Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №741/2133/25 — Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/440/26

Єдиний унікальний номер 741/2133/25

РІШЕННЯ

іменем України

08 вересня 2026 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Крупини А.О.,

з участю секретарів судового засідання Кузьменка І.С., Богдан Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Носівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щадко Оксана Іларіївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визначення йому додаткового строку тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , яка була зареєстрована в АДРЕСА_1 , якій на праві власності належало домоволодіння – житловий будинок АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 0,14 га, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташована в с. Лихачів Носівського району Чернігівської області; земельна ділянка площею 0,1475 га, призначена для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Лихачівської сільської ради Носівського району Чернігівської області, кадастровий номер 7423882500:01:001:0137.

У шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, оскільки амбулаторно лікувався за місцем тимчасового проживання в дочки у м. Штудгарт Федеретивної Республіки Німеччина, до якої приїхав після отримання осколкових поранень ступні ноги 03 березня 2022 року, отримане від боєприпасу російських окупантів під час бойових дій в Київській області, а також знищення легкового автомобіля, грошових та інших заощаджень, правовстановлюючих документів на нерухоме та рухоме майно, що згоріли у транспортному засобі.

10 жовтня 2025 року позивач подав до приватного нотаріуса Київської міського нотаріального округу Щадко О.І. заяву про видачу йому свідоцтв про право на спадщину за законом на майно, яке залишилося після смерті його матері ОСОБА_2

14 жовтня 2025 року приватним нотаріусом видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку подачі заяви про прийняття спадщини.

ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 першої черги за законом, він також визначений спадкоємцем у заповітах останньої, інших дітей ОСОБА_2 не мала, батько позивача помер набагато раніше. Позивач піклувався про матір, забезпечував її матеріально.

Основною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері є тривале перебування позивача за кордоном у м. Штудгарт ФРН, де позивач проходив лікування після отриманих 03 березня 2022 року поранень, а також пригнічений стан психіки, погіршення пам`яті, смуток, що виникли після отримання сповіщення сім`ї про зникнення безвісти 25 лютого 2025 року поблизу н. п. Нікольскій Курської області РФ під час виконання бойових завдань сина позивача ОСОБА_3 .

Позивач уважає, що неподання ним заяви про прийняття спадщини у встановлений законодавством строк відбулося з об`єктивних, незалежних від нього причин, тому позивач просив визнати поважною причину пропуску такого строку та визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 02 грудня 2025 року відкрито провадження в цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 09 лютого 2026 року (а. с. 28).

Ухвалою суду від 09 лютого 2026 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 09 квітня 2026 року.

09 квітня 2026 року розгляд справи не відбувся у зв`язку із зайнятістю головуючого судді в розгляді іншої справи, розгляд справи призначено на 09 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 09 червня 2026 року задоволено заяву позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем, замінено первісного відповідача – Мринську сільську раду Ніжинського району Чернігівської області – належним відповідачем – Київською міською радою, відкладено судове засідання до 08 вересня 2026 року.

У судове засідання позивач не з`явився, надіслав до суду заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності за наявними в суду матеріалами.

Представник відповідача Київської міської ради в судове засідання не з`явилася, але надіслала до суду клопотання, у якому просила розглянути справу без участі представника Київської міської ради за наявними в матеріалах справи документами.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щадко Оксана Іларіївна в судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву, у якій просила слухати справу в її відсутність, при розгляді справи покладалася на думку суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд проводить судове засідання за відсутності учасників справи та вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення. При цьому суд уважає, що неявка в судове засідання сторін та третьої особи жодним чином не перешкоджає розгляду справи по суті та ухваленню рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ірпінь Бучанського району Київської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 7).

Судом установлено, що на день своєї смерті ОСОБА_2 була зареєстрована в АДРЕСА_1 одна, що підтверджується інформацією про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи та витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих/знятих з реєстрації осіб у житловому приміщенні (а. с. 67, 68) та витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих/знятих з реєстрації осіб у житловому приміщенні за період з 27.08.2023 по 10.10.2025 (а. с. 68).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_2 , що належав померлій на підставі свідоцтва про право власності від 18.12.1998, виданого виконкомом Лихачівської сільської ради, що підтверджується копією витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Носівське БТІ» Носівської районної ради (а. с. 78), на земельну ділянку площею 0,1475 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Лихачівської сільської ради Носівського району Чернігівської області (нині Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області), що підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 879444 (а. с. 85), на земельну ділянку площею 0,14 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, розташовану на території с. Лихачів Лихачівської сільської ради (нині Мринської сільської ради), що підтверджується копією державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЧН № 024392 (а. с. 86).

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Тобто відносини спадкування після смерті ОСОБА_2 регулюються правилами ЦК України.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 24 квітня 2001 року Піддубною С.П., державним нотаріусом Двадцятої Київської державної нотаріальної контори, яким належний їй на праві власності житловий будинок та земельну ділянку за адресою: с. Лихачів, Носівський район, Чернігівська область, заповідала ОСОБА_1 , що підтверджується копією вказаного заповіту (а. с. 107), копією архівної довідки Київського державного нотаріального архіву № 3724/01-07 від 05.11.2025 (а. с. 105), інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 46-49).

ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а. с. 77), а також спадкоємцем, визначеним у заповіті ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а. с. 45) слідує, що 10 жовтня 2025 року до майна померлої ОСОБА_2 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щадко О.І. заведена спадкова справа за № 16/2025.

Із копії спадкової справи встановлено, що 10 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Щадко О.І. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_2 та згадані вище земельні ділянки, розташовані на території Лихачівської сільської ради. Інші спадкоємці, які прийняли спадщину, відсутні (а. с. 51-109).

14 жовтня 2025 року приватним нотаріусом Щадко О.І. винесено постанову за вих. № 83/02-14, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок та дві земельні ділянки, що належали ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 не звернувся у встановлений законом строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та не надав докази на підтвердження постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (а. с. 95-97).

Тобто позивачем пропущено строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України.

У позовній заяві позивач указує, що він не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в шестимісячний строк після смерті матері, оскільки тривалий час амбулаторно лікувався за місцем тимчасового проживання у м. Штудгарт Федеративної Республіки Німеччина, куди приїхав після осколкових поранень ступні ноги, отриманих 03 березня 2022 року на трасі «Київ-Житомир» від влучання боєприпасу, яким поцілили російські військовослужбовці в автомобіль сім`ї ОСОБА_4 (дружини позивача), внаслідок чого було знищено автомобіль, грошові та інші заощадження, правовстановлюючі документи на нерухоме й рухове майно. Указаний злочин розслідується слідчими СБУ. Іншою причиною, яка перешкодила позивачеві подати заяву про прийняття спадщини вчасно, став пригнічений стан психіки, погіршення пам`яті, що характеризувалося смутком, втратою інтересу до подій, що виникло внаслідок отримання сповіщення сім`ї про зникнення безвісти 25 лютого 2025 року поблизу н. п. Нікольскій Курської області рф під час виконання бойових завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини, сина позивача ОСОБА_3 , 1977 р. н.

На підтвердження вказаних обставин позивачем подано до суду:

- копію витягу з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження № 42022112200000028 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, а саме: 03 березня 2022 року в ході повномасштабного збройного наступу ЗС РФ на територію України на трасі «Київ-Житомир» у Макарівському районі Київської області військові зс рф здійснили прицільний постріл з військової зброї осколково-фугасним снарядом у легковий автомобіль «Мазда СХ-5», який рухався в напрямку міста Житомир і яким керувала ОСОБА_4 , в салоні перебували пасажири ОСОБА_1 і подруга сім`ї ОСОБА_5 . Від розриву фугасного снаряду ТЗ отримав технічні пошкодження, що спричинили його загоряння і тотальне знищення. У багажнику автомобіля згоріли грошові заощадження, ювелірні вироби, правовстановлюючі документи на нерухоме і рухоме майно, які ідентифікували особи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а. с. 17);

- копію постанови слідчого ГУ СБ України у м. Києві та Київській області від 25 липня 2024 року про залучення як потерпілого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42022112200000028 від 28.02.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 438 КК України (а. с. 18);

- копію сповіщення сім`ї № 665 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05 березня 2025 року, виданого гр. ОСОБА_1 , про те, що його син – солдат ОСОБА_3 , 1977 р. н., зник безвісти 25 лютого 2025 року поблизу н. п. Нікольскій Курської області російської федерації під час виконання бойових завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини, здійснені пошукові заходи не дали результату (а. с. 19).

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

У абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Як слідує з правової позиції Верховного Суду у справі ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17 жовтня 2018 року, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності, натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Так, при вирішенні питання про визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 суд ураховує тяжкі життєві обставини позивача, які настали 05 березня 2022 року та пов`язані зі збройною військовою агресією російської федерації проти України, а саме: осколкове поранення ноги, втрата грошових заощаджень, інших цінностей, правовстановлюючих документів на майно, втрата автомобіля, а також зникнення безвісти 25 лютого 2025 року сина-військовослужбовця, та вважає, що вказані обставини абсолютно точно підірвали фізичне та моральне здоров`я позивача, його стан психіки, пам`яті і, як наслідок, сприйняття навколишнього світу.

Суд уважає, що наведені обставини свідчать про поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері. Також суд бере до уваги, що Київська міська рада, яка є належним відповідачем по справі, оскільки має право на спадкове майно (у розумінні ст. 1277 ЦК України – відумерлість спадщини), жодним чином не заперечувала проти позову, інші спадкоємці як за законом, так і за заповітом, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , відсутні.

Ураховуючи, що строк для звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений позивачем з поважної причини, спадщина після смерті ОСОБА_2 на час розгляду справи ніким не прийнята, позивач є спадкоємцем першої черги за законом після його смерті, а також спадкоємцем, визначеним у заповіті, інші спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , відсутні, з урахуванням суд робить висновок про необхідність задоволення позовних вимог та визначення позивачеві додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1217, 1223, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щадко Оксана Іларіївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , додатковий строк тривалістю три місяці з дати набрання законної сили цим рішенням суду для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ірпінь Бучанського району Київської області.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасника справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

відповідач: Київська міська рада, ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36;

третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щадко Оксана Іларіївна, місцезнаходження: м. Київ, просп. Берестейський, буд. 16, прим. 4.

Повний текст судового рішення складено 08 вересня 2026 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА