Суд: Сновський районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Безгосподарське використання земель
Дата: 09 вересня 2026 р.
Справа: №736/1788/26
Суддя: Кравчук М. В.
Справа № 736/1788/26
Номер провадження 1-кп/749/101/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2026 року місто Сновськ
Сновський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданнів місті Сновськ угоду про визнання винуватості між підозрюваним та прокурором у кримінальному провадженні, внесеному 05 червня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270290000127, укладену 08 вересня 2026 року, у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Рейментарівка Корюківського району Чернігівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, військовозобов`язаного, працюючого майстром цеху переробки в районному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємстві «Корюківкаліс», такого, що утриманців не має, відомості про наявність статусу особи з інвалідністю відсутні, народним депутатом або депутатом органів місцевого самоврядування не є, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 254 Кримінального кодексу України, сторони кримінального провадження: прокурор, обвинувачений, захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , -
В С Т А Н О В И В:
До Сновського районного суду Чернігівської області 10.08.2026 р. надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024270290000127, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.06.2024 р., по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України.
Під час підготовчого судового засідання судом встановлено, що між підозрюваним та прокурором було укладено угоду про визнання винуватості.
В угоді про визнання винуватості між підозрюваним та прокурором зазначене наступне формулювання підозри та правова кваліфікація: ОСОБА_4 на підставі рішення Корюківської міської ради № 31-33/VII від 06.02.2020 р. «Про приватизацію земельних ділянок на території Брецького старостинського округу» 24.11.2021 р. набув право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 7422481500:04:000:0006, площею 1,9178 га, яка розташована в межах села Озереди Корюківського району Чернігівської області, із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства.
Згідно ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Відповідно до частини 1 статті 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язані, у тому числі, забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі.
Статтею 5 Закону України «Про особисте селянське господарство» визначено, що земельні ділянки особистого селянського господарства можуть використовуватися для ведення особистого селянського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Згідно статті 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності з-поміж іншого зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Положеннями ст. 37 Закону України «Про охорону земель» визначено, що власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.
Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.
Так, у невстановленому органом досудового розслідування дату, час та місці, але не пізніше 2023 року, у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на безгосподарське використання земельної ділянки із кадастровим номером 7422481500:04:000:0006, площею 1, 9178 га, яка розташована в межах села Озереди Корюківського району Чернігівської області, з виведенням її із сільськогосподарського обороту, шляхом розміщення дерев`яної одноповерхової споруди побутового призначення, дерев`яного одноповерхового складського приміщення, залізничного транспортного контейнера, водозабірної свердловини, саморобних реторт, металевих ємностей.
У подальшому, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій кримінальний протиправний умисел, у порушення вимог ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України, ст. 5 Закону України «Про особисте селянське господарство», ст. 35, ст. 37 Закону України «Про охорону земель», упродовж вересня 2023 року, більш точну дату та час органом досудового розслідування не встановлено, у денну пору доби, на земельній ділянці із кадастровим номером 7422481500:04:000:0006, площею 1,9178 га, що розташована в межах села Озереди Корюківського району Чернігівської області, діючи умисно, достовірно знаючи, що цільовим призначенням даної земельної ділянки є ведення особистого селянського господарства, без відповідних дозвільних документів на проведення робіт та без проведення зміни цільового призначення земельної ділянки, ініціював, координував проведення та оплатив невстановленим органом досудового розслідування особам проведення робіт зі встановлення дерев`яної одноповерхової споруди побутового призначення розміром 3х10 м, дерев`яного одноповерхового складського приміщення розміром 4х8 м, залізничного транспортного контейнера, водозабірної свердловини, саморобних реторт для випалювання деревного вугілля у кількості 11 штук, об`ємом 50 м3 кожна, та металевих ємностей у кількості 2 штук об`ємом 10 м3, за допомогою яких у період із вересня 2023 року до 12 липня 2024 року здійснювалось виготовлення деревного вугілля, в результаті чого були сформовані відкритий склад дров, відкритий склад сировини (деревина для випалювання вугілля породи береза, об`ємом 54,480 м3), відкритий склад готової продукції (293 поліпропіленові мішки з деревним вугіллям), склад готової продукції (600 поліпропіленових мішків з деревним вугіллям), звалище твердих побутових відходів розмірами 3,3х3,6 м, об`ємом 4,7 м3, звалище твердих побутових відходів та золи від спалювання деревини розміром 12х7 м, об`ємом 59 м3, чим виведено земельну ділянку площею 0,3394 га в межах земельної ділянки із кадастровим номером 7422481500:04:000:0006 із сільськогосподарського обороту.
Вказане протиправне використання ОСОБА_4 земельної ділянки із кадастровим номером 7422481500:04:000:0006, яка розташована в межах села Озереди Корюківського району Чернігівської області, призвело до зміни рельєфу місцевості, забруднення родючого шару ґрунту, засмічення земель, що унеможливлює подальше використання частини земельної ділянки площею 0,3394 га за її цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, тобто призвело до виведення цих земель з сільськогосподарського обороту, чим завдано шкоду довкіллю у сумі 10364 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у безгосподарському використанні земель, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України.
