січня 2026 року про притянення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1, ч.2 ст. 126 КУпАП у справі № 142/839/25 залишена без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 05 березня 2026 року.

Із змісту постанови Піщанського районного суду Вінницької області від 20 січня 2026 року слідує, що інкриміновані ОСОБА_1 правопорушення, передбачені ч.1, ч.2 ст. 126 КУпАП, вчинені останнім 22 жовтня 2025 року.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 35 КУпАП повторним правопорушенням є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Таким чином, вказана вище довідка та постанова, яка набрала законної сили, перебувають у безпосередньому зв`язку з обставинами справи, оскільки засвідчують факт притягнення ОСОБА_1 до відповідальності протягом року за керування транспортним засобом особою, яка не має такого права.

З огляду на викладене, факт вчинення правопорушення повторно протягом року встановлений належним чином, а кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП є правильною.

Зрештою встановлені обставини свідчать про доведеність «поза розумним сумнівом» наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 126 КУпАП, водночас, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинені ним адміністративні правопорушення, а будь-яких доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, матеріали справи не містять.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчинених правопорушень.

Отже, судом першої інстанції під час розгляду справи дотримано вимоги ст. ст. 279, 280 КУпАП, доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, а тому підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі, як просить апелянт, відсутні.

Ураховуючи наведене, керуючись ст. ст. 38, 247, 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Піщанського районного суду Вінницької області від 07 серпня 2026 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Піщанського районного суду Вінницької області від 07 серпня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Корнєєва Євгена Леонідовича залишити без задоволення, а постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 07 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ковальчук