Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №560/12718/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/12718/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

10 вересня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог вказував про протиправність відмови Адміністрації Державної прикордонної служби України у виготовленні та направленні нової довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для перерахунку пенсії.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.

Визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024.

Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2024, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на відповідача покладено функції зі складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

В межах даної справи суд першої інстанції встановив, що прохання позивача видати йому довідки для перерахунку пенсії відповідно до Постанови № 704 обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що у зв`язку з зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дії відповідача щодо відмови позивачу у наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2024 є протиправними.

ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Адміністрація Державної прикордонної служби України в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Апелянт стверджує, що з 20.05.2023 набрала чинності Постанова № 481, якою встановлено, що розміри посадових окладів розраховуються виходячи з фіксованого розміру 1762 гривні

Відповідач зазначає, що станом на 01.01.2024 положення Постанови № 481 були чинними, а тому підстави для застосування актуального прожиткового мінімуму відсутні.

Крім того, апелянт наголошує, що перерахунок пенсії проводиться лише у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру грошового забезпечення діючим військовослужбовцям, якого щодо 2024 року не було.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наполягає на залишенні рішення суду без змін.

ОСОБА_1 вказує, що судовими рішеннями зміни, внесені Постановами № 103 та № 481, визнані нечинними, що призвело до відновлення первісної редакції Постанови № 704.

Позивач посилається на актуальну практику Верховного Суду, зокрема на постанову від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24, яка підтвердила обов`язок застосовувати прожитковий мінімум станом на 1 січня календарного року при розрахунку окладів для довідок станом на 01.01.2024.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).

На звернення позивача відповідачем відмовлено у видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.

Не погодившись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно з частиною 1 статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінеті Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок №45) перебачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (пункт 1).

Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв`язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

30.08.2017 КМУ прийняв Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим або спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У первісній редакції пункту 4 постанови №704 було передбачено, що розміри посадових окладів та окладів за військовими або спеціальними званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 до пункту 4 постанови №704 були внесені зміни, за якими розрахунковою величиною визначався прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 01 січня 2018 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року, пункт 6 постанови №103, яким унесено відповідні зміни до пункту 4 постанови №704, визнано протиправним та скасовано.

Надалі Кабінет Міністрів України 12 травня 2023 року прийняв постанову №481, яка набрала чинності 20 травня 2023 року. Пунктом 2 цієї постанови абзац перший пункту 4 постанови №704 викладено в редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів та окладів за військовими або спеціальними званнями розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення цієї величини на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Саме на чинність наведеної редакції пункту 4 постанови №704 станом на 01 січня 2024 року посилається відповідач, обґрунтовуючи відсутність підстав для складання спірної довідки.

Разом із тим питання застосування пункту 4 постанови №704 у редакції постанови №481 до правовідносин щодо оформлення довідки про грошове забезпечення станом на 01 січня 2024 року вже було предметом розгляду Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24 відступив від раніше сформованих висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року у справі №600/3516/24-а та від 22 жовтня 2025 року у справі №420/3824/25, щодо відсутності в період дії постанови №481 правових підстав для видачі довідок із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.

Судова палата сформувала правовий висновок про те, що до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії та визначене станом на 01 січня 2024 року відповідно до постанови №704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим або спеціальним званням має застосовуватися пункт 4 постанови №704 у первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину 1762 гривні.

Обґрунтовуючи такий висновок, Верховний Суд виходив, зокрема, з установленого частиною третьою статті 7 КАС України принципу пріоритетності нормативно-правового акта вищої юридичної сили та зазначив, що суд не вправі застосовувати підзаконний нормативно-правовий акт, який не відповідає акту вищої юридичної сили, незалежно від того, чи був такий підзаконний акт формально чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Верховний Суд також указав, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2024 року, та похідне від цього зростання розмірів складових грошового забезпечення, розрахунковою величиною для яких є прожитковий мінімум, у особи виникає право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення у 2024 році, розрахованого відповідно до постанови №704 та статей 43 і 63 Закону №2262-XII.

Згідно зі статтею 7 Закону України від 09 листопада 2023 року №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлено у розмірі 3028 гривень.

Отже, до спірних у цій справі правовідносин безпосередньо застосовується правовий висновок Судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24, оскільки предмет, зміст правовідносин та нормативне регулювання у суттєвій частині є подібними: йдеться про право пенсіонера, пенсія якого призначена відповідно до Закону №2262-XII, на оформлення довідки про грошове забезпечення станом на 01 січня 2024 року для її подальшого використання при перерахунку пенсії.

За таких обставин довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2024 року повинна бути складена з визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2024 року, та відповідних тарифних коефіцієнтів згідно з постановою №704.