В судовому засіданні 10.09.2026 р. обвинувачений та його захисник наполягали на затвердженні угоди, обвинувачений визнав вину повністю, фактичні обставини справи не оспорював та наполягав на затвердженні угоди.
Прокурор підтримала подану угоду, просила долю речових вирішити наступним чином: земельну ділянку повернути обвинуваченому; зразки ґрунту знищити; бочки, деревину, мішки з вугіллям повернути поклажодавцю в особі директора ОСОБА_6 .
Захисник не заперечував проти її затвердження.
У вищевказаній угоді зазначено, що сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 254 КК України у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, без позбавлення права обіймати певні посади та права займатися певною діяльністю.
В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України.
Також в угоді містяться положення ст. ст. 394, 424, 474, 476 КПК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між підозрюваним та прокурором, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Зі змісту п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України випливає, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
За положеннями ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є проступком.
Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє положення, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України.
Також судом встановлено, що обвинувачений розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України.
В ході дослідження змісту угоди істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які можуть перешкодити в ухваленні обґрунтованого і законного рішення судом не встановлено.
При вирішенні питання про наявність підстав для затвердження угоди суд виходить з того, що санкція ч. 1 ст. 254 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або пробаційного нагляду на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Обраний сторонами угоди вид покарання відповідає вимогам частини 2 статті 65 КК України.
Суд в судовому засіданні переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України, а також КК України, підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.
Тому суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та ОСОБА_4 , і призначити останньому узгоджене сторонами угоди покарання.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не пред`явлено.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
При цьому, з наданих прокурором у судовому засіданні доказів вбачається, що ємності для випалювання деревного вугілля у кількості 11 штук та деревне вугілля вагою 20000 кг передане обвинуваченому ТОВ «Екоенергопромхолдинг» на зберігання, що підтверджується договорами відповідального зберігання з правом користування та актами передачі від 10 «Верезня» 2023 року.
Натомість, вилучена деревина, докази про встановлення власника чи законного володільця якої у матеріалах справи відсутні, поклажодавцем на зберігання не передавалися.
Закріплений у договорах обов`язок зберігача повернути поклажодавцю аналогічне майно у випадку, в тому числі, його використання не підміняє в межах даного кримінального провадження обов`язок вирішення долі речових доказів, власник яких не встановлений, згідно вимог кримінального процесуального законодавства.
Питання відповідальності сторін не може бути вирішено судом в межах кримінального провадження шляхом взаємозаліку вилученого майна, що не було предметом договору зберігання, а відтак деревина підлягає передачі у власність держави.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався та обранню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376, 394, 468, 469, 472 - 475 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним у кримінальному провадженні, відомості про яке 05 червня 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270290000127 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 254 Кримінального кодексу України, укладену 08 вересня 2026 року у місті Корюківка Корюківського району Чернігівської області між прокурором Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 254 Кримінального кодексу України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000, 00 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), без позбавлення права обіймати певні посади та права займатися певною діяльністю.
Початок строку відбування покарання обчислювати після набрання вироком законної сили.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 31 липня 2024 року у справі № 736/1502/24, на: земельну ділянку з кадастровим номером 7422481500:04:000:006, яка розташована в селі Озереди Корюківського району Чернігівської області, власником якої є ОСОБА_4 ; одинадцять металевих бочок різних розмірів, три з яких заповнені деревиною породи береза, одна заповнена деревиною різних порід, одна заповнена обгорілою деревиною, одна частково заповнена обгорілою деревиною, п`ять пустих бочок з кіптявою на внутрішніх поверхнях бочок; двісті дев`яносто три мішки з вугіллям, які знаходились на вулиці; шістсот мішків з вугіллям, які знаходяться всередині споруди; деревину породи береза, об`ємом 54, 480 метрів кубічних; зразки ґрунту.
Речові докази:
- відібрані зразки ґрунту знищити;
- земельну ділянку з кадастровим номером 7422481500:04:000:006, яка розташована в селі Озереди Корюківського району Чернігівської області, повернути ОСОБА_4 ;
- одинадцять металевих бочок різних розмірів, двісті дев?яносто три мішки з вугіллям, які знаходились на вулиці, шістсот мішків з вугіллям, які знаходяться в середині споруди, залишити поклажодавцю товариству з обмеженою відповідальністю «Екоенергопромхолдинг»;
- вміст одинадцяти металевих бочок різних розмірів: деревина породи береза, деревина різних порід, обгоріла деревина; деревину породи береза, об`ємом 54, 480 метрів кубічних, передати у власність держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений з особливостями, передбаченими статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сновський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня отримання особою копії вироку.
Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua