Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №734/274/25 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/274/25

Провадження № 1-кп/734/65/26

В И Р О К

іменем України

10 вересня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024270350000213 відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Остер Козелецького району Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України,

В С Т А Н О В И В :

01 серпня 2024 року до Козелецького районного суду Чернігівської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

19 грудня 2024 року судове провадження в кримінальному провадженні №12024270350000213 по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, зупинено відносно ОСОБА_7 до його звільнення з військової служби та постановлено подальше провадження у справі здійснювати в частині обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

20 серпня 2026 року судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, поновлено.

Під час судового розгляду прокурор, з дотриманням вимог ст. 338, 341 КПК України, змінив пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення, а саме здійснив перекваліфікацію одного діяння, вчиненого ОСОБА_7 з ч. 4 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України.

Прокурор сформулював нове обвинувачення, у якому ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України.

Потерпілому було вручено копію обвинувального акту про зміну прокурором обвинувачення відносно ОСОБА_7 з роз`ясненням його права підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі.

ОСОБА_9 не виявив бажання підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі, а обвинуваченому було роз`яснено його право захищатися від нового обвинувачення, тому суд дійшов висновку про розгляд цього кримінального провадження за новим обвинуваченням.

Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Приблизно 15.03.2024, у вечірній час, більш точного часу встановити не вдалось, ОСОБА_7 , маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з метою особистого збагачення з корисливих мотивів та в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 та затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, що на підставі Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.10.2024 та затвердженого Законом України «Про затвердження «Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 29.10.2024 безперервно триває по сьогодні, через хвіртку проник на огороджену парканом територію господарства за адресою АДРЕСА_2 , після чого шляхом зламу навісного замку проник до приміщення гаражу, звідки умисно таємно викрав спортивний велосипед «Avanti Fat 4.0 19’’» сірого кольору вартістю 8 852 грн., що належить ОСОБА_9 , чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

На підставі викладеного ОСОБА_7 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у інше приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Приблизно 17.03.2024, у вечірній час, більш точного часу встановити не вдалось, ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_8 реалізуючи їх спільний умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до іншого приміщення, діючи з метою особистого збагачення з корисливих мотивів та в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 та затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, що на підставі Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.10.2024 та затвердженого Законом України «Про затвердження «Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 29.10.2024 безперервно триває по сьогодні, через хвіртку проник на огороджену парканом територію господарства за адресою АДРЕСА_2 , після чого через ворота проник до приміщення гаражу, звідки умисно таємно повторно викрав акумуляторну батарею марки «ARKTIS» 6-СТ-77-А3; 77Ah; 12V в корпусі синього кольору вартістю 1 355 грн., автомагнітолу «MP3 1 DIN 1046» в металевому корпусі сірого кольору з пластиковою панеллю управління чорного кольору вартістю 245 грн., електричне точило з роторним мотором сірого кольору вартістю 2 233 грн. та паливний автомобільний насос «BOSCH» вартістю 3 000 грн., що належать ОСОБА_9 , чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на загальну суму 6 833 грн.

На підставі викладеного, ОСОБА_7 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Близько 19.03.2024, у вечірній час, більш точного часу не вдалось, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 в порушення приписів ст. 30 Конституції України, якими не допускається проникнення до іншого володіння особи інакше як за вмотивованим рішенням суду, прибув до господарства за адресою АДРЕСА_2 що перебуває у власності та постійному володінні ОСОБА_9 , після чого реалізуючи спільний протиправний умисел, направлений на незаконне проникнення до іншого володіння останнього, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб з особистих мотивів та без відома ОСОБА_9 , усвідомлюючи протиправність своїх дій щодо порушення його прав на недоторканність іншого володіння, без добровільної згоди володільця, через ворота незаконно проник до приміщення гаражу, розташованого на території указаного господарства.

На підставі викладеного ОСОБА_7 обвинувачується у незаконному проникненні до іншого володіння особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.

За сукупністю вчиненого, ОСОБА_7 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у інше приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану (епізод 15.03.2024); у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у інше приміщення (епізод 17.03.2024), тобто, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та у незаконному проникненні до іншого володіння особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України (епізод 19.03.2024).

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 підтвердив всі обставини, що викладені обвинувальному акті, свою вину визнав. Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і сторонами кримінального провадження не оспорюються.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження, приймаючи до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, погодився з усіма обставинами та кваліфікацією вчинених ним діянь, суд відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу.

При цьому судом було з`ясовано правильність розуміння учасниками провадження змісту цих обставин, не встановлено сумнівів у добровільності їх позиції та роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає вину ОСОБА_7 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень за обставин, викладених в описовій частині вироку, доведеною повністю та остаточно кваліфікує його дії:

- за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у інше приміщення;

- за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до іншого володіння особи.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, згідно зі ст. 12 КК України є умисним тяжким злочином, а кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, відноситься до кримінальних проступків.

В якості обставин, що пом`якшують покарання суд враховує активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, так як обвинувачений правдиво та детально повідомив про обставини їх вчинення, а також щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, призначаючи покарання обвинуваченому, враховуючи ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, за одне з яких санкція статті передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що йому необхідно призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, а за ч.1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі, в межах санкцій вказаних частин статей КК України. При цьому, судом взято до уваги, що обвинувачений, хоча і вважається таким, що не має судимості, однак раніше до кримінальної відповідальності притягувався двічі (що судом взято до уваги як характеризуюча обставина), належних висновків про неприпустимість вчинення кримінальних правопорушень для себе не зробив, тому суд не вбачає підстав для застосування ст. 75 КК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Таким чином, остаточне покарання ОСОБА_7 необхідно призначити із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі, оскільки обвинувачений схильний до вчинення кримінальних правопорушень і його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства.

Крім того, відповідно до зміненого обвинувачення ОСОБА_7 обвинувачується в наступному.

09.06.2024, близько «09» год. «50» хв., ОСОБА_7 , маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з метою особистого збагачення з корисливих мотивів та в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 та затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, що на підставі Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.10.2024 та затвердженого Законом України «Про затвердження «Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 29.10.2024 безперервно триває по сьогодні, перебуваючи у приміщенні торгівельної зали магазину «Аврора» за адресою вул. Незалежності, буд. 37 в м. Остер Остерської міської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області, шляхом вільного доступу умисно таємно повторно викрав зарядний пристрій «KLGO» Model KP-56 ємністю 10 000 Аh/37/Wh, micro Type-C Input DC5V – 2.1A білого кольору вартістю 424 грн., що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Вигідна покупка», чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

На підставі викладеного, ОСОБА_7 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_7 ч. 4 ст. 185 КК України за епізодом крадіжки майна 09.06.2024 на суму 424 грн. у зв`язку з прийняттям закону про декриміналізацію.

Обвинувачений ОСОБА_7 у вчиненні вказаного діяння визнав себе винним.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Зазначений підхід закріплено у ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у ч. 1 ст. 5 КК України, згідно якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ХІ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, внесено зміни до КУпАП, а саме ст. 51 КУпАП викладено в редакції, яка визначає, що дрібною крадіжкою є викрадення майна вартістю від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів громадян.

Тобто, з 09.08.2024 змінився «розмір крадіжки», який визначає кримінальну відповідальність за такі дії (за станом на 2024 рік для кримінальної відповідальності вартість викраденого майна мала перевищувати 3 028 грн. 00 коп.).

Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Згідно з обвинувальним актом за названим епізодом 09.06.2024 ОСОБА_7 інкримінується вчинення крадіжки майна на суму 424 грн, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, і його дії кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто встановлена досудовим розслідуванням заподіяна шкода обвинуваченим не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів громадян.

Положення п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України за епізодом крадіжки майна на суму 424 грн. підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати на залучення експерта мають бути стягнуті з обвинуваченого в дохід держави в розмірі 16 281,52 грн (при визначенні вказаної суми судом враховано, що загальні витрати на залучення експерта у вказаному кримінальному провадженні становлять 31 427,12 грн, з яких 15 145,60 грн стягнуто з ОСОБА_8 на підставі вироку Козелецького районного суду Чернігівської області 19.12.2024).

Керуючись ст. ст. 124, 349, 368, 369-371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Кримінальне провадження №12024270350000213 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (за епізодом 09.06.2024 на суму 424 грн.) закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;

- за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Стягнути з ОСОБА_7 витрати на залучення експерта в сумі 16 281 (шістнадцять тисяч двісті вісімдесят одна) гривня 52 копійки в дохід держави.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з часу приведення вироку до виконання.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя ОСОБА_10