Доводи апелянта про те, що встановлення Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень не може бути підставою для видачі довідки через формальну чинність постанови №481 станом на 01 січня 2024 року, колегія суддів відхиляє, оскільки саме цей аргумент був предметом правової оцінки Судової палати Верховного Суду у справі №520/5814/24.

Не спростовує такого висновку і посилання апелянта на те, що Кабінетом Міністрів України не приймалося окремого рішення про перерахунок пенсій з 01 січня 2024 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 червня 2022 року у справі №520/2098/19 не погодилася з підходом, відповідно до якого підвищення розміру грошового забезпечення або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідним категоріям військовослужбовців без прийняття окремого урядового рішення саме по собі виключає виникнення в уповноваженого органу обов`язку вчинити дії, спрямовані на видачу довідки для проведення перерахунку пенсії.

Крім того, у справі №520/5814/24 Судова палата Верховного Суду, безпосередньо вирішуючи питання щодо довідки станом на 01 січня 2024 року, визнала наявність права на її отримання через зміну прожиткового мінімуму та похідне від цього збільшення розрахункових складових грошового забезпечення.

З цих же підстав колегія суддів відхиляє посилання відповідача на відсутність списків, складених органом Пенсійного фонду України відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №45.

Передбачена Порядком №45 процедура централізованого обміну інформацією та формування списків не може бути витлумачена як така, що позбавляє пенсіонера можливості реалізувати право на перерахунок пенсії шляхом особистого звернення до уповноваженого органу за належною довідкою, якщо матеріально-правові підстави для її складання виникли. Інше тлумачення ставило б реалізацію права особи на перерахунок пенсії виключно у залежність від вчинення органами державної влади організаційних дій та суперечило б змісту статей 43, 51, 63 Закону №2262-XII і правовим висновкам Верховного Суду щодо можливості отримання належної довідки для перерахунку пенсії.

Колегія суддів також враховує, що після ухвалення рішення судом першої інстанції Верховний Суд 16 липня 2026 року прийняв постанову у справі №320/29450/24, якою задовольнив касаційну скаргу Кабінету Міністрів України, скасував рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року і ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову про визнання неправомірними дій Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови №481 та зобов`язання скасувати пункт 2 цієї постанови.

У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі базової величини для обчислення його складових, відповідно до частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII належить до повноважень Кабінету Міністрів України.

Однак цей правовий висновок не є підставою для відмови у задоволенні позову у справі, яка переглядається.

Предметом справи №320/29450/24 була правомірність дій Кабінету Міністрів України при прийнятті нормативно-правового акта та можливість зобов`язання Уряду скасувати відповідне його положення. Верховний Суд у цій справі здійснював оцінку повноважень Кабінету Міністрів України щодо встановлення розмірів грошового забезпечення, у тому числі базової величини для його розрахунку, насамперед у контексті правового становища діючих військовослужбовців.

Натомість предметом цієї справи є не оскарження нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України та не визначення розміру грошового забезпечення діючого військовослужбовця, а захист індивідуального права пенсіонера за Законом №2262-XII на отримання довідки, необхідної для перерахунку раніше призначеної пенсії.

Більше того, у постанові від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 Верховний Суд прямо звернув увагу на відмінність таких правовідносин. Зокрема, Суд відмежував правовідносини у цій справі від правовідносин у справі №440/6017/21, у якій предметом спору була відмова територіального центру комплектування та соціальної підтримки підготувати та направити до органу Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-XII та постанови №704.

Отже, постанова Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 не містить висновку про відступ від правової позиції Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24 щодо застосування пункту 4 постанови №704 саме у правовідносинах з оформлення довідки для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2024 року.

Колегія суддів ураховує також процесуальний статус правового висновку у справі №520/5814/24. Зазначений висновок сформовано не звичайною колегією суддів, а судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду саме з метою забезпечення єдності судової практики в цій категорії спорів та з відступом від попередніх висновків Верховного Суду.

Таким чином, для вирішення цієї справи визначальним є спеціальний правовий висновок, викладений Судовою палатою Верховного Суду у справі №520/5814/24, а висновки постанови Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 підлягають урахуванню з огляду на відмінний предмет та зміст спірних правовідносин і не спростовують права позивача на спірну довідку.

Щодо доводів апелянта про відсутність фактичного підвищення посадових окладів та окладів за військовими званнями діючим військовослужбовцям колегія суддів зазначає, що у справі №520/5814/24 Верховний Суд пов`язав виникнення права на довідку саме зі зростанням установленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб і похідним від цього збільшенням розрахункових складових грошового забезпечення при застосуванні пункту 4 постанови №704 у первісній редакції. Тому наведений довід апелянта фактично зводиться до незгоди з правовим висновком Верховного Суду, який підлягає врахуванню відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Отже, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про протиправність відмови Адміністрації Державної прикордонної служби України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2024 року та про необхідність зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим — рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні у матеріалах справи докази та правильно застосував норми матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Сушко О.О. Яремчук К.О.