Вирок від 09 вересня 2026 р. у справі №750/6867/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6867/26

Провадження № 1-кп/750/619/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2025 за № 62025100150002952, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, військовослужбовця, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина та непрацездатних батьків, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі КК України),

в с т а н о в и в:

24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим почав діяти воєнний стан на території України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.09.2023 № 248 військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини на всі види забезпечення та призначено на посаду водія-електрика відділу топогеодезичного забезпечення військової частини НОМЕР_1 .

У зв`язку із займаною посадою військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації водій-електрик відділу топогеодезичного забезпечення військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , перебуваючи при виконанні обов`язків військової служби, у відповідності до положень частини четвертої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» повинен знаходитись у військовій частині НОМЕР_1 , яка дислокується на території АДРЕСА_3 , або поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця.

Поряд з цим, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше січня 2024 року, до військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації водія-електрика відділу топогеодезичного забезпечення військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 звернувся командир військової частини НОМЕР_1 , особа стосовно якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024100150000368 від 28.03.2024 скеровано до суду, який переслідуючи свої корисливі мотиви запропонував останньому за надання переваг у вигляді невиконання обов`язків військової служби та приховування перед безпосереднім командиром ОСОБА_4 його незаконної відсутності на службі долучитись до виконання будівельних (ремонтних) робіт на об`єктах нерухомості, що належать командиру військової частини НОМЕР_1 , а також його близьким родичам.

У свою чергу, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації водій-електрик відділу топогеодезичного забезпечення військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , не будучи підданим примусу з боку командира військової частини НОМЕР_1 , особи стосовно якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024100150000368 від 28.03.2024 скеровано до суду, при цьому усвідомлюючи, що останній висловлюючи таку пропозицію використовує свої повноваження не для виконання бойових чи службових завдань, а для особистої вигоди, а тому його дії є протиправними, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, переслідуючи мету ухилення від несення обов`язків військової служби, погодився на пропозицію командира військової частини НОМЕР_1 , особи стосовно якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024100150000368 від 28.03.2024 скеровано до суду.

Крім того, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації водій-електрик відділу топогеодезичного забезпечення військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що начальник відділу топогеодезичного забезпечення військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 в силу займаної посади зобов`язаний стежити за наявністю на службі підлеглого особового складу та у випадку виявлення безпідставної відсутності підлеглих військовослужбовців доповідати про це командуванню військової частини, з метою введення в оману безпосереднього начальника щодо дійсних причин його відсутності у військовій частині у службовий час, заручився підтримкою командира військової частини НОМЕР_1 , особи стосовно якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024100150000368 від 28.03.2024 скеровано до суду, заздалегідь обумовивши, що останній в дні, коли солдат ОСОБА_4 буде залучатись до виконання будівельних (ремонтних) робіт на об`єктах нерухомості, що належать командирові військової частини НОМЕР_1 та його близьким родичам, а також в інші дні безпідставної відсутності на службі солдата ОСОБА_4 повідомлятиме ОСОБА_6 , який є його безпосереднім начальником, про те, що солдат ОСОБА_4 виконує спеціальні завдання, які йому особисто визначив командир військової частини НОМЕР_1 , особа стосовно якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024100150000368 від 28.03.2024 скеровано до суду.

Поряд з цим, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.04.2024 № 120 солдату ОСОБА_4 надано першу частину основної щорічної відпустки терміном 15 діб з 29.04.2024 по 15.05.2024 (з урахуванням 2 діб на дорогу).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.05.2024 №137 солдат ОСОБА_4 16.05.2024 прибув з щорічної основної відпустки.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.06.2024 №176 солдату ОСОБА_4 надано другу частину основної щорічної відпустки терміном 15 діб з 24.06.2024 по 10.07.2024 (з урахуванням 2 діб на дорогу).

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.07.2024 № 193 солдат ОСОБА_4 11.07.2024 прибув з щорічної основної відпустки.

Таким чином, у період часу з 29.04.2024 до 15.05.2024 та з 24.06.2024 до 10.07.2024 солдат ОСОБА_4 перебував у щорічній основній відпустці, а тому його відсутність на службі у дані періоди була законна.

У свою чергу, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації водій-електрик відділу топогеодезичного забезпечення військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, в порушення вимог частини четвертої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статей 11, 12, 16, 127 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що у службовий час він повинен знаходитись за місцем дислокації військової частини НОМЕР_1 , що на території АДРЕСА_3 , або ж виконувати службові обов`язки за посадою за межами військової частини НОМЕР_1 згідно покладених на нього функціональних обов`язків, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, проте не бажаючи переносити всі труднощі та обмеження військової служби, шляхом іншого обману, що полягає у замовчуванні перед своїм прямим начальником ОСОБА_6 відомостей про його незаконне залучення командиром військової частини НОМЕР_1 , особою стосовно якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024100150000368 від 28.03.2024 скеровано до суду, у службовий час до будівельних (ремонтних) робіт на належних останньому та його близьким родичам об`єктах нерухомості, систематичному повідомленні мобільним зв`язком ОСОБА_6 завідомо недостовірної інформації про виконання ОСОБА_4 нібито спеціальних завдань за доручення командира військової частини НОМЕР_1 , особи стосовно якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024100150000368 від 28.03.2024 скеровано до суду, а також заздалегідь обумовленим підтвердженням останнім ОСОБА_6 зазначеної недостовірної інформації, солдат ОСОБА_4 в робочі дні, крім вихідних, у період часу з 29.01.2024 до 28.04.2026, з 16.05.2024 до 23.06.2024, а також з 11.07.2024 до 27.12.2024 ухилявся від несення обов`язків військової служби, знаходячись на об`єктах нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , де залучався до виконання будівельних (ремонтних) робіт, доставки будівельних матеріалів, інструментів, обладнання, а також іншим чином проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням військового обов`язку.

27.12.2024 об 11 год. 40 хв. у ході обшуку домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , слідчим виявлено солдата ОСОБА_4 , який у присутності командира військової частини НОМЕР_1 , особи стосовно якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024100150000368 від 28.03.2024 скеровано до суду, допомагав виконувати будівельні (ремонтні) роботи.

Крім того, командир військової частини НОМЕР_1 , особа стосовно якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024100150000368 від 28.03.2024 скеровано до суду, переслідуючи свої корисливі цілі, шляхом перевищення своїх службових повноважень у період часу з 29.01.2024 до 28.04.2026, з 16.05.2024 до 23.06.2024, а також з 11.07.2024 до 27.12.2024 за рахунок службового часу залучав військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації водія-електрика відділу топогеодезичного забезпечення військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 до виконання будівельних (ремонтних) робіт, доставки будівельних матеріалів, інструментів, обладнання на об`єкти нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , що належать командиру військової частини НОМЕР_1 , особі стосовно якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024100150000368 від 28.03.2024 скеровано до суду, його близьким родичам, а також, переслідуючи свої корисливі мотиви, будучи зацікавленим у наданні солдатом ОСОБА_4 відповідних послуг, на виконання заздалегідь обумовленого плану, в інші дні безпідставної відсутності на службі солдата ОСОБА_4 повідомляв ОСОБА_6 , який є його безпосереднім начальником, про те, що солдат ОСОБА_4 виконує спеціальні завдання, які йому особисто визначив командир військової частини НОМЕР_1 , особа стосовно якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024100150000368 від 28.03.2024 скеровано до суду.

У свою чергу, водій-електрик відділу топогеодезичного забезпечення військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , будучи залученим командиром військової частини НОМЕР_1 , особою стосовно якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024100150000368 від 28.03.2024 скеровано до суду, за рахунок службового часу до виконання будівельних (ремонтних) робіт, доставки будівельних матеріалів, інструментів, обладнання на об`єкти нерухомості, що належать командиру військової частини НОМЕР_1 , особі стосовно якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024100150000368 від 28.03.2024 скеровано до суду, а також його близьким родичам, усвідомлюючи, що у період часу з 29.01.2024 до 28.04.2026, з 16.05.2024 до 23.06.2024, а також з 11.07.2024 до 27.12.2024 обов`язки військової служби за посадою у військовій частині НОМЕР_1 він не виконував, а тому відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та частини сьомої розділу 1 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, за вказані періоди підстав для нарахування та виплати йому грошового забезпечення для військовослужбовців не мав, переслідуючи корисливий мотив, діючи в умовах воєнного стану, вирішив вдатися до обману з метою незаконного заволодінням чужим майном за таких обставин.

Так, водій-електрик відділу топогеодезичного забезпечення військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 заздалегідь будучи обізнаним про те, що командир військової частини НОМЕР_1 , особа стосовно якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024100150000368 від 28.03.2024 скеровано до суду, внаслідок особистої зацікавленості, яка полягає у безоплатному виконанні його підлеглим військовослужбовцем ОСОБА_4 у службовий час будівельних (ремонтних) робіт, доставки будівельних матеріалів, інструментів, обладнання на об`єкти нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , що належать командиру військової частини НОМЕР_1 та його близьким родичам, не повідомлятиме військових посадових осіб військової частини НОМЕР_2 , на фінансовому забезпеченні якої перебуває військова частина НОМЕР_1 , про безпідставність нарахування та виплату ОСОБА_4 грошового забезпечення у періоди, коли останній залучався до вказаних робіт, а також з метою приховування факту відсутності останнього на службі видаватиме накази по військовій частині про преміювання особового складу, включаючи до них солдата ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що у випадку дотримання ним правомірної поведінки та повідомленні свого безпосереднього начальника ОСОБА_6 , відповідних військових посадових осіб військової частини НОМЕР_2 , відповідальних за фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у тому числі за нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям вказаної військової частини, про невиконання ним обов`язків військової служби, грошове забезпечення за дні, коли він у службовий час за вказівкою командира військової частини НОМЕР_1 , особи стосовно якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024100150000368 від 28.03.2024 скеровано до суду, виконував будівельні (ремонтні) роботи, доставку будівельних матеріалів, інструментів, обладнання, а також іншим чином проводив час на власний розсуд, грошове забезпечення нараховано та виплачено йому не буде, переслідуючи корисливий мотив, діючи з єдиним умислом, в умовах воєнного стану, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, вдався до обману, який полягає у замовчуванні інформації, яка мала бути повідомлена своєму безпосередньому начальнику ОСОБА_6 , відповідним військовим посадовим особам військової частини НОМЕР_2 , на фінансовому забезпеченні якої перебуває військова частина НОМЕР_1 , про те, що водій-електрик відділу топогеодезичного забезпечення військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 з 29.01.2024 до 28.04.2026, з 16.05.2024 до 23.06.2024, а також з 11.07.2024 до 27.12.2024 обов`язки військової служби за посадою у військовій частині НОМЕР_1 не виконував, будучи залученим командиром військової частини НОМЕР_1 , особою стосовно якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024100150000368 від 28.03.2024 скеровано до суду, до виконання будівельних (ремонтних) робіт, доставки будівельних матеріалів, інструментів, обладнання на об`єкти нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , що належать командиру військової частини НОМЕР_1 , особі стосовно якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024100150000368 від 28.03.2024 скеровано до суду, його близьким родичам, а також іншим чином проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням військового обов`язку.

Як наслідок, військові посадові особи військової частини НОМЕР_2 , на фінансовому забезпеченні якої перебуває військова частина НОМЕР_1 , внаслідок замовчування водієм-електриком відділу топогеодезичного забезпечення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 відомостей про невиконання ним обов`язків військової служби за посадою, які мали бути ним повідомлені, будучи введеними останнім в оману, вважаючи, що їхні дії є правомірними та обов`язковими, безпідставно нарахували та виплатили ОСОБА_4 грошове забезпечення для військовослужбовців за період часу з лютого по листопад 2024 року на загальну суму 202405 грн. 38 коп., чим державі в особі військової частини НОМЕР_2 завдано значної шкоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень визнав повністю, підтвердив правильність викладених в обвинувальному акті обставин вчинення даних кримінальних правопорушень, у вчиненому щиро розкаявся. Також, повністю визнав пред`явлений цивільний позов. Показав, що з поваги до звання командира не зміг йому відмовити, але щиро кається. Хотів у добровільному порядку відшкодувати завдану шкоду, звертався до фінансової частини військової частини для отримання реквізитів рахунку, куди треба перерахувати кошти, однак йому повідомили, що на сьогодні відсутній механізм такого повернення коштів і вказане можливо лише за судовим рішенням.

Відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд враховує, що сторони кримінального провадження вірно розуміють зміст цих обставин, не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 409 КК України, як ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану, та за ч. 3 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене в умовах воєнного стану, що спричинило значної шкоди потерпілому.

Згідно зі статтею 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Статтею 65 КК України визначено, що суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до частини першої статті 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Згідно зі статтею 65 КК України при визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, вчинені обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальні правопорушення відповідно до частини п`ятої статті 12 КК України є тяжким та нетяжким злочинами.

З наданих у судовому засіданні матеріалів слідує, що ОСОБА_4 раніше не судимий; на обліку у лікаря-психіатра та нарколога Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради не перебуває, безпосередньо брав участь у бойових діях, у зв`язку з чим отримав поранення.

Відповідно до досудової доповіді, складеної Новозаводським РВ філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ризик учинення повторно кримінального правопорушення оцінено як середній; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінено як середній, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства.

Згідно зі статтею 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Відповідно до статті 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, характеру вчинених протиправних діянь; розміру спричинених збитків; особи обвинуваченого, суд вважає, що достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення як ним, так і іншими особами нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі у межах санкцій статей, якими передбачена відповідальність за вчинені злочини.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_4 слід призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Разом з тим, зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою вину, має стійкі соціальні зв`язки, проживаючи з дружиною, сином та непрацездатними батьками дружини, які потребують його допомоги, суд вважає можливим його виправлення без відбування покарання та приходить до переконання про можливість звільнення ОСОБА_4 на підставі статті 75 КК України від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, із покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

Також, у кримінальному провадженні прокурором подано цивільний позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_2 до обвинуваченого про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення в сумі 202405 грн. 38 коп.

Частиною другою статті 127 КПК України визначено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до частини п`ятої статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно із частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодовування.

Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Так як дії обвинуваченого знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням події кримінального правопорушення та наслідками у вигляді шкоди, обвинувачений розмір заявлених вимог визнав, а тому суд вважає, що цивільний позов підлягає задоволенню.

Майнова шкода, завдана кримінальним правопорушенням, становить 202405 грн. 38 коп. та не відшкодована.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 травня 2026 року на майно, що належить на праві власності ОСОБА_4 , а саме: транспортний засіб марки «SKODA» модель «FABIA», 2005 року випуску, VIN - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , залишити чинним до повного виконання вироку в частині цивільного позову.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Стороною обвинувачення в ході судового розгляду клопотань щодо застосування обвинуваченому запобіжного заходу не заявлено. Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись статтями 12, 50, 65, 66, 67, 70, 75 КК України, статтями 100, 124, 127, 349, 368, 370, 371, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 3 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за ч. 4 ст. 409 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов прокурора Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , поданий в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_2 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 ) на користь Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_6 ; ідентифікаційний код юридичної особи - 26615791) майнову шкоду в сумі 202405 грн. 38 коп. (двісті дві тисячі чотириста п`ять гривень 38 копійок).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1