Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 09 вересня 2026 р.
Справа: №120/15246/25
Суддя: Гнап Д.Д.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/15246/25 Головуюча суддя 1-ої інстанції - Мультян Марина Бондівна
Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.
10 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючої судді: Гнап Д.Д.
суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О. ,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо зазначення не вірного розміру надбавки за особливості проходження служби та премії в оновленій довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 та щодо зменшення у грошовому виразі надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за класну кваліфікацію та премії в оновленій довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволений частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невірного обрахунку та зменшення фактичних розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за класну кваліфікацію та премії у довідці №ХЛ58878 від 23.06.2025 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, в яких надбавку за особливості проходження служби, обчислити виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, вказаному у довідці №ХЛ58878 від 23.06.2025, а надбавку за службу в умовах режимних обмежень, надбавку за класну кваліфікацію та премію обчислити виходячи з розміру посадового окладу, вказаному в довідці №ХЛ58878 від 23.06.2025.
У задоволенні вимог про встановлення надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100 відсотків і премії у розмірі 400 відсотків відмовлено.
Відмовляючи у цій частині позову, суд першої інстанції виходив із того, що окремі доручення та телеграми Міністра оборони України є внутрішніми відомчими документами тимчасового характеру, а встановлені ними підвищені відсоткові розміри виплат не можуть механічно поєднуватися з посадовими окладами, обчисленими із прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2023 року.
ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Не погодившись із рішенням у частині відмови в задоволенні позову, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення в оскарженій частині та ухвалити нове рішення про задоволення вимог щодо зазначення у довідці надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100 відсотків і премії у розмірі 400 відсотків.
Апелянт посилається на неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 23 травня 2024 року у зразковій справі № 380/19324/23.
Зазначає, що відповідно до пункту 5 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, у довідці належить відображати середні розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, фактично виплачені за місяць виникнення права на перерахунок за відповідною посадою.
На думку скаржника, окремим дорученням Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року № 2683/з для військовослужбовців льотного складу встановлено надбавку 100 відсотків і премію 400 відсотків, а його належність до льотного складу підтверджують остання займана посада та льотні книжки.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
ІІІ.ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач проходив військову службу у Збройних Силах України та у 2002 році звільнений у запас із посади бортового інженера-інструктора авіаційного загону II окремої авіаційної ескадрильї Повітряного пункту управління Генерального штабу Збройних Сил України. З 05 січня 2003 року йому призначено пенсію за Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі № 120/15548/24 відповідача зобов`язано виготовити та надати органу Пенсійного фонду оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року із визначенням посадового окладу й окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, а також із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
На виконання вказаного рішення суду, відповідачем видано довідку №ХЛ58878 від 23.06.2025 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, в якій розмір надбавки за особливості проходження служби визначено на рівні - 65%, а премію - 168%.
Позивач не погоджується із визначеними розмірами додаткових видів грошового забезпечення та вважає, що надбавка за особливості проходження служби має становити 100% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, а премія - 400% від посадового окладу.
Крім того, на переконання позивача, у вказаній довідці відповідачем неправильно здійснено обчислення числового значення надбавки за особливості проходження служби надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за класну кваліфікацію та премії.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII).
За частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою і військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах, установлених законодавством, з яких сплачено єдиний внесок, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина четверта статті 63 Закону № 2262-XII передбачає перерахунок усіх призначених за цим Законом пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII. Після визнання нечинними змін, унесених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, застосуванню підлягає редакція пункту 5 Порядку № 45, за якою щомісячні надбавки, доплати і підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами не встановлені Кабінетом Міністрів України, та щомісячна премія враховуються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
У постанові від 23 травня 2024 року у зразковій справі № 380/19324/23 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у довідці про розмір грошового забезпечення належить зазначати середній розмір надбавки за особливості проходження служби та премії, фактично виплачений за місяць виникнення права на перерахунок за відповідною посадою. Велика Палата також відхилила як помилковий сам по собі аргумент про те, що рішення Міністра оборони України щодо розмірів таких виплат через їх відомчий характер не можуть враховуватися під час визначення фактично виплаченого середнього розміру.
Отже, апелянт слушно зазначає, що тимчасовий або відомчий характер окремого доручення не є достатньою підставою для неврахування встановлених ним виплат. Так само закон не передбачає зменшення відсотків надбавки чи премії лише через те, що посадовий оклад для цілей пенсійного перерахунку обчислено із прожиткового мінімуму на відповідний календарний рік. У цій частині мотиви суду першої інстанції не повною мірою відповідають правовому висновку Великої Палати Верховного Суду.
Водночас наведене не означає автоматичної обґрунтованості вимог про 100 відсотків надбавки та 400 відсотків премії. Для їх задоволення належить установити, що саме такі середні розміри фактично виплачувалися у січні 2023 року за відповідною або прирівняною посадою, з якої позивача звільнено на пенсію.
Підвищені розміри, на які посилається позивач, окремим дорученням № 2683/з пов`язані не лише з формальною належністю назви посади до льотного складу. Їх виплата обумовлена сукупністю актуальних для діючого військовослужбовця обставин: проходженням служби на посаді льотного складу, наявністю відповідного допуску, придатністю до польотів за висновком лікарсько-льотної комісії та виконанням польотів у попередньому році. Військовослужбовцям, які в попередньому році польотів не виконували, виплата у підвищених розмірах проводиться з дня початку польотів у поточному році.
Льотні книжки позивача підтверджують виконання ним польотів під час проходження служби до звільнення у 2002 році, однак не доводять розміру, фактично виплаченого у січні 2023 року діючому військовослужбовцю за відповідною або прирівняною посадою. Індивідуальні показники служби позивача більш ніж за двадцять років до дати виникнення права на перерахунок не можуть замінити відомості про фактичні виплати за відповідною посадою в місяці, визначеному пунктом 5 Порядку № 45.
Також із наданих документів не встановлено, яка саме посада діючого військовослужбовця станом на 01 січня 2023 року була визначена відповідною (прирівняною) до посади, з якої позивача звільнено, чи належала вона до категорії, для якої одночасно виконувалися всі передбачені окремим дорученням умови, та який середній розмір надбавки й премії фактично виплачено за цією посадою у січні 2023 року.
Висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 380/19324/23 не підтверджує право кожного військового пенсіонера на найбільші відсоткові значення, визначені організаційно-розпорядчими документами. Він вимагає встановлення фактично виплаченого середнього розміру за відповідною посадою. У зразковій справі такий розмір був підтверджений відомостями Міністерства оборони України; у цій справі аналогічних відомостей щодо 100 і 400 відсотків немає.
Посилання апелянта на преюдиційне значення рішення у справі № 120/15548/24 також не змінює висновку суду.
Цим рішенням установлено право позивача на довідку з посадовими окладами, обчисленими із прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2023 року, однак конкретних відсоткових розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії воно не визначило.
За наведених обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для зазначення у довідці саме 100 відсотків надбавки за особливості проходження служби та 400 відсотків премії. Такий висновок узгоджується зі змістом пункту 5 Порядку № 45 та правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 380/19324/23, оскільки матеріали справи не містять відомостей про фактичну виплату цих розмірів за відповідною або прирівняною посадою у січні 2023 року.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують наведених висновків та не дають підстав для скасування рішення в оскарженій частині.
V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуюча Гнап Д.Д.
Судді Сушко О.О. Яремчук К.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua